Ухвала

від 10.06.2024 по справі 911/1411/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

"10" червня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1411/24

Суддя Грабець С.Ю., розглянувши матеріали

позовної заяви комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Гелмаркет»

про стягнення збитків,

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИЛА:

03 червня 2024 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» (далі позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Гелмаркет» (далі відповідач) про відшкодування витрат у сумі 7 998,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача послався на самовільне встановлення відповідачем спеціальної конструкції зовнішньої реклами на фасаді будівлі по вулиці Грінченка, 4 у місті Львові, яку позивач був змушений демонтувати. У зв`язку з цим, він звернувся до суду та просив стягнути з відповідача витрати на проведення демонтажу та зберігання в сумі 7 998,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Так, позовна заява комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» підлягає прийняттю до розгляду судом.

Частиною 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи: про банкрутство; за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій); у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю); у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна; в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3 - 8 цієї частини.

Частиною 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Так, враховуючи ціну позову, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідачу визначається строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 року, який набрав чинності 21.07.2023 року та введений в дію 18.10.2023 року, внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Згідно з ч. 7 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. ч. 3, 5 ст. 12, п. 2 ч. 2, ч. ч. 3, 5, 7 ст. 46, ч. ч. 5, 9 ст. 165, ст. 166, ст. 167, ч. 1 ст. 176, ст. 178, ст. 180, ч. 1 ст. 191, ст. 192, ст. 234, ст. 247, ч. ч. 1, 3 ст. 250, ч. ч. 1, 2 ст. 251, ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. відкрити провадження у справі та розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження;

2. здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами;

3. зобов`язати відповідача зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі);

4. роз`яснити відповідачу, що в строк до 10.07.2024 року він має право надіслати суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження;

5. роз`яснити позивачу, що він вправі змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви;

6. роз`яснити позивачу про те, що у разі подання ним заяви про зміну предмету або підставу позову, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи;

7. роз`яснити позивачу, що суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову, відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження;

8. роз`яснити відповідачу, що в строк до 10.07.2024 року він має право надіслати суду відзив на позовну заяву (пред`явити зустрічний позов), а також докази, що підтверджують заперечення проти позову;

9. зобов`язати відповідача, у разі подання ним відзиву на позовну заяву (зустрічного позову), в строк до 10.07.2024 року надіслати позивачу копію відзиву (зустрічного позову) та копії доданих документів листом з описом вкладення, докази чого надати суду;

10. попередити відповідача про те, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи;

11. роз`яснити позивачу, що в строк до 10.07.2024 року він має право надіслати суду відповідь на відзив, копію якого направити відповідачу, докази чого надати суду;

12. роз`яснити відповідачу, що в строк до 10.07.2024 року він має право надіслати суду заперечення на відповідь на відзив, копії яких направити позивачу, докази чого надати суду;

13. роз`яснити сторонам, що позивач може відмовитись від позову, а відповідач визнати позов на будь якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в окремій письмовій заяві;

14. роз`яснити сторонам, що на будь-якій стадії судового процесу сторони можуть укласти мирову угоду, зробивши спільну письмову заяву і повідомити про це суд;

15. попередити учасників справи про те, що у разі неможливості виконання вимог цієї ухвали, необхідно подати письмову заяву (клопотання) із зазначенням причин;

16. попередити учасників справи про можливість застосування судом заходів процесуального примусу у разі:

- порушення порядку під час судового засідання, невиконання розпоряджень судді;

- невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

- зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

- неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин та ін.;

17. повідомити учасників справи, що інформацію по цій справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ko.arbitr.gov.ua/sud5012;

18. направити копії ухвали учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, та оскарженню не підлягає.

Ухвала підписана 10.06.2024 року.

Суддя С. Грабець