Ухвала

від 10.06.2024 по справі 910/5574/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

10.06.2024Справа № 910/5574/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали справи за позовом Заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва (вул. Нікольська, 73, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 02910048) в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради (54005, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, ідентифікаційний код 26565573)

до Фізичної особи-підприємця Борщика Юрія Ігоровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 2 597 761,83 грн,

Представники сторін:

Від прокуратури: Кузьміна К.Г.

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: Бортик Р.О.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернувся Заступник керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва з позовом до Фізичної особи-підприємця Борщика Юрія Ігоровича про стягнення 2 597 761,83 грн, з яких: 2 521 202,83 грн заборгованості зі сплати пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Миколаєва, 28 324,89 грн трьох відсотків річних та 48 234,11 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 10.06.2024.

17.05.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про залучення представника останнього.

03.06.2024 через відділ діловодства суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив.

28.05.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

Також 28.05.2024 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

03.06.2024 від Заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва надійшла відповідь на відзив.

04.06.2024 від представника Фізичної особи-підприємця Борщика Юрія Ігоровича надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 заяву представника Фізичної особи-підприємця Борщика Юрія Ігоровича, Бортика Руслана Олеговича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

05.06.2024 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У судовому засіданні 10.06.2024 представники сторін надали усні пояснення щодо наявності підстав для направлення справи на розгляд Господарського суду Миколаївської області.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для направлення справи на розгляд Господарського суду Миколаївської області. При цьому, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Разом з тим, ст. 30 Господарського процесуального кодексу України визначено порядок розгляду справ за виключною підсудністю.

Виключна підсудність - правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що деякі категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Отже, виходячи із комплексного аналізу положень ст.ст. 30, 31 Господарського процесуального кодексу України, суди не можуть допускати випадків будь-яких спорів щодо підсудності, оскільки Господарським процесуальним кодексом України чітко визначено категорії спорів, які повинні розглядатися тільки за виключною підсудністю.

Згідно ч.3 ст.30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

При цьому, тлумачення ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України повинно відбуватися з урахуванням принципу правової визначеності, який, в аспекті даного спору, полягає у забезпеченні здатності вірного тлумачення закону пересічною особою. Зокрема, встановлюючи підхід до тлумачення правових норм, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.07.1995 у справі "Толстой-Милославський" (Tolstoy Miloslavsky) проти Сполученого Королівства (скарга №18139/91), визначаючи зміст терміну "передбачений законом" сформулював наступну умову: положення національного законодавства повинні бути настільки ясними, зрозумілими і визначеними, щоб будь-яка людина, за необхідності скориставшись порадою юриста, могла б повністю зрозуміти зміст закону.

З огляду на зазначений підхід Європейського суду з прав людини до тлумачення правових норм, положення ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України означають, що спір має розглядатися за правилами виключної підсудності, коли нерухоме майно, право власності на таке майно або інші вимоги, що стосуються нерухомого майна, є предметом спору.

Водночас, як свідчить правозастосовна практика Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 20.09.2018 року у справі № 902/919/17, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Одночасно, у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі №462/7217/18 вказано, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Верховний Суд зазначив, що відповідно до статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у справі №638/1988/17 року від 10.04.2019 року.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Разом з тим, правила про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо). Виходячи з аналізу вищезазначеного, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у справі №643/4648/18 від 25.05.2020.

Як вказувалось вище, предметом позовних вимог є стягнення коштів пайової участі, які повинні були бути сплачені при зведенні об`єкта нерухомого майна - багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. 1 Слобідська, 30/1, 32, в м. Миколаєві.

За таких обставин, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, суд дійшов висновку, що спір у справі стосується нерухомого майна у розмінні ч.3 ст.30 Господарського процесуального кодексу України, а отже підлягає розгляду за правилами виключної підсудності, тобто, за місцем знаходження об`єктів нерухомості - м. Миколаїв, вул. вул. 1 Слобідська, 30/1, 32.

Пунктом 1 ч.1 ст.31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Спори між судами щодо підсудності не допускаються (ч.6 ст.31 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, з огляду на те, що спір у справі належить до територіальної підсудності Господарського суду Миколаївської області, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для передання означеної справи на розгляд вказаного суду.

Керуючись ст. 27, 30, 31, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Справу №910/5574/24 за позовом Заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до Фізичної особи-підприємця Борщика Юрія Ігоровича про стягнення 2 597 761,83 грн передати за підсудністю до Господарського суду Миколаївської області (54005, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вулиця Фалєєвська, будинок, 14).

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у визначеному розділом IV ГПК України порядку.

Дата підписання ухвали 10.06.2024

Суддя І.О. Андреїшина