Рішення

від 30.04.2024 по справі 910/11487/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.04.2024Справа № 910/11487/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Павутина.Нет»

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна 31А»

про зобов`язання виконати умови договору

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Ключерова В.С.

за участю представників сторін

від позивача Стадник А.С., ордер серії АА № 1418010 від 12.03.2024

від відповідача Смоляк А.О., ордер серії АВ № 1121266 від 12.03.2024

СУТЬ СПОРУ:

28.10.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Павутина.Нет» до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна 31А» про зобов`язання виконати умови договору № 24 від 02.06.2014, а саме надати доступ до елементів інфраструктури будинку № 31-А по вул. Гарматна в м. Києві для надання електронних комунікаційних послуг населенню.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі договору № 24 від 02.06.2014, укладеного позивачем із ТОВ «Будівництво та реконструкція» забудовником житлового будинку на вул. Гарматній, 29-31 у Солом`янському районі м. Києва (після присвоєння поштової адреси - будинок № 31-А) позивач виконав всі необхідні роботи для проведення телефонізації об`єкту по узгодженій проектній документації, що було однією з умов здачі об`єкта в експлуатацію, облаштував приміщення електронним комунікаційним обладнанням та надав електронні комунікаційні послуги за договором включно до 27.03.2021. З 27.03.2021 відповідач відключив від електропостачання позивача без будь-якого попередження та заблокували доступ працівників позивача до приміщення, в якому розміщене електронне комунікаційне обладнання належне йому на праві власності. Зазначаючи про необхідність укладення договору у сфері електронних телекомунікаційних послуг. Позивач зазначає, що відповідач є власником інфраструктури будинку № 31-А по вул. Гарматна в м. Києві, тому на підставі п. 8 ст. 16 Закону України «Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» до нього перейшли права і обов`язки за договором з доступу, а отже відповідач зобов`язаний виконувати умови договору № 24 (що є договором з доступу до елементів інфраструктури) шляхом надання позивачу доступу до будинку для надання споживачам (мешканцям) електронних комунікаційних послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/11487/22 від 07.11.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

12.01.2023 від відповідача через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю посилаючись на те, що забудовник - ТОВ «Будівництво та реконструкція» не переводило своїх прав та обов`язків за договором № 24 від 02.06.2014 на відповідача та не повідомляло про існування будь-яких договорів з третіми особами, які б впливали, встановлювали, змінювали чи припиняли його права та обов`язки. Зазначає, що рішенням у справі № 910/9721/21 відмовлено позивачу в задоволенні позовних вимог про зобов`язання надати доступ до елементів інфраструктури будинку з підстав недоведеності ним наявності його обладнання в приміщенні будинку. Відповідач звертає увагу на те, що договір № 24 від 02.06.2014 за своєю правовою природою є договором підряду, а не договором про надання доступу. Вважає, що договір припинив свою дію шляхом його виконання, адже між позивачем та ТОВ «Будівництво та реконструкція» підписано відповідний акт прийому-передачі без зауважень. Також зазначав, що позивач не надав доказів того, що сторонами договору не було виконано вимоги п. 6.2 договору № 24 та він не припинив своєї дії. Вважає, що на відповідача не можуть бути покладені обов`язки за договором, де він не є стороною такого договору та не є правонаступником сторони договору.

23.01.2023 позивачем до суду подано відповідь на відзив.

30.01.2023 від відповідача через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/11487/22 від 28.02.2023 в позові відмовлено повністю.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва № 910/11487/22 від 14.03.2023 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Павутина.Нет» на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна 31А» 16.000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Північного апеляційного господарського суду № 910/11487/22 від 03.10.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2023 у справі №910/11487/22 та додаткове рішення від 14.03.2023 у справі № 910/11487/22 залишено без змін.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду № 910/11487/22 від 30.10.2023 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Павутина.Нет» на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна 31А» 15.500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Постановою Верховного Суду № 910/11487/22 від 17.01.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 у справі № 910/11487/22 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

22.02.2024 матеріали справи № 910/11487/22 отримані Господарським судом міста Києва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2024 для розгляду справи визначено суддю Сівакову В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/11487/22 від 27.02.2024 справу прийнято до провадження та призначено підготовче засідання на 12.03.2024.

12.03.2024 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» додаткові пояснення.

12.03.2024 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 26.03.2024.

22.03.2024 від позивача до суду надійшли додаткову пояснення.

26.03.2024 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.04.2024.

Позивач в судовому засіданні 16.04.2024 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 16.04.2024 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

16.04.2024 у судовому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 30.04.2024.

У судовому засіданні 30.04.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.06.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Павутина.Нет» (позивач, Товариство) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівництво та реконструкція» (забудовник) укладено договір № 24 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 предметом договору є взаємодія сторін по телефонізації житлового будинку (далі - об`єкт), який будує забудовник за адресою: вул. Гарматна, 29-31 у Солом`янському районі м. Києва.

Згідно з п. 1.2 договору сторони домовилися, що термін «телефонізація» за цим договором включає в себе влаштування кабельної каналізації електрозв`язку і будинкової розподільної мережі для встановлення телефонного зв`язку, надання доступу до мережі Інтернет та телебачення.

Спір виник внаслідок того, що відповідач всупереч договору чинить перешкоди в доступі до приміщення, в якому розміщене електронне комунікаційне обладнання, яке належить позивачу на праві власності.

У свою чергу відповідач не визнає обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню. При цьому, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з п. 6.1 договору цей договір вступає в дію з моменту його підписання і є чинним до 31.12.2014.

Згідно з п. 2.1.3 договору забудовник зобов`язався передати Товариству для виконання робіт узгоджену проектну документації на будівництво зовнішніх та внутрішніх телефонних мереж зв`язку об`єкту, в т.ч. на будівництво телефонної каналізації від існуючої до об`єкту (п. 2.1.2) не пізніше чи за 6 (шість) місяців до завершення будівництва об`єкта.

Відповідно до умов п. 2.2.1 договору позивач зобов`язався за власний рахунок власними або залученими силами згідно з Правилами визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1 - 1 - 2000) здійснити телефонізацію об`єкту, в т.ч. влаштувати кабельну каналізацію електрозв`язку на об`єкті у відповідності з проектною документацією, отриманою від забудовника (п. 2.1.3) в терміни, що визначені в додатку № 1 до даного договору.

Забудовник зобов`язався виділити на об`єкті приміщення площею не менше трьох квадратних метрів для встановлення розподільчої шафи та забезпечити вільний доступ до неї працівників позивача, а також передбачити отвір у фундаменті будівлі розміром не менше 300 х 300 мм на рівні прокладення телефонної каналізації для кабельного вводу до розподільчої шафи (п. 2.1.4 договору).

До обов`язків позивача, згідно з умовами п.п. 2.2.2, 2.2.3, 2.2.6 договору, належало: забезпечити наявність ресурсів телекомунікаційної мережі відповідно до потреб та в терміни, що визначені додатком № 1 до договору; після введення об`єкта в експлуатацію на підставі окремих договорів власними або залученими силами організувати встановлення телефонного зв`язку та надання інших телекомунікаційних послуг за потреби споживачам об`єкта; надавати канали телекомунікаційних мереж кінцевим споживачам об`єкта згідно з чинним законодавством України.

Згідно з п.п. 5 та 6 додатку № 1 до договору термін завершення будівництва кабельної каналізації електрозв`язку від існуючої до об`єкту - ІІ квартал 2014 року; термін забезпечення можливості споживачам укладати договори з Товариством та отримувати телекомунікаційні послуги з ІІІ кварталу 2014 року.

Пунктом 7 додатку № 1 до договору визначено, що після телефонізації об`єкта кабельна каналізація електрозв`язку та будинкова розподільна мережа в повному обсязі перебувають на балансі позивача.

Після введення у 2014 році житлового будинку по вул. Гарматній, 29-31 в експлуатацію йому присвоєно поштову адресу: вул. Гарматна, 31-А у м. Києві.

14.10.2020 установчими зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, розташованого по вул. Гарматній, 31-А у м. Києві, створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна 31А» та зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що внесено відповідний запис за № 1000731020000043435 від 22.10.2020.

15.11.2020 рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: місто Київ, вул. Гарматна, 31-А (протокол № 1 від 23.11.2020), з 01.12.2020 усі функції з управління багатоквартирним будинком № 31-А по вул. Гарматній у м. Києві передано Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна 31А».

Позивач просить суд зобов`язати відповідача виконати умови договору № 24 від 02.06.2014, шляхом надання доступу до елементів інфраструктури будинку № 31-А по вул. Гарматна в м. Києві для надання електронних комунікаційних послуг населенню.

При цьому позивачем не конкретизовано до яких саме елементів інфраструктури будинку він вимагає у відповідача доступу. Також позивачем не наведено з якого саме устаткування складаються технічні засоби телекомунікацій, які нібито розміщенні у будинку відповідача.

В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/9727/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Павутина.Нет» до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна 31А» про зобов`язання останнього усунути перешкоди у використанні належного йому на праві власності майна, розміщеного в будинку № 31-А по вул. Гарматній у м. Києві , а саме: до кабелю LT016-SM-04 - 0,06 км, комутатора Cisco 24-port 10/100+4-Port Gigabit SP Switch - 2 шт., шафи Vagos 7U з «крабовим» замком - 1 шт., модуля SFP-1SM-1550nm-3SC - 1 шт., витої пари UTP cat 5E 4PR (0,50мм) ССА PVC 305V=1бхт - 14бхт, міні-бокса FOB-D009/12-1-12 - 1 шт., ПВС 3х1 (провід гнучкий) - 30 м, касети 3 гнізда без заземлення - 1 шт., авт. вим. 1п6А - 2 шт., труби гофр. Д16 - 30 м, патчкорда оптич. Patchcord OFPC-FC/UPC-SC/ UPC-3 - 1 шт., стяжки 120х2,5 чорн. (100 шт.) - 3 уп.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/9727/21 від 14.12.2021 у позові відмовлено. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2022, яка залишена без змін постановою Верховного суду від 13.09.2022, рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 у справі № 910/9727/21 змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постановою Північного апеляційного господарського суду № 910/9727/21 від 05.07.2022 встановлено, що позивач не надав суду належних доказів на підтвердження того, що саме з наведеного устаткування складаються технічні засоби телекомунікацій, розміщенні у будинку відповідача.

Посилання позивача на те, що наявним у справі листом відповідача № 21-20/2 від 21.12.2022 останній підтвердив наявність обладнання позивача в будинку та протиправність відповідача у відмові в доступі позивачу до свого обладнання, не приймаються судом до уваги, оскільки

В матеріалах справи наявний лист відповідача № 21-20/2 від 21.12.2020, адресований ТОВ «Павутина.Інтернет» (02068, м. Київ, вул. Олександра Кошиця, 9-Б), в якому повідомлено про створення 14.10.2020 установчими зборами співвласників багатоквартирного будинку № 31-А по вул. Гарматна в м. Києві в даному будинку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна 31А» та 15.11.2020 загальними зборами ОСББ прийнято рішення, оформлене протоколом № 1, який складено 23.11.2020, про передачу з 01.12.2020 усіх функцій з управління цим будинком Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна 31А»; зазначено, що рішення про використання спільного майна співвласників відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників; звернуто увагу на те, що встановивши без згоди співвласників багатоквартирного будинку технічного та іншого обладнання компанією порушено положення ст.ст. 368, 369 Цивільного кодексу України та ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». У зв`язку з викладеним відповідач просив надіслати уповноваженого представника для проведення переговорів та укладення договору щодо розміщення належного позивачу обладнання в будинку № 31-А по вул. Гарматна в м. Києві для надання абонентам телекомунікаційних та інших послуг.

Зі змісту даного листа не вбачається, що відповідач підтверджує наявність в його будинку обладнання позивача, оскільки як зазначає сам позивач у позовній заяві даний лист адресований не позивачу, а іншій юридичні особі.

Позивачем жодних доказів в підтвердження того, що ним у відповідності до умов договору виконано роботи з телефонізації житлового будинку за адресою будівництва вул. Гарматна, 29-31 у Солом`янському районі м. Києва, зокрема доказів влаштування кабельної каналізації електрозв`язку і будинкової розподільної мережі не подано.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про телекомунікації» визначено, що технічні засоби телекомунікацій - обладнання, станційні та лінійні споруди, призначені для утворення телекомунікаційних мереж.

Позивачем не подано жодних доказів встановлення у будинку за вказаною адресою належного позивачу на праві власності обладнання (технічні засоби телекомунікацій).

Відповідно до ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи, якщо протилежне не зазначено в договорі.

Відповідно до положень п. 6.4 договору жодна зі сторін не має права віддавати або передавати свої зобов`язання в будь-якій формі третім сторонам, без письмової згоди на те іншої сторони.

Позивачем не подано належних доказів того, що права та обов`язки забудовника за договором були переведені на відповідача.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач перешкоджає йому в доступі до інфраструктури об`єкта, який статтею 1 Закону України «Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» визначено як право замовника на користування елементами інфраструктури об`єкта доступу для розміщення, модернізації, експлуатаційного та технічного обслуговування технічних засобів телекомунікацій відповідно до законодавства та на підставі договору з доступу.

07.02.2017 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж».

Відповідно до п. 1 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування. Оскільки даний Закон опублікований 04.02.2017 він набрав чинності 04.06.2017.

Згідно із абзацом 1 пункту 2 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» чинні на день набрання чинності цим Законом договори, предметом яких є доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу, діють до завершення строку їх дії на умовах, визначених такими договорами.

Статтею 1 Закону України «Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» надано визначення наступних термінів:

власник (володілець) інфраструктури об`єкта доступу (далі - власник інфраструктури об`єкта доступу) - фізична або юридична особа, у власності (володінні) якої перебуває інфраструктура об`єкта доступу або окремі її елементи;

договір з доступу - договір, укладений згідно з законодавством між власником інфраструктури об`єкта доступу і замовником про доступ до інфраструктури об`єкта доступу з метою користування нею або її елементами для забезпечення можливості надання електронних комунікаційних послуг замовником і отримання таких послуг їх споживачами, з урахуванням умов, визначених цим Законом;

доступ до інфраструктури об`єкта доступу - право замовника на користування елементами інфраструктури об`єкта доступу для розміщення, модернізації, експлуатаційного та технічного обслуговування технічних засобів електронних комунікацій відповідно до законодавства та на підставі договору з доступу;

замовник доступу до інфраструктури об`єкта доступу (далі - замовник) - суб`єкт господарювання (оператор електронних комунікацій, постачальник електронних комунікаційних послуг або уповноважена ним особа), який звернувся чи має намір звернутися до власника інфраструктури об`єкта доступу із запитом про надання доступу до конкретного елемента інфраструктури об`єкта доступу або який уклав договір з доступу.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» доступ до інфраструктури об`єкта доступу здійснюється на підставі договору з доступу між власником інфраструктури об`єкта доступу та замовником, що укладається відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У відповідності до ст. 15 Закону України «Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» наявність укладеного договору про доступ надає право замовнику на: 1) безперешкодний доступ до всіх технічних засобів електронних комунікацій, розміщених на елементах інфраструктури об`єкта доступу, відповідно до договору з доступу; 2) проведення робіт відповідно до договору з доступу на елементах інфраструктури об`єкта доступу; 3) отримання згідно із законодавством електроживлення для забезпечення функціонування технічних засобів електронних комунікацій; 4) приєднання технічних засобів електронних комунікацій до електромереж згідно із законодавством.

Частина 6 ст. 16 Закону України Закону України «Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» визначає, що договір з доступу має містити такі істотні умови:

1) повне найменування сторін договору з доступу;

2) детально визначені елементи інфраструктури об`єкта доступу, якими користується замовник на підставі договору з доступу;

3) конкретно визначені технічні засоби електронних комунікацій, розміщені на елементах інфраструктури об`єкта доступу, якими користується замовник на підставі договору з доступу;

4) розмір плати за доступ, визначений згідно з відповідною методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу;

5) порядок доступу до технічних засобів електронних комунікацій, розміщених на елементах інфраструктури об`єкта доступу, якими користується замовник на підставі договору з доступу;

6) умови захисту технічних засобів електронних комунікацій, розміщених на елементах інфраструктури об`єкта доступу, якими користується замовник на підставі договору з доступу, від їх умисного пошкодження (демонтажу або руйнування);

7) порядок здійснення власником інфраструктури об`єкта доступу контролю за користуванням замовником визначеними елементами інфраструктури об`єкта доступу відповідно до договору з доступу;

8) строк дії договору з доступу (з можливістю його продовження у порядку, визначеному сторонами);

9) відповідальність сторін;

10) умови розірвання договору з доступу;

11) особливості порядку внесення змін до договору з доступу;

12) інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що договір не містить жодного елементу притаманного договору про доступ в розумінні Закону України «Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж».

Отже, дослідивши зміст умов договору та саме на підставі змісту прав та обов`язків, які виникають з цього договору, суд приходить до висновку, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення Закону України «Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж»,

Позивачем не доведено, що забудовник - ТОВ «Будівництво та реконструкція» (як сторона договору) був власником об`єкта інфраструктури житлового будинку по вул. Гарматна 31-А ; не доведено, що відповідач є правонаступником прав та обов`язків ТОВ «Будівництво та реконструкція» за договором.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач не набув прав та обов`язків за договором, а отже характер спірних правовідносин сторін у межах даного спору не відноситься до договірних.

Відповідно до статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

З огляду на те, що відповідач не є стороною договору та не є правонаступником прав та обов`язків забудовника за цим договором, у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача виконати його умови.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Павутина.Нет» є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 03.06.2024.

СуддяВ.В. Сівакова