Рішення

від 10.06.2024 по справі 908/909/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/71/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2024 Справа № 908/909/24

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом: Концерну «Міські теплові мережі», м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСІНЬ ЛТД», м. Київ

про стягнення суми 189667,88 грн. Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну «Міські теплові мережі» про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСІНЬ ЛТД» суми 189667,88 грн заборгованості.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 29.03.2024 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/909/24 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою господарського суду від 03.04.2024 вищевказану позовну заяву на підставі ч.1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви в термін до 12.04.2024 включно.

15.04.2024 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків (документ сформований в системі «Електронний суд» 12.04.2024), до якої додані уточнена позовна заява, докази на усунення недоліків позовної заяви та докази направлення копії заяви про усунення недоліків з додатками відповідачу.

Ухвалою суду від 16.04.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/909/24. Присвоєно справі номер провадження 9/71/24. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у повній заяві, які мотивовані, зокрема, наступним. З урахуванням приписів ч. 5 ст. 13, ч. 7 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» позивач 02.10.2021 на офіційному сайті розмістив індивідуальний договір на послугу з постачання теплової енергії. Вказаний договір є публічним договором приєднання та вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. ТОВ «ОСІНЬ ЛТД» на підставі договору оренди нежитлового приміщення №328/4 від 02.06.2003 користується нежитловим приміщенням №15, загальною площею 211,7 кв.м., за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тенісна, буд. 23. Відповідно до листа КП «ВРЕЖО №7» від 28.11.2022 №1985 про надання інформації, акт прийому-передачі про повернення комунального майна з орендного користування між сторонами не підписувався. Відповідно до вищевикладеного, між позивачем та відповідачем з 01.11.2021 укладений Типовий індивідуальний договір № 77200151 про надання послуги з постачання теплової енергії за вказаною адресою. Згідно з п. 11 Типового договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315. Згідно з п. 32 Договору, періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Позивачем в період з листопада 2021 по грудень 2023 було надано відповідачу послугу з постачання теплової енергії на загальну суму 189667,88 грн. Позивачем були сформовані та надані споживачу рахунки на оплату спожитої послуги в електронній формі, в тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків. Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку, в якому знаходиться орендоване відповідачем приміщення, підтверджується відповідними рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювальних сезонів. Відповідач не виконав свої обов`язки за договором по сплаті за надану послугу у вказаний період, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість у розмірі 189667,88 грн, яка заявлена позивачем до стягнення. Позов обґрунтовано ст.ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуг з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою КМУ від 21.08.2019 №830, Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315 та умовами Типового індивідуального договору № 77200151 про надання послуги з постачання теплової енергії в нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тенісна, буд. 23, приміщення 15, який укладений 01.11.2021.

В ухвалі суду про відкриття провадження у справі від 16.04.2024 відповідачу відповідно до положень ст. 165, ст. 251 ГПК України було запропоновано надати відзив з документальним обґрунтуванням протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше ніж у строк до 10.05.2024 включно.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив до суду не подав. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.

Судом вжито всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Згідно з частиною 1 ст. 7 та ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до відомостей (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСІНЬ ЛТД», код ЄДРПОУ 22159988, є: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21.

Разом з тим, ухвала суду про відкриття провадження у справі 09.05.2024 була повернута підприємством поштового зв`язку до господарського суду без вручення адресату з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, Касаційний господарський суд, здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Із змісту ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Позивач Концерн «Міські теплові мережі» є суб`єктом природної монополії відповідно до положень Закону України «Про природні монополії» та за приписами статті 19 Закону України «Про теплопостачання» як монополіст не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі.

Концерн «Міські теплові мережі» діє на підставі Статуту. Основною метою діяльності Концерну «Міські теплові мережі» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією. Предметом діяльності Концерну є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ та організацій, її збут та інше.

З матеріалів справи вбачається, що Товариству з обмеженою відповідальністю «ОСІНЬ ЛТД» відповідно до Договору оренди нежитлового приміщення №328/4 від 02.06.2003 (з урахуванням Договору про внесення змін до нього від 31.10.2016) було надане в оренду нежитлове приміщення №15 підвалу (літ.А-2) по вул. Тенісній, буд. 23 в м. Запоріжжя, загальною площею 211,7 кв.м.

Згідно листа КП «ВРЕЖО №7» від 28.11.2022 №1985 про надання інформації, об`єкт оренди знаходиться в користуванні ТОВ «ОСІНЬ ЛТД» та за актом приймання-передачі не повертався.

Концерн «Міські теплові мережі» звернувся з позовом до господарського суду про стягнення з ТОВ «ОСІНЬ ЛТД» заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по грудень 2023 року включно в розмірі 189667,88 грн, згідно виставлених рахунків.

Позовні вимоги мотивовані зокрема тим, що відповідно до приписів ч. 5 ст. 13, ч. 7 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» між позивачем та відповідачем з 01.11.2021 укладений Типовий індивідуальний договір № 77200151 про надання послуги з постачання теплової енергії до орендованого відповідачем нежитлового приміщення за адресою: м.Запоріжжя, вул. Тенісна, буд. 23, приміщення 15, яке знаходиться у житловому будинку, оснащеному приладом комерційного обліку теплової енергії.

Відповідно до положень статті 16 ЦК України, статті 20 ГК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права саме - заходами, які прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб`єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.

Спосіб захисту прав повинен бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Застосування судом будь-якого способу судового захисту вимагає наявності наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу; порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем; належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства).

Згідно з ч.ч. 1, 3 статтею 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

У статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

За змістом статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг, зокрема, належать: комунальні послуги послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 19 зазначеного Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Аналіз даного Закону дає підстави для висновку, що він є нормативним актом спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (ст. 1, ч. 2 ст. 6 Закону).

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (ст. 1 Закону).

За приписами п. 1 частини 2 статті 7 вказаного Закону індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

Судом встановлено, що 02.10.2021 Концерн «Міські теплові мережі» оприлюднив на власному офіційному веб-сайті Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання.

Також відповідне повідомлення про розміщення 02.10.2021 на сайті Концерну «МТМ» публічних договорів опубліковано на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування Запорізької міської ради.

Згідно з п. 1 оприлюдненого Концерном «Міські теплові мережі» Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуг з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (послуга) індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 53 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, цей договір може бути розірваний у разі прийняття рішення співвласниками щодо зміни моделі договірних відносин відповідно до статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Враховуючи наведене слідує, що кожний споживач послуг (власник, користувач тощо) повинен укласти з виконавцем цих послуг відповідний договір, який встановлює порядок та умови надання послуг з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (послуга) індивідуальному споживачу.

Як зазначалось судом вище, відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «ОСІНЬ ЛТД» відповідно до Договору оренди нежитлового приміщення №328/4 від 02.06.2003 (з урахуванням Договору про внесення змін до нього від 31.10.2016) було надане в оренду нежитлове приміщення №15 підвалу (літ.А-2) по вул. Тенісній, буд. 23 в м. Запоріжжя, загальною площею 211,7 кв.м.

Відповідно до Договору про внесення змін від 31.10.2016 до договору оренди від 02.06.2003 №328/4, Договір оренди від 02.06.2003 №328/4 нежитлового приміщення по вул. Тенісній, 23, вважається продовженим до 02.06.2021.

Судом з бази даних КП «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 31.01.2024 у справі №908/3130/23 (суддя Науменко А.О.) позов Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7» про звільнення нежитлового приміщення № 15 підвалу (літ. А-2) площею 211,7 кв.м. в будинку № 23 по вулиці Тенісній у місті Запоріжжя, шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Осінь ЛТД», код ЄДРПОУ 22159988 на користь Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7» - задоволено. Зазначене рішення суду набрало законної сили 22.02.2024 року.

У вказаному рішенні судом встановлено та зазначено, зокрема, про наступне: «Договором про внесення змін від 31.10.2016 року до Договору №328/4 нежитлового приміщення по вул. Тенісній, 23 строк дії Договору оренди продовжено до 02.06.2021. Договір викладено у новій редакції. Так, згідно п.1.1. нової редакції Договору Орендарю надано у платне користування нежитлове приміщення №15 підвалу (літ. А-2) площею 211,7 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 . Згідно із п.11.1. Договору №328/4 він вважається продовженим на 5 років до 02.06.2021 року… 02.06.2021 року строк дії Договору закінчився, проте згідно п. 151 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою КМУ №483 від 03.06.2020 року, такий договір вважається продовженим до моменту укладення договору з переможцем аукціону (Наказом Департаменту комунальної власності та приватизації ЗМР від 20.10.2021 №585 р «Про відміну повторного аукціону із зниженням стартової орендної плати на проведення аукціону щодо оренди об`єкта права комунальної власності за адресою: вул. Тенісна, 23, м. Запоріжжя, 69067» договір оренди від 02.06.2003 №328/4 вважається припиненим)… Наказом Департаменту комунальної власності та приватизації ЗМР від 20.10.2021 № 585 р «Про відміну повторного аукціону із зниженням стартової орендної плати на проведення аукціону щодо оренди об`єкта права комунальної власності за адресою: вул. Тенісна, 23, м. Запоріжжя, 69067» договір оренди від 02.06.2003 №328/4 визнано припиненим».

Також у мотивувальній частині рішення від 31.01.2024 у справі №908/3130/23 суд дійшов до висновку, що Договір № 328/4 припинено з дати закінчення строку договору. І з огляду на припинення дії договору оренди у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, відсутні правові підстави для продовження користування відповідачем нерухомим майном (сторінки 6-7 рішення).

За змістом ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже факт припинення Договору оренди нежитлового приміщення №328/4 від 02.06.2003 підтверджується рішенням Господарського суду Запорізької області від 31.01.2024 у справі №908/3130/23, що також відповідає змісту Договору про внесення змін від 31.10.2016 до договору оренди від 02.06.2003 №328/4, згідно з яким Договір оренди від 02.06.2003 №328/4 нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , був продовжений до 02.06.2021.

Згідно зі ст. 631 ЦК України та ч. 7 ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Тобто починаючи з 02.06.2021 ТОВ «Осінь ЛТД» не є користувачем нерухомого майна до якого позивачем надавалися послуги з теплопостачання, а отже не є споживачем послуг з теплопостачання та відповідно не є зобов`язаною стороною по оплаті цих послуг.

Суд зауважує, що у пункті 2.2 Договору про внесення змін від 31.10.2016 до договору оренди від 02.06.2003 №328/4 нежитлового приміщення по вул. Тенісній, 23 встановлено, що власником орендованого майна залишається територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Враховуючи вищевикладені приписи законодавства, якими врегульовано правовідносини у сфері надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, відсутність доказів щодо наявності зобов`язань відповідача оплачувати надані позивачем послуги після припинення терміну дії договору оренди комунального майна, господарський суд дійшов до висновку про недоведеність та необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Згідно з положеннями статей 73, 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивач належних та допустимих доказів порушення відповідачем його прав у період з 01.11.2021 по 31.12.2023 (у заявлений спірний період), тобто після закінчення строку дії договору оренди комунального майна, суду не надав.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості за надані послуги з теплопостачання у період з 01.11.2021 по 31.12.2023, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення складено та підписано 10.06.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва