Постанова

від 05.06.2024 по справі 204/7008/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5736/24 Справа № 204/7008/23 Головуючий у першій інстанції: Самсонова В.В. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Красвітної Т.П.,

суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,

за участю секретаря Сахарова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат», представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 січня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» обґрунтовуючи це тим, що він є сином ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 на території відповідача, стався нещасний випадок із смертельним наслідком з ОСОБА_3 , під час виконання трудових обов`язків. Актом спеціального розслідування нещасного випадку від 20.10.2022 року встановлено, що нещасний випадок з електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування (черговий) дільниці первинного збагачення ТОВ «Демурінський ГЗК» ОСОБА_3 визнаний таким, що пов`язаний з виробництвом. Згідно з листом від Синельниківського районного відділення КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» (від ВХ. № 9231/ДН/1-22) про результати судово-медичного дослідження ОСОБА_3 , безпосередньою причиною смерті ОСОБА_3 є гостре отруєння оксидом вуглецю при неконтрольованій пожежі у будинку чи споруді. Це підтверджується характером патоморфологічних змін внутрішніх органів, встановленим при дослідженні трупу та результата. Комісія зі спеціального розслідування нещасного випадку оглянула місце нещасного випадку прийшла до висновку, що нещасний випадок з електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування (черговий дільниці первинного збагачення ТОВ «Демурінський ГЗК» ОСОБА_3 , визнаний таким, що пов`язаним з виробництвом. Тобто, відповідач не створив таких умов праці, в яких батько позивача міг би виконувати покладені на нього обов`язки безпечно, внаслідок чого батько позивача загинув під час виконання роботи на робочому місці. ОСОБА_3 помер, перебуваючи з відповідачем у трудових відносинах, у робочий час через недотримання відповідачем належних умов праці. Вина відповідача у смерті ОСОБА_3 і відповідно завдання моральної шкоди членам його сім`ї та рідним полягає у тому, що відповідач не забезпечив безпечних умов праці, у яких би ОСОБА_3 не стався нещасний випадок, що стало наслідком його смерті. Крім того, занадто багато часу було втрачено для надання допомоги ОСОБА_3 , оскільки довго не могли надати медичну допомогу реанімаційна бригада та доставити до лікарні, не дивлячись на те, що ст. 13 ЗУ «Про охорону праці» передбачається, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Внаслідок смерті ОСОБА_3 його сину завдана незгладима моральна шкода на все його подальше життя, яка полягає в тих стражданнях, які перенесе син, у зв`язку з втратою близької та дорогої для нього людини його батька. Хлопець ніколи більше не відчує батьківської підтримки та любові. Єдиними його близькими людьми залишилися мати та сестра, які також перебувають у депресивному стані через смерть рідної людини. Материнське піклування ніколи не зможе повноцінно замінити батьківської любові та поради. Отже, позивач втративши свого батька, рідну людину, опору в житті, що має безповоротну дію, зазнав душевних страждань, що призвело до істотних вимушених змін у житті позивача, який втратив турботу, моральну та матеріальну підтримку близької людини. ОСОБА_3 надзвичайно любив своїх дітей, багато працював, щоб його сім`я ні в чому не мала потреби, тому фактично він був їх єдиною підтримкою та опорою. Позивач з батьком мали чудові стосунки, побудовані на довірі та взаємоповазі, були справжньою міцною сім`єю. Позивач пишався своїм батьком, він для нього став еталоном честі, порядності, доброти, поваги до суспільства і кожного громадянина. У зв`язку з тим, що батько позивача помер, ОСОБА_1 позбавився можливості отримувати ті позитивні емоції від життя, ту турботу та допомогу в організації життя і побуту, підтримку, у тому числі матеріальну допомогу, яку отримував до смерті батька. Тому позивач просив стягнути з ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» на його користь у якості відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві, суму грошових коштів у розмірі 500000,00 (п`ятсот тисяч) грн без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 січня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди завданої смертю батька на виробництві - задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві у сумі 150000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави судовий збір в розмірі 1500,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, ставить питання про зміну оскаржуваного рішення, стягнувши суму моральної шкоди у розмірі 500000,00 грн без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

В апеляційній скарзі ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат», посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є сином ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 (а.с. 10).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 , виданим Васильківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (а.с.12).

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №241 від 06.09.2022 року, смерть ОСОБА_3 настала на території ТОВ «Демурінський ГЗК» внаслідок нещасного випадку у зв`язку з виробництвом під час виконання трудових обов`язків. Причиною смерті вказано - нещасний випадок при неконтрольованій пожежі у будинку чи споруді, токсична дія оксиду вуглецю (а.с. 22).

Згідно Акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 05 вересня 2022 року о 03:20 год. в ТОВ «Демурінський ГЗК» вказаний нещасний випадок, що стався з електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування (черговий) дільниці первинного збагачення ТОВ «Демурінський ГЗК» ОСОБА_3 визнаний таким, що пов`язаний з виробництвом. Нещасним випадком на виробництві була визнана пожежа, яка сталася в одному з підсобних приміщень енергослужби ДПЗ. З пояснень інших працівників, які були свідками пожежі, ОСОБА_3 забіг до приміщення, де почалася пожежа, хоча мав би від`єднати від мережі електроживлення приміщення, натомість це зробив майстер зміни ДПЗ ОСОБА_4 . Після гасіння пожежі, у приміщенні виявили труп ОСОБА_3 .

У розділі 2 Акту спеціального розслідування нещасного випадку від 20.10.2022 року зазначено, що ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» - гірниче підприємство, яке здійснює видобування титано-цирконієвих руд відкритим способом та їх збагачення. Підприємству надані Дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки №№0324.22.12, 0652.21.12, 0023.21.12, 0062.19.12, а також Дозволи на початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки №№0063.19.12, 0552.20.12, 0325.22.12, 0653.22.12.

Причинами настання нещасного випадку є:

1) основна: невиконання вимог інструкції з пожежної безпеки;

2) супутні: організаційна - невиконання посадових обов?язків; психофізіологічна - наркотичне, алкогольне, токсикологічне сп?яніння.

Особи, які допустили порушення вимог законодавства з охорони і гігієни праці відповідно до п. 8 Акту від 20.10.2022 року вказані: ОСОБА_3 , електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування (черговий) дільниці первинного збагачення ТОВ «Демурінський ГЗК», який порушив п. 4.2 інструкції з пожежної безпеки №40 ПБ, затвердженої наказом Генерального директора ТОВ «Демурінський ГЗК» від 07.05.2018 року № 27, а саме: порушив трудову дисципліну, не виконав покладені на нього трудові обов`язки, а також порушив п. 11 р. ІІ НАПБ А.01.001-2014 Правил пожежної безпеки в Україні в частині не дотримання встановленого протипожежного режиму, не виконав вимоги цих Правил та інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки; ОСОБА_4 , майстер зміни ДПЗ ТОВ «Демурінський ГЗК», який порушив п. 2.13 посадової інструкції «КП 003-2010-майстра зміни дільниці первинного збагачення», затвердженої т.в.о. Генерального директора ТОВ «Демурінський ГЗК» від 15.11.2019 року, а саме: не здійснив перевірку та контроль стану умов праці, не перевірив стан робочих місць.

Спеціальною комісією з розслідування нещасного випадку також встановлено, що безпосередньою причиною смерті ОСОБА_3 є гостре отруєння оксидом вуглецю при неконтрольованій пожежі у будинку чи споруді. Це підтверджується характером патоморфологічних змін внутрішніх органів, встановленим при дослідженні трупу та результатами судово-токсикологічного і судово-гістологічного методів дослідження.

Також, з Акту від 20.10.2022 року вбачається, що судово-токсикологічним дослідженням крові із трупа ОСОБА_3 , 1968 року народження виявлений етиловий спирт у концентрації 2,33 проміле. Не виявлені: метиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти (а.с.13-21).

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачає, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про охорону праці» умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Статтею 153 Кодексу законів про працю України передбачено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Пунктом 1 частини 2 статті 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку з між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Право на звернення до суду про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи виникає у зв`язку з настанням певних подій: каліцтво, ушкодження здоров`я або смерть фізичної особи.

Отже, право члена сім`ї померлого на відшкодування моральної шкоди у зв`язку зі смертю особи, спричиненої каліцтвом, виникає з настанням юридичного факту смерті та за наявності каліцтва і причинного зв`язку між смертю і каліцтвом, а тому правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди члена сім`ї померлого виникають лише після смерті померлого та регулюються законодавством, яке діє на цей момент.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008р. №20-рп/2008, визначено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237-1 КЗпП України (для потерпілих) та ст. 1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України» Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 , що помер від нещасного випадку на виробництві, який Актом спеціального розслідування нещасного випадку від 20.10.2022 визнаний таким, що пов`язаний з виробництвом; приймаючи до уваги, що факт заподіяння моральної шкоди позивачу у зв`язку з втратою батька завдає йому душевних та психологічних страждань, позивач позбавлений можливості спілкуватися з близькою людиною, відчувати його турботу, любов, підтримку, що тягне за собою порушення його нормальних життєвих зв`язків та докладання з його боку додаткових зусиль для організації свого життя; враховуючи, що за результатами спеціального розслідування нещасного випадку комісією, померлий ОСОБА_3 , допустив порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці та у його крові виявлено етиловий спирт у концентрації 2,33 проміле, що свідчить про перебування ОСОБА_3 на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння; виходячи із засад розумності та справедливості, - місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 150000,00 грн, яка спричинена втратою батька від нещасного випадку на виробництві.

Доводи апеляційної скарги позивача про занижений розмір моральної шкоди, колегія суддів вважає безпідставними та необгрунтованими.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Встановити ціну людського життя, повернути близьку людину неможливо. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи.

Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Отже, колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, який визначено ним, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням того, що згідно Акту спеціального розслідування нещасного випадку від 20.10.2022, що стався 05 вересня 2022 року о 03:20 год. в ТОВ «Демурінський ГЗК», причинами настання нещасного випадку є, зокрема, те, що померлий ОСОБА_3 після виникнення пожежі, самостійно почав її гасити, не виконавши свого прямого обов`язку - відключити від мережі електроживлення приміщення, у якому сталася пожежа, а також, що у крові трупа ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт у концентрації 2,33 проміле, що свідчить про перебування ОСОБА_3 на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння.

Доводи відповідача про те, що позивачем не надано жодного доказу, яким би підтверджувався факт спричинення йому моральної шкоди у зв`язку з втратою батька, є необґрунтованими, оскільки судом першої інстанції враховано конкретні обставини по справі, моральні страждання позивача, який назавжди втратили турботу та підтримку близької людини - батька та залишився без його піклування, наслідки, що наступили, та їх невідворотність, істотність вимушених змін у їх життєвих стосунках. Смерть рідної людини - не відновлювана втрата, що спричиняє страждання та хвилювання.

З огляду на вищезазначене суд першої інстанції правильно визнав, що відповідач є особою, що несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди позивачу.

Місцевий суд правильно дійшов висновку, що позивачу заподіяно моральну шкоду, і він має право на її відшкодування на підставі ст.ст. 1167, ч. 2 ст. 1168 ЦК України, які передбачають відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи членам її сім`ї. Право на відшкодування моральної шкоди мають подружжя, батьки, діти та факт непроживання однією сім`єю на момент нещасного випадку не позбавляє позивача, який є сином померлого, на відшкодування шкоди.

Отже, доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційних скарг без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат», представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 січня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді В.С. Городнича

М.Ю. Петешенкова