Рішення

від 10.06.2024 по справі 916/1688/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1688/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «БУДІВЕЛЬНИЙ СТАНДАРТ» (вул. Сумський шлях,163-г,м. Дергачі, Харківський р-н, Харківська обл.,62302)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" (проспект Академіка Глушка, буд. 29, офіс 228, м. Одеса,Одеська область,65104)

про стягнення 585801,33 грн

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «БУДІВЕЛЬНИЙ СТАНДАРТ» звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" 585801,33 грн за договором від 18.12.2023 № КУ1812/2023 купівлі-продажу, з яких - 533103,84грн основного боргу, 6422,33грн інфляційних та 46275,16грн пені.

Ухвалою від 18.04.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без призначення засідання. Встановлено Відповідачу строк, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання суду (з доказами надіслання іншим учасникам справи): відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених обставин, заяви з процесуальних питань (за наявності), належним чином засвідчені копій статутних та реєстраційних документів.

Відповідач отримав ухвалу в електронному кабінеті 18.04.2024, що підтверджується довідкою.

Відзиву на позов відповідач не надав, тому справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

18.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «БУДІВЕЛЬНИЙ СТАНДАРТ» (позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" (відповідач, продавець) укладено договір купівлі-продажу товару № КУ1812/2023, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупцеві товар: найменування, кількість, ціна, строки постачання визначені в специфікаціях, що додаються до договору і є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити замовлений товар відповідно до умов цього договору (п. 1.1, 1.2).

Передача-прийняття товару здійснюється за кількістю - згідно видаткових накладних (п. 2.2).

Згідно з п. 3.1, 3.2 договору покупець здійснює попередню оплату товару на поточний рахунок продавця на підставі рахунку-фактури в обсязі 50% загальної суми специфікації у строк до 19.12.2023 включно. Другу частину в обсязі 50% покупець сплачує після доставки товару в місце зазначене у специфікаціях до відвантаження.

Відповідно до п. 4.1 договору умови та строки поставки визначаються у специфікаціях, які додаються до договору і є його невід`ємною частиною.

Також сторонами підписано специфікацію № 1 до договору на поставку контейнерів, в якій узгодили, що місце доставки Am Herrenhauser bhf 28, 30419 Hannover; термін поставки - протягом 10 робочих днів після отримання авансу 50% вартості товару; тип контейнера ISO: 45G2 SD новий, длина 12192 мм, ширина 2438 мм, висота 2896 мм; кількість 2 шт. Вартість продажу 1 контейнера 14400 доларів США, в т.ч. ПДВ, за курсом НБУ на дату фактичної оплати, що становить 533103,84грн на 18.12.2023 за курсом НБУ 37,0211грн. Завантаження та доставка входить до вартості контейнеру.

Позивач на виконання договору сплатив відповідачу 533103,84 грн передоплати відповідно до платіжного доручення від 18.12.2023 № 124.

Згідно з ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Суд враховує, що відповідно до Кодексу законів про працю України 1 січня - святковий день.

Однак, Законом України від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який набрав чинності 24.03.2022, встановлено, що на час дії воєнного стану тимчасово призупинено дію ст. ст. 71, 73 КЗпП, що встановлюють офіційні святкові дні та дні, у які робота не проводиться, що в свою чергу, свідчить про відсутність святкових та неробочих днів під час воєнного стану та відсутність можливості не працювати в ці дні.

Таким чином, відповідач мав поставити товар позивачу протягом 10 робочих днів з дня оплати позивачем авансу, тобто по 01.01.2024 включно.

Але, продавець (відповідач) не виконав своїх зобов`язань за договором щодо поставки товару, через що покупець (позивач) направив йому поштою претензію № 1 від 29.01.2024 з вимогою повернути 533103,84грн (поштове відправлення № 6100150126467), що підтверджується описом вкладення, поштовою накладною та фіскальним чеком від 07.02.2024.

Відповідно до трекінгу Укрпошти поштове відправлення № 6100150126467 не було вручене відповідачу, про що пошта зробила відмітку 06.03.2024.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

П. 1.7 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.13 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" роз`яснено, що днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Як зазначено вище, позивач направив відповідачу претензію № 1 від 29.01.2024 про повернення коштів, а пошта здійснила відмітку про неможливість вручення її 06.03.2024.

Отже, у семиденний строк з дня отримання претензії - до 13.03.2024 включно, відповідач мав повернути позивачу попередню оплату в сумі 533103,84грн, оскільки доказів поставки товару ним не надано.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Оскільки відповідач не надав доказів повернення позивачу 533103,84 грн, як і будь-яких заперечень, то позовні вимоги про стягнення з відповідача 533103,84грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, ст. 625 ЦК України стосується грошових зобов`язань.

Оскільки відповідач прострочив повернення позивачу 533103,84 грн, то позивач просить стягнути 6422,33грн втрат від інфляції, нарахованих станом на 16.04.2024.

Суд зауважує, що відповідно до умов договору купівлі-продажу від 18.12.2023 № КУ1812/2023 відповідач не мав грошових зобов`язань, а зобов`язався виконати негрошові зобов`язання щодо поставки товару.

Разом з тим, враховуючи вищезазначене, з моменту отримання відповідачем вимоги про повернення попередньої оплати (в даному випадку дати повідомлення пошти про неможливість вручення вимоги 06.03.2024) у відповідача виникло грошове зобов`язання щодо повернення 533103,84грн, яке він мав виконати протягом 7 днів - до 13.03.2024.

Таким чином, оскільки відповідач не повернув позивачу 533103,84 грн попередньої оплати, то з 14.03.2024 має місце прострочення грошового зобов`язання.

Отже, перевіривши розрахунок інфляційних позивача, дійшов висновку, що він має недоліки, оскільки позивач проводив нарахування з 01.01.2024, в той час як необхідно було з 14.03.2024.

З огляду на викладене, суд наводить свій розрахунок інфляційних:

Останній період (14/03/2024 - 16/04/2024)

Індекс інфляції

березень 2024

100,50

квітень 2024

100,20

Розрахунок здійснюється за формулоюІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,......ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Останній період

IIc (100,50 : 100) x (100,20 : 100) = 1.00701000

Інфляційне збільшення:

533 103,84 x 1.00701000 - 533 103,84 = 3 737,06 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 6422,33грн інфляційних підлягають частковому задоволенню в сумі 3737,06 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення 46275,16 грн пені за період з 01.01.2024 по 16.04.2024, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 220 ГК України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов`язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 7.3 Договору, у разі прострочення поставки товару продавець сплачує покупцю неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми передоплати за кожен день прострочення.

З огляду на викладене, розрахунок позивача має недоліки, оскільки пеня нарахована з 01.01.2024, в той час як зазначено вище, 01.01.2024 - це був останній день строку для здійснення відповідачем поставки товару, тобто прострочення поставки мало місце з 02.01.2024.

З огляду на викладене, суд здійснив власний розрахунок пені за допомогою Ліга-калькулятора:

Період розрахунку

Кількість днів у періоді

Сума

02.01.2024 - 14.03.2024 : 15,00 (облікова ставка НБУ)

533 103,84 (Сума боргу) x (2 x 15,00 : 366 ) x 73 днів (прострочення) : 100

73

31 898,84 грн.

15.03.2024 - 16.04.2024 : 14,50 (облікова ставка НБУ)

533 103,84 (Сума боргу) x (2 x 14,50 : 366 ) x 33 днів (прострочення) : 100

33

13 939,35 грн.

Всього пені 45 838,19 грн.

Таким чином, вимоги про стягнення 46275,16 грн пені підлягає частковому задоволенню в сумі 45838,19грн.

Враховуючи викладене, заявлений позивачем позов підлягає частковому задоволенню в сумі 582679,09грн, з яких - 45838,19 грн пені, 3 737,06 грн інфляційних та 533103,84грн основного боргу.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог 8787,02/585801,33* 582679,09грн=8740,19грн.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" (код 42163494, проспект Академіка Глушка, буд. 29, офіс 228, м. Одеса, Одеська область,65104) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «БУДІВЕЛЬНИЙ СТАНДАРТ» (код 44448342, вул. Сумський шлях,163-г,м. Дергачі, Харківський р-н, Харківська обл.,62302) 582679,09грн заборгованості та 8740,19грн витрат зі сплати судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10 червня 2024 р.

Суддя В.В. Литвинова