Рішення

від 10.06.2024 по справі 904/677/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2024м. ДніпроСправа № 904/677/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Савенко В.А.

за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалпромсервіс", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

про стягнення 261 717,29 грн

Представники:

від позивача: Демченко А.Г.;

від відповідача: Клюєва О.В.;

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалпромсервіс" про стягнення 261 717,29 грн, з яких: 230 226,74 грн основний борг, 456,12 грн заборгованість за абонентське обслуговування, 464,62 грн пеня, 8 104,51 грн 3% річних, 22 465,30 грн інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.

Суд ухвалою від 19.02.2024 позовну заяву Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" залишив без руху. Запропонував Комунальному підприємству теплових мереж "Криворіжтепломережа" усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду чеку та опису вкладення у цінний лист (оригіналів або належним чином засвідчених копій), які підтверджують факт відправлення відповідачу (на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) копії позовної заяви і доданих до неї документів у строк до 04.03.2024.

20.02.2024 до господарського суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2024 про залишення позовної заяви без руху. Разом із вказаною заявою позивач подав до суду докази реєстрації відповідачем електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Суд ухвалою від 21.02.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

01.03.2024 відповідач подав до суду клопотання, в якому просить суд розглянути справу з повідомленням (викликом) сторін.

Суд ухвалою від 01.03.2024 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалпромсервіс" про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін - відмовив.

05.03.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач не споживає теплову енергію з початку 2020 року. Оскільки відрізатися від системи опалення окремо відповідач за законодавством України не може, останнім було прийняте рішення про встановлення лічильника. У 2021 році, для підтвердження відсутності споживання теплової енергії звернувся до позивача для встановлення у його приміщенні комерційного вузла обліку. 08.11.2021 за актом прийняття вузла обліку на абонентський облік було проведено опломбування вузла комерційного обліку теплової енергії, встановленого за адресою пр. Миру, 37, приміщення 101, належне ТОВ «Універслапромсервіс». Було взято на облік теплолічильник в складі: Теплообчислювач SRS-3 заводський номер 012741, перетворювач витрат SDM заводський номер 062548, SDM заводський номер 062549, Термоперетворювач опору ТСП заводський номер 141г/х. Даний акт складено представниками КПТМ «Криворіжтепломережа» Кучерявим О.В. та Баладінською Л.В. та представником відповідача Стуленем С.О. За відомостями даного акту показники приладу на день введення в експлуатацію становили 0,031 Гк. 29.02.2024, за заявою відповідача був проведений технічний огляд обліку теплової енергії та складений відповідний акт. За даними акту технічного огляду вузла обліку теплової енергії від 29.02.2024 показники приладу на день технічного огляду становили 0,114 Гк. Таким чином, за період з 08.11.2021 до 29.02.2024 різниця в показах вузла обліку теплової енергії складає: 0,114 Гк - 0,031 Гк = 0,083 Гк. Ця різниця виникла виключно при проведенні перевірки співробітниками позивача. Представниками позивача після обстеження приміщення відповідача неодноразово зазначалося про відсутність надання відповідачу комунальних послуг. Це підтверджується: актом від 27.02.2023 та актом обстеження від 07.12.2023. Таким чином, відсутність надання комунальної послуги підтверджено документами, отриманими відповідачем від позивача. Таким чином, жодного обов`язку по сплаті послуг з постачання теплової енергії саме відповідачем при неотриманні даної послуги не наступає. У відповідача за даною адресою взагалі відсутня обладнана система опалення. У Технічному паспорті, виготовленому 16.01.2020 відповідно до Додатку № 12 до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна (пункт 22 розділу І) зазначається характеристика групи нежитлових приміщень. В даній характеристиці у графі інженерне обладнання приміщень (п.16) зазначається про відсутність опалення в нежитловому приміщенні вбудовано-прибудованому в перший поверх житлового будинку і підвалі. Окрім того, 08.02.2021 в присутності експерта в галузі нерухомості Воротеляка Е.Е. складений акт комісійного обстеження нежитлового приміщення, відповідно до якого встановлено, що підвальне приміщення частково затоплене, вентиляція повністю відсутня, стійкий різкий запах, зберігання будь-яких предметів неможлива. Отже, про яке опалення може йти мова у підвальному приміщенні відповідача при його затопленні. Таким чином, навіть технічно приміщення відповідача немає обладнаної системи опалення. Між позивачем і відповідачем відсутній укладений індивідуальний договір, на який посилається позивач. За відсутності акцепту (прийняття) відповідачем згоди на укладання публічного договору приєднання договір не є укладеним. Договір був опублікований 05.10.2021 і набрав чинності з 05.11.2021. Відповідач про це нічого не знав, оскільки жодної інформації у загальнодоступних місцях не було. Тобто, фактично умови договору були в односторонньому порядку нав`язані позивачем відповідачу. Між ТОВ «Універсалпромсервіс» та КПТМ «Криворіжтепломережа» укладений договір купівлі-продажу теплової енергії № 3073 від 27.09.2017. Відповідно до п. 1.3. договору теплопостачальна організація-продавець відпускає споживачу покупцю теплову енергію на об`єкти, вказані в таблиці №2, а саме: нежитлове приміщення по проспекту Миру, 37, приміщення 101. 01.11.2021 позивач надав відповідачу додаткову угоду про зміну умов договору № 3073 від 27.09.2017. Відповідачем була надана відповідь № 15/12-2021 від 15.12.2021, відповідно якої було зазначено, що наразі потреби в придбанні теплової енергії немає, теплову енергію не споживаємо, іншими послугами не користуємося. На підставі зазначеного, додаткову угоду повернули без виконання та підписання. Не дочекавшись жодної відповіді від позивача, відповідач подав повторний лист № 25/1-22, в якому все чітко роз`яснив та повторно повідомив про відсутність споживання теплової енергії. Проте і цей лист залишився поза увагою позивача. 15.02.2023 ТОВ «Універсалпромсервіс» було отримано від позивача Інформаційний лист № 585113 від 08.02.2023 з проханням приєднатися до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: пр. Миру, 37/101 шляхом підписання Заяви-приєднання. Листом №20-23 від 20.02.2023 відповідач направив позивачу відмову від приєднання до договору, оскільки позивачем не була дотримана процедура приєднання до публічного договору. Проте, незалежно від цього, і в договорі № 3073 від 27.09.2017 (п. 2.1.), і в індивідуальному договорі (п.16) зазначено, що облік споживання здійснюється згідно приладів обліку. Таким чином, жодні нарахування, в тому числі і штрафні санкції неможливі за наявності офіційного лічильника та нульових обсягів споживання, підтверджених цим лічильником. Викладене свідчить про необґрунтованість заявлених позивачем грошових вимог до відповідача і є підставою для відмови в задоволенні позову в повному обсязі. У зв`язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд ухвалою від 15.04.2024 перейшов від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/677/24 за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання на 29.04.2024.

18.04.2024 позивач подав до суду клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Суд ухвалою від 19.04.2024 клопотання позивача задовольнив.

22.04.2024 відповідач подав до суду клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Суд ухвалою від 22.04.2024 клопотання відповідача задовольнив.

В підготовче засідання 29.04.2024 з`явились представники позивача та відповідача.

В судовому засіданні 29.04.2024 представники позивача та відповідача заявили усні клопотання, в яких просять суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Суд ухвалою від 29.04.2024 відклав підготовче засідання на 13.05.2024. Постановив провести судове засідання у справі № 904/677/24 з Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсалпромсервіс" в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

30.04.2024 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що 01.10.2021 набрала законної сили Постанова Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії»», якою затверджено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, що має форму публічного договору приєднання. Постанова опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур`єр» 2021, N 190 від 01.10.2021. Діючим Законом України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII (п.5 ст.13) до 25.10.2021 було передбачено, що у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний (типовий) договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Перехід на нові договірні відносини має здійснюватися усіма споживачами у багатоквартирному будинку, адже нові договори про надання комунальних послуг передбачають суттєві зміни у підходах до розподілу комунальних послуг у будівлі та нарахуванні плати за комунальні послуги споживачам. Тому існування в одному багатоквартирному будинку двох видів договорів (старих і нових) є неприпустимим. Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII було передбачено що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. 05.10.2021 підкорюючись приписам чинного законодавства, КПТМ «Криворіжтепломережа» опублікувало текст Ідивідуального договору на офіційному сайті КПТМ «Криворіжтепломережа»: http://kpts.dp.ua/. Опублікування у такому засобі масової інформації як мережа Інтернет вважається належним повідомленням споживачів, що підтверджується приписами п. 3 ч. 1 ст. 10 «Правил надання послуги з постачання теплової енергії» № 830 від 21.08.2019, де вказано, що способами, що гарантують доведення інформації до споживача, є зокрема оголошення, розміщені на офіційному веб-сайті виконавця. 05.11.2021 (через 30 днів після опублікування) індивідуальний договір набрав чинності. За вказаних вище обставин, а також неприпустимості існування в одному багатоквартирному будинку двох видів договорів (старих і нових щодо однієї й тієї ж комунальної послуги) Договір № 3073 купівлі-продажу теплової енергії 27.09.2017 припинив свою дію. Сама по собі незгода відповідача із змінами в законодавстві, відмова від підписання заяви на приєднання, не визнання індивідуального договору тощо, не може ставитися в залежність до отримання ним послуги з постачання теплової енергії та відповідних сплат за послуги, згідно затверджених тарифів. За умови не відключення приміщень в законодавчий спосіб від мереж тепло споживання виконавця (а доказів відключення від мереж центрального теплопостачання матеріали справи не містять), відповідач фактично отримував послуги з постачання теплової енергії, без здійснення сплат за них. Саме спірне приміщення відокремлене від мереж централізованого опалення (облаштовано окремим вводом, який опломбовано у закритому положенні), враховуючи положення п. 11 ч. 40 Індивідуального договору (в якому мова йде про те, що відключення від мереж централізованого опалення не звільняє споживача від зобов`язання відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загально-будинкових потреб, потреб функціонування багатоквартирного будинку тощо) відповідач, як співвласник багатоквартирного будинку, має сплачувати витрати теплоносія, який споживає весь житловий будинок, як цілісний майновий комплекс. Постачальник (позивач) згідно приписів законодавства (Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих комунальних послуг» № 315 від 22.11.2018 зі змінами (надалі Методика № 315)) здійснював нараховування (він же розподіл) відповідачу, виходячи із загального обсягу спожитої теплової енергії Q опал. буд. на опалення будівлі/будинку у розрахунковому періоді, який (обсяг) визначався за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії (теплолічильника) багатоквартирного будинку та розподілявся, відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг: на потреби опалення нежитлового приміщення (Q прим.) (у відповідача в спірний період не існувало централізоване опалення, отже відповідачу даний показник (не нараховувася); опалення місць загального користування (МЗК) та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (до 31.12.2021) - нараховувалось; на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення (ЗБП) та на обсяг теплової енергії (з 01.01.2022) - нараховувалось, втрати від транзитних мереж (з 01.01.2022) (у разі їх наявності), про що вказано позивачем у порядку нарахування заборгованості не нараховувалось, абонентська плата. Позивач здійснював нарахування відповідно до Методики №315, згідно з якою до 31.12.2021 існувало окремо МЗК та витрати на функціонування внутрішньобудинкової системи, а після змін з 01.01.2022 з`явилося поняття ЗБП (так зване збірне поняття, яке включає МЗК та витрати на функціонування внутрішньобудинкової системи). Згідно приписів ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Методики розподілу № 315 користування чи не користування місцями загального користування не ставиться в залежність до нарахувань оплати за результатом здійсненого розподілу надавачем послуги. У вищевказаних регуляторних актах вказано, що нарахування здійснюються для всіх (без виключення) житлових та нежитлових приміщень, з урахування частки (загальної площі) кожного окремого співвласника у спільному майні. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Отже, посилання відповідача на те, що приміщення відповідача не отримувало послуг з теплопостачання не відповідає дійсності. Приміщення відповідача є вбудовано-прибудоване до багатоквартирного житлового будинку, а отже відповідач зобов`язаний приймати участь у оплаті потреб на опалення багатоквартирного житлового будинку, в який та до якого вбудовані та прибудовані його нежитлові приміщення. Згідно свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення від 02.09.2013, копія якого додавалася до позовної заяви (додаток 3) загальна площа нежитлового приміщення, яке перебуває у власності відповідача складає 1 542, 5 кв.м (вбудоване у перший поверх житлового будинку). Враховуючи вказану існуючу площу приміщення, позивач здійснював відповідний розподіл послуги з постачання теплової енергії в будинку між споживачами. Відповідач, як співвласник приміщення в багатократному будинку, враховуючи не обраний інший вид правовідносин мешканцями будинку, та особисто ним, змушений лише підкорюватися приписам індивідуального (типового) договору, який запровадило KПTM «Криворіжтепломережа» (як виконавець послуги) на офіційному сайті та який наразі діє. Щодо посилання відповідача на те, що ним не було здійснено будь-яких дій, які б свідчили про прийняття умов публічного договору, слід зазначити, що факт отримання послуги співвласниками (мешканцями та іншими категоріями) багатоквартирного будинку (як цілісного майнового) i є тією дією, яка свідчить про укладання договору з надавачем (виконавцем) послуги. А враховуючи те, що приміщення відповідача вбудоване в багатоквартирний будинок, то відповідач отримував в спірний період послуги: на опалення місць загального користування (M3K) та функціонування (до 31.12.2021), отримує на даний час рахунки на фактичні загальнобудинкові потреби на опалення всього будинку (ЗБП) з (01.01.2022) та абонентської плати. Тому заперечення відповідача (причому не обґрунтовані) про не отримання ним послуг, трактування (тлумачення) на свій лад законодавства, не визнання ним приписів Методики № 315 у якості нормативно-правого акту тощо є ні чим іншим як намагання уникнути відповідальності щодо утримання свого майна у вигляді оплати за житлово-комунальні послуги, як це передбачено низкою нормативно-правих актів (після змін в галузі житлово-комунального законодавства).

10.05.2024 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначив, що позивачем було подано позов про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії. За змістом даного позову розуміється надання відповідачу послуг опалення належного йому приміщення. Про інші складові в позові взагалі не йдеться. До даного позову доданий розрахунок заборгованості. В даному розрахунку в графі послуга з постачання теплової енергії стоять одні нулі і відповідно будь-яка заборгованість відсутня. Таким чином, взагалі відсутній предмет позовних вимог. Ні до позову, ні до відповіді до відзиву не додано належних доказів, які саме приміщення МЗК та допоміжні приміщення наявні в будинку 37 по проспекту Миру в місті Кривому Розі. Немає переліку цих приміщень, креслень, планів із зазначенням площі, тощо. Не надано доказів як саме функціонує внутрішньобудинкова система опалення. Окрім того, підвалом володіє відповідач на праві приватної власності. Позивачем не додано коректного розрахунку своїх позовних вимог із зазначенням первісних даних та формул. До матеріалів справи додані звіти про фактичну помісячну кількість спожитої енергії. Проте ці цифри встановлюють дані про споживання всього будинку взагалі. Яким чином вираховувалася кількість споживання МЗК та внутрішньобудинкових систем опалення невідомо. Відповідач зазначає, що з 01.01.2022 змінилася назва з МЗК та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення на ЗБП. При цьому в доданому до позову розрахунку за січень 2022 року нараховує по старому. Отже, яким чином був зроблений математичний розрахунок та яким доказами він підтверджений невідомо, а тому не може бути взятий судом до уваги. Відповідач зазначає, що жодних послуг від позивача не отримував: опалення в належному йому приміщення відсутнє. На підтвердження надано витяг з технічного паспорту; місцями загального користування не користується взагалі, має окремий вхід; має власний підвал; горище в даному будинку відсутнє. Окрім того, між позивачем та відповідачем відсутні будь-які договірні відносини, а отже відсутні і будь-які зобов`язання один перед одним. Отже, позивачем не надано доказів користування послугою опалення, а відповідач не несе обов`язку сплачувати за не отримані і неспожиті комунальні послуги.

В судове засідання 13.05.2024 з`явились представники позивача та відповідача.

В судовому засіданні 13.05.2024 представники позивача та відповідача заявили усні клопотання, в яких просять суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Суд ухвалою від 13.05.2024 закрив підготовче провадження та призначив справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 10.06.2024. Постановив провести судове засідання у справі № 904/677/24 з Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсалпромсервіс" в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

16.05.2024 позивач подав до суду пояснення, в яких зазначив, що реагуючи на інформацію представника відповідача відносно нарахувань за листопад 2021р., принагідно слід зазначити: коригування обсягу теплової енергії здійснюється (щомісячно) на підставі Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, де зазначено, що у разі, якщо дата фактичного зняття показань вузлів комерційного обліку відрізняється від дати закінчення розрахункового періоду, то до розподілу приймається скореговане (приведене) споживання комунальної послуги на кінцеву дату розрахункового періоду. Для цього виконавець розподілу комунальних послуг коригує споживання розрахунковим методом. Після отримання звіту з фактичними показаннями виконується коригування попереднього періоду, наприклад: при виконанні розподілу в листопаді 2021р. було враховано 58,37 Гкал (05.11.21 30.11.21). Фактичні показники згідно вузла комерційного обліку 05.11.21 16.11.21- 28,37 Гкал (12 дн.) Скореговані до кінця розрахунквого періоду 17.11.21 30.11.21 30 Гкал (14 дн.). 28,37 Гкал + 30 Гкал = 58,37 Гкал. На підставі даних звіту по вузлу комерційного обліку за листопад 2021 та виконано перерахунок обсягу теплової енергії: -58,37 Гкал + 66,74 Гкал = 8,37 Гкал Обсяг прийнятий до рзподілу в листопаді 2021 58,37 Гкал Обсяг теплової енергії, зазначений в звіті по вузлу комерційного обліку, 66,74 Гкал. Коефіцієнт перерахунку по зміні ціни природного газу застосовується згідно Постанови КМУ від 10.11.2021 № 1209 «Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачаннягарячої води у зв`язку із зміною ціни природного газу». Відповідно до вищезазначеної постанови зміна розміру нарахувань за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води споживачам (крім населення, бюджетних установ, релігійних організацій) у зв`язку із щомісячною зміною ціни природного газу виконується, починаючи із нарахувань за жовтень 2021 р. В березні 2022р. за листопад 2021р. в сумі -1164,53 грн виконаний перерахунок по зміні ціни природного газу на підставі постанови КМУ від 10.11.21р. №1209. З 1 січня 2022року обсяг теплової енергії, зафіксований будинковим вузлом комерційного обліку розподіляється на послугу з постачання теплової енергії житлових та нежитлових приміщень та теплову енергію на загальнобудинкові потреби. Тож, виконаний перерозподіл обсягу теплової енергії спожитої в січні 2022р., а саме знято нарахування з МЗК та функціонування, а нараховано на ЗБП. За листопад 2021р. та грудень 2021р. обсяг теплової енергії на опалення МЗК та допоміжних приміщень будівлі визначався згідно п.2 розділу ІІІ Методики розподілу затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку від 22.11.2018 № 315, як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі: для 1 поверхової будівлі/будинку - 20 %; для 2 поверхової будівлі/будинку - 18 %; для 3 поверхової будівлі/будинку - 16 %; для 4 поверхової будівлі/будинку - 14 %; для 5 поверхової будівлі/будинку - 12 %; для 6-ти поверхової будівлі/будинку та вище 10 поверхів - 10 %. З 01.01.2022 обсяг теплової енергії на ЗБП визначеється згідно п.8 розділу ІV Методики розподілу : у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ місць загального користування та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення (Qз.б.поп.проект), може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд): для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25 %; для 6-10 поверхової будівлі/будинку - 20 %; для будівлі/будинку вище 10 поверхів - 15 %. Будинок 37 по пр.Миру налічує 13 поверхів, тож при визначені частки на МЗК застосовувалось 10%, ЗБП застосовується 15% від обсягу спожитої теплової енергії, яка зафіксована будинковим вузлом комерційного обліку.

В судове засідання 10.06.2024 з`явились представники позивача та відповідача.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Позивач зазначає, що КПТМ «Криворіжтепломережа» є надавачем послуги з постачання теплової енергії в м. Кривому Розі.

Індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом (п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Позивач зазначає, що на сайті КПТМ «Криворіжтепломережа» (за посиланням http://kpts.dp.ua/dogovorte.php) 05.10.2021 було розміщено текст індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії. Таким чином, як зазначає позивач, з 05.11.2021 договірні відносини між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором (який є публічним договором приєднання, текст якого розміщено на сайті КПТМ "Криворіжтепломережа", за посиланням http://kpts.dp.ua/dogovorte.php) про надання послуги з постачання теплової енергії, що укладений в порядку ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсалпромсервіс» на підставі права власності належить нежиле приміщення № 101, загальною площею 1542,5 кв.м у багатоквартирного будинку № 37 по пр. Миру у м. Кривому Розі, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності № 342036663 від 08.08.2023 (а.с. 11-13).

Позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсалпромсервіс», як співвласник багатоквартирного будинку № 37 по пр. Миру у м. Кривому Розі, не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав з виконавцем комунальної послуги з постачання теплової енергії відповідний договір.

Таким чином, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", з 05.11.2021 між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсалпромсервіс» (споживач) укладено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - договір).

Цей договір (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (п. 1. договору).

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті Виконавця http://kpts.dp.ua/ (п. 2. договору).

Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток до цього договору), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуги (п. 4. договору).

Виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для протеб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення (п. 5. договору).

Виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (зайве закреслити) (п. 7. договору).

Виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості згідно з вимогами пунктів 5 і 6 цього договору до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (індивідуального (садибного) будинку) (п. 8. договору).

Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі Методика розподілу). Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал) (п. 11. договору).

У разі коли будинок на дату укладення цього договору не обладнаний вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії, до встановлення такого вузла (вузлів) обліку обсяг споживання послуги у будинку визначається відповідно до Методики розподілу (п. 12. договору).

Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 p., № 71, ст. 2507), в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру, затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.dp.ua/. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року) (п. 30. договору).

Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.dp.ua/. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу (п. 31. договору).

Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно (п. 32. договору).

Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів (п. 33. договору).

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34. договору).

Під час здійснення оплати споживач зобов`язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (плата виконавцю, сплата пені, штрафів). У разі коли споживачем не визначено розрахунковий період або коли за зазначений споживачем період виникла переплата, виконавець має право зарахувати такий платіж (його частину в розмірі переплати) в рахунок заборгованості споживача за минулі розрахункові періоди у разі її наявності (за винятком погашення пені та штрафів, нарахованих споживачеві), а у разі відсутності такої заборгованості в рахунок майбутніх платежів споживача, починаючи з найближчих періодів від дати здійснення платежу (п. 36. договору).

У разі коли споживач вніс плату виконавцю за розрахунковий період не в повному обсязі або більшому, ніж зазначено в рахунку, обсязі, виконавець здійснює зарахування коштів згідно з призначенням платежу. За відсутності призначення платежу у такому порядку: в першу чергу в рахунок плати за послугу; в другу чергу в рахунок плати за абонентське обслуговування (п. 37. договору).

Відповідно до пп. 11 п. 40 договору споживач має право відключитися від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, що затверджений наказом Мінрегіону від 26.07.2019 № 169; це право не звільняє споживача від зобов`язання відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (пп. 3 п. 41. договору).

У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином (п. 45. договору).

Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 51. договору).

Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52. договору).

Позивач зазначає, що будинок № 37 по пр. Миру є багатоквартирним, подання теплоносія до нього здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача (відповідно до п 5.23 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури № 80 від 18.05.2005 «Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005», де зазначено, що житлові будинки повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05), які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку, в тому числі приміщення № 101, оскільки нежитлове приміщення вбудовано-прибудоване в житловий багатоквартирний будинок 37. На виконання своєї статутної мети КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснювало у період з 05.11.2021 по 30.11.2023 постачання теплової енергії відповідачу, а відповідач отримував теплову енергію, оскільки нежитлове приміщення № 101 вбудоване та не виокремлено від внутрішньобудинкового комплексу трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення вказаного багатоквартирного житлового будинку № 37 по пр. Миру.

В якості доказів подачі теплової енергії до будинку позивач надав акти подання теплоносія на будинок та акти припинення подання теплоносія (а.с. 19-21), звіти за період споживання теплової енергії (а.с. 22-30).

Позивач зазначає, що на багатоквартирний будинок встановлений прилад комерційного обліку надавача послуги з постачання теплової енергія (позивача), яким обліковується вся послуга з постачання теплової енергії, яка увійшла (була подана) до будинку, як цілісного майнового комплексу. Факти фіксації подання теплоносія та його припинення фіксувалися представниками теплопостачальної організації та управляючою організацію ТОВ «Житлосервіс КР». Отже, з моменту подання теплоносія до багатоквартирного будинку, як цілісного майнового комплексу, вважається, що будинок (тобто всі його складові житлові, нежитлові приміщення, підвали, горища тощо) споживає теплову енергію. Покази приладу комерційного обліку знімаються щомісяця уповноваженим представником на обслуговування приладу комерційного обліку та відображені у звітах за період споживання теплоносія. Після отримання показів щодо споживання теплової енергіі (ГКал), яка пройшла через прилад комерційного обліку на потреби всього багатоквартирного будинку позивач здійснює розподіл наданої послуги з постачання теплової енергія на кожне приміщення (житлове/нежитлове) в цьому будинку, згідно з приписами чинного законодавства.

Як зазначає позивач, спірне приміщення відокремлене від мереж централізованого опалення (облаштовано окремим вводом, який опломбовано у закритому положенні), враховуючи положення пп. 11 п. 40 договору (в якому мова йде про те, що відключення від мереж централізованого опалення не звільняє споживача від зобов`язання відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загально-будинкових потреб, потреб функціонування багатоквартирного будинку тощо) відповідач, як співвласник багатоквартирного будинку має сплачувати витрати теплоносія, який споживає весь житловий будинок, як цілісний майновий комплекс.

Так, постачальник (позивач) згідно приписів законодавства (Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих комунальних послуг» № 315 від 22.11.2018 здійснював нараховування (він же розподіл) відповідачу, виходячи із загального обсягу спожитої теплової енергії Q опал. буд. на опалення будівлі/будинку у розрахунковому періоді, який (обсяг) визначався за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії (теплолічильника) багатоквартирного будинку та розподілявся згідно з Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг:

- на потреби опалення нежитлового приміщення (Q прим.) (у відповідача в спірний період не існувало централізоване опалення, отже відповідачу даний показник не нараховувася);

- опалення місць загального користування (МЗК) та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (до 31.12.2021) - нараховувалось;

- на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення (ЗБП) та на обсяг теплової енергії (з 01.01.2022) - нараховувалось,

- втрати від транзитних мереж (з 01.01.2022) (у разі їх наявності), про що вказано позивачем у порядку нарахування заборгованості не нараховувалось.

- абонентська плата.

Відповідно до п. 34. договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору за поставлену теплову енергію та абонентське обслуговування не розрахувався, у зв`язку із чим за період з 05.11.2021 по 30.11.2023 у нього утворилася заборгованість за послуги постачання теплової енергії у розмірі 230 226,74 грн, а також заборгованість за абонентське обслуговування за період 05.11.2021 - 30.11.2023 в розмірі 456,12 грн.

Позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію № 3073/14858 (вих. № 2479/13) від 30.11.2023 (а.с. 49), в якій вимагав сплатити заборгованість.

В якості доказу направлення на адресу відповідача вказаної претензії позивач надав до суду копію списку згрупованих поштових відправлень (а.с. 50-51).

Однак, як зазначає позивач, відповідач відповідь на претензію не надав, заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Доказів оплати основного боргу у розмірі 230 226,74 грн та заборгованості за абонентське обслуговування у розмірі 456,12 грн відповідач не надав.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач не споживає теплову енергію з початку 2020 року. Оскільки відрізатися від системи опалення окремо відповідач за законодавством України не може, останнім було прийняте рішення про встановлення лічильника. 08.11.2021 за актом прийняття вузла обліку на абонентський облік було проведено опломбування вузла комерційного обліку теплової енергії, встановленого за адресою пр. Миру, 37, приміщення 101, належне ТОВ «Універслапромсервіс». Було взято на облік тепло лічильник. Представниками позивача після обстеження приміщення відповідача неодноразово зазначалося про відсутність надання відповідачу комунальних послуг. Це підтверджується: актом від 27.02.2023 та актом обстеження від 07.12.2023. Таким чином, відсутність надання комунальної послуги підтверджено документами, отриманими відповідачем від позивача. Таким чином, жодного обов`язку по сплаті послуг з постачання теплової енергії саме відповідачем при неотриманні даної послуги не наступає. У відповідача за даною адресою взагалі відсутня обладнана система опалення. Між позивачем і відповідачем відсутній укладений індивідуальний договір, на який посилається позивач. За відсутності акцепту (прийняття) відповідачем згоди на укладання публічного договору приєднання договір не є укладеним. Договір був опублікований 05.10.2021 і набрав чинності з 05.11.2021. Відповідач про це нічого не знав, оскільки жодної інформації у загальнодоступних місцях не було. Тобто, фактично умови договору були в односторонньому порядку нав`язані позивачем відповідачу. Між ТОВ «Універсалпромсервіс» та КПТМ «Криворіжтепломережа» укладений договір купівлі-продажу теплової енергії № 3073 від 27.09.2017. Листом №20-23 від 20.02.2023 відповідач направив позивачу відмову від приєднання до договору, оскільки позивачем не була дотримана процедура приєднання до публічного договору. Проте, незалежно від цього, і в договорі № 3073 від 27.09.2017 (п. 2.1.), і в індивідуальному договорі (п.16) зазначено, що облік споживання здійснюється згідно приладів обліку. Таким чином, жодні нарахування, в тому числі і штрафні санкції неможливі за наявності офіційного лічильника та нульових обсягів споживання, підтверджених цим лічильником. Викладене свідчить про необґрунтованість заявлених позивачем грошових вимог до відповідача і є підставою для відмови в задоволенні позову в повному обсязі.

Господарський суд зазначає, що з наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем плата за послуги з постачання теплової енергії до спірного нежитлового приміщення не нараховувалась, оскільки, у відповідача в спірний період не існувало централізоване опалення. Втрати від транзитних мереж (з 01.01.2022) позивачем також не нараховувались.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що позивач здійснював нараховування (розподіл) відповідачу, виходячи із загального обсягу спожитої теплової енергії Q опал. буд. на опалення будівлі/будинку у розрахунковому періоді, який визначався за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії (теплолічильника) багатоквартирного будинку та розподілявся між споживачами спожитих у будівлі обсягів комунальних послуг: опалення місць загального користування (МЗК) та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (до 31.12.2021), забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення (ЗБП) та на обсяг теплової енергії (з 01.01.2022), абонентська плата.

Також господарський суд зазначає наступне.

01.10.2021 набрала законної сили Постанова Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії»», якою затверджено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, що має форму публічного договору приєднання.

Пунктом 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний (типовий) договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Позивач зазначає, що перехід на нові договірні відносини має здійснюватися усіма споживачами у багатоквартирному будинку, адже нові договори про надання комунальних послуг передбачають суттєві зміни у підходах до розподілу комунальних послуг у будівлі та нарахуванні плати за комунальні послуги споживачам. Тому існування в одному багатоквартирному будинку двох видів договорів (старих і нових) є неприпустимим.

Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Позивач зазначає, що 05.10.2021 КПТМ «Криворіжтепломережа» опублікувало текст індивідуального договору на офіційному сайті КПТМ «Криворіжтепломережа»: http://kpts.dp.ua/.

Опублікування у такому засобі масової інформації як мережа Інтернет вважається належним повідомленням споживачів.

05.11.2021 (через 30 днів після опублікування) індивідуальний договір набрав чинності.

Сама по собі незгода відповідача із змінами в законодавстві, відмова від підписання заяви на приєднання, не визнання індивідуального договору тощо не може ставитися в залежність щодо отримання ним послуги з постачання теплової енергії та відповідних сплат за послуги згідно з затвердженими тарифами.

З огляду на викладене, заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи, тому відхиляються господарським судом.

Господарський суд зазначає, що враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Тому суд вважає за необхідне відзначити, що інші доводи та міркування учасників справи судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 230 226,74 грн та заборгованості за абонентське обслуговування у розмірі 456,12 грн є правомірними та підлягають задоволенню.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 464,62 грн за загальний період з 01.08.2023 по 26.01.2024.

Відповідно до п. 45. договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені позивача та встановлено, що він виконаний правильно.

Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за загальний період з 01.02.2022 по 26.01.2024 у розмірі 8104,51 грн та інфляційні втрати за загальний період з лютого 2022 року по грудень 2023 року у розмірі 22 465,30 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що він виконаний правильно.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов`язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 261 717,29 грн, з яких: 230 226,74 грн основний борг, 456,12 грн заборгованість за абонентське обслуговування, 464,62 грн пеня, 8104,51 грн 3% річних, 22 465,30 грн інфляційні втрати.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 3140,61 грн.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалпромсервіс" (50069, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Миру, буд. 37, ідентифікаційний код 30363594) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, ідентифікаційний код 03342184) 264 857,90 грн, а саме: 261 717,29 грн, з яких: 230 226,74 грн основний борг, 456,12 грн заборгованість за абонентське обслуговування, 464,62 грн пеня, 8104,51 грн 3% річних, 22 465,30 грн інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3140,61 грн, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено 10.06.2024.

Суддя І.В. Мілєва