Рішення

від 25.04.2024 по справі 911/2699/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2699/23

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Нікітіна С.В., розглянув матеріали справи

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ата-Фарм"

61019, місто Харків, вулиця Калініна, будинок 91, код ЄДРПОУ 33899899

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колабріс КО"

07301, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Шкільна, будинок 23, код ЄДРПОУ 44135406

про стягнення заборгованості

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колабріс КО"

07301, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Шкільна, будинок 23, код ЄДРПОУ 44135406

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ата-Фарм"

61019, місто Харків, вулиця Калініна, будинок 91, код ЄДРПОУ 33899899

про стягнення пені та штрафу

за участі представників сторін:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Жукова В.М., ордер на надання правової допомоги серія АХ №1139175 від 01.06.2023, дані підтверджені КЕП (ЕЦП);

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Крищук Б.В., посвідчення адвоката України №000702 від 22.07.2020, ордер серія ВМ №1045282 від 16.01.2024;

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №2304/23 від 31.08.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ата-Фарм" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колабріс КО" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача заборгованості перед позивачем за договором поставки №937 від 01.09.2023.

Судом перевірено позовну заяву і додані до неї документи на відповідність вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України та встановлена їх невідповідність вимогам частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.09.2023 позовну заяву (вх. №2304/23 від 31.08.2023) про стягнення заборгованості залишено без руху та встановлено строк на усунення недоліків.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява (вх. №3199/23 від 19.09.2023) про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.09.2023 позовну заяву (вх. №2304/23 від 31.08.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ата-Фарм" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колабріс КО" про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2699/23 за правилами загального позовного провадження, а проведення підготовчого засідання суду призначено на 26.10.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява (вх. №3793/23 від 23.10.2023) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.10.2023 заяву позивача (вх. №3793/23 від 23.10.2023) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (вх. №3861/23 від 24.10.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №3902/23 від 26.10.2023).

У судове засідання 26.10.2023 шляхом відеоконфернецзв`язку з`явилась представниця позивача, представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №3902/23 від 26.10.2023).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.10.2023 витребувано у позивача копії всіх замовлень відповідача на товар за договором поставки №937 від 01.09.2022, з оплати за який заявлена спірна заборгованість, продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/2699/23 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 05.12.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області системою «Електронний суд» надійшла зустрічна позовна заява (вх. №1573 від 07.11.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Колабріс КО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ата-Фарм" про стягнення пені та штрафу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.11.2023 зустрічний позов призначено до розгляду в підготовчому засіданні разом з первісним позовом на 05.12.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів (вх. №4812/23 від 24.11.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника (вх. №5116/23 від 04.12.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи (вх. №5158/23 від 05.12.2023).

У судове засідання 05.12.2023 представники сторін не з`явились, про судове засідання повідомлені через систему «Електронний суд».

За результатами розгляду клопотання позивача про перенесення розгляду справи (вх. №5158/23 від 05.12.2023), що обгрунтоване тим, що ще не сплинув строк, який встановлений на подання стороні відзиву на зустрічний позов, суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення та відповідне продовження строків на подання наступних заяв по суті справи за зустрічним позовом, зважаючи на підтвердження доводів клопотання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.12.2023 задоволено клопотання (вх. №3793/23 від 23.10.2023) позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, підготовче засідання відкладено на 16.01.2024.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшов відзив на зустрічну позовну заяву (вх. №5585/23 від 18.12.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву (вх. №5840/23 від 26.12.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшло клопотання (вх. №422/24 від 15.01.2024) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надійшла заява (вх. №491/24 від 16.01.2024) про розгляд справи за відсутності його представника.

У судове засідання 16.01.2024 з`явився представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) у судове засідання не з`явився, повідомлений через систему «Електронний суд», судом врахована його заява (вх. №491/24 від 16.01.2024) про розгляд справи за відсутності його представника.

У судовому засіданні, з урахуванням доводів обох сторін, що викладені в їх заявах по суті спору щодо зустрічного позову: відзиві на зустрічну позовну заяву (вх. №5585/23 від 18.12.2023) та відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву (вх. №5840/23 від 26.12.2023) постало питання зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Колабріс КО" надати суду докази направлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Ата-Фарм" замовлень №УПЧМ0000009 від 02.01.2023, №УПЧМ0000012 від 02.01.2023, №УПЧМ0001188 від 16.01.2023 та №УПЧМ0001214 від 16.01.2023 за договором поставки №937 від 01.09.2022 (невиконання яких є підставою зустрічного позову) та зобов`язаня Товариства з обмеженою відповідальністю "Ата-Фарм" надати суду докази повідомлення відповідно до пункту 2.8. договору поставки №937 від 01.09.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю "Колабріс КО" про неможливість виконання у повному обсязі замовлень, санкції за невиконання яких є предметом зустрічного позову, відповідно до частини 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, оскільки сторони заперечують отримання цих документів один від одного.

Відповідно до частини 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Також судом розглянуто питання встановлення відповідачу за зустрічним позовом строку на подання заперечень на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.01.2024 закрите підготовче провадження, призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 06.02.2024.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача за первісним позовом надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №880/24 від 26.01.2024).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про виконання ухвали суду (вх. №916/24 від 29.01.2024).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача за первісним позовом надійшла заява про долучення до матеріалів додаткових доказів (вх. №1280/24 від 29.01.2024).

У судове засідання з`явились представники обох сторін.

У судовому засіданні 06.02.2024 завершено вступне слово представника позивача за первісним позовом та представника відповідача за первісним позовом та оголошено перерву до 14.03.2024 в порядку частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.02.2024 судове засідання призначено на 14.03.2024 в режимі відеоконференції.

Перед судовим засіданням 14.03.2024 у місті Києві оголошено повітряну тривогу.

Відповідно до розпорядження Голови Господарського суду Київської області №6-А від 19.07.2022 про порядок дій при оголошенні повітряної тривоги, у разі оголошення сигналу «повітряна тривога» суддям, працівникам апарату та відвідувачам суду необхідно негайно залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.

Враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку про оголошення перерви у судовому засіданні до 09.04.2024 о 15:20, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.03.2024 сторін повідомлено про оголошення перерви у судовому засіданні до 09.04.2024.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача за первісним позовом-відповідача за зустрічним позовом надійшла заява про долучення до матеріалів справи розрахунку витрат на правничу допомогу (вх. №3713/24 від 08.04.2024).

У судове засідання 09.04.2024 з`яились представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 09.04.2024 розпочато стадію з`ясування обставин та дослідження доказів.

Представником відповідача заявлено усне клопотання про надання йому можливості на подання заперечення на клопотання представника позивача про включення до судових витрат у справі витрат позивача на професійну правничу допомогу - з метою заявлення про їх неспівмірність та подальше клопотання про їх зменшення.

Судом, в порядку частин 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України: без оформлення окремим документом, без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, встановлений відповідачу строк на подання заперечень на клопотання позивача про включення до судових витрат у справі витрат позивача на професійну правничу допомогу - до 19.04.2024.

Також судом переглянуто клопотання представниці позивача за первісним позовом - відповідача за зустрічним позовом про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

Відповідно до частин 1-5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

У зв`язку із наявністю у Господарського суду Київської області технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відеоконференції та відповідністю клопотання вимогам статті 197 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про задоволення вказаного клопотання.

Враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку про оголошення перерви у даному судовому засіданні до 25.04.2024 о 12:00, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; повідомлення здійснюється шляхом вручення ухвали у порядку, передбаченому Господарського процесуального кодексу України для вручення судових рішень.

У судове засідання 25.04.2024 з`явились представники обох сторін.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) у судовому засіданні 25.04.2024 підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) у судовому засіданні 25.04.2024 підтримав заявлені позовні вимоги.

25.04.2024 у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За результатами дослідження матеріалів справи, всебічного і повного з`ясування всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об`єктивної оцінки доказів, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

1. Правовідносини сторін

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ата-Фарм» (далі - позивач або постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Колабріс КО (далі відповідач або покупець) укладений договір поставки товару №937 від 01.09.2022, з урахуванням протоколу розбіжностей від 01.09.2022 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник зобов`язується систематично доставляти і передавати на умовах та в строки, узгоджені сторонами в замовленні покупця та (або) графіку поставок (додаток 3 до цього договору) (з урахуванням пункту 2.15. договору), непродовольчу продукцію у власність покупця, а покупець зобов`язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах цього договору.

Згідно з пунктом 1.2. договору найменування товару, його асортимент та ціна визначається специфікацією (додаток №1 до договору).

Відповідно до пункту 2.1. договору товар поставляється окремими партіями, відповідно до замовлень покупця.

Згідно з пунктом 2.6. договору замовлення надсилається не пізніше ніж за 24 години до передбаченого покупцем моменту поставки товару.

Пунктом 2.8. договору передбачено, що у разі неможливості виконання замовлення покупця, постачальник зобов`язується не пізніше ніж через 24 години після отримання замовлення покупця письмово по електронній пошті повідомити покупця про неможливість виконання замовлення в повному об`ємі або частково з обґрунтуванням причин неможливості виконання замовлення в повному об`ємі або частково з обґрунтуванням причин неможливості виконання та вказати дату можливої поставки.

Відповідно до пункту 5.1. договору ціна товару, що є предметом даного договору, вказується у специфікаціях до даного договору в національній валюті. Згідно з пунктом 5.2. договору ціна на товар може бути змінена, за попереднім узгодженням з покупцем за 14 календарних днів до вводу в дію нових цін. Нова специфікація набирає сили з дня її підписання обома сторонами.

Згідно з умовами договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Ата-Фарм» взяло на себе зобов`язання поставити Товариству з обмеженою відповідальністю «Колабріс КО» товар.

Згідно з пунктом 5.4. договору сторони визначили та погодили, що оплата поставленого товару здійснюється протягом 45 календарних днів з дати поставки товару.

Пунктом 8.4. договору передбачено, що у разі порушення покупцем строків перерахування платежів, передбачених цим договором, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення, яка діяла на момент прострочення платежу.

Згідно з пунктом 8.5. договору при порушенні строків поставки товару, постачальник сплачує покупцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення, яка діяла на момент прострочення платежу.

Відповідно до пункту 8.6. договору у разі порушення постачальником строків поставки або недопоставки товару на 10 і більше календарних днів ніж це передбачено даним договором або специфікацією, постачальник сплачує покупцю, додатково, штраф у розмірі 2% від непоставленого або недопоставленого товару.

2. Аргументи позивача первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ата-Фарм» стверджує, що свої зобов`язання за договором виконало належним чином, зокрема, поставило обумовлений сторонами товар, що оформлено відповідними видатковими накладними:

- № 163 від 31.10.2022 на суму 16211,52 грн., підписана обома сторонами;

- № 181 від 14.11.2022 на суму 8415,48 грн., підписана обома сторонами;

- № 182 від 14.11.2022 на суму 22955,04 грн., підписана обома сторонами;

- № 197 від 28.11.2022 на суму 13158,00 грн., підписана обома сторонами;

- № 198 від 28.11.2022 на суму 58494,00 грн., підписана обома сторонами;

- № 211 від 12.12.2022 на суму 61470,00 грн., підписана обома сторонами;

- № 212 від 12.12.2022 на суму 18408,00 грн., підписана обома сторонами;

- № 227 від 26.12.2022 на суму 15066,00 грн., підписана обома сторонами;

- № 228 від 26.12.2022 на суму 54510,00 грн., підписана обома сторонами.

Акти звіряння взаємних розрахунків за листопад 2022 року та грудень 2022 року підписані обома сторонами договору.

20.01.2023 на адресу відповідача позивачем направлена претензія щодо сплати заборгованості за отриманий товар станом на 20.01.2023, відповіді на претензію не надійшо, заборгованість частково сплачена.

Відтак, Товариством з обмеженою відповідальністю «Колабріс КО» не здійснюється належна оплата за отриманий товар, що призвело до того, що на час подання позову виникла вже прострочена заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Ата-Фарм» у розмірі 266902,04 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Колабріс КО» належним чином не виконало своїх грошових зобов`язань з оплати поставленого товару у зв`язку з чим позивач звертається до суду за захистом своїх прав в частині оплати вартості поставленого товару, а також штрафних санкцій.

У відповіді на відзиві на зустрічну позовну заяву позивач за первісним позовом заперечує проти зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Колабріс КО» про стягнення пені та штрафу у сумі 84404,84 грн., вважає її необґрунтованою і такою, що суперечить умовам договору та чинному законодавству.

Зауважує, що непоставка товару відповідно до замовлення не є неналежним виконанням зобов`язання постачальника за договором, відповідно, не може мати наслідком застосування будь-яких санкцій. Покупцем жодного разу не направлялось на адресу постачальника будь-яких листів чи претензій щодо недопоставленого товару за договором поставки.

У запереченнях на відповідь на відзив позивач за первісним позовом зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ата-Фарм» при отриманні замовлення від Товариства з обмеженою відповідальністю «Колабріс КО», за умови, що на дату замовлення не мало можливості відвантажити весь асортимент замовленого товару, направлено на адресу покупця (менеджера покупця) інформацію про неможливість виконання замовлення в повному асортименті або частково з обґрунтуванням причин неможливості виконання.

Позивач за первісним позовом відзназначає, що на данний час немає можливості надати письмові докази направлення повідомлень, які направлялись на адресу покупця (менеджера покупця) з інформацією про неможливість виконання замовлення в повному асортименті або частково, з обґрунтуванням причин неможливості виконання до 06.12.2023, всі інші замовлення поставлено своєчасно та в повному обсязі.

3. Аргументи відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом)

Відповідач подав зустрічну позовну заяву та зазначає, що до 11.12.2022 жодна із сторін не повідомила про намір розірвати або припинити дію договору, відтак, він продовжив свою дію на наступний рік.

У період з 12.09.2022 по 16.01.2023 покупець надіслав на електронну адресу постачальника, яка зазначена в додатку №2 до договору, 20 замовлень на поставку товару, з яких:

1) відповідач за зустрічним позовом повністю виконав 9 замовлень покупця, а саме:

- №УПЧМ0026224 від 26.09.2022 на суму 74395,10 грн.;

- №УПЧМ0026255 від 26.09.2022 на суму 14247,70 грн.;

- №УПЧМ0029751 від 24.10.2022 на суму 55797,30 грн.;

- №УПЧМ0029788 від 24.10.2022 на суму 16211,70 грн.;

- №УПЧМ0031890 від 07.11.2022 на суму 8416,00 грн.;

- №УПЧМ0033951 від 21.11.2022 на суму 54620,00 грн.;

- №УПЧМ0033988 від 21.11.2022 на суму 12378,00 грн.;

- №УПЧМ0037390 від 19.12.2022 на суму 54510,00 грн.;

- №УПЧМ0037423 від 19.12.2022 на суму 15066,00 грн.;

2) відповідач за зустрічним позовом частково виконав 7 замовлень покупця, а саме:

- №УПЧМ0023987 від 12.09.2022 на суму 158494,00 грн. (поставка згідно з видатковою накладною №123 від 19.09.2022 всього на суму 88890,84 грн., сума непоставки 69603,16 грн);

- № УПЧМ0023988 від 12.09.2022 на суму 57810,00 грн. (поставка згідно з видатковою накладною №122 від 19.09.2022 всього на суму 46590,84 грн., сума непоставки 11219,16 грн);

- №УПЧМ0027800 від 10.10.2022 на суму 27078,00 грн. (поставка згідно з видатковою накладною №149 від 17.10.2022 всього на суму 9096,72 грн., сума непоставки 17982,08 грн);

- №УПЧМ0027840 від 10.10.2022 на суму 6925,80 грн. (поставка згідно з видатковою накладною №150 від 17.10.2022 всього на суму 3091,56 грн., сума непоставки 3834,24 грн);

- №УПЧМ0031859 від 07.11.2022 на суму 37908,00 грн. (поставка згідно з видатковою накладною №182 від 14.11.2022 всього на суму 22955,04 грн. сума непоставки 14952,96 грн);

- №УПЧМ0035840 від 05.12.2022 на суму 79830,00 грн. (поставка згідно з видатковою накладною №211 від 12.12.2022 на загальну суму 61470,00 грн., сума непоставки 18360,00 грн);

- №УПЧМ0035874 від 05.12.2022 на суму 22692,00 грн. (поставка згідно з видатковою накладною №212 від 12.12.2022 всього на суму 18408,00 грн., сума непоставки 4284,00 грн);

3) відповідач за зустрічним позовом повністю не виконав 4 замовлення покупця, а саме:

- №УПЧМ0000009 від 02.01.2023 на суму 22416,00 грн.;

- №УПЧМ0000012 від 02.01.2023 на суму 15984,00 грн.;

- №УПЧМ0001188 від 16.01.2022 на суму 53754,00 грн.;

- №УПЧМ0001214 від 16.01.2023 на суму 26112,00 грн.

Таким чином, враховуючи системне порушення постачальником свого зобов`язання з поставки покупцю товару на виконання отриманих замовлень, з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом підлягає стягненню неустойка у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від непоставленого або недопоставленого товару за кожен день прострочення в загальному розмірі 79234,85 грн. та у вигляді штрафу в розмірі 2% від не поставленого або недопоставленого товару в загальному розмірі 5170,02 грн.

У відповіді на відзив позивач за зустрічним позовом зазначає, що твердження відповідача за зустрічним позовом про повідомлення ним у передбачений договором спосіб про неможливість виконання свого зобов`язання з поставки товару не підтверджено жодним доказом у справі.

Позивач за зустрічним позовом відзначає, що відмова від виконання замовлень, у зв`язку із наявною заборгованістю за поставлений товар свідчить про те, що постачальником в односторонньому порядку застосовано оперативно-господарську санкцію у вигляді відмови від виконання договірного зобов`язання, яка не передбачена у договорі між сторонами.

Позивач за зустрічним позовом звертає увагу, що чотири замовлення покупця від 02.01.2023 та від 16.01.2023 отримані відповідачем за зустрічним позовом.

4. Норми права, що підлягають застосуванню

Згідно статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. Сторонами договору поставки можуть бути суб`єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу. Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Укладені сторонами договори за своєю правовою природою є договором поставки товару та є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків, обумовлених цим договором.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

5. Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи

5.1. Щодо наявності заборгованості за первісним позовом.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до пункту 2.15. договору строк поставки товару погоджується сторонами у замовленні покупця. Сторони можуть також встановити графік поставок у редакції, погоджений сторонами у додатку №3 до договору. У випадку розбіжності дати поставки, визначеної в замовленні покупця та графіка поставки, сторони беруть за основу дату поставки, яка узгоджена сторонами в замовленні покупця. Вантажно-розвантажуальні роботи здійснюються силами та засобами постачальника.

Відповідно до пункту 5.1. договору ціна товару, що є предметом даного договору, встановлюється у гривнях та базується (визначається) на підставі специфікацій (додаток №1 до договору).

Відповідно до пункту 5.3. договору до ціни товару включається вартість тари одноразового використання, упаковки та доставки (транспортування).

Згідно з умовами договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Ата-Фарм» взяло на себе зобов`язання передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Колабріс КО» товар, погоджений сторонами у Специфікації №1 до договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ата-Фарм» свої зобов`язання за договором виконало належним чином, зокрема, поставило обумовлений сторонами товар, що підтверджується наданими до матеріалами справи відповідними видатковими накладними: № 163 від 31.10.2022, № 181 від 14.11.2022, № 182 від 14.11.2022, № 197 від 28.11.2022,№ 198 від 28.11.2022, № 211 від 12.12.2022, № 212 від 12.12.2022, № 227 від 26.12.2022, № 228 від 26.12.2022, що підписані з обох боків та не заперечуються обома сторонами.

Акти звіряння взаємних розрахунків за листопад 2022 року та грудень 2022 року також підписані обома сторнами договору.

Згідно з пунктом 5.4. договору сторони визначили та погодили, що оплата поставленого товару здійснюється протягом 45 календарних днів з дати поставки товару.

Відповідно до пункту 5.5. договору загальна сума цього договору обумовлюється сумами, зазначеними у накладних (товарно-транспортій або видатковій накладній) на кожну партію товару, що були поставлені протягом строку дії цього договору.

Згідно з пунктом 5.6. договору сторони визначили та погодили, що для зручності розрахунків сторони щоквартально проводять звірку взаєморозрахунків до 15 числа місяця, наступного за останнім днем останнього місяця звітного кварталу. Дані, підтверджені сторонами в акті звірки взаєморозрахунків, є підставою для проведення остаточних розрахунків або проведення взаємозаліку зустрічних вимог. У випадку, якщо постачальник не підпише та/або не поверне один примірник наданого покупцем акту звірки взаєморозрахунків протягом 3 робочих днів з дня його отримання від покупця та не заявить в письмовій формі вмотивованої відмови від підписання, то такий акт вважатиметься погодженим сторонами без застережень. Сторони погоджуються вважати такий акт, підписаний лише покупцем погодженим сторонами, який є підставою для проведення взаємозаліку зустрічних вимог.

Згідно з пунктом 2.4. договору замовлення покупця оформлюється на підставі данних специфікації та повинне містити такі дані: номер замовлення, дату подачі замовлення, дату поставки, найменування та адресу пункту поставки, найменування, асортимент і кількість товару.

Згідно з пунктом 2.5. договору замовлення покупця, що оформлене відповідно до пункту 2.4. договору, повинно надсилатися одним з передбачуваних способів: на електронну адресу відповідальної особи постачальника, вказаної у картці постачальника та/або через представника постачальника.

Згідно з пунктом 2.6. договору замовлення надсилається не пізніше ніж за 24 години до передбаченого покупцем моменту поставки товару.

Згідно з пунктом 2.9. договору про конкретну поставку товару постачальник зобов`язаний повідомити покупця не пізніше ніж за 24 години до прибуття товару в пункт поставки способом, передбаченим для надсилання замовлень згідно з пунктом 2.5. договору та ввести дані про поставку в графік поставок. Перед поставкою товару постачальник направляє покупцю на електронну пошту скан-копію видаткової накладної, згідно з якою покупець звіряє відповідність підготовленої до відправки партії товару замовленню покупця (в частині номенклатури (асортименту) та кількості товару) та специфікації (в частині ціни товару).

Згідно з пунктом 2.15. договору строк поставки товару погоджується сторонами у замовленні покупця.

Відтак, позивач виконав свої зобов`язання за договором та поставив обумовлений сторонами товар та оформив видаткові накладні № 163 від 31.10.2022, № 181 від 14.11.2022, № 182 від 14.11.2022, № 197 від 28.11.2022,№ 198 від 28.11.2022, № 211 від 12.12.2022, № 212 від 12.12.2022, № 227 від 26.12.2022, № 228 від 26.12.2022, копії яких надані до матеріалів справи, отримання цього товару відповідачем не заперечується.

Підписання сторонами актів звіряння взаємних розрахунків за листопад 2022 року та грудень 2022 року також підтверджує поставку товару.

Відповідачем частково оплачений вищевказаний товар, 17.05.2023 на суму 1786,00 грн.

Відтак, суд вважає достатніми надані позивачем за первісним позовом докази наявності у відповідача за первісним позовом заборгованості з оплати отриманого ним товару, з урахуванням часткової оплати та, з огляду на умови пункту 5.4. договору щодо строку оплати товару та дат відповідних поставок, що вказані у вищезазначених видаткових накладних, строк оплати спірного товару настав.

5.2. Щодо розрахунку розміру заборгованості, що підлягає стягненню за первісним позовом.

Суд враховує положення пункту 5.4. договору, який викладено в протоколі розбіжностей до укладеного між сторонами договору поставки від 01.09.2022 в редакції постачальника про те, що оплата за товар здійснюється, протягом 45 календарних днів з дати поставки товару.

Згідно з пунктом 8.4. договору за порушення строків оплати передбачених цим договором покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення, яка діяла на момент прострочення платежу.

Суд зазначав вище, відповідач за первісним позовом мав здійснити оплату за видатковими накладними: № 163 від 31.10.2022, № 181 від 14.11.2022, № 182 від 14.11.2022, № 197 від 28.11.2022,№ 198 від 28.11.2022, № 211 від 12.12.2022, № 212 від 12.12.2022, № 227 від 26.12.2022, № 228 від 26.12.2022 всього на суму 268688,04 грн., відповідачем частково оплачений вищевказаний товар на суму 1786,00 грн.

Позивачем за первісним позовом арефметично правильно здійснений розрахунок основного боргу на суму 266902,04 грн.

5.3. Щодо нарахування пені, штрафу та 3% річних за первісним позовом

Позивачем за первісним позовом заявлені до стягнення за порушення відповідачем грошових зобов`язань за договором 58084,54 грн. пені, 7691,51 грн. інфляційних збитків, 3504,74 грн. 3 % річних.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Суд зауважує, що у статті 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.03.2021 у справі №904/2073/19.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 629 Цивільного кодексу України визначається, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Також, в юриспруденції широко застосовується принцип "pacta sunt servanda" або у перекладі з латини - договорів необхідно дотримуватись. Так наприклад, статтею 26 Віденської конвенції про право міжнародних договорів закріплено принцип pacta sunt servanda, відповідно до якого кожен чинний договір є обов`язковим для його учасників і повинен добросовісно виконуватися.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Підписаними договорами підтверджується, що при укладенні договору сторонами досягнуто згоди з усіх його істотних умов, включаючи предмет, ціну, відповідальність сторін тощо.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц виклала свої висновки про те, що положеннями статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання, незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт).

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох процентів річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання (постанова Верховного Суду від 12.09.2018 у справі №712/5856/15-ц).

У постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №910/18557/20 зазначається, що визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (зроблений позивачем розрахунок заборгованості, інфляційних втрат та % річних), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок.

Керуючись статтями 79 та 86 Господарського процесуального кодексу України суд має встановити правильність здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи, при цьому, за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Аналогічні правові висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 27.05.2019 у справі №910/20107/17, від 21.05.2019 у справі №916/2889/13, від 16.04.2019 у справах №922/744/18 та №905/1315/18, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 14.02.2019 у справі №922/1019/18, від 22.01.2019 у справі №905/305/18.

Суд зазначав вище, відповідач з первісним позовом мав здійснити оплату за видатковими накладними № 163 від 31.10.2022, № 181 від 14.11.2022, № 182 від 14.11.2022, № 197 від 28.11.2022,№ 198 від 28.11.2022, № 211 від 12.12.2022, № 212 від 12.12.2022, № 227 від 26.12.2022, № 228 від 26.12.2022 всього на суму 268688,04 грн., відповідачем частково оплачений вищевказаний товар на суму 1786,00 грн.

Позивачем за первісним позовом арефметично правильно здійснений розрахунок основного боргу на суму 266902,04 грн.

Суд зазначає, що у розрахунку пені за видатковими накладними: №163 з 01.01.2023 по 30.06.2023, №181 з 01.01.2023 по 30.06.2023, №182 з 01.01.2023 по 30.06.2023, №197 з 15.01.2023 по 30.06.2023, №198 з 14.01.2023 по 30.06.2023, №227 з 12.02.2023 по 30.06.2023, №228 з 11.02.2023 по 30.06.2023 позивачем правильно визначений період нарахування, зокрема, його початок.

У той же час, у розрахунку пені за видатковими накладними:

№ 211 з 27.01.2023 по 30.06.2023 період нарахування визначено неправильно, а саме: його початок з 27.01.2023, коли правильною датою початку періоду нарахування є 28.01.2023;

№ 212 з 28.01.2023 по 30.06.2023 період нарахування визначено неправильно, а саме: його початок з 28.01.2023, коли правильною датою початку періоду нарахування є 29.01.2023.

З урахуванням вищезазначеного судом здійснений власний розрахунок пені, який є відмінним від заявленого позивачем за первісним позовом та становить 57975,12 грн.

Отже, позов у цій частині підлягає частковому задоволенню в сумі 57975,12 грн.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що у розрахунку інфляційних збитків позивачем арифметично правильно здійснений розрахунок, відтак, позов у цій частині підлягає задоволенню в сумі 7691,51 грн.

Суд зазначає, що у розрахунку 3% річних за видатковими накладними №181 з 01.01.2023 по 30.06.2023, №182 з 31.12.2022 по 30.06.2023, №197 з 15.01.2023 по 30.06.2023, №198 з 14.01.2023 по 30.06.2023, №227 з 12.02.2023 по 30.06.2023, №228 з 11.02.2023 по 30.06.2023 позивачем правильно визначений період нарахування, зокрема, його початок.

У той же час, у розрахунку 3% річних за видатковими накладними:

№163 з 17.12.2022 по 30.06.2023 період нарахування визначено неправильно, а саме його початок з 17.01.2023, коли правильною датою початку періоду нарахування є 18.01.2022;

№ 211 з 27.01.2023 по 30.06.2023 період нарахування визначено неправильно, а саме його початок з 27.01.2023, коли правильною датою початку періоду нарахування є 28.01.2023;

№ 212 з 28.01.2023 по 30.06.2023 період нарахування визначено неправильно, а саме його початок з 28.01.2023, коли правильною датою початку періоду нарахування є 29.01.2023;

З урахуванням вищезазначеного, судом здійснений власний розрахунок 3% річних, який є відмінним від заявленого позивачем за первісним позовом та становить 3496,99 грн

Отже, позов у цій частині підлягає частковому задоволенню в сумі 3496,99 грн.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Ата-Фарм».

5.4. Щодо нарахування пені, штрафу за зустрічним позовом

Суд враховує пункт 2.8. договору, що у разі неможливості виконання замовлення покупця, постачальник зобов`язується не пізніше ніж через 24 години після отримання замовлення покупця письмово по електронній пошті повідомити покупця про неможливість виконання замовлення в повному об`ємі або частково з обґрунтуванням причин неможливості виконання замовлення в повному об`ємі або частково з обґрунтуванням причин неможливості виконання та вказати дату можливої поставки.

Згідно з пунктом 8.5. договору при порушенні строків поставки товару, постачальник сплачує покупцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення, яка діяла на момент прострочення платежу.

Відповідно до пункту 8.6. договору у разі порушення постачальником строків поставки або недопоставки товару на 10 і більше календарних днів ніж це передбачено даним договором або специфікацією, постачальник сплачує покупцю, додатково, штраф у розмірі 2% від непоставленого або недопоставленого товару.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що в період з 12.09.2022 по 16.01.2023 надіслав на електронну адресу постачальника, яка зазначена в додатку №2 до договору 20 замовлень на поставку товару.

Позивачем за зустрічним позовом заявлені до стягнення за порушення відповідачем за зустрічним позовом виконання таких замовлень.

Частково виконані:

- №УПЧМ0023987 від 12.09.2022 на суму 158494,00 грн. (поставка згідно з видатковою накладною №123 від 19.09.2022 на суму 88890,84 грн., сума непоставки 69603,16 грн.);

- №УПЧМ0023988 від 12.09.2022 на суму 57810,00 грн. (поставка згідно з видатковою накладною №122 від 19.09.2022 на суму 46590,84 грн., сума непоставки 11219,16 грн.);

- №УПЧМ0027800 від 10.10.2022 на суму 27078,00 грн. (поставка згідно з видатковою накладною №149 від 17.10.2022 на суму 9096,72 грн., сума непоставки 17982,08 грн.);

- №УПЧМ0027840 від 10.10.2022 на суму 6925,80 грн. (поставка згідно з видатковою накладною №150 від 17.10.2022 на суму 3091,56 грн., сума непоставки 3834,24 грн.);

- №УПЧМ0031859 від 07.11.2022 на суму 37908,00 грн. (поставка згідно з видатковою накладною №182 від 14.11.2022 на суму 22955,04 грн., сума непоставки 14952,96 грн.);

- №УПЧМ0035840 від 05.12.2022 на суму 79830,00 грн. (поставка згідно з видатковою накладною №211 від 12.12.2022 на суму 61470,00 грн., сума непоставки 18360,00 грн.);

- №УПЧМ0035874 від 05.12.2022 на суму 22692,00 грн. (поставка згідно з видатковою накладною №212 від 12.12.2022 на суму 18408,00 грн., сума непоставки 4284,00 грн.);

Повністю не виконані:

-№УПЧМ0000009 від 02.01.2023 на суму 22416,00 грн.;

-№УПЧМ0000012 від 02.01.2023 на суму 15984,00 грн.;

-№УПЧМ0001188 від 16.01.2022 на суму 53754,00 грн.;

-№УПЧМ0001214 від 16.01.2023 на суму 26112,00 грн.

Відповідач за зустрічним позовом зазначає, що він не отримував ці чотири замовлення від 02.01.2023 та від 16.01.2023.

Підтверджень надіслання постачальнику замовлень від 02.01.2023 та від 16.01.2023 позивач за зустрічним позовом не надав.

Позивач за зустрічним позовом стверджував, що спірні замовлення надсилались на електронну пошту працівника постачальника, проте, зазначив, що на час розгляду справи не може надати суду такі електронні листи, оскільки через технічні недоліки в роботі його електронної пошти таке листування не зберіглось.

З урахуванням статей 79, 74 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку, що надіслання покупцем поставщику спірних замовлень (№УПЧМ0000009 від 02.01.2023 на суму 22416,00 грн.; №УПЧМ0000012 від 02.01.2023 на суму 15984,00 грн.; №УПЧМ0001188 від 16.01.2022 на суму 53754,00 грн.; №УПЧМ0001214 від 16.01.2023 на суму 26112,00 грн), а, відтак, і виникнення у поставщика відповідних зобов`язань з поставки товару не підтверджені наданими суду доказами, при цьому, судом врахована відсутність згадки про ці замовлення у будь-якому листуванні сторін.

Стосовно вищевказаних замовлень, що невиконані частково, відповідач за зустрічним позовом вказує, що при отриманні ним замовлень, за умови, що на дату замовлення він не мав можливості відвантажити весь асортимент замовленого товару, він направляв покупцю інформацію про неможливість виконання замовлення повністю чи частково, із відповідним обгрунтуванням, що відповідає умовам пункту 2.8. договору, з огляду на дотримання якого, така недопоставка товару не являється порушенням зобов`язань за договором, проте, на час розгляду справи, не може надати суду доказів такого листування.

З урахуванням статей 79, 74 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку, що надіслання поставщиком покупцю вищевказаної інформації про неможливість поставки товару не підтверджується наданими суду доказами, відтак, підтверджуються доводи зустрічного позову про недопоставку товару за такими замовленнями: №УПЧМ0023987 від 12.09.2022 на суму 158494,00 грн. (поставка згідно з видатковою накладною №123 від 19.09.2022 на суму 88890,84 грн., сума непоставки 69603,16 грн.); №УПЧМ0023988 від 12.09.2022 на суму 57810,00 грн. (поставка згідно з видатковою накладною №122 від 19.09.2022 на суму 46590,84 грн., сума непоставки 11219,16 грн.); №УПЧМ0027800 від 10.10.2022 на суму 27078,00 грн. (поставка згідно з видатковою накладною №149 від 17.10.2022 на суму 9096,72 грн., сума непоставки 17982,08 грн.); №УПЧМ0027840 від 10.10.2022 на суму 6925,80 грн. (поставка згідно з видатковою накладною №150 від 17.10.2022 на суму 3091,56 грн., сума непоставки 3834,24 грн.); №УПЧМ0031859 від 07.11.2022 на суму 37908,00 грн. (поставка згідно з видатковою накладною №182 від 14.11.2022 на суму 22955,04 грн., сума непоставки 14952,96 грн.); №УПЧМ0035840 від 05.12.2022 на суму 79830,00 грн. (поставка згідно з видатковою накладною №211 від 12.12.2022 на суму 61470,00 грн., сума непоставки 18360,00 грн.); №УПЧМ0035874 від 05.12.2022 на суму 22692,00 грн. (поставка згідно з видатковою накладною №212 від 12.12.2022 на суму 18408,00 грн., сума непоставки 4284,00 грн.).

Позивачем за зустрічним позовом заявлено до стягнення за невиконання зобов`язання з поставки покупцю товару за договором поставки пеню у розмірі 79234,85 грн. та штраф у розмірі 5170,02 грн.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Підписаними договорами підтверджується, що при укладенні договору сторонами досягнуто згоди з усіх його істотних умов, включаючи предмет, ціну, відповідальність сторін тощо.

Відповідно до пункту 8.5. договору при порушенні строків поставки товару постачальник сплачує покупцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення, яка діяла на момент прострочення платежу.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до частини 1 статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

У зв`язку із суперечивим змістом пункту 8.5. договору щодо порядку нарахування пені: бази нарахування та періоду, за який передбачено нарахування, суд здійснив тлумачення умов цього пункту та, зважаючи на його значну невизначеність, дійшов висновку, що встановлення судом порядку визначення пені самостійно (за аналогією чи за припущеннями щодо помилок у словах, закрема, замінити слово "платежу" - на "поставки", а суми заборгованості - на "вартість непоставленого товару") не відповідатиме принципу свободи договору, а також повноваженням суду і, як вказано судом, буде лише припущенням суду, а не результатом тлумачення умов цього пункту договору, при цьому, судом застосовується принцип contra proferentem: слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав, оскільки цей пункт договору узгоджений сторонами саме в редакції позивача за зустрічним позовом.

Зважаючи на вказані висновки, суд дійшов висновку, що сторонами письмово не погоджені умови нарахування пені за невиконання негрошового зобов`язання з поставки товару, відтак, зустрічний позов в частині заявленої до стягнення пені задоволенню не підлягає.

За перевіркою судом розрахунку штрафу, що поданий до зустрічного позову, суд дійшов висновку про часткове задоволення цієї позовної вимоги у розмірі 2804,70 грн., з урахуванням вищевикладених висновків суду про недоведеність отримання поставщиком від покупця замовлень №УПЧМ0000009 від 02.01.2023 на суму 22416,00 грн.; №УПЧМ0000012 від 02.01.2023 на суму 15984,00 грн.; №УПЧМ0001188 від 16.01.2022 на суму 53754,00 грн.; №УПЧМ0001214 від 16.01.2023 на суму 26112,00 грн.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колабріс КО».

6. Результати розгляду справи

6.1. Згідно з статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. У справі "Руїс Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Водночас, необхідно враховувати, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), Трофимчук проти України (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас, Верховний Суд зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов`язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника, проте не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 та від 12.02.2019 у справі № 911/1694/18).

6.2. Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог первісного позову та часткове задоволення позовних вимог зустрічного позову.

Відповідно до частини 11 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із частковим задоволенням первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум, судом проведене зустрічне зарахування цих сум.

7. Розподіл судових витрат

Товариством з обмеженою відповідальністю "Ата-Фарм" під час розгляду справи по суті (до судових дебатів) подано заяву (вх.№ 3713/24 від 08.04.2024) про долучення до матеріалів справи розрахунку витрат на правничу допомогу, відповідно до якої заявлено 25000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Колабріс КО" подане клопотання про зменшення вищевказаних витрат на оплату правничої допомоги (вх.№ 4280/24 від 22.04.2024).

За результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ата-Фарм" (вх.№ 3713/24 від 08.04.2024), суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини 6 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

У первісній позовній заяві позивач відмовився надати суду попередній розрахунок його судових витрат, що обгрунтував тим, що на момент подачі позовної заяви неможливо встановити усі фактичні витрати, які будуть пов`язані з розглядом справи, при цьому, надання послуг позивачу адвокатом здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги від 01.06.2023 (тобто, укладеного ще до подання первісного позову 31.08.2023), адвокат Жукова В.М. підписала позовну заяву від імені позивача і представляла його в суді з самого початку розгляду справи, при цьому, лише 29.12.2023 позивач і адвокат підписали додаткову угоду №1 до договору про надання правничої допомоги від 01.06.2023, де внесли певні зміни до договору.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає необхідність подачі до суду попереднього розрахунку суми судових витрат сторони, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, разом з першою заявою по суті спору.

З цього приводу Верховний Суд притримується позиції, що право на відмову у відшкодуванні витрат належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи.

Зважаючи на вказане, суд зауважує, що позивач за первісним позовом, по суті, нівелював вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо надання попереднього (орієнтовного) розрахунку своїх судових витрат і не обгрунтував чому не міг передбачити такі витрати на час подання позову, зважаючи на вже укладений договір з адвокатом і фактичне отримання правничої допомоги, з посиланням лише на загальну неможливість визначити витрати на майбутнє, тоді як за чинним, на той момент, договором, так і за подальшими змінами додатковою угодою №1 від 29.12.2023, гонорар адвоката визначався єдиною сумою, відтак, суд вважає, що погодження судом з правильністю такої позиції сторони, може призвести до загального нівелювання вимоги процесуального закону про надання попереднього розрахунку судових витрат, з огляду на що, відповідно до частини 6 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову позивачу за первісним позовом у відшкодуванні судових витрат в частині перевищення витрат, що ним зазначені у попередньому (орієнтовному) розрахунку - судові витрати на правничу допомогу не вказані жодним чином в попередньому (орієнтовному) розрахунку.

Згідно із статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи та керуючись статтями 13, 52, 73, 74, 77-79, 86, 129, 232, 237, 238, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Первісний позов (вх. №2304/23 від 31.08.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ата-Фарм" (61019, місто Харків, вулиця Калініна, будинок 91, код ЄДРПОУ 33899899) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колабріс КО" (07301, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Шкільна, будинок 23, код ЄДРПОУ 44135406) про стягнення заборгованості задовільнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колабріс КО" (07301, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Шкільна, будинок 23, код ЄДРПОУ 44135406) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ата-Фарм" (61019, місто Харків, вулиця Калініна, будинок 91, код ЄДРПОУ 33899899) суму основного боргу за договором поставки №937 від 01.09.2022 у розмірі 266902,04 грн. (двісті шістдесят шість тисяч дев`ятсот дві гривні чотири копійки), пеню в сумі 57975,12 грн. (п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять гривень дванадцять копійок), 3% річних у сумі 3496,99 грн. (три тисячі чотириста дев`яносто шість гривень дев`яносто дев`ять копійок), інфляційні збитки в сумі 7691,51 грн. (сім тисяч шістсот дев`яносто одна гривня п`ятдесят одна копійка), судовий збір за подання первісного позову у сумі 5040,99 грн. (п`ять тисяч сорок гривень дев`яносто дев`ять копійок).

3. У задоволенні іншої частини первісного позову (вх. №2304/23 від 31.08.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ата-Фарм" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колабріс КО" про стягнення заборгованості відмовити.

4. Зустрічний позов (вх. №1573 від 07.11.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Колабріс КО" (07301, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Шкільна, будинок 23, код ЄДРПОУ 44135406) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ата-Фарм" (61019, місто Харків, вулиця Калініна, будинок 91, код ЄДРПОУ 33899899) про стягнення пені та штрафу задовільнити частково.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ата-Фарм" (61019, місто Харків, вулиця Калініна, будинок 91, код ЄДРПОУ 33899899) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колабріс КО" (07301, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Шкільна, будинок 23, код ЄДРПОУ 44135406) штраф в розмірі 2804,70 грн. (дві тисячі вісімсот чотири гривні сімдесят копійок) за невиконання зобов`язань з поставки товару за договором поставки № 937 від 01.09.2022 та судовий збір за подання зустрічного позову у сумі 2147,20 грн. (дві тисячі сто сорок сім гривень двадцять копійок).

6. У задоволенні іншої частини зустрічного позову (вх. №1573 від 07.11.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Колабріс КО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ата-Фарм" про стягнення пені та штрафу відмовити.

7. Провести зустрічне зарахування сум, що присуджені до стягнення за первісним та зустрічним позовом.

7.1. Зустрічно зарахувати: пеню в сумі 57975,12 грн. (п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять гривень дванадцять копійок), що присуджена до стягнення за первісним позовом та штраф в розмірі 2804,70 грн. (дві тисячі вісімсот чотири гривні сімдесят копійок) за невиконання зобов`язань з поставки товару за договором поставки № 937 від 01.09.2022, що присуджений до стягнення за зустрічним позовом.

7.2. Зустрічно зарахувати: 5040,99 грн. (п`ять тисяч сорок гривень дев`яносто дев`ять копійок) відшкодування судових витрат зі сплати судового збору, що присуджені до стягнення за первісним позовом та 2147,20 грн. (дві тисячі сто сорок сім гривень двадцять копійок) відшкодування судових витрат зі сплати судового збору, що присуджені до стягнення за зустрічним позовом.

8. Після зустрічного зарахування сум, що присуджені до стягнення, остаточно за рішенням у справі: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колабріс КО" (07301, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Шкільна, будинок 23, код ЄДРПОУ 44135406) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ата-Фарм" (61019, місто Харків, вулиця Калініна, будинок 91, код ЄДРПОУ 33899899) суму основного боргу за договором поставки №937 від 01.09.2022 у розмірі 266902,04 грн. (двісті шістдесят шість тисяч дев`ятсот дві гривні чотири копійки), пеню в сумі 55170,42 грн. (п`ятдесят п`ять тисяч сто сімдесят гривень сорок дві копійки, 3% річних у сумі 3496,99 грн. (три тисячі чотириста дев`яносто шість гривень дев`яносто дев`ять копійок), інфляційні збитки в сумі 7691,51 грн. (сім тисяч шістсот дев`яносто одна гривня п`ятдесят одна копійка), судовий збір за подання первісного позову у сумі 2893,79 грн. (дві тисячі вісімсот дев`яносто три гривні сімдесят дев`ять копійок).

9. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 10.06.2024.

Суддя С.О. Саванчук