Ухвала

від 10.06.2024 по справі 910/7091/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

м. Київ

10.06.2024Справа № 910/7091/24Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М. розглянувши

позовну заяву Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (04074, місто Київ, вулиця Автозаводська, 2)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська бронетехніка» (03057, місто Київ, вулиця Олександра Довженка, 18)

про стягнення 746 124,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

06.06.2024 до Господарського суду міста Києва від Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» надійшла позовна заява із вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська бронетехніка» про стягнення 746 124,90 грн пені.

В обґрунтування позивних вимог заявник посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за контрактом №22/2-97-ЕDK-24 від 03.03.2024 в частині своєчасної поставки товару.

Розглянувши матеріали позовної заяви, Господарський суд міста Києва визнає їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Як зазначено у частині 4 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи: про банкрутство; за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій); у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю); у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна; в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3 - 8 цієї частини.

Згідно ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до частини 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що малозначними справами є:

- справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що ціна позову у даній справі не перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи незначну складність справи, справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на підставі ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Приймаючи до уваги ціну позову, характер спірних правовідносин, предмет доказування та необхідність дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених у статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Крім того, у позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні.

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що предметом спору у даній справі є стягнення штрафу за постачання на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» матеріалів для потреб національної безпеки і оборони, а тому враховуючи викладене, з метою нерозголошення інформації, яка може негативно вплинути на діяльність держави в умовах правового режиму воєнного стану, існує необхідність розгляду справи у закритому судовому засіданні.

Розглянувши клопотання позивача, про розгляд справи у закритому судовому засіданні, суд зазначає наступне.

За приписами ч.1 ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, установлених законом. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом.

Одночасно, частиною 5 вказаної статті передбачено, що розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за вмотивованим рішенням суду виключно у випадках, визначених законом.

Згідно ч.ч. 8, 9 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.

Забезпечення відкритості судового розгляду становить основоположний принцип, закріплений у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Такий публічний характер судового розгляду гарантує сторонам у справі, що правосуддя не здійснюватиметься таємно, без публічного контролю; це також один із засобів підтримання довіри до судів. Здійснення правосуддя і, зокрема, судовий процес набувають легітимності завдяки гласності.

Проте, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Шагін проти України, no. 20437/05, від 10.12.2009, вказано, що існують винятки з вимоги забезпечення відкритості судового розгляду. Це випливає з тексту самого пункту 1 статті 6 Конвенції, який передбачає, що "преса і громадськість можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах... національної безпеки в демократичному суспільстві, ... або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя". Отже, за статтею 6 Конвенції іноді може виявитися необхідним обмежити відкритість і публічність процесу для того, щоб, наприклад, забезпечити безпеку свідків чи нерозголошення відомостей про них або сприяти вільному обміну інформацією та думками при здійсненні судочинства.

Виняткові обставини, що стосуються природи питань, які розглядає суд у відповідному провадженні, можуть виправдати відмову від публічного розгляду (рішення Суду у справі Олюджіч проти Хорватії, no. 22330/05, від 05.02.2009).

Щодо вимоги про публічне проголошення рішень суд постановив, що у кожному випадку форма публічності, що надається «рішенню» згідно з національним законодавством держави-відповідача, повинна визначатися з огляду на особливості відповідного провадження, враховуючи його повноту, та згідно з предметом та метою пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Суду у справі Шмушкович проти України, no. 3276/10, від 14.11.2013).

Враховуючи, що предметом розгляду у цій справі є стягнення штрафу за постачання на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель», з метою нерозголошення інформації, яка може негативно вплинути на діяльність держави в умовах правового режиму воєнного стану, а також викладені вище приписи законодавства, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи №910/7091/24 у закритому судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 8, 12, 176, 234, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Клопотання позивача про розгляд справи у закритому судовому засіданні задовольнити. Розгляд справи №910/7091/24 здійснювати у закритому судовому засіданні.

3. Здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

4. Встановити відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

5. Встановити відповідачу строк для надання суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву з доказами направлення відзиву позивачу у порядку, передбаченому статтями 165, 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; усіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову -протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

6. Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частини 3,4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України)

7. Встановити позивачу строк для подання відповіді відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву з доказами направлення, вищезазначеної відповіді, відповідачу у порядку, передбаченому статтями 165, 178 Господарського процесуального кодексу України.

8. Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив з доказами направлення, вищезазначених заперечень, позивачу у порядку, передбаченому статтями 165, 178 Господарського процесуального кодексу України.

9. Звернути увагу сторін, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.

10. Звернути увагу сторін, що інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua

11. Попередити учасників судового процесу, що при ухиленні від виконання вимог суду до них можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, передбаченого статтею 135 Господарського процесуального кодексу України.

12. Нагадати, що сторони відповідно до статті 192 Господарського процесуального кодексу України, можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

13. Повідомити сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, необхідно подати у строк до 10.07.2024.

14. Звернути увагу сторін на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами».

15. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Спичак