Постанова

від 06.06.2024 по справі 2-904/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-904/11 Головуючий у 1 інстанції: Ліуш А.І.

Провадження № 22-ц/811/3290/23 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року м.Львів

Справа№ 2-904/11

Провадження № 22-ц/811/3290/23

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.,

секретар Іванова О.О.

з участю: ОСОБА_1

розглянув апеляційнускаргуАкціонерного товариства «Сенс Банк» на ухвалу Залізничного районного суду міста Львова,постановлено у м.Львові2листопада 2023року у складі судді Ліуша А.І., у справі за заявою ОСОБА_2 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборованості за кредитним договором,-

встановив:

28 вересня 2023 року ОСОБА_2 , звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 8 грудня 2016 року частково задоволено позов ПАТ «Дельта Банк» до нього ( ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалою суду змінено стягувача з ПАТ «Дельта Банк» на АТ «Альфа Банк». Таку ухвалу скасовано постановою Львівського апеляційного суду від 28 серпня 2023 року. Просить визнати видані виконавчі листи такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалою Залізничного районного суду міста Львова від 2 листопада 2023 року задоволено заяву ОСОБА_2 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Визнано виконавчі листи: №2-904/11 від 26 жовтня 2022 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» 565925, 03 грн. заборгованості за кредитним договором №11371473000 від 15 липня 2008 року; №2-904/11 від 26 жовтня 2022 року про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта Банк» 124667, 29 грн. заборгованості за кредитним договором №11399737000 від 1 жовтня 2008 року, про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта Банк» 1700 грн. сплаченого судового збору, 120 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; №2-904/11 від 26 жовтня 2022 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» 417018, 62 грн. заборгованості за кредитним договором №11339183000 від 24 квітня 2008 року. Стягнуто з АТ «Сенс Банк» на користь ОСОБА_2 безпідставно одержані грошові кошти за виконавчими листами по справі №2-904/11, що видані 26 жовтня 2022 року в розмірі 27278, 67 грн. Стягнуто з приватного виконавця Маковецького З.В. на користь ОСОБА_2 безпідставно одержані грошові кошти за виконавчими листами по справі №2-904/11, що видані 26 жовтня 2022 року, в розмірі 2979, 94 грн.

Ухвалу судуоскаржує АТ«Сенс Банк».В апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви. Вказує, що кредитор узобов`язанні можебути заміненийіншою особоювнаслідок,зокрема,передання нимсвоїх правіншій особіза правочином(відступленняправа вимоги)(пункт1ч.1ст.512ЦК України).До новогокредитора переходятьправа первісногокредитора узобов`язанні вобсязі іна умовах,що існувалина моментпереходу цихправ,якщо іншене встановленодоговором абозаконом (ч.1ст.514ЦК України).Строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем (частина перша статті 11 Закону України «Про виконавче провадження». Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 6 ст. 12 цього Закону). Посилається на рішення Конституційного Суду України у справі № 18-рп/2012 від 13 грудня 2012 року, у справі № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року, постанови Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 2а-12192/09/0470, від 21 серпня 2018 року у справі № 804/7373/15. Вказує, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст.1Закону України«Про виконавче провадження»).Виконавчі документиможуть бутипред`явлені допримусового виконанняпротягом трьохроків,крім посвідченькомісій потрудових спорахта виконавчихдокументів,за якимистягувачем єдержава абодержавний орган,які можутьбути пред`явленідо примусовоговиконання протягомтрьох місяців.Дотримання цьогостроку єнеобхідною передумовоюприйняття виконавчогодокумента довиконання.Зазначає,що відповіднодо ч.4ст.4Закону України«Про виконавчепровадження» виконавчийдокумент повертаєтьсястягувачу органомдержавної виконавчоїслужби,приватним виконавцембез прийняттядо виконанняпротягом трьохробочих днівз дняйого пред`явлення,якщо,зокрема,пропущено встановленийзаконом строкпред`явлення виконавчогодокумента довиконання.Однак,Закон України«Про виконавчепровадження» тапроцесуальне законодавствопередбачають можливістьпоновлення строкупред`явлення виконавчогодокумента довиконання.Відповідно доч.6ст.12Закону України«Про виконавчепровадження» стягувач,який пропустивстрок пред`явленнявиконавчого документадо виконання,має правозвернутися іззаявою пропоновлення такогостроку досуду,який розглядавсправу яксуд першоїінстанції.Посилається наст.433ЦПК України.Вважає,що єнаявніпідстави дляпоновлення строкупред`явлення виконавчихлистів до виконання,адже всірішення судуУкраїни маютьбути виконаними. Посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, ч.3розділу 12Прикінцевих положень України ( під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд зазаявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та(або)обов`язки (уразі наявностіу нихправа навчинення відповідних процесуальних дій,передбачених цимКодексом),поновлює процесуальністроки, встановлені нормамицього Кодексу,якщо визнаєпричини їхпропуску поважнимиі такими, що зумовленіобмеженнями,впровадженими узв`язку зкарантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд зазаявою особипродовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчиненнявідповідної процесуальноїдії увизначений строкзумовлена обмеженнями,впровадженими узв`язку зкарантином.Посилається на ч.1ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практики Європейського Суду з прав людини», постанову Верховного Суду у справі № 199/782/21 від 19 квітня 2023 року. Зазначає, що 3 червня 2014 року набрав чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», згідно якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із ст. 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеногобудівництва нерухомогожитлового майна,яке перебуваєв іпотеці,за умови,що упозичальника абомайнового поручителяу власностіне знаходитьсяінше нерухомежитлове майно;загальна площатакого нерухомогожитлового майна(об`єктанезавершеного будівництванерухомого житловогомайна)не перевищує140кв.мдля квартирита 250кв.м дляжитлового будинку.Згідно п3вказаного Закону,він набираєчинності здня йогоопублікування тавтрачає чинністьз днянабрання чинностізаконом,який врегульовуєпитання особливостейпогашення основноїсуми заборгованості,вираженої віноземній валюті,порядок погашення(урахування)курсової різниці,що виникаєу бухгалтерськомута/абоподатковому облікукредиторів тапозичальників,а такожпорядок списанняпені таштрафів,які нараховуються(булинараховані)на такуосновну сумузаборгованості.Відповідно доабз.2п.2Прикінцевих таперехідних положеньКодексу Україниз процедурбанкрутства,Закон України«Про мораторійна стягненнямайна громадянУкраїни,наданого якзабезпечення кредитівв іноземнійвалюті» втрачаєчинність черезодин рікз днявведення вдію цьогоКодексу,тобто з21жовтня 2020року.Вважає,щопочинаючиз 3червня 2014року діютьобставини,які є підставою для зупинення перебігу строків. Просить оскаржувану ухвалу скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Встановлено, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 8 грудня 2016 року частково задоволено позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою цього суду від 8 вересня 2022 року замінено стягувача - ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника - АТ «Альфа-Банк» у справі №2-904/11 за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Поновлено АТ «Альфа-Банк» пропущений строк для пред?явлення виконавчого документа до виконання у справі №2-904/11 за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Постановою Львівського апеляційного суду від 28 серпня 2023 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 28 лютого 2024 року, ухвалу Залізничного районного суду міста Львова від 8 вересня 2022 року скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено АТ «Альфа-Банк» у задоволенні його заяви про заміну сторони по справі № 2-904/11, стягувача у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа у справі № 2-904/11 та стягувача у виконавчому листі у справі № 2-904/11 з ПАТ «Дельта Банк» на АТ «Альфа-Банк», а також у поновленні АТ «Альфа-Банк» строку для пред`явлення виконавчих документів у справі № 2-904/11 до виконання.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції мотивована наступним.

Відповідно до ст. 432 ЦК України суд, який видав виконавчий документ, зокрема, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Згідно постанови Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 755/15479/14-ц підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Питання визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в більшому ступені ґрунтується на явних, зрозумілих та безсумнівних обставинах видачі або подальшого виконання виконавчого листа за матеріально-правовими та процесуально-правовими критеріями, які, у свою чергу, зводяться до висновку щодо неможливості збереження виконавчої сили виданого документа задля досягнення мети цивільного судочинства, що полягають як у можливості захисту порушеного або невизнаного права, так і в недопущенні зловживання цивільними правами та підтримання невиправданого, безпідставного інтересу.

З урахуванням встановленого, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що оскільки після винесення постанови Львівським апеляційним судом від 28 серпня 2023 року, відпали належні правові підстави для виконання виконавчих листів у судовій справі № 2-904/11, тому відповідні виконавчі листи належить визнати такими, що не підлягають виконанню, та стягнення грошових коштів, які перераховані боржником на користь стягувача, що передбачено ч.4 ст.432 ЦПК України.

Судами встановлено, що рішення Залізничного районного суду м.Львова від 8 грудня 2016 року набрало законної сили 15 червня 2017 року та могло бути звернено до виконання протягом трьох років (до 16 червня 2020 року). Незважаючи на перегляд справи у касаційному порядку, АТ «Альфа - Банк» набуло право вимоги до боржників 9 грудня 2019 року (в межах строку пред`явлення виконавчого документа до виконання). Однак первісний кредитор (ПАТ «Дельта-Банк»), а також його правонаступник не звернулися із заявою про видачу виконавчого документа та не пред`явили такий до виконання до закінчення визначеного ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» строку. Твердження заявника про те, що строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив у зв`язку із запровадженням на території України карантину, визнано необґрунтованим. АТ «Альфа-Банк» пропущено строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання та не наведено поважних причин пропуску цього строку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, які не спростовані доводами апеляційної скарги. Підстави для скасування оскаржуваної ухвали не встановлені.

Керуючись: ст. 367, п.1ч.1ст.374,ст.ст.375,381-384,388-391ЦПК України,суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» залишити без задоволення.

Ухвалу Залізничногорайонного судуміста Львовавід 2листопада 2023рокузалишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складено і підписано 10 червня 2024 року.

Головуючий

---

Т. І. Приколота

Судді:

---

Ю.Р. Мікуш

---

Р.В. Савуляк