Рішення

від 27.09.2023 по справі 915/565/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року Справа № 915/565/23 м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ткаченка О. В., при секретарі судового засідання Сулеймановій С. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09326464, 54028, м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 50; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1)

до відповідача - 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС «Статус» (код ЄДРПОУ 41641594, 54056, м. Миколаїв, пр. Миру, 54, кв. 139, e-mail: ugneft-tov@ukr.net)

відповідача - 2: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

відповідача - 3: Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС «Статус-Ойл» (код ЄДРПОУ 42496420, 54000, м. Миколаїв, вул. Шевченко, 59А, оф. 201, e-mail: ugneft-tov@ukr.net)

про: стягнення заборгованості за Договором відновлюваної кредитної лінії та звернення стягнення на предмет іпотеки.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк»» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 10.03.2023 № 112.20-07/7277/2028-14/вих (вх. № 4652/23 від 14.04.2023), в якій просить суд стягнути в солідарному порядку з відповідачів на користь Позивача заборгованість за Договором кредитної лінії № 112.10-25-75/2020 від 08.10.2020 в розмірі 553 007,88 грн., в рахунок погашення заборгованості за Договором кредитної лінії № 112.10-25-75/2020 від 08.10.2020 звернути стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, 54 та належить на праві власності ТОВ «АЗС «Статус», стягнути в рівних частках з відповідачів на користь Позивача суму судового збору.

Ухвалою суду від 01.05.2023 матеріали справи були прийняті до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/565/23 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 03.07.2023, встановлено для учасників справи процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Відповідачі повідомлені належним чином про дату та час підготовчого засідання у судове засідання не з`явились, правом на подання відзиву не скористались.

Ухвалою суду від 03.07.2023 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 27.09.2023.

Ухвала суду від 03.07.2023, надіслана на адреси відповідача-1 та відповідача - 3, повернулась до суду з відміткою органу поштового зв`язку «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідач-2 отримав ухвалу суду від 03.07.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 5400501604220, при цьому правом, передбаченим ст. 165 ГПК України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався, про причини ненадання відзиву суд не повідомив.

В судовому засіданні 27.09.2023 була присутня представниця позивача, відповідачі явку своїх повноважних представників до суду не забезпечили, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, правом щодо надання відзиву на позовну заяву не скористались.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідачів.

Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

Враховуючи відсутність відзиву по суті позову, згідно ст. 165 ГПК України, справу вирішено розглядати за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 27.09.2023 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

08.10.2020 між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Миколаївського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗС «Статус» (далі - відповідач - 1) було укладено договір кредитної лінії № 112.10-25-75/2020, відповідно до умов п. 2.3 якого позивач надав кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії з максимальним лімітом користування в розмірі 460 000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших обов`язкових платежів у відповідності до умов кредитного договору.

Відповідно до п.п. 16 п. 1.1 статті 1 «Терміни та їх тлумачення» Договору, транш - це окрема частина кредиту, яка підлягає видачі позичальнику в межах діючого ліміту кредитування та/або становить основну суму боргу і підлягає погашеню в порядку та на умовах, визначених цим Договором, та характеризується однією метою/ціллю отримання позичальником частини кредиту (одним цільовим призначенням кредиту).

Згідно п.2.3.2 Договору, Сторони погодили збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно з такими графіками:

з 08.10.2020 по 31.07.2023 - 460 000,00 грн,

з 01.08.2023 по 06.10.2023 - 230 000,00 грн.

Позичальник зобов`язався здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем у повному обсязі в строк до 31 грудня кожного року, в період дії цього договору.

Як вказує позивач, відповідачем-1 не дотримано вимоги п.2.3.3 Кредитного договору, та допущено прострочення платежу по поверненню основного боргу за траншем, починаючи з січня 2022 року.

Згідно пункту 10.4 Кредитного договору, Сторони за взаємною згодою встановили, що будь-які повідомлення, вимоги, згоди та інший обмін інформацією, що направляються Сторонами одна одній, повинні бути здійснені у письмовій формі. Такі повідомлення вважаються направленими належним чином, якщо вони доставлені адресату кур`єром або відправлені цінним листом (із описом вкладення)/рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною у статті 11 цього Договору (якщо інша адреса не повідомлена однією Стороною іншій Стороні відповідно до умов цього Договору), або отримані однією Стороною від іншої Сторони особисто під розпис, крім випадків, коли інший спосіб відправлення повідомлень прямо передбачений умовами цього Договору. Датою направлення таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв`язку відправника.

На виконання цих вимог, 10.10.2022 Банк надіслав відповідачу-1 лист №112.20-11/32394/2022-14/вих про сплату заборгованості в загальному розмірі 530 426,90 гривень протягом 10 днів з дати отримання цього листа, що був направлений рекомендованим поштовим відправленням № 5402806947090.

Як зазначає позивач, після спливу строку, встановленого листом, позичальник не забезпечила погашення заборгованості за Договором.

Відповідно до п. 8.1 Договору, спори за цим Договором, врегулювання яких неможливо досягнути шляхом переговорів протягом 20 (двадцяти) календарних днів, вирішуються в судовому порядку відповідно до вимог Законодавства.

Відповідно до умов, передбачених в п.2.7 Договору, при нарахуванні та сплаті процентів за користування Кредитом, яка є фіксованою, Сторони повинні керуватись п.п. 2.7.1.1 Договору, яким визначено розмір процентної ставки -15,50 процентів річних. При цьому, застосування відповідного розміру процентної ставки відбувається за відсутності підстав для застосування розміру процентної ставки, зазначеного в пп. 2.7.1.2. цього Договору.

Приписами пункту 2.7.6 Договору передбачено, що проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт на основну суму боргу та за строк фактичного користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту включно, та до повного погашення основної суми боргу за цим Договором.

Порядок сплати процентів, що нараховані за період з дня видачі Кредиту (траншу) або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по день погашення Позичальником Кредиту (траншу) проценти (з урахуванням пп.2.7.8 цього Договору) сплачуються Позичальником не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, а в разі розірвання цього Договору або настання остаточного терміну повернення Кредиту- одночасно з погашенням всієї Основної суми боргу або в інший строк, визначений цим Договором. Перший раз Позичальник сплачує проценти не пізніше 10.11.2020.

Як зазначає позивач, Позичальником допущено прострочення платежів по сплаті процентів, починаючи з 04.01.2022.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за період з 01.01.2022 по 21.01.2023.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між позивачем, відповідачем-1 та ОСОБА_1 (далі - відповідач - 2) було укладено договір поруки № 1 від 08.10.2020, за яким поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язався перед банком відповідати солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору (п. 2.1 Договору поруки № 1).

Також з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між позивачем, відповідачем-1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗС «Статус-Ойл» (далі - відповідач - 3) було укладено договір поруки № 2 від 08.10.2020, за яким поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язався перед банком відповідати солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору (п. 2.1 Договору поруки № 1).

Відповідно до п.4.2.1 Договорів поруки, незалежно від зміни фінансового стану безумовно та безвідклично на умовах, визначених цим Договором, Поручитель зобов`язаний виконати в повному обсязі зобов`язання за Кредитним договором та за Договором поруки.

Пунктом 4.2.7 Договору поруки передбачено обов`язок Поручителя здійснити виконання порушеного зобов`язання протягом 10 (десяти) календарних днів з дати направлення Вимоги від Кредитора та в обсязі, зазначеному у Вимозі.

Враховуючи, що відповідач - 1 не виконував зобов`язань по Договору, керуючись п.3.2.7, 4.2.7 Договору поруки, Банк 10.10.2022 за №112.20-11/32392/2022-14/вих. Та №112,20-11/32394/2022-14/вих, направив відповідачу-2 та відповідачу-3 Вимоги про усунення порушень та сплату всієї суми заборгованості, що підтверджується копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення із трек-кодом Укрпошти №5402806947104 та № 5402806947090 відповідно.

Підставою для визначення суми зобов`язання (включаючи основну суму боргу, суми нарахованих процентів, комісійні винагороди та інші платежі) є виписки з рахунків, відкритих у Банку для обліку заборгованості Позичальника за цим Договором, (п.3.4.1 Договору).

Позивачем на підтвердження своїх вимог, зокрема, надано копію Виписки з Поточного рахунку Позичальника.

Позивач стверджує, що станом на 21.01.2023, відповідачі не виконали вимог Банку про сплату заборгованості, внаслідок чого така заборгованість відповідачів перед Банком становить 553 007,88 гривень, в тому числі:

- прострочена заборгованість за основним боргом - 460 000,00 грн,

- строкові проценти за користування кредитом - 3 906,85 грн,

- прострочені проценти за користування кредитом - 71 300,01 грн,

- строкова комісія - 126,03 грн,

- прострочена комісія - 2 299,98 грн.,

- 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу - 1 928,22 грн,

- 3% річних за несвоєчасне погашення процентів - 6,47 грн,

- 3% річних за несвоєчасне погашення комісії - 0,30 грн,

- інфляційні втрати за несвоєчасне погашення основного боргу - 13 340,00 грн,

- інфляційні втрати за несвоєчасне погашення процентів - 96,89 грн,

- інфляційні втрати за несвоєчасне погашення комісії - 3.13 грн,

Відповідач-1 та Відповідач-2 доказів сплати заборгованості не надали.

З огляду на вищенаведене, позивач вважає, що порушені його права та інтереси підлягають судовому захисту.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст. 11, 525, 526 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.

Відповідно до положень частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачами, що позивач виконав свої договірні зобов`язання.

Відповідач-1 заборгованість по кредиту та заборгованість по процентам в добровільному порядку не сплатив.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості по кредиту та по процентам за користування кредитом, судом встановлено, що вказані розрахунки є арифметично вірними та здійснені позивачем у відповідності до умов укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства.

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині позову обгрунтовані і підлягають задоволенню повністю.

З огляду на ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За частиною 3 наведеної норми, з урахуванням змін, внесених Законом № 2478-VIII від 03.07.2018, особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Дослідивши умови Договору поруки, встановлено, що його предмет визначено, як всі зобов`язання Позичальника перед Кредитором, що випливають з умов Договору кредитної лінії, у тому числі, щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також встановлено, що Поручитель несе визначену Законодавством відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин припинення поруки за договором.

За таких обставин та з урахуванням умов договору поруки, Банк набув право вимоги до відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-3, як до солідарних відповідачів, щодо погашення заборгованості за Договором кредитної лінії.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у разі задоволення позову, на відповідача (ст. 129 ГПК України).

Ураховуючи викладене, витрати позивача на оплату позовної заяви судовим збором, згідно з меморіальним ордером № 4766 (#1209367079315) від 08.03.2023 у сумі 8 295,12 грн., належить покласти на відповідачів.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк» задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС «Статус» (код ЄДРПОУ 41641594, 54056, м. Миколаїв, пр. Миру, 54, кв. 139), громадянки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС «Статус-Ойл» (код ЄДРПОУ 42496420, 54000, м. Миколаїв, вул. Шевченко, 59А, оф. 201) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09326464, 54028, м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 50), у солідарному порядку грошові кошти у загальній сумі 553 007,88 грн, з яких : 460 000,00 грн - прострочена заборгованість за основним боргом, 3 906,85 грн - строкові проценти за користування кредитом, 71 300,01 грн - прострочені проценти за користування кредитом, 126,03 грн - строкова комісія, 2 299,98 грн - прострочена комісія, 1 928,22 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу, 6,47 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів, 0,30 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення комісії, 13 340,00 грн - інфляційні втрати за несвоєчасне погашення основного боргу, 96,89 грн - інфляційні втрати за несвоєчасне погашення процентів, 3,13 грн - інфляційні втрати за несвоєчасне погашення комісії, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 8 295,12 грн.

Рішення суду, у відповідності до ст. 241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч. 1, 2 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О. В. Ткаченко