Постанова

від 27.05.2024 по справі 924/1350/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року Справа № 924/1350/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Грязнов В.В. , суддя Крейбух О.Г.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

позивача: головний юрисконсульт юридичного департаменту Тромса Є.В.

відповідача: представник не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Фермерського господарства "Цигонська Долина" на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухваленого 20.03.24р. суддею Вибодовським О.Д. у м.Хмельницькому, повний текст складено 21.03.24р. у справі № 924/1350/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг"

до відповідача Фермерського господарства "Цигонська Долина"

про стягнення 907 155,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.

1.1. Предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.03.2024 у справі №924/1350/23

1.2. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 20.03.2024 у справі №924/1350/23 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" до Фермерського господарства "Цигонська Долина" про стягнення 907155,92 грн.

1.3. Стягнуто з відповідача на користь позивача 837550,45 грн - простроченої заборгованості за лізинговими платежами; 37434,00 грн - пені; 27824,80 грн - 24% річних, 4346,67 грн - інфляційних нарахувань та 10885,87 грн - витрат по оплаті судового збору.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

2.1. Позивачем ТОВ "Бест Лізинг (Лізингодавець) заявлено до стягнення з відповідача ФГ "Цигонська Долина" (Лізингоодержувач) 907 155,92 грн., на підставі укладеного 29.11.2022 договору фінансового лізингу № 221129-2/ФЛ-Ю-А. Відповідно до п. 4.2 Договору лізингу, загальна вартість Об`єкта лізингу складає 2254920,00 грн, авансовий лізинговий платіж, визначений у Графіку сплати лізингових платежів складає 822 806,25 грн та становить більше, ніж 20% від загальної вартості Об`єкта лізингу, визначеної в 4.2. Договору лізингу, числом сплати є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання двадцяти календарних днів до дати підписання Акту.

2.2. Позивач належним чином виконав свої зобов`язання та передав в користування відповідачу об`єкт лізингу на підставі підписаного 16.12.2022 сторонами акту прийому-передачі майна. Відповідач зобов`язання за Договором лізингу щодо сплати лізингових платежів виконав не в повному обсязі, внаслідок чого з 6 жовтня 2023 року по 6 грудня 2023 року виникла заборгованість в розмірі 837550,45 грн, а саме: з 05.10.2023 (10 період лізингу) - в розмірі 212213,86 грн; з 03.11.2023 (11 період лізингу) - в розмірі 315 880,71 грн; з 05.12.2023 (12 період лізингу) - в розмірі 309 455,88 грн.

2.3. У зв`язку із наявністю простроченої заборгованості за договором фінансового лізингу, позивачем було направлено відповідачу 07.12.2023 року повідомлення про відмову від договору фінансового лізингу вих. № 4100 від 06.12.2023. З16.12.2023 договір фінансового лізингу є розірваним. Предмет лізингу вилучено у Лізингодавця.

2.4. Матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано доказів оплати лізингових платежів на суму 837550,45 грн, відповідно позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими.

2.5. Відповідно до п. 7.1.1. умов Договору позивачем нарахована до стягнення пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати в сумі 37434,00 грн за період з 06.10.2023 по 28.12.2023. Додатково позивачем нараховано відповідачу на суму основного боргу за несвоєчасне виконання зобов`язань по оплаті лізингових платежів, відповідно до п.2.7. умов Договору лізингу 27824,80 грн - 24% річних та 4346,67 грн. - інфляційних нарахувань за період з 06.10.2023 по 28.12.2023.

2.6. Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України та умов договору від 29.11.2022, вказані нарахування пені, 24% річних та інфляційних нарахувань за період з 06.10.2023 по 28.12.2023 є правомірними та підлягають задоволенню.

3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.

3.1. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Фермерське господарство "Цигонська Долина", 09.04.2024 поштовим зв`язком (вх.1665/24) звернулося до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 20.03.2024 у справі №924/1350/23 повністю і прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Бест Лізинг" повністю. Стягнути з ТОВ "Бест Лізинг" суму сплаченого судового збору.

3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки, викладені в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та наданим документам. Не відповідає матеріалам справи рішення суду у частині стягнення 24% річних на суму 27 824,8 грн.. Належних та допустимих доказів визначення саме 24% річних, а не 3% позивач не надав, а висновок суду не узгоджується із матеріалами справи.

3.3. Апелянт зазначає, що суд не врахував, що відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Частиною 1 статті 638 ЦК України визначено істотні умови договору.

3.4. Скаржник з урахуванням частини 7 ст.17 Закону "Про фінансовий лізинг", зазначає, що підписаному сторонами договорі фінансового лізингу, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, оскільки сторони не досягли такої згоди, хоча така умова є істотною умовою договору (ч.1 ст.638 ЦК України). При розгляді справи заперечувалося, що я згідно з п.9.1. договору приєднався до Загальних умов до Договору фінансового лізингу з Додатками, що є Публічною частиною, розміщеною на власному веб-сайті Лізингодавця та вступили в дію 08.02.2022, та були затвердженні наказом генерального директора ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» №07/02/20-22-1 від 09.02.2022. Однак на веб-сайті Лізингодавця за адресою, вказаною у п.1 договору такі Загальні умови не розміщено, в тому числі і на даний момент. Загальні умови до Договору фінансового лізингу мені не були врученні при укладенні договору лізингу. Однак, суд цю істотну обставину залишив поза увагою, навіть не мотивувавши її відхилення. Загальні умови до договору фінансового лізингу не є складовою частиною укладеного між сторонами договору. Із Загальними умовами до Договору фінансового лізингу мене не ознайомлювали, я не вчиняв ніде підпису на підтвердження такого ознайомлення.

3.5. Суд не взяв до уваги ту обставину, що позивач на підтвердження цього не надав жодних доказів. Дані Загальні умови до Договору фінансового лізингу є змінними, існують у кількох редакціях, а позивач не надав доказів, що саме ця редакція діяла на момент укладення договору лізингу. В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини 1 статті 634 ЦК України - договору приєднання.

3.6. Апелянт зазнає, що суд першої інстанції не мав правових підстав до обрахування штрафних санкцій за ставкою 24% . При цьому, скаржник, посилається на статтю 218 ГК України та зазначає, що військові дії, які з 24.02.2022 відбуваються на території нашої країни є загальновизнаною обставиною непереборної сили, що, зокрема, засвідчила ТПП України у своєму загальному офіційному листі від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1. Складна економічна ситуація, яка склалася в Україні з початком війни, а саме: відсутність взагалі пального у державі восени 2022року, згодом підвищення цін на паливно-мастильні матеріали, енергоресурси, засоби захисту рослин вплинули на підвищення собівартості вирощеної сільськогосподарської продукції. Зменшення попиту над пропозицією вплинули на низькі ціни при реалізації ранніх зернових і технічних сільськогосподарських культур. Внаслідок цього ФГ за період 2023 року отримало перевищення сум витрат, понесених підприємством над доходами, тобто збиток. Форс-мажор обставини у даному випадку вказують на надзвичайність ситуації та невідворотність негативних наслідків у формі невиконання зобов`язання. Саме тому фермерське господарство намагалося вирішити даний спір з позивачем шляхом укладення реструктуризації заборгованості чи укладення мирової угоди з розстрочкою виплати заборгованих лізингових платежів. Однак, позивач не висловив ніякої заінтересованості з цього приводу та зазначив в суді, що укладення мирової угоди недоцільно.

3.7. Укладений між сторонами договір фінансового лізингу від 29.11.2022 є змішаним, оскільки містить елементи договору оренди та договору купівлі - продажу автомобіля, а тому вважаю, підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню. Договір фінансового лізингу від 29.11.2022 був укладений всупереч статті 799 ЦК України, а тому в силу вимог статті 220 ЦК України є нікчемним. Оскільки нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону, він не потребує визнання його таким судом. Однак, при розгляді позову, суд, вважаю помилково не встановив наявність підстав для визнання правочину нікчемним та не застосував наслідки нікчемного правочину.

3.8. При цьому, скаржник також зазначив, про підписання 29.11.2022 Додаткову угоду, якою зокрема, зміст п.8.1. договору викладено у новій редакції де відповідач-апелянт нібито визнав, що не буде посилатися на обставини збройної агресії росії проти України, як на форс-мажорні обставини. Така додаткова угода прямо суперечить вимогам Цивільного кодексу України. Усі наведені обставини до уваги безпідставно не взяв господарський суд, а тому є всі підстави скасувати рішення господарського суду.

4. Відзив на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.

4.1. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Цигонська Долина" рішення на Господарського суду Хмельницької області від 20.03.2024 у справі №924/1350/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 27.05.2024 о 15:00 год.

4.2. Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.03.2024 у справі №924/1350/23 - без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

4.3. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 задоволено заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" - головного юрисконсульта юридичного департаменту Тромси Є.В. про його участь в судовому засіданні 27.05.2024 в режимі відеоконференції у справі №924/1350/23 поза межами приміщення суду.

4.3. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.

4.4. В судовому засіданні 27.05.2024 представник позивача (в режимі відеоконференції) надав пояснення в обґрунтування своєї позиції по суті розгляду апеляційної скарги у даній справі.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.

6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Фермерського господарства "Цигонська Долина" рішення на Господарського суду Хмельницької області від 20.03.2024 у справі №924/1350/23 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:

6.1.1. Норми матеріального права:

Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);

Господарський кодекс України (далі по тексту постанови також - ГК України);

Закон України "Про фінансовий лізинг";

Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні";

Закон України "Про судовий збір".

6.1.2. Норми процесуального права:

Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України).

6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.

7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

7.2. Як вбачається матеріалів справи, 29.11.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (Лізингодавець) та Фермерським господарством "Цигонська Долина" (Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 221129-2/ФЛ-Ю-А, згідно до умов якого Лізингодавець передає Лізингоодержувачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в Специфікації до Договору лізингу, а Лізингоодержувач зобов`язується прийняти майно (об`єкт лізингу) та своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строки передбачені Договором лізингу (а.с. 20-22).

7.3. Вказаний договір за своїм змістом та формою відповідає Загальним умовам до договору фінансового лізингу (для фінансування нових об`єктів лізингу). Дана редакція загальних умов фінансового лізингу затверджена наказом генерального директора ТОВ "Бест Лізинг" №07/02/2022-1 від 07.02.2022; набирає чинності - 08.02.2022. Дата розміщення на власному веб-сайті: 09.02.2022 (а.с. 9-19).

7.4. Так, за договором № 221129-2/ФЛ-Ю-А від 29.11.2022 та загальними умовами, сплата лізингових платежів здійснюється відповідно до п. 2.2. умов договору лізингу та Графіку сплати лізингових платежів, які включають платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості Об`єкта лізингу та винагороду (комісію) позивачу за отриманий у лізинг Об`єкт лізингу.

7.5. Лізингоодержувач сплачує лізингові платежі відповідно до пункту 2.1.7., згідно з яким число сплати - це число (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) сплати чергових лізингових платежів кожного календарного місяця, яке визначається згідно п. 2.1.7.1. умов до Договору.

7.6. Відповідно до пункту 2.1.7.1. умов до договору фінансового лізингу, у випадку, якщо Авансовий лізинговий платіж, визначений у Графіку сплати лізингових платежів (Додаток до Договору) становить менше, або дорівнює 20% від загальної вартості Об`єкта лізингу, визначеної в 4.2. Договору, то числом сплати лізингового платежу 1-го періоду лізингу є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання чотирьох календарних днів до дати підписання Акту. В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці, платіж сплачується в останній робочий день відповідного календарного місяця.

7.6.1. У випадку, якщо Авансовий лізинговий платіж, визначений у Графіку сплати лізингових платежів становить більше, ніж 20% від загальної вартості Об`єкта лізингу, визначеної в 4.2. Договору, то числом сплати є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання двадцяти календарних днів до дати підписання Акту. В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці, платіж сплачується в останній робочий день відповідного календарного місяця.

7.7. Згідно пункту 4.2 договору лізингу від 29.11.2022, загальна вартість Об`єкта лізингу складає 2254920,00 грн, авансовий лізинговий платіж, визначений у Графіку сплати лізингових платежів складає 822806,25 грн та становить більше, ніж 20% від загальної вартості Об`єкта лізингу, визначеної в 4.2. Договору лізингу, числом сплати є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання двадцяти календарних днів до дати підписання Акту.

7.8. Якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий) день, то Лізингоодержувач зобов`язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому) дню (пункт 2.4. умов до Договору фінансового лізингу).

7.9. Пунктом 2.1.9. умов до Договору фінансового лізингу визначено що період лізингу - це період строку лізингу, який дорівнює 1 (одному) місяцю. Перший період лізингу починається з дати підписання Акту.

7.10. Згідно пункту 2.1.6. умов до договору акт - це акт приймання-передачі Об`єкта лізингу в лізинг.

7.11. Як слідує з матеріалів справи, Лізингодавець належним чином виконав свої зобов`язання та передав в користування Лізингоодержувачу об`єкт лізингу на підставі підписаного 16 грудня 2022 року сторонами акту прийому-передачі майна.

7.12. Відповідно до п. 2.1.7.1 умов до Договору фінансового лізингу Лізингоодержувач зобов`язаний був сплачувати чергові лізингові платежі 05 числа кожного місяця розмірі, визначеному в Графіку сплати лізингових платежів, тобто: періоди лізингу № 1 - 05.01.2023 року, № 2 - 05.02.2023 року, № 3 - 05.03.2023 року, № 4 - 05.04.2023 року).

7.13. Згідно матеріалів справи Лізингоодержувач не у повному обсязі виконував зобов`язання за Договором лізингу від 29.11.2022 щодо сплати лізингових платежі, внаслідок чого з 6 жовтня 2023 року по 6 грудня 2023 року виникла заборгованість в розмірі 837550,45 грн, а саме:

з 05.10.2023 року (10 період лізингу) - в розмірі 212213,86 грн;

з 03.11.2023 року (11 період лізингу) - в розмірі 315880,71грн;

з 05.12.2023 року (12 період лізингу) - в розмірі 309455,88 грн.

7.14. Так, згідно пункту 6.6. умов до Договору фінансового лізингу, Лізингодавець має право в односторонньому порядку відмовитися від Договору (розірвати Договір) та вилучити Об`єкт лізингу у випадках, передбачених пунктами 6.1.1.-6.1.4. умов Договору, зокрема у випадку, якщо Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 60 (шістдесяти) календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в Договорі.

7.15. Пунктом 6.6.1. умов до Договору фінансового лізингу передбачено, Лізингодавець надсилає Лізингоодержувачу повідомлення про відмову від Договору (його розірвання) та вилучення Об`єкта лізингу із зазначенням строку та місця його передачі Лізингодавцю в межах України. Якщо інше не встановлено у такому повідомленні, місцем виконання Договору (зобов`язань по Договору) щодо повернення Лізингоодержувачем Об`єкта лізингу є місцезнаходження Лізингодавця. Лізингоодержувач зобов`язаний за свій рахунок, протягом строку встановленому в повідомленні про вилучення Об`єкта лізингу, повернути Об`єкт лізингу Лізингодавцю. Незалежно від цього Лізингодавець має право самостійно вилучити Об`єкт лізингу з місця зберігання (знаходження, експлуатації, ремонту тощо) Об`єкта лізингу без будь-яких погоджень або дозволів Лізингоодержувача або будь-яких інших осіб, з покладенням на Лізингоодержувача понесених при цьому витрат.

7.16. Відповідно до пункту 7.1.1. умов до Договору фінансового лізингу за порушення обов`язку з своєчасної сплати платежів передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України - Лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочки, та відшкодувати всі збитки, завдані цим Лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування даної пені за прострочення сплати платежів, передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися.

7.17. Пунктом 2.7. умов Договорів фінансового лізингу визначено, що у разі, якщо Лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі ст. 625 ЦК України Лізингоодержувач зобов`язується сплачувати 24 проценти річних, яка діяла в період прострочення, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочення протягом всього періоду існування простроченої заборгованості.

7.18. Статтею 8 - пункти 8-1.-8.3. умов Договорів лізингу сторони передбачили виконання зобов`язань з урахуванням настання обставин непереборної сили (з урахуванням додаткової угоди від 29.11.2022 до договору № 221129-2/ФЛ-Ю-А від 29.11.2022)

7.19. У зв`язку із наявністю простроченої заборгованості за договором фінансового лізингу, Лізингодавцем 07.12.2023 було направлено Лізингоодержувачу повідомлення про відмову від договору фінансового лізингу вих. №4100 від 06.12.2023.

7.20. Згідно даного повідомлення договір фінансового лізингу є розірваним з 16.12.2023 року, а майно повернуто Лізингодавцю у зв`язку з розірванням з вини Лізингоодержувача договору. 18.12.2023 в останнього було вилучено предмет лізингу, а саме: автомобіль TOYOTA Land Cruiser 150 Prado, 2022 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно Акту приймання-передачі об`єкта лізингу від 18.12.2023.

7.21. Враховуючи не виконання Лізингоодержувачем своїх договірних зобов`язань пункту 2.1.7 щодо вчасної сплати лізингових платежів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" 29.12.2023 звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою про стягнення з Фермерського господарства "Цигонська Долина" 837550,45 грн - простроченої заборгованості за лізинговими платежами.

7.21.1. Також позивачем на підставі 7.1.1. умов Договору нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати в сумі 37434,00 грн за період з 06.10.2023 по 28.12.2023.

7.21.2. А також нараховано на суму основного боргу за несвоєчасне виконання зобов`язань по оплаті лізингових платежів, відповідно до п.2.7. умов Договору лізингу 27 824,80 грн - 24% річних та 4 346,67 грн - інфляційних нарахувань за період з 06.10.2023 по 28.12.2023, які заявлено до стягнення.

7.22. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 01.01.2024 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №924/1350/23. Вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 16.01.2024.

7.23. Розгляд справи у суді першої інстанції неодноразово відкладався.

7.24. З протоколів судового засідання у даній справі вбачається, що представником відповідача повідомлялося суду про можливість добровільного врегулювання спору, тому і заявлялися клопотання про відкладення розгляду справи або оголошення перерви у судовому засіданні, зокрема, заява відповідача від 07.03.2024.

7.25. Позивач також у своїй заяві від 07.03.2024 просив відкласти розгляд справи, у зв`язку з тим, що між сторонами станом на сьогодні проводяться переговори щодо врегулювання заборгованості.

7.26. В судовому засіданні 07.03.2024 судом першої інстанції оголошено перерву в судовому засіданні до 20.03.2024 (протокольна ухвала суду).

7.27. Однак, станом на час судового засідання даній справі 20.03.2024 сторонами не досягнуто згоди у мирному врегулювання даного спору, та укладення мирової угоди.

7.28. 20.03.2024 судом першої інстанції за результатами розгляду даного спору ухвалено рішення (пункти 1.2. - 1.3. постанови), з підстав, наведених у пунктах 2.1. - 2.6. цієї постанови.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарг, відхилення доводів апелянта.

8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 20.03.2024 без змін.

8.2. Частиною 2 статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

8.3. Статтею статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів (стаття 16 ЦК України).

8.4. При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

8.5. Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

8.6. Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

8.7. Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

8.8. Згідно частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

8.9. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

8.10. Правовідносини, між сторонами у даній справі виникли з договору фінансового лізингу від 29.11.2022 № 221129-2/ФЛ-Ю-А (з урахуванням додаткової угоди).

8.11. Відповідно до статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

8.11.1. До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

8.11.2. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

8.11.3. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

8.12. Предметом договору лізингу може бути майно, визначене індивідуальними ознаками, яке відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства (частина 1 стаття 807 ЦК України )

8.13. Згідно статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.

8.14. Згідно статі 627 ЦК України та відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

8.15. Статтями 525, 526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

8.16. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (стаття 530 ЦК України).

8.17. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

8.18. Згідно частини 5 статті 17 Закону України "Про фінансовий лізинг", Лізингоодержувач вважається повідомленим про відмову від Договору та його розірвання, якщо минуло шість робочих днів (у разі якщо договором не передбачено більший строк) з дня, наступного за днем надсилання іншою стороною відповідного повідомлення на поштову адресу та/або адресу електронної пошти, зазначену в договорі, що розривається.

8.19. Як уже зазначалося, 07.12.2023 у зв`язку із наявністю простроченої заборгованості за договором фінансового лізингу, лізингодавець направив лізингоодержувачу повідомлення про відмову від договору фінансового лізингу вих. № 4100 від 06.12.2023

8.20. Враховуючи умови договору, та норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, зазначений договір вважається розірваним 16.12.2023.

8.21. Відповідно, у зв`язку з розірванням з вини Лізингоодержувача договору, 18.12.2023 предмет лізингу, а саме: автомобіль TOYOTA Land Cruiser 150 Prado, 2022 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , був вилучений в останнього згідно Акту приймання-передачі об`єкта лізингу від 18.12.2023.

8.22. Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується лише часткова оплата відповідачем лізингових платежів фінансового лізингу від 29.11.2022 № 221129-2/ФЛ-Ю-А.

8.23. Розмір заборгованості відповідача перед позивачем складає 837 550,45 грн.

8.24. Під розгляду даного спору відповідачем не надано господарським судам належних доказів, які б підтверджували сплату останнім вказаної суми коштів на рахунок позивача.

8.25. Таким чином, заявлений позивачем розмір основного боргу в сумі 837550,45 грн підтверджується матеріалами справи, є обґрунтованим.

8.26. Відповідно, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 837550,45 грн підлягають до задоволення.

8.27. Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

8.28. Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

8.29. Позивачем, відповідно до п. 7.1.1. умов до Договору фінансового лізингу нараховано та заявлено до стягнення до стягнення пеню в сумі 37434,00 грн за період з 06.10.2023 по 28.12.2023 в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати.

8.29.1. Так, згідно вказаного п. 7.1.1. умов до Договору фінансового лізингу передбачено, що за порушення обов`язку з своєчасної сплати платежів передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України - Лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочки, та відшкодувати всі збитки, завдані цим Лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування даної пені за прострочення сплати платежів, передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися.

8.29.2. Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за вказаний період з 06.10.2023 по 28.12.2023 в сумі 37 434,00 грн апеляційний господарський суд встановив, що заявлений розмір є арифметично правильний, заявлений розмір пені є обґрунтований.

8.29.3. Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 37434,00 грн. пені також підлягають до задоволення.

8.30. Разом з тим, позивачем додатково за несвоєчасне виконання зобов`язань по оплаті лізингових платежів, з урахуванням пункту 2.7. умов до Договору фінансового лізингу та норм законодавства та нараховано на суму основного боргу та заявлено до стягнення з відповідача, 27 824,80 грн - 24% річних та 4 346,67 грн - інфляційних нарахувань за період з 06.10.2023 по 28.12.2023

8.30.1. Як уже зазначалося, пунктом 2.7. умов до Договору фінансового лізингу визначено, що у разі, якщо Лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі ст. 625 ЦК України Лізингоодержувач зобов`язується сплачувати 24 проценти річних, яка діяла в період прострочення, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочення протягом всього періоду існування простроченої заборгованості.

8.30.2. Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

8.30.3. Отже, сторонами у договорі від 29.11.2022 з урахуванням статті 625 ЦК України встановлено інший розмір процентів річних, що відповідає вимогам закону.

8.30.4. Відповідно, доводи відповідача (апелянта) про відсутність правових підстав до обрахування штрафних санкцій за ставкою 24% є безпідставними.

8.30.5. Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та відсотків річних, зокрема, згідно статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

8.30.6. Так, враховуючи вказаної положення частини 2 статті 625 ЦК України, нарахування, зокрема, інфляційних втрат на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника.

8.30.7. Апеляційний господарський суд, здійснивши перевірку правильності нарахування позивачем розміру 24% річних за вказані у позовній заяві періоди, погоджується із судом першої інстанції, що вказані нарахування за період з 06.10.2023 по 28.12.2023, є обґрунтованими, арифметично правильними, підтверджуються матеріалами справи.

8.30.8. Поряд з тим здійснюючи перевірку правильності нарахування інфляційних втрат за вказаний період (з 06.10.2023 по 28.12.2023), судом апеляційної інстанції встановлено, що розмір таких втрат має становити 10239,95 грн (розраховується за жовтень, листопад, грудень).

Позивач у своєму розрахунку інфляційних втрат (а.с.25) виключив період нарахування за грудень 2023 року, що у свою чергу призвело до зменшення суми нарахування.

8.30.9. Таким чином, позовна вимога в частині стягнення з відповідача на користь позивача 27824,80 грн - 24% річних та 4 346,67 грн - інфляційних нарахувань, також підлягає до задоволення у повному обсязі.

8.31. Згідно частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

8.32. Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

8.33. Частиною 2 статті 218 ГК України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

8.34. Частиною 2 статті 218 ГК України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

8.35. Виходячи з положень вказаних статей 617 ЦК України та 218 ГК України, судом апеляційної інстанції враховується, що на особу, яка порушила зобов`язання, покладається обов`язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов`язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв`язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов`язань).

8.36. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року.

8.36.1. Листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, що розміщений в мережі Інтернет https://ucci. org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf, та адресований "Всім кого це стосується", Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.97 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію рф проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні"; ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними, об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

8.36.2. Виходячи з положень частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", слід значити. що одне лише передбачене законом віднесення введеного воєнного стану до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках воєнного стану унеможливлює виконання конкретного договору.

8.36.3. Так, введення воєнного стану неодмінно впливає на спроможність своєчасного виконання зобов`язань та обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності є загальновідомим та нормативно врегульованим.

8.36.4. Саме лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду (постанова Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18).

8.36.5. Разом з тим, у першому реченні пункту 8.1 договору фінансового лізингу, з урахуванням додаткової угоди від 29.11.2022, враховуючи умови до Договору фінансового лізингу - сторонами визначено, що останні звільняються від відповідальності у разі затримки виконання зобов`язання або невиконання своїх обов`язків за Договором, якщо вказані затримки чи невиконання виникли внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). До обставин непереборної сили належать: страйки, пожежі, вибухи, повені інші стихійні лиха, дії чи бездіяльність органів влади та/або управління України чи інших країн, які безпосередньо впливають на виконання Сторонами їх обов`язків за Договором.

8.36.6. Укладенням додаткової угоди сторони виключили з переліку обставин непереборної сили - війну. Оскільки даний договір фінансового лізингу укладається сторонами у період збройної агресії, дії воєнного стану.

8.36.7. Так, згідно нової редакції пункту 8.1. договору Лізингоодержувач, зокрема, заявляє та гарантує Лізингодавцю про те, що він розуміє та усвідомлює усі ризики, які пов`язані з вищевказаними обставинами та які можуть вплинути на виконання ним своїх обов`язків Лізингоодержувача за договором.

8.36.8. Додаткова угода підписана уповноваженими представниками сторін договору та скріплена їх печатками; та є невід`ємною частиною до основного договору.

8.36.9. А тому посилання (доводи та обґрунтування) відповідача апелянта на статтю 218 ГК України, настання обставин непереборної сили війни в Україні, введення воєнного стану на всій території нашої держави, які на думку останнього у даному випадку вказують на надзвичайність ситуації та невідворотність негативних наслідків у формі невиконання зобов`язання по договору фінансового лізингу є безпідставними.

8.36.10. Як і безпідставними, є доводи щодо того, що вказана Така додаткова угода до договору прямо суперечить вимогам Цивільного кодексу України.

8.36.11. Разом з тим, слід врахувати що договір укладено після введення воєнного стану в Україні, відповідач здійснював часткову оплату своїх грошових зобов`язань за договором. А тому, відповіді посилання на настання форс-мажорних обставин, у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, складної економічної ситуації, яка склалася в Україні з початком

8.37. Таким чином, нарахування позивачем та заявлення до стягнення з відповідача пені, 24% річних та інфляційних втрат в силу вимог закону та згідно умов укладеного між сторонами даного спору договору 29.11.2022є правомірним.

8.38. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

8.39. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

8.40 Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

8.41. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

8.42. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

8.43. Враховуючи вищевикладене, керуючись стандартами доказування під час розгляду даного спору, виходячи з умов укладеного договору, встановлених господарськими судами обставини даного спору позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" про стягнення з Фермерського господарства "Цигонська Долина" суми основного боргу, пені, 24% річних та інфляційних втрат підлягають до задоволення.

8.44. Скаржник не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.

8.45. Господарським судом Хмельницької області правомірно прийнято рішення про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" та стягнення з Фермерського господарства "Цигонська Долина" 907155,92 грн заборгованості.

8.46. З урахуванням наведеного, усі зазначені доводи апеляційної скарги Фермерського господарства "Цигонська Долина" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.03.2024 не спростовують висновку суду першої інстанції при ухвалені вказаного оскаржуваного рішення суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.

8.47. За таких обставин, апеляційну скаргу Фермерського господарства "Цигонська Долина" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.03.2024 у справі №924/1350/23 - без змін.

9. Повноваження суду апеляційної інстанції.

9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції

9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

10. Розподіл судових витрат.

10.1. Як вбачається із матеріалів справи, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.03.2024 у справі №924/1350/23 апелянт сплатив судовий збір у розмірі 16328,90 гривень, згідно квитанції до платіжної інструкції №66 від 02.04.2024.

10.2. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" .

10.3. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.

10.4. Оскільки апелянту відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, в силу приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Цигонська Долина" від 02.04.24р. залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 20 березня 2024 року у справі №924/1350/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу №924/1350/23 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "07" червня 2024 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Крейбух О.Г.