Рішення

від 25.05.2024 по справі 359/8877/23

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/359/512/2024

Справа №359/8877/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.

при секретарі судового засідання Дьяченку В.В.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представників третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3

третьої особи ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Бориспі ль цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , товариства з обмеженою відповідальністю «ДМД Констракшн», треті особи: Акціонерне товариство «Сенс-Банк», ОСОБА_4 про визнання недійними довіреності та договору

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року ОСОБА_6 звернулась до суду з вказаним позовом.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 03.03.2006 року Бориспільським райвідділом земельних ресурсів оформлено державний акт на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_6 - державний акт серії ЯГ №159963 на земельну ділянку площею 2,6129 га з кадастровим 3220800000:09:002:0032. Однак, оригінал зазначеного державного акту позивач не отримувала, стверджує, що у зв`язку із шахрайськими діями ОСОБА_7 на підставі пред`явлення довіреності від її імені, отримав оригінал Державного акту та продав земельну ділянку за Договором купівлі-продажу земельної ділянки ТОВ «Таврис». Таким чином ОСОБА_7 шахрайським шляхом продав 09.03.2006 року земельну ділянку позивача. Вважає, що довіреність видана з грубим порушенням закону, оскільки за своєю правовою природою є одностороннім правочином і у разі, якщо вона стосується питання переходу права власності на земельну ділянку, зміст такої довіреності в обов`язковому порядку повинен містити відомості про місце розташування земельної ділянки, площу, її цільове призначення, склад угідь, правовий режим, документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку, а також чітко визначати юридичні дії, які належить вчинити повіреному. У зв`язку з цим договір купівлі-продажу земельної ділянки від 09.03.2006 року є нікчемним. Крім того, відповідно до п. 15 Перехідних положень ЗК України власники земельних часток (паїв) не вправі до 1 січня 2007 року продавати або іншим способом відчужувати належні їм земельні ділянки та земельні частки (паї). Вказаний закон набрав чинності з для його опублікування в Урядовому кур`єрі, а саме - 02.03.2006 року. Оскільки довіреність від 02.03.2006 на ім`я ОСОБА_6 визначила його повноваження саме щодо земельної частки (паю), така довіреність є недійсною з 02.03.2006 в силу прямої вказівки закону. З огляду на вказані приписи, договір купівлі-продажу земельної ділянки від 09.03.2006 №1605, який був вчинений на підставі нелегітимної довіреності також є нікчемним та не створює будь-яких наслідків окрім тих, що пов`язані із їх нікчемністю. Позивач просила суд визнати недійсною Довіреність від 02.03.2006 року від імені ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_7 , що посвідчена секретарем Виконавчого комітету Великоолександрівської сільської ради ОСОБА_8 , та зареєстрована в реєстрі за №272. Визнати недійсним Договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3220880900:09:002:0032 від 09.03.2006, що укладений між ОСОБА_6 , в особі ОСОБА_7 та ТОВ «Таврис», що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Павелко Б.О. за №1605 (том1 а.с.1-7).

15 серпня 2023 року до Бориспільського міськрайонного суду від представника третьої особи АТ «Сенс Банк» - Семенця І.І. надійшов відзив на позовну заяву (том 1 а.с.23-28), в обґрунтування якого вказав на те, що позивач здійснив двічі відчуження однієї і тієї самої земельної ділянки а саме 09.03.2006 року та 30.07.2020 року на підставі договорів купівлі-продажу. Таким чином наразі у позивача відсутні будь-які права, щодо спірної земельної ділянки, а отже її права не можуть бути порушені. Вважає, що ОСОБА_6 зловживає правами, подаючи позов на захист прав, оскільки вказані права на час звернення до суду у позивача відсутні. Щодо уповноваження ОСОБА_7 на представництво інтересів ОСОБА_6 зазначає, що Бориспільський міськрайонний суд Київської області у справі №9-60/06 досліджував відповідність вимогам законодавства довіреності, що видана ОСОБА_7 від імені ОСОБА_6 . На представництво інтересів щодо розпорядження земельною ділянкою, та наявності ознак складу злочину у діях ОСОБА_7 під час представництва інтересів ОСОБА_6 . Судом встановлено, що згадана довіреність за формою, змістом і порядком видачі відповідає вимогам ст.ст. 36, 37, 58 Закону України «Про нотаріат», ст. 240, 245 ЦК України, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року №20/5, та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 р. №22/5, що виключає протиправність видачі й посвідчення довіреності. Також встановлено, що ОСОБА_7 правомірно отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №159963, яка належала на праві власності ОСОБА_6 , та на законних підставах утримував даний документ для виконання обов`язків повіреного щодо продажу земельної ділянки. З огляду на викладене позивач намагається маніпулювати думкою суду та надає інформацію, що не відповідає дійсності. Щодо недійсності договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.03.2006 року зазначає, що з Розпорядження №148, право власності на земельну ділянку у ОСОБА_6 виникло раніше дати надання ОСОБА_7 права щодо розпорядження спірною земельною ділянкою. Відтак, позиція ОСОБА_6 щодо неможливості надання права на розпорядження земельною ділянкою до отримання Державного акту на право власності на земельну ділянку не відповідає дійсності. Враховуючи вище вказане в задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.

06.09.2023 року у справі 359/4256/21 ухвалою Бориспільського міськрайонного суду зустрічну позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , треті особи: Акціонерне товариство «Сенс-Банк», ОСОБА_4 про визнання недійними довіреності та договору виділено в самостійне провадження та присвоєно номер справи №359/8877/23 (том 1 а.с.35-36).

23 жовтня 2023 року від позивача до канцелярії суду надійшла заява про зміну предмету позову (том 1 а.с.65-79), в якій позивач крім обставин зазначених у первісній позовній заяві додала, що належна їй земельна ділянка з кадастровим номером 3220800900:09:002:0032 була відчужена на підставі договір купівлі-продажу земельної ділянки від 09.03.2006 № 1605, від імені продавця ОСОБА_6 договір підписаний ОСОБА_7 , який діяв на підставі довіреності. Між тим, належна їй земельна ділянка кадастровий номер 3220880900:09:002:0032 увійшла до складу земельної ділянки 3220880900:09:002:0071, під час формування шляхом об`єднання декількох земельних ділянок та зміни цільового призначення новоутвореної земельної ділянки з ведення підсобного сільського господарства на розміщення та експлуатацію адміністративно-побутових будівель та інших споруд. Також зазначають, що у державному земельному кадастрі земельній ділянці ОСОБА_6 був присвоєний кадастровий номер 3220880000:09:002:0032, але під час друкування державного акту серії ЯГ №159963 було допущено технічну помилку та вказаний кадастровий номер 3220800000:09:002:0032.В подальшому спірна земельна ділянка була відчужувалась новими власниками декілька разів. В ЄДРСР розміщено рішення Господарського суду м. Києва від 03.04.2007 у справі №30/127, відповідно до якого між ТОВ «Центр архітектурного проектування об`єктів нерухомості та впорядкування землекористування», як продавцем, і ТОВ «ДМД Констракшин», як покупцем, 21.09.2006року укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 2,6129 га, кадастровий номер: 3220880900:09:002:0032. В подальшому ТОВ «ДМД Констракшн» об`єднав декілька земельних ділянок (у тому числі 3220880900:09:002:0032) в одну земельну ділянку загальною площею 7,6245 га новоствореній земельній ділянці був присвоєний кадастровий номер 3220880900:09:002:0071. Позивач вважає, що саме вона з 03.03. 2006 року по 30.07.2020 року була власником земельної ділянки з кадастровим номером 3220880900:09:002:0089, а отже крім вимог первісного позову просила визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2,6129 га, кадастровий номер: 3220880900:09:002:0032, розташованої за адресою: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада; цільове для ведення підсобного сільського господарства, призначення земельної ділянки виданий Бориспільським районним відділом земельних ресурсів Товариству з обмеженою відповідальністю «ДМД Констракшин» на підставі договору купівлі- продажу земельної ділянки від 21.09.2006року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куликовською Т.В., реєстровий № 6335, скасувавши його державну реєстрацію.

Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 18 грудня 2023 року ТОВ «ДМД Констракшин» залучено до справи у якості співвідповідача (том 1 а.с.199-203).

01 лютого 2024 року через систему «електронний суд» від представника співвідповідача ТОВ «ДМД Констракшин» надійшов відзив на позовну заяву (том.2 а.с.20-32), в обґрунтування якого зазначається, що позивачем пред`явлено позов про захист права власності. За таких обставин доведенню підлягає наявність такого права у Позивача стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3220880000:09:002:0032 (перереєстрований кадастровий номер 3220880900:09:002:0089) станом на дату звернення до суду з позовом, а саме не раніше 19 квітня 2023 року. В той же час при розгляді справи 359/4256/21, було встановлено, що 30.07.2020 року ОСОБА_6 відчужила спірну земельну ділянку. З вказаного вбачається що ОСОБА_6 набула та реалізувала шляхом продажу в 2020 році право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220880000:09:002:0032 (перереєстрований кадастровий номер 3220880900:09:002:0089), про що нею прямо зазначено в позові. За таких обставин, з моменту відчуження нею права власності на земельну ділянку, а саме з 30.07.2020 року в неї припинились будь які права щодо вказаної ділянки, а відповідно є неможливим їх порушення. Виходячи з викладеного ТОВ «ДМД Констракшин» вважає позов заявленим безпідставно та відповідно таким, що не можу бути задоволений в зв`язку з відсутністю у позивачки порушеного права, за захистом якого вона звернулась. Представник просив в задоволенні позову ОСОБА_6 про визнання недійсною довіреності, договору та державного акту відмовити в повному обсязі.

07 березня 2024 року ухвалою Бориспільського міськрайонного суду витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лук`янчук Ю.П. належним чином засвідчену копію договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3220880900:09:002:0032 укладеного між ТОВ «Центр архітектурного проектування об`єктів нерухомості та впорядкування землекористування» та ТОВ «ДМД Констракшн», який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куликовською Т.В., реєстровий номер 6335 та копії матеріалів нотаріальної справи сформованої під час нотаріального посвідчення цього договору (том 2 а.с.196-197).

29 березня 2024 року ухвалою Бориспільського міськрайонного суду витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клименко Світлани Юріївни належним чином засвідчену копію договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3220880900:09:002:0032 укладеного між ТОВ «Центр архітектурного проектування об`єктів нерухомості та впорядкування землекористування» та ТОВ «ДМД Констракшн», який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куликовською Т.В., реєстровий номер 6335 та копії матеріалів нотаріальної справи сформованої під час нотаріального посвідчення цього договору (том 2 а.с.228-229).

19 квітня 2024 року ухвалою Бориспільського міськрайонного суду закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті (том 2 а.с.253).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав зазначених в позові. Додала, що про наявність фіктивної довіреності позивачу стало відомо лише 19.04.2023 року.

Відповідач ОСОБА_7 та його представник в судове засідання не з`явились. 06 вересня 2023 року направляли заяву (том 3 а.с.1-4), у якій просили відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7 в повному обсязі у зв`язку спливом строків позовної давності.

Представник відповідача ТОВ «ДМД Констракшин» - Риженко Д.М. в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечив. Послався те, що права позивача жодним чином не порушено та при вирішенні спору просив застосувати наслідки пропуску строку позовної давності.

В судовому засіданні представник третьої особи АТ «Сенс-Банк» - Семенець І.І. позовні вимоги не визнав та також послався на пропуск позивачем строків позовної давності.

Третя особа ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_3 в суді проти задоволення позовних вимог не заперечили.

Заслухавши представників сторін та думку представників третіх особі і ОСОБА_4 , дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 159963 виданого 03.03.2006 року на підставі розпорядження Бориспільської райдержадміністрації № 148 від 15.02.2006 року слідує, що ОСОБА_6 була власником земельної ділянки площею 2,6129 га. з цільовим призначенням ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3220800000:09:002:0032, що розташована на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області (том 1 а.с. 15).

02 березня 2006 року від імені ОСОБА_6 видано довіреність, зі змісту якої вбачається, що остання уповноважила ОСОБА_7 управляти, розпоряджатись в т.ч. продати за ціну та на умовах їй відомих належну ОСОБА_6 на підставі державного акту на право власності на приватизовану земельну ділянку для ведення особистого сільського господарства, площею 2613 гектарів, яка розташована на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області. Для цього надано йому право представляти її інтереси у відповідних уповноважених органах нотаріату, інших організаціях, зокрема у відділі земельних ресурсів, подавати та одержувати будь-які документи, в тому числі Державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, подавати заяви, втому числі заяву про належність ОСОБА_6 майна на праві особистої власності, розписуватися за неї, підписати договір купівлі-продажу, отримати гроші за продану земельну ділянку, та вчиняти інші юридично значимі дії, пов`язані з цією довіреністю. Вказана обставина підтверджується копією довіреності від 02.03.2006 року посвідченої секретарем Виконавчого комітету Великоолександрівської сільської ради Бишовець М.М. та разеєстровано в реєстрі за №273 (том.1 а.с.14).

09.03.2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Павелко Борисом Олександровичем посвідчено Договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,6129 гектара ріллі з кадастровим номером: 3220880900:09:002:0032, розташованої в межах Великоолександрівської сільської ради Бориспільського район Київської області для ведення підсобного сільського господарства, що укладений між ОСОБА_9 , як продавцем, та ТОВ «Таврис», як покупцем. Договір зареєстровано в нотаріальному реєстрі за №1605. Від імені продавця ОСОБА_9 договір підписаний ОСОБА_7 , який діяв на підставі довіреності, посвідченої Секретарем Виконавчого комітету Великоолександрівської сільської ради Бориспілського району Київської області Бишовець М.М. 02.03.2006 року за р.н. 272 (том 1 а.с.10-11).

Слідчим відділом Бориспільського МРВ ГУ МВС України в Київській області було порушено кримінальну справу, в ході якої вилучався оригінал державного акту на земельну ділянку ЯГ №159963 та зберігався в матеріалах кримінальної справи №05-5000.

Листом від 07.07.2006 №04/2/1-641-06 Генеральна прокуратура України надала вказівку прокурору Київської області об`єднати кримінальну справу №05-5000 із кримінальною справою №05-3214 від 08.04.2003, що порушена за ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 1 ст. 358 КК України за фактом шахрайського заволодіння акціями ВАТ «Промагробудінвест» та підроблення сертифікатів на земельні частки, видані мешканцям Бориспільського району Київської області при розпаюванні ВАТ «Племінний завод «Олександрівка», а оригінали державних актів на право власності на землю повернути їх власникам (том 2 а.с.155-156).

На виконання вказівки Генерального прокурора від 15.12.2006 №06/1-49-2008 оригінал державного акту був повернутий ОСОБА_6 (том 1 а.с.80).

30.07.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавриловою О.В. посвідчено Договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3220880900:09:002:0089, що укладений між ОСОБА_9 , як продавцем, та ОСОБА_4 , як покупцем. Договір зареєстровано в нотаріальному реєстрі за №358 (том 2 а.с.52-55).

Слід зауважити, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220800000:09:002:0032 і земельна ділянка з кадастровим номером 3220880900:09:002:0089 це одна і та сама ділянка, площею 2,6129 га. з цільовим призначенням ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області. Наведена обставина визнається і не заперечується сторонами та у суду відсутні сумніви щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Відтак, наведене вище в силу ч.1 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуваню. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа, чиї права чи інтереси було порушено, має право звернення до суду для їх захисту. Відповідно до частини першоїстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити.

До вказаного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачами і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Тлумачення статей 15, 16 ЦК України свідчить, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Зазначений висновок міститься у постанові Верховного суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 року у справі 761/26815/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №925/1265/16 (провадження № 12-158гс18) зроблено висновок, що для застосування того чи іншого способу захисту потрібно встановити, які саме права (правомірні інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Невстановлення (неіснування) права на позов в матеріально-правовому розумінні тягне за собою ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Якщо ж суд дійде переконання про порушення прав, свобод чи інтересів позивача, він лише тоді має надати оцінку обраному позивачем способу захисту та з`ясувати, чи є цей спосіб правомірним та ефективним, оскільки обрання способу захисту, що не відповідає цим критеріям, є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Отже, невстановлення (неіснування) порушеного права чи неправомірність або неефективність вибраного позивачем способу захисту прав, які суд за результатами вирішення спору вважатиме порушеними, невизнаними або оспорюваними, є підставою для ухвалення судом рішення про відмову в позові.

З встановлених у судовому засіданні обставин вбачається, що ОСОБА_6 набула у власність в 2006 році земельну ділянку з кадастровим номером 3220880000:09:002:0032 (перереєстрований кадастровий номер 3220880900:09:002:0089) та реалізувала її шляхом продажу в 2020 році. Таким чином позивач реалізувала свої права щодо вільного володіння, користування та розпорядження своїм майном. З моменту відчуження права власності на земельну ділянку в неї припинилися будь-які права щодо вказаної ділянки. Встановлено, що заявлені ОСОБА_6 позовні вимоги на час звернення до суду жодним чином не порушують її права.

З урахуванням вищевказаного, на підставі з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку про відсутність порушених прав позивача, а отже у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Щодо заяв про застосування строків позовної давності, слід зазначити наступне.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову через відсутність порушеного права позивача, тому підстав для застосування позовної давності суд не вбачає.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Усі інші пояснення сторін та третіх осіб, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Судові витрати вирішити на підставі ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.2,10,12,13,76-81,89,258,263-265,273,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , товариства з обмеженою відповідальністю «ДМД Констракшн», треті особи: Акціонерне товариство «Сенс-Банк», ОСОБА_4 про визнання недійними довіреності та договору залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 07.06.2024 року.

Суддя С.С. Чирка