Ухвала від 01.04.2024 по справі 504/996/15-ц

Справа №504/996/15-ц

Провадження №4-с/504/16/24

Комінтернівський районний суд Одеської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2024смт. Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенко В.К.,

секретаря Завади Ю.А., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, смт. Доброслав, матеріали скарги ОСОБА_1 на постанови про арешт, які постановлені 18.01.2024 року, 29.01.2024 року - ОСОБА_2 державним виконавцем Доброславського відділу ДВС Південного МУЮ Міністерства юстиції (м. Одеса), в межах виконавчого провадження ВП № 53280684 з примусового виконання виконавчого листа, виданого на виконання рішення Комінтернівського районного суду Одеської області № 504/996/15-ц, а також на бездіяльність державного виконавця щодо неприйняття процесуального рішення за зверненням від 20.01.2024 року, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою.

В обгрунтування своїх доводів скаржник зазначає, що постановами державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іскра С.І. від 18.01.2024 та від 29.01.2024 року у межах виконавчого провадження №53280684, накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 .

Також просить визнати неправомірною бездіяльність виконавця, щодо не прийняття процесуального рішення за зверненням від 20.01.2024 року про визначення поточного рахунку № НОМЕР_1 у АТ «ПриватБанк» для здійснення поточних видаткових операцій.

Заявник вказує, що він є боржником у виконавчому провадженні №53280684 відкритому 25.01.2017 року по виконанню виконавчого листа Комінтернівського районного суду Одеської області, виданого 23.01.2017 року на виконання рішення у справі №504/996/15-ц.

Заявник вважає, що оскаржувані постанова є неправомірними, оскільки 02.09.2022 року державним виконавцем Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Івановим І.В. вже приймалась аналогічна постанова про арешт коштів боржника.

Також стверджує, що він звернувся до виконавець мав розглянути його заяву від 20.01.2024 року та винести процесуальний документ, але станом на момент подання скарги рішення виконавцем не прийнято.

Скаржник подав заяву про розгляд справи у свою відсутність.

Представник органу ДВС сповіщений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали скарги, перевіривши матеріали виконавчого провадження ВП № 53280684 (ідентифікатор доступу у матеріалах судової справи), суд дійшов до наступного висновку:

Судом встановлено, що рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 22.06.2015 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей. Стягнуто на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1000,00 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 16.05.2015 року до досягнення дітьми повноліття. Виконавчі листи були видані 21.12.2016 року.

25.01.2017 року ОСОБА_3 звернулась до Державної виконавчої служби із заявою про прийняття виконавчих листів.

25.01.2017 року ОСОБА_1 отримав постанову про відкриття виконавчого провадження №53280684 винесеного при примусовому виконанні виконавчого листа №504/996/15-ц від 23.01.2017 року.

Отже ОСОБА_1 повідомлений належним чином про виконавче провадження відносно нього.

Згідно розрахунку заборгованості від 25.01.2017 року, який складений старшим державним виконавцем Комінтернівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеські області розмір заборгованості боржника ОСОБА_1 по аліментам станом на 25.01.2017 року становить 44580,64 грн.

Відповідно до розпорядження №53280684 від 14.03.2019 року грошові кошти у сумі 81303,51 грн., що надійшли 13.03.2019 року на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа №504/996/15-ц виданого 23.01.2017 року перераховані: 45635,62 грн. на користь ОСОБА_3 за одну другу частину автомобіля згідно рішення Комінтернівського районного суду Одеської області №2/504/665/17 від 25.04.2017 року; 34167,89грн.- на користь ОСОБА_3 заборгованість по аліментам.

04.04.2019 року старшим державним виконавцем Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області при примусовому виконанні виконавчого листа № 504/996/15-ц від 23.01.2017 року було винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

02.09.2022 року державним виконавцем Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийнято постанову про арешт коштів боржника.

Станом на 18.10.2022 року державним виконавцем було розраховано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, згідно якого борг по аліментам в період з 16.03.2015 року по 30.09.2022 року становить 96269,89грн., тобто сукупний розмір заборгованості перевищує суму відповідних платежів за 48 місяців, відповідно до ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» для винесення тимчасових обмежень необхідна наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 4 місяці.

10.05.2023 року виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на доходи (заробітну плату) боржника.

31.05.2023 року постановою державного виконавця Іванова І.В. знято арешт з коштів боржника, оскільки виконавчий документ відправлено на виконання за місцем роботи боржника.

18.01.2024 року виконавцем винесені постанови про стягнення з боржника витрат та виконавчого збору.

18.01.2024 року виконавцем Іскра С.І. накладено арешт на кошти боржника.

18.01.2024 року виконавцем ОСОБА_2 накладено арешт на майно боржника.

29.01.2024 року виконавцем ОСОБА_2 накладено арешт на кошти боржника.

За матеріалами виконавчого провадження на час ухвалення виконавцем оскаржуваної постанови про арешт коштів заборгованість боржника по сплаті аліментів становить 169526,07 грн.

Кожного наступного разу накладення арешту на кошти боржника заборгованість за аліментами збільшувалась.

Станом на 01.02.2024 року у ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 01.02.2024 за період з 01.08.2018 по 31.01.2024 становить 155286,56 гривня, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці та понад п`яти років.

Відповідно до положень частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року за № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов`язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Відповідно до статті 53 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.

Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку.

Готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих.

На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти/електронні гроші, що знаходяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, суд вважає, що виконавець ОСОБА_2 не допустив порушення вищенаведених норм спеціального закону.

Доводи скарги ОСОБА_1 про те, що на час винесення (18.01.2024) виконавцем ОСОБА_2 оскаржуваної постанови про арешт коштів ще діяла ніким не скасована постанова виконавця Іванова І.В. від 02.09.2022 року є безпідставними, оскільки самим виконавцем Івановим І.В. ця сама постанова від 02.09.2022 року була скасована постановою від 31.05.2023 року.

Виконавець ОСОБА_2 підставно врахував наявністю великої суми заборгованості по сплаті аліментів, інтереси неповнолітньої дитини, і правомірно, у повній відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» звернув стягнення на грошові кошти боржника, які містяться на його розрахунковому рахунку з метою забезпечення виконання судового рішення та стягнення заборгованості.

Перебування виконавчого документу на виконанні за місцем роботи боржника не перешкоджає виконавцю звертати стягнення на грошові кошти та інше майно боржника з метою покриття заборгованості за виконавчим документом.

Інші доводи скарги в частині оскаржуваних постанов про арешт коштів не є значними, і зводяться до власного розуміння заявником діючого законодавства.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Таким чином у задоволенні скарги в частині постанов про арешт коштів від 18.01.2024 року від 29.01.2024 року слід відмовити.

Щодо доводів скарги в частині бездіяльності, яка пов`язана із не прийняттям виконавцем рішення за зверненням ОСОБА_1 від 20.01.2024 року суд виходить з наступного:

Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

20.01.2024 року ОСОБА_1 звернувся до виконавця із заявою про визначення поточного рахунку № НОМЕР_1 у АТ «ПриватБанк» для здійснення поточних видаткових операцій.

Постановою виконавця від 01.02.2024 року визначено поточний рахунок НОМЕР_1 , відкритий у АТ КБ ПРИВАТБАНК, для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року.

Відповідно до п. 102 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX:

1) фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи - боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок фізичної особи - боржника в одному банку.

У разі наявності декількох виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи - боржника для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для здійснення видаткових операцій. Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції.

Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв`язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановленихЗаконом України"Про електронні документи та електронний документообіг".

У заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізична особа - боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок. Фізична особа - боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.

Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови:

надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку);

перевіряє наявність інших виконавчих проваджень, відкритих стосовно фізичної особи - боржника, та, у разі якщо стосовно фізичної особи - боржника відкриті інші виконавчі провадження, одночасно надає/надсилає відповідну постанову до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю, які здійснюють примусове виконання у таких виконавчих провадженнях.

У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.

Суд погоджується з твердженням скаржника про те, що виконавець не розглянувши звернення боржника у строк до 23.01.2024 року включно діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Виконавець будь-яких доказів на спростування тверджень скаржника не надав.

Тобто бездіяльність виконавця, яка пов`язана із не дотримання ним строку протягом двох робочих днів розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.01.2024 року та прийняти процесуальне рішення є протиправною.

Водночас процесуальне рішення виконавцем прийнято 01.02.2024 року і таким чином виконавцем усунуто це порушення.

Таким чином вимога цієї скарги в цій частині може бути задоволена.

Щодо вимоги скарги про повернення стягнутих виконавцем коштів з вказаного вище рахунку боржника у період з 20.01.2024 року по 01.02.2024 року, то така вимога не може бути задоволена у порядку судового контролю, оскільки в цьому випадку діє інший порядок та спосіб захисту.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 258-260, 450-452 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанови про арешт, які постановлені 18.01.2024 року, 29.01.2024 року - ОСОБА_2 - державним виконавцем Доброславського відділу ДВС Південного МУЮ Міністерства юстиції (м. Одеса) в межах виконавчого провадження ВП № 53280684 з примусового виконання виконавчого листа, виданого на виконання рішення Комінтернівського районного суду Одеської області № 504/996/15-ц.

Скаргу ОСОБА_1 в частині не розгляду та не прийняття процесуального рішення за зверненням від 20.01.2024 року задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Доброславського відділу ДВС Південного МУЮ Міністерства юстиції (м. Одеса) Іскра С.І., яка пов`язана із несвоєчасним, протягом двох робочих днів, розглядом клопотання (звернення) ОСОБА_1 від 20.01.2024 року, про визначення поточного рахунку № НОМЕР_1 у АТ «ПриватБанк» для здійснення поточних видаткових операцій, і прийняти вмотивоване процесуальне рішення.

В решті скарги відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області.

Учасник справи, якому ухвалу не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Суддя В. К. Барвенко