Рішення

від 04.06.2024 по справі 912/909/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 24 46 63/32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 рокуСправа № 912/909/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засідання за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фермерського господарства "СТАМ-АГРО" (вул. Першотравнева, б. 151, с. Злинка, Маловиськівського району, Кіровоградська область, 26232)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОАГРОПРАЙМ-УКРАЇНА" (пров. Буковинський, 20, м. Кропивницький, 25020)

про стягнення 280 872,92 грн,

секретар судового засідання - Коваленко Т.А.

представники сторін участі у судовому засіданні не брали;

в судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини рішення, без проголошення

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фермерського господарства "СТАМ-АГРО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОАГРОПРАЙМ-УКРАЇНА" про стягнення 280 872,92 грн, з яких: 272 051,61 грн основного боргу, 5 204,73 грн інфляційного збільшення, 3 616,58 грн 3 % річних з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог Фермерське господарство "СТАМ-АГРО" зазначило, що у зв`язку із невиконанням відповідачем умов Договору поставки № 3 від 06.10.2023 в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого товари з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОАГРОПРАЙМ-УКРАЇНА" підлягає стягненню відповідна заборгованість.

Ухвалою від 15.04.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначив на 09.05.2024.

09.05.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 04.06.2024.

Представник позивача участі в судовому засіданні не брав, хоча належним чином повідомлений про дату час та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Представник відповідача участі в судовому засіданні не брав.

Судом вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про призначене судове засідання ухвала-повідомлення суду від 09.05.2024 направлена на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: пров. Буковинський, 20, м. Кропивницький, 25020.

Зазначена ухвала направлена рекомендованим листом з повідомленням з позначкою "Судова повістка".

Органом поштового зв`язку повернуто на адресу суду конверти з вкладенням (ухвали по справі) з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п. 99-2 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до п.41 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов`язкових елементів поняття "верховенство права" є юридична визначеність.

Згідно з п.46 даної Доповіді:

"Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Зворотна дія [юридичних норм] також суперечить принципові юридичної визначеності, принаймні у кримінальному праві (ст. 7 ЄКПЛ), позаяк суб`єкти права повинні знати наслідки своєї поведінки; але це також стосується і цивільного та адміністративного права - тієї мірою, що негативно впливає на права та законні інтереси [особи]. На додаток, юридична визначеність вимагає дотримання принципу judicata. Остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Юридична визначеність також вимагає, щоб остаточні рішення судів були виконані. У приватних спорах виконання остаточних судових рішень може потребувати допомоги з боку державних органів, аби уникнути будь-якого ризику "приватного правосуддя", що є несумісним з верховенством права. Системи, де існує можливість скасовувати остаточні рішення, не базуючись при цьому на безспірних підставах публічного інтересу, та які допускають невизначеність у часі, несумісні з принципом юридичної визначеності.

Поряд з цим, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, з метою не затягування розгляду справи, та не порушення права позивача на справедливий розгляд справи у продовж розумного строку, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду у даній справі відповідачем та повернення їх до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання, тобто його власною волею.

Господарський суд бере до уваги, що відповідач мав можливість отримати інформацію по справі, що розглядається, на сторінці Господарського суду Кіровоградської області на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://kr.arbitr.gov.ua, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про призначене судове засідання належним чином і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відзив на позов відповідач не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу в судовому засіданні 04.06.2024 за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 04.06.2024 досліджено докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив таке.

06.10.2023 між фермерським господарством "СТАМ-Агро" (далі - Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОАГРОПРАЙМ-УКРАЇНА" (далі Покупець) укладено договір поставки №3 (далі - Договір) (а.с. 20-21).

Згідно з умовами Договору Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених таким Договором.

Найменування та кількість товару: кукурудза в кількості 100,0т (+/- 10%) (п. 2.2. Договору).

Товар має бути поставлений до 31.12.2023 власними силами та засобами Покупця (п. 4.2. Договору).

Відповідно до п. 6.1. Договору Покупець здійснює оплату в розмірі 86% по факту загрузки автомобільної партії товару, а 14% сплачує після реєстрації податкової накладної. Грошові кошти мають бути перераховані на розрахунковий рахунок Продавця.

Відповідно до п.8.1. Договору у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність визначену чинним законодавством України.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Позивач зазначає, що враховуючи той факт, що Товар був повністю відвантажений (поставлений) 07.10.2023 в кількості 100,54 тонн, переданий у власність Покупця на загальну суму 382 051,62 грн, то обов`язок щодо сплати 328 564,40 грн (86% ) виник з наступного дня, тобто 08.10.2023. Остаточну суму 53 487,22 грн ( 14%) Покупець мав сплати 21.10.2023, тобто на наступний день після реєстрації податкової накладної, остання була зареєстрована 20.10.2023.

Однак, відповідач лише частково виконав свої зобов`язання за Договором в частині оплати отриманого товару у сумі 110 000,00 грн, в результаті чого виникла заборгованість у сумі 272 051,62 грн.

Вказані обставини стали підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

При вирішенні даного спору господарський суд враховує таке.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки. Відповідно, до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору, слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За змістом ст. 599 цього Кодексу зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Матеріали справи свідчать, що позивач свої зобов`язання за Договором виконав, поставив відповідачу Товар на загальну суму 382 051,62 грн термін оплати якого настав (328 564,40 грн (86%) з 08.10.2023, 53 487,22 грн (14%) з 20.10.2023.

Однак відповідач свої зобов`язання щодо оплати поставленого (прийнятого) товару виконав лише частково, в результаті чого виникла заборгованість з основного боргу в сумі 272 051,61 грн, яка підтверджена матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 ГПК України).

За приписами ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Основна сума заборгованості в сумі 272 051,61 грн підтверджена матеріалами справи.

Доказів оплати вартості отриманого товару відповідачем до суду не надано.

З урахуванням вищенаведеного та того, що факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, строк виконання зобов`язання за Договором є таким, що настав, господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню повністю у сумі 272 051,61 грн.

Крім того, у зв`язку з несвоєчасною сплатою відповідачем за поставлений (прийнятий) Товар, позивач нарахував 5 204,73 грн інфляційного збільшення та 3 616,58 грн 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сплата 3 % від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

При перевірці розрахунку позивача індексу інфляції та 3 % річних судом встановлено правильність такого розрахунку, а тому вимоги про стягнення 3 616,58 грн 3 % річних в період з 26.10.2023 по 04.04.2024 та 5 204,73 грн інфляційних втрат в період листопад 2023 по лютий 2024 на заборгованість в сумі 272 051,61 грн заявлені до стягнення обґрунтовано.

Отже, на підставі повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів та встановивши усі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фермерського господарства "СТАМ-АГРО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОАГРОПРАЙМ-УКРАЇНА" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Також, позивачем заявлено до стягнення 20 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Щодо стягнення витрат позивача на правову допомогу суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Зі змісту ч. 3 ст. 126 ГПК України випливає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У свою чергу, вимоги ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачають, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у позові наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Згідно із попереднім розрахунком судових витрат, наведеним у позові, очікувані витрати позивача на правову допомогу становлять 20 000,00 грн. Також позивачем зазначено, що докази понесених витрат та детальний розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу буде наданий до суду відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Суд зазначає, що відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 ГПК України).

З аналізу положень ч. 8 ст. 129, ч. 13 ст. 8, ст. 252 ГПК України вбачається, що, на відміну від розгляду справи у порядку загального провадження, який передбачає стадію судових дебатів, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання не передбачає проведення судових дебатів. У такому випадку заява про відшкодування судових витрат на правову допомогу, має бути зроблена стороною до закінчення розгляду справи, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення розгляду справи, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення господарським судом.

Докази витрат на правничу допомогу подані позивачем з дотриманням строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Зі змісту ч. 3 ст. 126 ГПК України випливає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано: Договір № 7 від 01.01.2024 про надання правової допомоги, укладеного між позивачем та адвокатом Чевердою Ольгою Віталіївною, детальний опис наданих послуг правової допомоги (а.с. 31-33).

Згідно з детальним описом позивачу надані послуги з правової допомоги.

Оцінивши подані позивачем докази, суд прийшов до висновку, що витрати на правничу допомогу по справі підтверджені позивачем.

У той же час, судом встановлено, що у детальному описі зазначено, такі складові наданої допомоги:

-Складання інших процесуальних документів (відповідь на відзив, додаткові пояснення заяви і клопотання) 3 000,00 грн;

-Забезпечити повний супровід, складання процесуальних документів та ведення справи (забезпечення судових засідань) у Господарському суді Кіровоградської області 3 000,00 грн.

Однак, позивачем не подавалися інші процесуальні документи крім позовної заяви, а в судових засіданнях представник позивача участі не брав, а тому плата за вищезазначені послуги адвоката покладенню на відповідача не підлягає.

Враховуючи обставини та результат розгляду даної справи, поведінку сторін, а також зважаючи на опис правової допомоги, яка надана позивачем та зазначена в детальному описі за Договором, господарський суд вважає пропорційним розміром витрат на оплату професійної правничої допомоги до предмета спору - 14 000,00 грн.

Решта витрат на професійну правничу допомогу покладається на позивача.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОАГРОПРАЙМ-УКРАЇНА" (пров. Буковинський, 20, м. Кропивницький, 25020, ідентифікаційний код 44908052) на користь Фермерського господарства "СТАМ-АГРО" (вул. Першотравнева, б. 151, с. Злинка, Маловиськівського району, Кіровоградська область, 26232, ідентифікаційний код 40408018) 272 051,61 грн основного боргу, 5 204,73 грн інфляційного збільшення, 3 616,58 грн 3 % річних, 14 000,00 грн витрат на правову допомогу, а також 4 213,09 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати позивачу через систему "Електронний суд" та відповідачу (пров. Буковинський, 20, м. Кропивницький, 25020).

Повне рішення складено 10.06.2024.

Суддя М.С. Глушков