Ухвала

від 10.06.2024 по справі 513/700/24

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/700/24

Провадження № 1-во/513/4/24

Саратський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2024 року Саратський районний суд Одеської області в складі: головуючої-судді: ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Сарата Одеської області заяву начальника сектору дізнання відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , щодо виправлення описки в ухвалі суду від 05 червня 2024 року у справі за клопотанням начальника сектору дізнання відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024167240000030 від 20 травня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

у с т а н о в и в:

05 червня 224 року постановлено ухвалу у справі за клопотанням начальника сектору дізнання відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024167240000030 від 20 травня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

07 червня 2024 року на адресу суду від начальника сектору дізнання відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 надійшла заява про виправлення описки в ухвалі суду від 05 червня 2024 року.

Начальник сектору дізнання відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, просила в своїй заяві питання про виправлення описки розглядати без її участі.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до висновку, що в ухвалі Саратського районного суду Одеської області від 05 червня 2024 року слід виправити допущену в останньому абзаці мотивувальної частини ухвали описку, зокрема, у абзаці: «За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання начальника сектору дізнання відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , та надати доступ до речей і документів, які знаходяться в АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », замість назви банку АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », помилково зазначено АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Відповідно до ч.1 ст. 379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Так однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність. Суд, який ухвалив (постановив) рішення, після його проголошення, не має права його змінити або скасувати. Цю властивість судового рішення в праві називають «незмінністю судового рішення». Допущені в судовому рішенні помилки, внаслідок яких воно стає незаконним і необґрунтованим, виступають підставою для зміни і скасування рішення в апеляційному і касаційному порядку та у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Передбачену цією статтею, а також ч. 5 ст. 371 КПК можливість усунення судом окремих недоліків свого рішення не можна вважати його зміною. Саме тому деякі недоліки судового рішення можуть бути усунені судом, який ухвалив (постановив) рішення шляхом виправлення описок і очевидних арифметичних помилок.

Як вбачається із змісту ст. 379 КПК України, описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо).

Також, під описками слід розуміти, неправильне написання слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків.

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття, а саме : неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторони, прізвища особи тощо).

Отже, виправлення допущених у вироку та ухвалі описок чи арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть цих судових рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 379 КПК України, питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні. Учасники судового провадження повідомляються про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

У зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось відповідно до вимог ч.4 ст.107 КПК України.

У конкретному випадку суд вбачає правові підстави для внесення виправлення в ухвалі суду, оскільки вказане, на переконання суду, є опискою, яка не змінює судового рішення.

Керуючись ст.ст.107, 371, 379 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Виправити описку в ухвалі суду від 05 червня 2024 року у справі № 513/700/24 за клопотанням начальника сектору дізнання відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024167240000030 від 20 травня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, в мотивувальній частині останній абзац викласти в наступній редакції: «За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання начальника сектору дізнання відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , та надати доступ до речей і документів, які знаходяться в АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.

Ухвала може бути оскаржена до ІНФОРМАЦІЯ_3 протягом семи днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через ІНФОРМАЦІЯ_4 . Якщо ухвалу було постановлено у від сутність сторін кримінального провадження строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1