Ухвала

від 10.06.2024 по справі 910/6920/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

10.06.2024Справа № 910/6920/24

Суддя Усатенко І.В., розглянувши

позовну заяву Овруцької міської ради

до Фізичної особи - підприємця Зелінського Юрія Васильовича

про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Овруцька міська рада звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Зелінського Юрія Васильовича про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є власником земельної ділянки (кадастровий номер: 1824210100:01:014:0355), що розташована за адресою: Житомирська область, Коростенський район, місто Овруч, вулиця Шевченка Тараса, 1В. У власності відповідача перебуває нежитлова будівля, розміщена на вищезазначеній земельній ділянці. Позивачем було прийнято рішення про передачу відповідачу в оренду земельної ділянки (кадастровий номер: 1824210100:01:014:0355), що розташована за адресою: Житомирська область, Коростенський район, місто Овруч, вулиця Шевченка Тараса, 1В, проте останній ухиляється від укладення договору оренди.

Розглянувши матеріали позовної заяви Овруцької міської ради, господарський суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Разом із тим, ст. 30 Господарського процесуального кодексу України визначено порядок розгляду справ за виключною підсудністю.

Виключна підсудність - правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що деякі категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Отже, виходячи із комплексного аналізу положень ст.ст. 30, 31 Господарського процесуального кодексу України, суди не можуть допускати випадків будь-яких спорів щодо підсудності, оскільки Господарським процесуальним кодексом України чітко визначено категорії спорів, які повинні розглядатися тільки за виключною підсудністю.

Згідно ч. 3 ст.30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 по справі №911/2390/18 надала висновок щодо застосування приписів ч.3 ст.30 Господарського процесуального кодексу України спори, зокрема, зазначила таке.

За визначенням, що дає академічний тлумачний словник української мови, словосполука "з приводу" означає "у зв`язку з чим-небудь", тому словосполучення "з приводу нерухомого майна" треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном.

Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Отже, слід дійти висновку, що за правилами чинного Господарського процесуального кодексу України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18, від 27.09.2022 по справі №922/423/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині третій статті 30 Господарського процесуального кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

В контексті вказаних висновків судом враховано, що за приписами ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як вказувалось вище, предметом спору визначено визнання укладеним договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер: 1824210100:01:014:0355), що розташована за адресою: Житомирська область, Коростенський район, місто Овруч, вулиця Шевченка Тараса, 1В.

Тобто в такому разі необхідно керуватися правилами виключної підсудності, а отже, відповідний позов повинен розглядатись господарським судом за місцезнаходженням такого нерухомого майна (земельної ділянки).

Оскільки, правила виключної підсудності поширюються на спір, що стосується нерухомого майна, розташованого у Житомирській області, то відповідно позов Овруцької міської ради до Фізичної особи-підприємця Зелінського Юрія Васильовича про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки, повинен бути переданий на розгляд до Господарського суду Житомирської області за виключною підсудністю.

Отже, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Таким чином, оскільки спір у даній справі виник, в тому числі і з приводу нерухомого майна, суд дійшов висновку, що такий спір повинен розглядатися за місцезнаходженням нерухомого майна (відповідно до ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Пунктом 1 ч.1 ст.31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Таким чином, з огляду на те, що спір у справі належить до територіальної підсудності Господарського суду Житомирської області, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для передання позовної заяви Овруцької міської ради до Фізичної особи-підприємця Зелінського Юрія Васильовича про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки з додатками на розгляд вказаного суду.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 31, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Передати позовну заяву Овруцької міської ради до Фізичної особи-підприємця Зелінського Юрія Васильовича про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки з додатками на розгляд до Господарського суду Житомирської області.

2. Згідно ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя І.В.Усатенко