Ухвала

від 10.06.2024 по справі 916/2498/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"10" червня 2024 р. № 916/2498/24Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 2558/24 від 05.06.2024), у справі

за позовом: Департаменту міського господарства Одеської міської ради (65022, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д, код ЄДРПОУ 34674154),

до: Товариства з обмеженою відповідальністю КЛІАР-СІТІ (65038, м. Одеса, вул. Марії Демченко, 30; код ЄДРПОУ 30586931),

про розірвання договору та зобов`язання вчинити певні дії.

ВСТАНОВИВ:

Департамент міського господарства Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю КЛІАР-СІТІ, в якій просить суд розірвати договір оренди майна з інвестиційними зобов`язаннями від 11.11.1999, укладений між Управлінням житлово-комунального господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ" та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ" повернути Департаменту міського господарства Одеської міської ради орендоване майно відповідно до умов укладеного договору, а саме основні фонди: Одеське міське сміттєзвалище "Дальницькі кар`єри", розташоване на території Овідіопольского та Біляївського районів Одеської області, та автобазу, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Марії Демченко, 30. Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2024 справу № 916/2558/24 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, виходячи з наступного.

За результатами дослідження матеріалів позовної заяви судом встановлено, що копії окремих документів, які подані позивачем в якості доказів, завірені особою, стосовно якої суду не надано доказів на підтвердження наявності у неї відповідних повноважень, що суперечить правовій природі засвідчення особою відповідності копії документу його оригіналу та вищевказаним вимогам статті 91 Господарського процесуального кодексу України про те, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

У розумінні ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, повноваження представників юридичної особи підтверджуються довіреністю за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

З доданих до матеріалів позовної заяви копій окремих документів вбачається, що вони засвідчені Доброва А., однак доказів на підтвердження повноважень вказаної особи, зокрема, на засвідчення копій документів від імені позивача, не надано.

З огляду на вказане, документи, що додані до заяви та завірені особами, щодо яких немає відомостей про їх повноваження на здійснення дій процесуального характеру від імені позивача, за своєю правовою природою не являються письмовими доказами в розумінні Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, позивачу слід надати докази на підтвердження повноважень вказаної особи, а саме Доброва А.

Крім того, відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною другою статті 164 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Приписами ст. 12 Закону України Про судоустрій та статус суддів та ст. 10 ГПК України передбачено, що судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ст. 1 Закону України Про забезпечення функціонування української мови як державної, що набрав чинності 16.07.2019, встановлено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Статус української мови як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації. Державний статус української мови є невіддільним елементом конституційного ладу України як унітарної держави. Статус української мови як єдиної державної мови в Україні визначається виключно Конституцією України. Порядок функціонування і застосування державної мови визначається виключно законом.

Частинами 1, 6 ст. 13 Закону України Про забезпечення функціонування української мови як державної визначено, що мовою нормативно-правових актів і актів індивідуальної дії, діловодства і документообігу органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування є державна мова. Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Відповідно до ст. 14 Закону України Про забезпечення функціонування української мови як державної у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України Про судоустрій і статус суддів. Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.

З матеріалів позовної заяви суд встановив, що позовна заява складена українською мовою. Водночас деякі додатки (письмові докази), які за формою є документами правового характеру та посвідчують обставини виникнення спірних правовідносин, зокрема: копія договору № 1с/195 від 11.11.1999, копія акту приймання-передачі майна від 11.11.1999; копія акту приймання-передачі звалища від 11.11.1999; копія акту приймання-передачі території та будови полігону від 23.09.1999, складені російською мовою та подані без перекладу на українську мову.

Наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20.08.2019 з метою вдосконалення порядку ведення діловодства в місцевих та апеляційних судах України затверджено Інструкцію з діловодства в місцевих та апеляційних судах України. Так, статтею 1 вказаної Інструкції визначено, що вхідна кореспонденція це документи, а також судові справи й матеріали, що надходять до суду. Статтею 8 Інструкції передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України Про нотаріат нотаріуси засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу.

Відповідно до ст. 79 Закону України Про нотаріат від 02 вересня 1993 року, нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Відповідно до пункту 7 глави 8 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, у разі якщо документи, що посвідчуються, видаються або засвідчуються, викладені на двох і більше окремих аркушах, вони повинні бути з`єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз`єднання без порушення їх цілісності, із зазначенням кількості прошитих (прошнурованих), пронумерованих і скріплених аркушів, з проставлянням підпису та печатки нотаріуса.

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги положення ч. 1 ст. 10 ГПК України та ч. 1 ст. 12 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд зауважує, що докази надані до заяви повинні бути викладені державною (українською) мовою.

З метою дотримання вимог статті 10 Конституції України, статті 14 Закону України Про забезпечення функціонування української мови як державної, статті 12 Закону України Про судоустрій і статус суддів, статті 10 Господарського процесуального кодексу України, а також з метою встановлення дійсного змісту письмових доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов висновку, що додані до позовної заяви додатки необхідно перекласти на державну мову та засвідчити вірність перекладу цих документів нотаріально.

Також відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Дослідивши текст позовної заяви, судом встановлено, що позивач не виконав вимоги перелічені вище за текстом, згідно п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

Недотримання приписів ст. 162, ст. 164 ГПК України має наслідком застосування положень ч.1 ст.174 ГПК України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, вищевказані судом недоліки позовної заяви в силу приписів ст.ст. 164, 172, 174 ГПК України є підставою для залишення позовної заяви Департаменту міського господарства Одеської міської ради - без руху.

Керуючись ст.ст. 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Департаменту міського господарства Одеської міської ради (вх. № 2558/24 від 05.06.2024) залишити без руху.

2. Позивачу, у строк не більше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, усунути виявлені недоліки позовної заяви, які визначені судом в цій ухвалі суду.

3. Повідомити Департамент міського господарства Одеської міської ради, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.

Ухвалу підписано 10.06.2024.

Суддя Нікітенко С.В.