Ухвала

від 07.06.2024 по справі 154/1865/24

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

154/1865/24

1-кс/154/512/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2024 рокуСлідчий суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області

ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024030510000439 від 03.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ

24 травня 2024 року слідчий ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним клопотанням, яке обґрунтовує тим, що Згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого ЗакономУкраїни №2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан, який неодноразово безперервно продовжено та який діє по даний час.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», Мобілізаційної директиви Головнокомандувача Збройних Сил України від 24.02.2022 №32/321/501/13т, ОСОБА_4 мобілізовано до Збройних Сил України та він, 15.12.2023 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 (наказ від 15.12.2023 року № 349) на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 07.12.2023 року №376-РС, та призначений на посаду водія 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти.

Будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Однак, солдат ОСОБА_4 , під час проходження військової служби у Збройних Силах України, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів вирішив стати на злочинний шлях.

Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи із прямим умислом та корисливим мотивом, всупереч п. 1 Додатку №1, затвердженого пунктом 1 Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-XII від 17.06.1992, п. 2, п. 9 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, без передбаченого законом дозволу, за невстановлених достовірно в ході досудового розслідування обставин, місця та часу, незаконно придбав та зберігав з метою збуту, 100 гвинтівочних патрони калібру 7,62 мм.. які відносяться до бойових припасів.

09 травня 2024 року, близько 18 години, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне збагачення, з метою збуту незаконно переніс вказані бойові припаси на АДРЕСА_1 та перебуваючи поблизу приміщення №32, незаконно збув їх ОСОБА_5 , продавши їх останньому за ціною 1000 гривень.

Крім того, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи із прямим умислом та корисливим мотивом, всупереч п. 1 Додатку №1, затвердженого пунктом 1 Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-XII від 17.06.1992, п. 2, п. 9 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, без передбаченого законом дозволу, за невстановлених достовірно в ході досудового розслідування обставин, місця та часу, незаконно придбав та зберігав з метою збуту, 240 гвинтівочних патронів калібру 7,62 мм., які відносяться до бойових припасів, корпус ручної гранати РГН, корпус ручної гранати Ф-1 та уніфікований запал УЗГРМ-2, які при конструктивному поєднанні між собою є бойовим припасом.

22 травня 2024 року, близько 20 години 40 хвилини, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне збагачення, з метою збуту незаконно переніс вказані бойові припаси на автодорогу Н-22 сполучення «Устилуг-Рівне», та перебуваючи на узбіччі даної автодороги, неподалік озера Лісне, Володимирського району Волинської області, незаконно збув їх ОСОБА_5 , продавши їх останньому за ціною 3000 гривень.

Вказані кримінальні правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та прокурором об`єднанні в одне кримінальне провадження за №12024030510000439 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.

22 травня 2024 року о 14 год. 40 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України як особу, що щойно вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України. В ході затримання у ОСОБА_4 , було виявлено та вилучено грошові кошти в загальній сумі 3000 грн, купюра номіналом 1000 грн. №ЕБ7777338, купюра номіналом 1000 грн., №АУ7416372, купюра номіналом 1000 грн., №ГМ6520318, які поміщено до пакету №PSP 1178903

Слідчий вважає, що вилучені 22.05.2024 кошти мають значення речових доказів у кримінальному провадженні №12024030510000439 від 03.05.2024, оскільки вони можуть бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України.

Таким чином вилучені речі підлягають арешту із забороною відчуження, розпорядження та користуванням, оскільки мають значення речових доказів і на даний час у провадженні є необхідність у проведенні за їх участю ряду судових експертиз та слідчих дій, що дозволить об`єктивно встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.

В іншому ж випадку, вказані речі, є речовими доказами у кримінальному провадженні, підлягатимуть поверненню з подальшою неможливістю проведення необхідних експертиз, оскільки сліди злочину на них можуть бути знищені.

Слідчий у судове засідання не з`явився, просив розглянути клопотання за його відсутності.

Власник майна ОСОБА_4 подав суду заяві про розгляд клопотання слідчого за його відсутності, не заперечував проти його задоволення.

Згідно з ч. 1ст. 172 КПК Українинеприбуття вказаних осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Враховуючи те, що учасники кримінального провадження в судове засідання не з`явилися, фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів, у відповідності з ч.4 ст. 107 ЦПК України, не здійснювалося.

Вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Згідно ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч.2 ст.131, ч.1 ст.170 КПК України).

Відповідно доч.2ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно дост.98КПК України речовимидоказами єматеріальні об`єкти,які булизнаряддям вчиненнякримінального правопорушення,зберегли насобі йогосліди абомістять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження,в томучислі предмети,що булиоб`єктом кримінальнопротиправних дій,гроші,цінності таінші речі,набуті кримінальнопротиправним шляхомабо отриманіюридичною особоювнаслідок вчиненнякримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені вчастині першій цієї статті.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не можебути арештованомайно,якщо воноперебуває увласності добросовісногонабувача,крім арештумайна зметою забезпеченнязбереження речовихдоказів.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави для накладення арешту на зазначене у клопотанні слідчого майно, з метою його збереження, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що це майно є доказом кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до зникнення або втрати майна, чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Керуючись ст.ст.170-174 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання старшого слідчого СВ Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024030510000439 від 03.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 263 КК України.

Накласти арешт на майно вилучене 22.05.2024 під час затримання ОСОБА_4 , а саме на: грошові кошти в загальній сумі 3000 грн, купюру номіналом 1000 грн. №ЕБ7777338, купюру номіналом 1000 грн. №АУ7416372, купюру номіналом 1000 грн. №ГМ6520318, шляхом заборони розпоряджатися та користуватися цим майном.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які небули присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала набираєзаконної силипісля закінченнястроку поданняапеляційної скарги,встановленого цимКодексом,якщо такускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення направити слідчому та власнику майна.

Слідчий суддя ОСОБА_1