Вирок

від 06.06.2024 по справі 371/428/24

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"06" червня 2024 р. Єдиний унікальний № 371/428/24

Номер провадження № 1-кп/371/182/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року м. Миронівка

ЄУН 371/428/24

Провадження № 1-кп/371/182/24

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю :

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024111220000003, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 січня 2024 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Синява Рокитнянського району Київської області, має базову загальнусередня освіту, адреса зареєстрованого місця проживання: квартира під АДРЕСА_1 , не одружений, має малолітню дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працевлаштований, раніше не судимий,

за ч. 1 ст. 246 КК України,

У С Т А Н О В И В :

Встановлені обставини кримінального правопорушення

За встановленими обставинами кримінального правопорушення, обвинувачений ОСОБА_4 , з метою заготівлі дров для опалення житлового приміщення вирішив здійснити незаконну порубку дерев роду «Дуб» у захисному лісовому насадженні, що знаходиться в межах населеного пункту АДРЕСА_2 , та приготував для цього належну йому бензомоторну ланцюгову пилку марки «Goodluck».

Реалізуючи умисел на незаконну порубку лісу, 02 січня 2024 року приблизно о 09 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 прибув на земельні ділянки за кадастровими номерами 3222982600:04:201:0005 та 3222982600:04:201:0006, 28 квартал, 142 виділ захисного лісового насадження, що розташоване в межах населеного пункту села Карапиші Миронівської територіальної громади Обухівського району Київської області, та перебуває на балансі ВП «Жмеринська дистанція захисних лісонасаджень» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» AT «Укрзалізниця».

Перебуваючи на території вказаної місцевості у вказаний період часу, реалізуючи умисел, спрямований на незаконну порубку сиро ростучих дерев роду «Дуб», в порушення встановленого порядку охорони, раціонального використання і відтворення лісу, як важливого елементу навколишнього природного середовища, діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_4 самовільно, без спеціального на те дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом, за допомогою бензомоторної ланцюгової пилки марки «Goodluck» здійснив незаконну порубку шляхом повного відокремлення від кореня у спосіб спилювання чотирьох сиро ростучих дерев роду «Дуб».

В ході вказаної порубки дерев незаконна діяльність обвинуваченого була виявлена та припинена.

Дії, які полягали у незаконній порубці дерев роду «дуб» на земельних ділянках за кадастровими номерами 3222982600:04:201:0005 та 3222982600:04:201:0006, 28 квартал, 142 виділ захисного лісового насадження, що розташоване в межах населеного пункту села Карапиші Миронівської територіальної громади Обухівського району Київської області, та перебуває на балансі ВП «Жмеринська дистанція захисних лісонасаджень» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» AT «Укрзалізниця», ОСОБА_4 вчинив в порушення вимог ст.ст. 4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, ст.ст. 5, 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п. 7 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисник лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 733 від 16 травня 2007 року, постанови Кабінету Міністрів України № 761 від 23 травня 2007 року «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», встановленого порядку охорони, раціонального використання та відтворення лісу, незаконно, без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом.

В ходідосудового розслідуваннявстановлено,що розміршкоди,заподіяної внаслідокнезаконної порубки ОСОБА_4 дерев узахисній лісосмузів адміністративнихмежах селаКарапиші Миронівськоїтериторіальної громадиОбухівського районуКиївської області,становить 77039(сімдесятсім тисячтридцять дев`ять)гривень 75копійок,що є істотноюшкодою.

Позиції учасників судового провадження

Фактичні обставини кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_4 не заперечив, визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, на підтвердження встановлених в ході досудового розслідування обставин надав показання.

Прокурор відмовився від проголошення вступної промови, не заперечив встановлених досудовим розслідуванням обставин.

Представник потерпілоїюридичної особи Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» AT «Укрзалізниця» ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, заперечень проти встановлених досудовим розслідуванням обставин суду не повідомив, подав заяву про розгляд кримінального провадження у його відсутності.

Згідно з приписами статті 325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що з`ясувати всі обставини кримінального провадження під час судового розгляду можливо за відсутності передставника потерпілої юридичної особи, тому, керуючись правилами ст. 325 КПК України, дійшов висновку про проведення судового розгляду без його участі.

Повне визнання обвинуваченим вини, не заперечення фактичних обставин кримінального правопорушення та кваліфікації своїх дій, стали передумовами здійснення розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, з`ясувавши їх думку про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, та здійснив судовий розгляд кримінального провадження із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.

Суд з`ясував правильне розуміння учасниками кримінального провадження змісту цих обставин, не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз`яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини кримінального правопорушення в апеляційному порядку.

З показань обвинуваченого слідує таке.

Він проживає у родині з двома дітьми та жінкою, з якою шлюб не укладено. Квартиру опалює в тому числі дров`яним котлом. Оскільки взимку було холодно, вирішив нарубати дров для опалення житла у лісопосадці села Карапиші. Вдома у нього є бензомоторна ланцюгова пилка марки «Goodluck». Вранці 02 січня 2024 року він взяв пилку і електричкою поїхав до станції «Карапиші». Там він зрізав чотири дуба, порізав їх на колоди. Забрати додому мав намір пізніше, проте приїхали працівники поліції. Дозволу на порубку лісу він не має.

У вчиненому щиро кається, повністю усвідомлює протиправність вчинених дій. Обставини вчиненого правопорушення та вартість спричиненої ним шкоди не заперечує. Цивільний позов визнає, проте не має коштів, щоб відшкодувати шкоду. Просить суворо не карати.

Кваліфікація дій обвинуваченого

Допит обвинуваченого здійснено відповідно до правил ст. 351 КПК України.

Показання обвинуваченоговідповідають фактичнимобставинам кримінального правопорушення,тому судвважає викладеніфактичні обставиникримінального правопорушення достовірними.

З показань обвинуваченого суд дійшов висновку про визнання ним всіх обставин, які встановлені досудовим розслідуванням, підлягають доказуванню в кримінальному провадженні та визначені ст. 91 КПК України.

З огляду на наведене, пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення знайшло своє підтвердження в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження.

Діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 мало місце, це діяння полягає у незаконній порубцідерев узахисному лісовомунасадженні,що заподіялоістотну шкоду,та містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

Обвинувачений є винуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та підлягає покаранню за вчинене.

Мотиви призначення покарання

Під час розгляду кримінального провадження, судом не встановлено обставин, які, у відповідності до ст.ст. 36 - 43 КК України,виключають кримінальнупротиправність діяння обвинуваченого,а такожпідстав длязвільнення відкримінальної відповідальності,передбачених ст.ст. 44 - 49 КК України.

Судом не встановлено обставин, які свідчать про необхідність застосування до обвинуваченого примусових засобів виховного чи медичного характеру, та обставин, які свідчать про те, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення у стані неосудності чи обмеженої осудності.

Судом досліджено письмові докази, що характеризують обвинуваченого.

ОСОБА_4 проживає у родині з жінкою, з якою не перебуває у шлюбі, її дочкою від першого шлюбу та їх спільною малолітньою дочкою. За місцем проживання характеризується як працьовитий, ввічливий, ніколи не порушував громадський порядок та не конфліктував, скарг на нього не надходило, компрометуючі матеріли на нього відсутні, у лікаря психіатра та лікаря нарколога на обліку не перебуває, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

Такі фактичні обставини підтверджуються даними характеристики з місця проживання, виданої 29 січня 2024 року Старостинським округом № 2 Білоцерківського району Київської області, довідок Комунального некомерційного підприємства Рокитнянської селищної ради «Рокитнянська багатопрофільна лікарня» від 26 січня 2024 року, вимоги УІАП ГУ НП в Київській області від 26 січня 2024 року.

Ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Відповідно до досудової доповіді Білоцерківського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в місті Києві та Київській області від 20 травня 2024 року та Витягу з оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення органом пробації ризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення та ризик його небезпеки для суспільства оцінено як середні.

З огляду на інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, історію правопорушень, спосіб його життя, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк є можливим.

На думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, які необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, можливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

За приписами ст.ст. 50, 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують, відповідно до положень ст.ст. 66, 67 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом враховується, що він вчинив кримінальне правопорушення у виді нетяжкого злочину, до вчинення кримінального правопорушення дотримувався правомірної поведінки, є особою, яка має позитивну характеристику за місцем проживання.

За змістомобвинувального акту,обставинами,що пом`якшуютьпокарання обвинуваченогоза вчиненнякримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.246КК України,є щирекаяття, обставиною,що обтяжуєпокарання,є вчинення кримінального правопорушення з використанням умов воєнного стану.

На підставі ч. 1 ст. 66 КК України, суд вважає можливим визнати щире каяття обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення обставиною, що пом`якшує покарання за скоєне.

Обвинувачений визнав свою провину у вчиненні правопорушення, правдиво повідомив про обставини, що мали місце, його щире каяття ґрунтується на належній критичній оцінці своєї протиправної поведінки.

Обставин, передбачених ч. 1 ст. 67 КК України, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

Частиною 1 ст. 67 КК України закріплено, що вчинення злочину з використанням умов воєнного стану є обставиною, яка обтяжує покарання.

Це означає,що виннаособа зметою полегшеннявчинення кримінальногоправопорушення використовуєнайбільш несприятливийдля суспільствачас,тяжкі обставинита умови,в якихопинилося суспільство.

При розгляді кримінального провадження не встановлено, що обвинувачений умисно використовував надзвичайну обстановку для реалізації своєї мети, тому суд не визнає як обтяжуючу обставину, вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що покарання обвинуваченому необхідно призначити у виді обмеження волі на певний строк.

Характер вчиненого обвинуваченим діяння, дані про особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, до вчинення інкримінованого злочину дотримувався правомірної поведінки, має позитивну характеристику за місцем проживання, обставина, що пом`якшує покарання, істотно знижують ступінь суспільної небезпеки обвинуваченого та в сукупності утворюють підстави для висновку про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання та доцільність застосування щодо нього випробування, відповідно до ст. 75 КК України.

На підставі ст. 76 КК України, на обвинуваченого необхідно покласти обов`язки для контролю за його поведінкою в період іспитового строку.

Звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням можливе лише в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період іспитового строку, з покладанням на нього відповідних обовязків.

Вирішення цивільного позову, заявленого до обвинуваченого

На підставі ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частиною 3 ст. 128 КПК України встановлено, що цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (частина 1 статті 129 КПК України).

Рішення за цивільним позовом суд приймає після того, як вирішить загальні питання щодо обвинувачення та визначення покарання. Суд задовольняє цивільний позов повністю або частково, якщо в судовому засіданні були доведені підстави цивільного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, що завдана особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставіст.69Закону України«Про охоронунавколишнього природногосередовища», шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

За змістомст.24 Лісового кодексу України, права власниківлісів,лісокористувачів тагромадян охороняютьсязаконом іможуть бутиобмежені абоприпинені лишеу випадках,передбачених цимКодексом таіншими законодавчимиактами. Збитки, завдані внаслідок порушення прав власників лісів, лісокористувачів та громадян, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до закону.

Відповідно до приписів ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавство

Статтею 11 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2024 рік у частині доходів є надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України (крім надходжень, визначених абзацом другим статті 10 цього Закону), з урахуванням особливостей, визначених пунктами 17 та 56 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, абзацом четвертим частини першої статті 42 цього Закону.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 29, ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

У главі 4 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 січня 2013 року № 43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 лютого 2013 року за № 291/22823, передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік розподіляються між державним та місцевими бюджетами головними управліннями Державного казначейства України за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.

Зазначені норми означають, що завдані природним ресурсам збитки сплачуються на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради в користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби у подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.

Таким чином, враховуючи те, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена, обставини, викладені в позовній заяві, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, заявлений до нього цивільний позов обвинувачений визнав повністю, суд дійшов висновку, що позов прокурора в інтересах держави в особі Миронівської міської ради є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішення питань про процесуальні витрати, заходи забезпечення кримінального провадження та речові докази

Відповідно до п.п. 12-14 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами; на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

З огляду на наведене правило, застосовані ухвалою слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 04 січня 2024 року заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна у виді колод дерев, що долучено до кримінального провадження як речові докази, підлягають скасуванню.

Питання про розподіл процесуальних витрат суд вирішує на підставі ст. 124 КПК України.

У кримінальному провадженні отримано висновок судової трасологічної експертизи № СЕ-19/111-24/530-ТР від 10 січня 2024 року на суму 9087,36 грн, висновок судової інженерно-екологічної експертизи № СЕ-19/111-24/15879-ФХЕД від 19 березня 2024 року на суму 9087,36 грн та висновок судової інженерно-екологічної експертизи № 50/24-23 від 14 березня 2024 року на суму 6058,24 грн.

Загальний розмір процесуальних витрат, що підлягає відшкодуванню обвинуваченим ОСОБА_4 , складає 24232,96 грн.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального првопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, і призначити покарання у виді обмеження волі на строк один рік.

На підставіст.75КК України,звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеногопокарання звипробуванням зіспитовим строкомтривалістю одинрік,якщо вінпротягом вказаногостроку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обовязки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, в період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Цивільний позов прокурора Обухівської окружної прокуратури до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі Миронівської міської ради (ЄДРПОУ: 04054984, юридична адреса: вулиця Соборності, 48, місто Миронівка Обухівського району Київської області) матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, у розмірі 77039 (сімдесят сім тисяч тридцять дев`ять) гривень 75 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні в розмірі 24232 (двадцять чотири тисячі двісті тридцять дві) гривні 96 копійок.

Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані ухвалою слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 28 квітня 2023 року, у виді арешту майна у виді колод різної довжини та ширини.

Керуючись правилами статті 100 КПК України, після набрання вироком чинності вирішити долю речових доказів:

Конфіскувати у власність держави майно, яке було знаряддям вчинення кримінального правопорушення та зберігається у ВП № 2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, у виді бензомоторної ланцюгової пилки марки «Goodluck»;

Передати Регіональній філії «Південно-Західна залізниця» AT «Укрзалізниця»: колоду (об. № 1) довжиною 89 см, діаметром 48х50 см, колода (об. № 2) довжиною 73 см, діаметром 45х40 см, колоду (об. № 3) довжиною 67 см, діаметром 54х49 см, колода (об. № 4) довжиною 17 см, діаметром 47х47 см, колоду (об. № 5) довжиною 1,05 м, діаметром 45х40 см, колоду (об. № 6) довжиною 84 см, діаметром 44х39 см, колоду (об. № 7) довжиною 88 см, діаметром 42х37 см, колоду (об. № 8) довжиною 15 м, діаметром 41х36 см, колоду (об. № 9) довжиною 93 см, діаметром 44х39 см, колоду (об. № 10) довжиною 84 см, діаметром 42х38 см, колоду (об. № 11) довжиною 88 см, діаметром 43х40 см, колоду (об. № 12) довжиною 97 см, діаметром 39х36 см, колоду (об. № 13) довжиною 93 см, діаметром 38х35 см, колоду (об. № 14) довжиною 92 см, діаметром 37х34 см, колоду (об. № 15) довжиною 1,1 м, діаметром 36х33 см, колоду (об. № 16) довжиною 1,15 м, діаметром 35х32 см, колоду (об. № 17) довжиною 7 м, діаметром 34х31 см, колоду (об. № 18) довжиною 83 см, діаметром 53х48 см, колоду (об. № 19) довжиною 72 см, діаметром 50х45 см, колоду (об. № 20) довжиною 18 м, діаметром 48х42 см, колода (об. № 21) довжиною 17 м, діаметром 45х30 см;

Знищити зріз з пенька № 1, який знаходиться в поліетиленовому мішку з биркою № 1, зріз з колоди стовбура свіжозрізаного дерева, який знаходиться в тканевому мішку № 5, зріз з пенька № 2, який знаходиться в тканевому мішку з биркою № 2, зріз з колоди стовбура свіжозрізаного дерева, який знаходиться в тканевому мішку № 6, зріз з пенька № 3, який знаходиться в поліетиленовому мішку з биркою № 3, зріз з колоди стовбура свіжозрізаного дерева, який знаходиться в тканевому мішку № 7; зріз з пенька № 4, який знаходиться в тканевому мішку з биркою № 4; зріз з колоди стовбура свіжозрізаного дерева, який знаходиться в тканевому мішку № 8.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України, копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його оголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1