Постанова

від 06.06.2024 по справі 910/16730/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2024 р. Справа№ 910/16730/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Іоннікової І.А.

Тищенко А.І.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка»

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 (повний текст рішення складено 31.01.2024)

у справі №910/16730/23 (суддя С.М. Мудрий)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес АгроІнвест»

до Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка»

про стягнення 83 795,91 грн,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Антарес АгроІнвест» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка» (далі, відповідач) про стягнення 3% річних у розмірі 20 260,00 грн та 63 535,71 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 у справі №910/5963/22, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023, було присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства «Слобожанська Будівельна Кераміка» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес АгроІнвест» основний борг в розмірі 550 123,26 грн, 3 % річних у розмірі 4 295,48 грн, інфляційні втрати в розмірі 32 347,25 грн, пеню в розмірі 40 091,17 грн витрати по сплаті судового збору в розмірі 9 402,86 грн.

Приватним виконавцем Ахметовою Л.Е. було стягнуто заборгованість за вказаним рішенням двома частинами: 14.07.2023 у розмірі 103 452,02 грн та 12.10.2023 - 532 808,00 грн.

З огляду на це позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 20 260,00 грн та інфляційні втрати у розмірі 63 535,71 грн за період з 05.07.2022 по 12.10.2023 на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі №910/16730/23 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства «Слобожанська Будівельна Кераміка» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес АгроІнвест» три проценти річних в розмірі 20 214,78 грн, індекс інфляції в розмірі 63 535,71 грн та 2 682,66 грн судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що факти порушення строку оплати та наявності заборгованості відповідача у загальній сумі 550 123,26 грн встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 у справі №910/5963/22, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023.

Суд першої інстанції зазначив, що в рамках справи №910/5963/22 позивачем, окрім суми основного боргу, було заявлено вимоги про стягнення пені в розмірі 43 105,55 грн за період з 01.04.2022 по 04.07.2022, інфляційні збитки в розмірі 32 347,25 грн за період квітень 2022 року - травень 2022 року, 3% річних в розмірі 4 295,48 грн. за період з 01.04.2022 по 04.07.2022.

Сума коштів, що була присуджена до стягнення рішенням суду у справі №910/5963/22, була стягнута з відповідача у порядку примусового виконання рішення суду двома платежами 14.07.2023 у розмірі 103 452,02 грн та 12.10.2023 - 532 808,00 грн.

Отже, факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати послуг у сумі 550 123,26 грн у спірний період з 05.07.2022 до 13.07.2023, а з 14.07.2023 по 11.10.2023 на суму боргу 446 671,24 грн підтверджено матеріалами справи, тому вимоги позивача щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за вказані періоди, які не охоплені рішенням суду у справі №910/5963/22, є обґрунтованими та доведеними. При цьому, здійснення судом перерахунку заявлених сум та часткове задоволення позову в даній справі обумовлене тим, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, 13.02.2024 через систему «Електронний суд» Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі №910/16730/23 та прийняти постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що позивачем у передбачений Господарським процесуальним кодексом України спосіб не доведено прострочення зобов`язань відповідачем за спірний період, а судом першої інстанції незаконно покладено в основу оскаржуваного рішення доказ у підтвердження спірного періоду (копію позовної заяви №90 від 04.07.2022 у справі №910/5963/22), який був поданий позивачем із пропуском процесуального строку.

Також скаржник зазначає, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2023 у справі №910/5963/22 відстрочено виконання рішення суду від 19.10.2022 до 19.10.2023, тобто неправомірним є стягнення 3% річних та інфляційних втрат за період з 31.07.2023 по 12.10.2023, адже ухвала суду, якою надано відстрочення виконання рішення суду, набрала законної сили 31.07.2023 та у вказаний період у справі №910/5963/22 відстрочення виконання зобов`язання відповідачем було правомірним.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

15.03.2024 від позивача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

У відзиві позивач наголошує на тому, що копія позовної заяви у справі №910/5963/22 не є єдиним доказом, яким підтверджується законність позовних вимог у даній справі. Зі змісту рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 у справі №910/5963/22, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023, вбачається, що 3% річних та інфляційні втрати, стягнуті у межах справи №910/5963/22, були розраховані до дня подачі позову, тобто до 04.07.2022. Приватним виконавцем Ахметовою Л.Е. було стягнуто заборгованість за вказаним рішенням двома частинами: 14.07.2023 у розмірі 103 452,02 грн та 12.10.2023 - 532 808,00 грн. Отже, грошове зобов`язання на відповідні суми припинилося виконанням з указаних дат, у той час як згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 27.04.20218 у справі №908/1394/17, саме по собі рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі №910/16730/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Коробенко Г.П., Тищенко А.І.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/16730/23, відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі №910/16730/23 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

19.02.2024 матеріали справи №910/16730/23 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі №910/16730/23 залишено без руху; роз`яснено Приватному акціонерному товариству з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка», що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 3 220,80 грн.

04.03.2024 на виконання зазначеної ухвали через систему «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано платіжну інструкцію № 484 від 04.03.2024 на суму 3 220,80.

У зв`язку з перебуванням судді Коробенка Г.П., який входить до складу колегії суддів, у відпустці, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/1008/24 від 06.03.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2024 справу №910/16730/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі №910/16730/23, розгляд апеляційної скарги, враховуючи частину 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), оскільки предметом розгляду у справі №910/16730/23 є вимоги про стягнення 83 795,91 грн, а отже вказана справа відноситься до малозначних у розумінні положень пункту 1 частини 5 статті 12 та частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження (довідок про доставку електронного документа - ухвали про відкриття провадження у справі сторонам в системі «Електронний суд»), а також закінчення процесуальних строків на подачу відзиву, заперечення на відзив, всіх заяв та клопотань, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Антарес АгроІнвест» зверталось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна кераміка» про стягнення 629 871,54 грн, з яких: 550 123,26 грн заборгованість, 43 105,55 грн пеня, 32 347,25 грн втрати від інфляції, 4 295,48 грн 3% річних (господарська справа №910/5963/22).

Позовні вимоги у справі №910/5963/22 були обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №31/05 від 31.05.2021 в частині оплати наданих послуг у період червеня 2021 року по березень 2022 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 у справі №910/5963/22, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023, позов було задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства «Слобожанська Будівельна Кераміка» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес АгроІнвест» основний борг у розмірі 550 123,26 (п`ятсот п`ятдесят тисяч сто двадцять три грн 26 коп.), 3% річних в розмірі 4 295,48 грн (чотири тисячі двісті дев`яності п`ять грн 48 коп.), інфляційні втрати в розмірі 32 347,25 грн (тридцять дві тисячі триста сорок сім грн 25 коп.), пеню в розмірі 40 091,17 грн (сорок тисяч дев`яносто одну грн 17 коп.) витрати по сплаті судового збору в розмірі 9 402,86 грн (дев`ять тисяч чотириста дві грн 86 коп.). У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

У зазначеному рішенні суду встановлено таке.

31.05.2021 між Приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями «Слобожанська будівельна кераміка» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Антарес АгроІнвест» (перевізник) укладено Договір №31/05 на послуги перевезення, навантаження вантажу, яким врегульовано взаємовідносини сторін при наданні перевізником замовникові послуг з перевезення, навантаження вантажів, що вказані у додатках до договору (далі - вантаж).

Позивачем за період з 30.06.2022 по 23.11.2021 надано відповідачу послуги з перевезення та навантаження на загальну суму 4 888 413,53 грн, що підтверджується підписаними між сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2021, 12.07.2021, 21.07.2021, 31.07.2021, 11.08.2021, 25.08.2021, 31.08.2021, 13.09.2021, 21.09.2021, 30.09.2021, 01.10.2021, 11.10.2021, 21.10.2021, 29.10.2021, 11.11.2021, 22.11.2021, 23.11.2021.

У свою чергу, відповідачем сплачено позивачу грошові кошти в розмірі 4 338 290,27 грн, що підтверджується випискою з рахунку позивача, а також платіжними дорученнями, доданими до позовної заяви.

Позивач у позові у справі №910/5963/22 зазначив, що у відповідача наявна заборгованість у розмірі 550 123,26 грн, на підставі якої нарахував відповідачу суму пені - 43 105,55 грн за період з 01.04.2022 по 04.07.2022, втрати від інфляції - 32 347,25 грн та 3% річних - 4295,48 грн, які й були предметом стягнення у ній.

Суд визнав вимоги позивача про стягнення з відповідача 550 123,26 грн заборгованості обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначив, що такі здійснені арифметично вірно, а тому вимоги позивача у вказаній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 43 105,55 грн, то суд у межах справи №910/5963/22 не погодився з обґрунтованістю такого розрахунку, оскільки позивачем нарахування пені здійснено з 01.04.2022, у той час, як право на нарахування пені за умовами договору у позивача виникає в разі прострочення оплати послуг понад 10 календарних днів, таким чином, розмір пені мав розраховуватись відповідачем з 11.04.2022. За розрахунком суду розмір пені за період з 11.04.2022 по 04.07.2022 становить 40 091,17 грн. У задоволенні вимог про стягнення пені в розмірі 3 014,38 грн судом відмовлено.

10.07.2023 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 у справі №910/5963/22, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 у справі №910/5963/22, судом видано наказ, на підставі якого відкрито виконавче провадження №72239508.

Приватним виконавцем Ахметовою Л.Е. стягнуто заборгованість двома частина: 14.07.2023 у розмірі 103 452,02 грн та 12.10.2023 у розмірі 532 808,00 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку.

У зв`язку з цим, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 у справі №910/5963/22 було стягнуто інфляційні втрати та 3% річних тільки по 04.07.2022 (день звернення до суду з позовом), ТОВ «Антарес АгроІнвест» вважає, що має право на підставі статті 625 Цивільного кодексу України на стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 63 535,71 грн та 3% річних нарахувань у розмірі 20 260,00 грн за період з 05.07.2022 по 12.10.2023 (день повного виконання грошового зобов`язання), про що і подано позов у даній справі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та у запереченнях на відповідь на відзив просив суд зменшити розмір нарахованих до стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних на 99% до 838 грн, оскільки заявлений позивачем розмір є несправедливим, відповідач внаслідок війни отримав пошкодження виробничих потужностей та значні реальні збитки внаслідок війни. Також відповідач зазначав, що позивачем у цій справі не надано належних доказів на підтвердження розміру заявлених позовних вимог.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із наступних підстав.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Згідно з матеріалами справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 у справі №910/5963/22, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023, встановлено факт наявності у відповідача перед позивачем грошового зобов`язання з оплати наданих згідно Договору №31/05 від 31.05.2021 послуг у розмірі 550 123,26 грн, а також факт прострочення виконання відповідачем цього грошового зобов`язання.

Оскільки у справі №910/5963/22 брали участь ті самі особи, що і у даній справі, в силу частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням господарського суду міста Києва від 19.10.2022 у справі №910/5963/22, яке набрало законної сили, повторного доказування не потребують.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 610 та 612 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц зауважено, що стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 Цивільного кодексу України. Отже, приписи розділу І книги 5 Цивільного кодексу України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України). Отже, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Ці підстави зазначені у статтях 599, 600, 601, 604-609 Цивільного кодексу України, які не передбачають підставою припинення зобов`язання ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

При цьому, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України. Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Аналогічна правова позиція підтверджена й судовою практикою Верховного Суду, зокрема, в постанові від 27.04.2018 у справі №908/1394/17.

Із наданої позивачем до суду копії позовної заяви №90 від 04.07.2022, розрахунку суми основної заборгованості, пені, річних процентів, інфляційних нарахувань, заявлених позивачем у справі №910/5963/22, вбачається, що позивач при зверненні до Господарського суду міста Києва з позовом у справі №910/5963/22 просив стягнути пеню в розмірі 43 105,55 грн за період з 01.04.2022 по 04.07.2022, інфляційні збитки в розмірі 32 347,25 грн за період квітень 2022 року - травень 2022 року, 3% річних у розмірі 4 295,48 грн за період з 01.04.2022 по 04.07.2022.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 у справі №910/5963/22, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023, позов було задоволено частково та присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства «Слобожанська Будівельна Кераміка» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес АгроІнвест» основний борг у розмірі 550 123,26 грн, 3% річних у розмірі 4 295,48 грн, інфляційні втрати в розмірі 32 347,25 грн, пеня в розмірі 40 091,17 грн (за період з 11.04.2022 по 04.07.2022).

Зазначене судове рішення не було виконане відповідачем у добровільному порядку.

10.07.2023 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 у справі №910/5963/22, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 у справі №910/5963/22, було видано наказ, на підставі якого відкрито виконавче провадження №72239508.

Приватним виконавцем Ахметовою Л.Е. у межах ВП №72239508 стягнуто заборгованість двома частина: 14.07.2023 у розмірі 103 452,02 грн та 12.10.2023 у розмірі 532 808,00 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку.

Враховуючи зазначене, а також те, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних втрат та 3% річних, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки матеріалами справи підтверджується факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати послуг за Договором №31/05 від 31.05.2021 у сумі 550 123,26 грн, у період з 05.07.2022 до 13.07.2023 сума боргу становила 550 123,26 грн, а з 14.07.2023 по 11.10.2023 - 446 671,24 грн, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 63 535,71 грн за загальний період з липня 2022 року по вересень 2023 року, а також про стягнення 3% річних у розмірі 20 214,78 грн (з 05/07/2022 до 13/07/2023 у розмірі 16 910,64 грн (550 123,26 x 3 % x 374 : 365 : 100); з 14.07.2023 до 11.10.2023 (446 671,24 x 3 % x 90 : 365 : 100) у розмірі 3 304,14 грн)) підлягають задоволенню. Вимоги позивача в частині стягнення трьох процентів річних у розмірі 45,22 грн є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що позивачем не доведено прострочення зобов`язань відповідачем за спірний період, а судом першої інстанції незаконно покладено в основу оскаржуваного рішення доказ у підтвердження спірного періоду (копію позовної заяви №90 від 04.07.2022 у справі №910/5963/22), який був поданий позивачем із пропуском процесуального строку, судом до уваги не приймаються, оскільки факт прострочення виконання грошового зобов`язання встановлений рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 у справі №910/5963/22, яке набрало законної сили, а основний борг був стягнутий у порядку примусового виконання рішення суду. Зміст рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 у справі №910/5963/22 свідчить про те, що у її межах розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат проводився позивачем до дня звернення до суду з позовом у вказаній справі. Копія позовної заяви №90 від 04.07.2022 у справі №910/5963/22 була подана позивачем до матеріалів даної справи виключно з огляду на заперечення відповідача щодо правильності періоду нарахування 3% річних та інфляційних втрат у даній справі. При цьому колегія суддів враховує, що відповідач був безпосереднім учасником справи №910/5963/22 й не міг бути необізнаним про періоди, за які стягнення 3% річних та інфляційних втрат було здійснено з нього у межах справи №910/5963/22. Також відповідачем не наведено жодних контррозрахунків заявлених до стягнення у межах даної справи сум, обґрунтованих доводів на спростування правильності визначення позивачем відповідних періодів.

Стосовно доводів скаржника про те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2023 у справі №910/5963/22 було відстрочено виконання рішення суду від 19.10.2022 до 19.10.2023, а тому неправомірним є стягнення 3% річних та інфляційних втрат за період з 31.07.2023 по 12.10.2023, колегія суддів зазначає, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України вважається мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Відповідні кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та №646/14523/15-ц (провадження №14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі №922/3095/18 (провадження №12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 (провадження №12-79гс19). Тобто, відстрочення виконання рішення суду не позбавляє позивача права на стягнення з відповідача компенсацій за користування його грошовими коштами у порядку статті 625 Цивільного кодексу України, в тому числі, у період відстрочення виконання.

Враховуючи викладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, твердження та доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову в даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки останні не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка» необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у даній справі підлягає залишенню без змін.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі №910/16730/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі №910/16730/23 залишити без змін.

Судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції покласти на Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка».

Матеріали справи №910/16730/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.А. Іоннікова

А.І. Тищенко