Ухвала

від 07.06.2024 по справі 465/3846/24

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/3846/24

2/465/2423/24

У Х В А Л А

про направлення справи за підсудністю

07.06.2024 року м. Львів

Суддя Франківського районного суду м.Львова Мартинишин М.О., розглянувши матеріали позовної заяви Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги з централізованого опалення(постачання теплової енергії) та за послуги з постачання гарячої води -

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до Франківського районного суду м. Львова з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги з централізованого опалення(постачання теплової енергії) та за послуги з постачання гарячої води.

Розглянувши надані матеріали, прихожу до висновку про необхідність передання справи за підсудністю, виходячи з наступного.

У статті 124Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Отже, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Слід також врахувати, що недотримання судом правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд до належного суду (ч. 1ст. 378 ЦПК України).

Згідно з ч.1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

У відповідності до ч.6ст.187 ЦПК Україниу разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

За результатами отриманої судом інформації відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Львівській області отриманої 07.06.2024 року встановлено, що відповідач ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 29.06.1993 року за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до території Залізничного району м. Львова.

Частиною 9ст. 187 ЦПК Українивизначено, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленомустаттею 31 цього Кодексу.

У відповідності до п.1 ч.1ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З такихобставин,приходжу довисновку пронеобхідність направленняцивільної справиза позовомЛьвівського комунальногопідприємства «Залізничнетеплоенерго»до ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги з централізованого опалення(постачання теплової енергії) та за послуги з постачання гарячої води за підсудністю на розгляд Залізничного районного суду м. Львова.

За нормами ч.3 ст.31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скаргине пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до ч. 1ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.

Керуючись ст.ст.27, 28, 31,187, 260, 261,354ЦПК України -

п о с т а н о в и в:

Матеріали цивільноїсправи запозовом Львівськогокомунального підприємства«Залізничнетеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги з централізованого опалення(постачання теплової енергії) та за послуги з постачання гарячої води передати за підсудністю на розгляд Залізничного районного суду м. Львова.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Мартинишин М.О.