Ухвала

від 10.06.2024 по справі 201/6454/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/6454/24

Провадження № 2з/201/155/2024

У Х В А Л А

ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ

10 червня 2024р. суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська - Ткаченко Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОАВТОТЕХКОМПЛЕКТ», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Аршави Інни Олександрівни) про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом від 19.09.2018р.,

ВСТАНОВИЛА:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 04.06.2024р. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Аршави Інни Олександрівни, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом від 19.09.2018р.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2024р. головуючою у справі визначена суддя Ткаченко Н.В.

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 05.06.2024р. позовна заява залишена без руху та позивачу запропоновано усунути недоліки. В порядку усунення недоліків поданої позовної заяви було сплачено судовий збір та подану уточнену позовну заяву.

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 10.06.2024р. позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження по справі.

Одночасно із позовною заявою до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просив заборонити відчуження наступного майна: частки у статутному капіталі ТОВ «ДНІПРОАВТОТЕХКОМПЛЕКТ»; будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (адреса відповідно до старого адміністративного поділу: АДРЕСА_1 ); нежитлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (з самого початку була зареєстрована у Соборному (Жовтневому) районі м. Дніпра (Дніпропетровська).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилався на те, що він є спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_4 , яка за життя набула право власності в порядку спадкування на частку у статутному капіталі ТОВ «ДНІПРОАВТОТЕХКОМПЛЕКТ». Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив скасувати свідоцтва про право на спадщину за законом, видані на ім`я відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яким на праві власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 належить по частки у статутному капіталі товариства. Окрім того, відповідачі, як одноособові власники, мають можливість здійснити відчуження нерухомого майна, яке є власністю товариства, а тому позивач просив вжити заходи забезпечення позову.

Ознайомившись із заявою позивача про вжиття заходів забезпечення позову, вважаю необхідним її задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз`яснень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі, а п. 4 вказаної Постанови, передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Звертаючись до суду із позовом, позивач просив визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.09.2018р., видані приватним нотаріусом ДМНО Аршавою І.О. на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

З наданих копій свідоцтв про право на спадщину та договору про поділ спадкового майна вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали у спадщину після смерті ОСОБА_3 по частки у статутному капіталі ТОВ «ДНІПРОАВТОТЕХКОМПЛЕКТ», що в грошовому виразі становить 192807грн.

Позивач є спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 , якій за рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області було визначено додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Звернувшись із заявою про прийняття спадщини, ОСОБА_4 отримала постанову про відмову видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на частку домоволодіння, на частку транспортного засобу, мотоцикла, земельної ділянки, грошових коштів, а також на частки у статутному капіталі двох товариств.

Позивач, звернувшись із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, позбавлений можливості отримати у власність спадкове майно частку у статутному капіталі товариства, оскільки за життя його мати не встигла оформити право власності на це майно.

Як зазначає позивач у заяві про вжиття заходів забезпечення позову, ОСОБА_2 є керівником ТОВ «ДНІПРОАВТОТЕХКОМПЛЕКТ» та має можливість розпорядитися майном товариства, яке згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 24.01.2024р. складається з:

- будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (адреса відповідно до старого адміністративного поділу: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2726727012020, номер об`єкта в РПВН - 29562533);

- нежитлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (з самого початку була зареєстрована у Соборному (Жовтневому) районі м. Дніпра (Дніпропетровська).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020р. у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову».

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Верховний Суд у постанові від 19.02.2021р. у справі № 643/12369/19 роз`яснив, що арешт майна- це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна, а заборона на відчуженняоб`єкта нерухомого майна - це перешкода у вільному розпорядженню майном.

Вважаю, що з поданих позивачем доказів вбачається, що між сторонами дійсно виник спір, оскільки позивач заявляє про перешкоди в отриманні свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку у статутному капіталі ТОВ «ДНІПРОАВТОТЕХКОМПЛЕКТ».

Обраний позивачем вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, адже відповідачі, як співвласники статутного капіталу товариства, та само товариство, як власник майна в особі ОСОБА_2 , мають можливість вчиняти будь-які дії щодо відчуження частки у статутному капіталі товариства та реалізації належного товариству на праві власності нерухомого майна.

Крім того,обраний видзабезпечення позовупередбачений ст.150ЦПК Україниі заходи,які позивач просиввжити,не порушать прававідповідачів наволодіння такористування належним їм майном,а лише обмежатьрозпорядження цим майном довирішення спорупо суті.

При цьому також враховано, що невжиття заходів забезпечення позову, може утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Підводячи підсумок викладеному, вважаю за необхідне задовольнити вимоги заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОАВТОТЕХКОМПЛЕКТ», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Аршави І.О.) про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом від 19.09.2018р.

На підставівищевикладеного,керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст. 149, 150, 260, 353 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИЛА :

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОАВТОТЕХКОМПЛЕКТ», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Аршави Інни Олександрівни) про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом від 19.09.2018р. задовольнити.

Заборонити вчиняти дії з відчуження частки у статутному капіталі ТОВ «ДНІПРОАВТОТЕХКОМПЛЕКТ» (ЄДРПОУ - 13417954); будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (адреса відповідно до старого адміністративного поділу: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна у Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 29562533); нежитлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (з самого початку була зареєстрована у Соборному (Жовтневому) районі м. Дніпра (Дніпропетровська), номер об`єкта РПВН - 21900591).

Ухвала суду підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження, але може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

В залежності від результатів вирішення спору по суті, заходи забезпечення позову діють у строки, встановлені ч.7-10 ст. 158 ЦПК України.

Копії ухвали надіслати сторонам для відома та для виконання відповідним органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами, в тому числі щодо внесення записів до відповідних реєстрів.

Строк пред`явлення ухвали до виконання, як виконавчого листа, три роки.

Адреси сторін:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 );

Відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОАВТОТЕХКОМПЛЕКТ» (49049, м. Дніпро, вул. Верхоянська, буд. 49, ЄДРПОУ - 13417954);

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 );

ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суддя: Ткаченко Н.В.