Ухвала

від 10.06.2024 по справі 921/323/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10 червня 2024 рокуСправа № 921/323/24УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-ТРАНС" №17/05-3/ГТС від 29.05.2024 (вх.№4557 від 07.06.2024) про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-ТРАНС", вул. Східна, 88/2, м. Житомир, 10030

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТС ТРЕЙДІНГ Україна", вул. Текстильна, 30, м. Тернопіль, 46007

про: стягнення заборгованості в сумі 1 382 290 грн

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява ТОВ "САВ-ТРАНС" до ТОВ "ГТС ТРЕЙДІНГ Україна" про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання його контрагентом зобов`язань за договором поставки пального (нафтопродуктів) №ГТС-29/05-2023-2 від 29.05.2023 року, через що в останнього виникла заборгованість, сума якої заявлена до стягнення у судовому порядку.

Разом із позовною заявою Товариством подано заяву №17/05-ГТС (вх.№4022 від 20.05.2024) від 17.05.2024 про забезпечення позову, яку ухвалою суду від 21.05.2024 повернуто заявнику без розгляду, відповідно до частини 7 статті 140 ГПК України.

В подальшому, 07.06.2024 позивачем повторно подано заяву №17/05-3/ГТС від 29.05.2024 про забезпечення позову, згідно якої заявник просить суд:

- забезпечити позовні вимоги ТОВ "САВ-ТРАНС" шляхом накладання арешту на майно та грошові кошти ТОВ "ГТС ТРЕЙДІНГ Україна";

- заборонити ТОВ "ГТС ТРЕЙДІНГ Україна" вчиняти будь-які дії пов`язані із відчуженням власного майна, передавати його в оренду, заставу, вносити до статутних фондів третіх осіб, тощо.

Обґрунтовуючи зазначені вимоги, заявник стверджує, що засновниками ТОВ "ГТС ТРЕЙДІНГ Україна" (код ЄДРПОУ 44744228) 19.02.2024 утворено ТОВ "ГТС ТРЕЙДІНГ" (код ЄДРПОУ 45303300) з юридичним місцезнаходженням м. Київ. Оскільки засновники, керівництво вказаних суб`єктів господарювання та види діяльності збігаються, то це дає підстави заявнику сумніватися у порядності діяльності відповідача, а також можливості у майбутньому повернути власні кошти, поновити порушені права та забезпечити виконання рішення суду.

Також, заявник просить взяти до уваги, що ціна позовних вимог складає 1 382 290 грн, а статутний фонд ТОВ "ГТС ТРЕЙДІНГ Україна" складає лише 160 000 грн. Відтак, на переконання позивача, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відсутності будь-якого майна та коштів на рахунку відповідача.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши надані заявником до заяви про забезпечення позову документи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Такі заходи можуть вживатися лише за умов, що визначені зазначеною вище правовою нормою, зокрема, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

З точки зору законодавця, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Системний аналіз приписів частини 1 статті 136 і 137 Господарського процесуального кодексу України дає суду підстави для висновку про те, що під час вирішення питання про необхідність забезпечення позову чи відмови у застосуванні цього заходу, відповідні заяви слід розглядати із застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені у частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

З огляду на це, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

При цьому, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою забезпечення позову є вжиття судом відповідних заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачу реальний захист порушених прав.

Суд зазначає, що обрання належного, відповідного до предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

У спірних правовідносинах заявник вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти ТОВ "ГТС ТРЕЙДІНГ Україна" та заборони відповідачу відчужувати, передавати майно в оренду, заставу, вносити до статутних фондів третіх сторін тощо.

При цьому, в обґрунтування забезпечення позову заявник посилається на те, що засновниками ТОВ "ГТС ТРЕЙДІНГ Україна" 19.02.2024 було створено ТОВ "ГТС ТРЕЙДІНГ".

З даного приводу суд зазначає, що відповідачем у цій справі є ТОВ "ГТС ТРЕЙДІНГ Україна", а не його засновники. На переконання суду, сама лише реєстрація засновниками відповідача нового господарюючого суб`єкта підставою для забезпечення позову слугувати не може. Адже, у частинах 1, 2, 3, ст. 96 Цивільного кодексу України законодавцем обумовлено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. В свою чергу, учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника).

На противагу цьому, у суду немає доказів того, що установчими документами відповідача чи спеціальними законодавчими приписами по іншому врегульовано питання відповідальності засновників за зобов`язаннями ТОВ "ГТС ТРЕЙДІНГ Україна".

Окрім цього, зі змісту заяви слідує, що забезпечувальні заходи слід застосувати задля стягнення в подальшому із відповідача грошових коштів в сумі 1 382 290 грн.

В свою чергу, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 15.01.2019 у справі №915/870/18, від 05.09.2019 у справі № 911/527/19, від 14.02.2020 у справі № 916/2278/19, від 26.11.2020 у справі № 911/949/20, від 24.05.2021 у справі № 910/3158/20 при застосуванні такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору. У спірних правовідносинах вимога позивача щодо арешту стосується не якогось конкретно визначеного, а майна відповідача в цілому. При цьому суд не вбачає наявності будь якого зв`язку між цим заходом забезпечення позову і предметом заявленої позовної вимоги про стягнення грошових коштів.

До того ж, позивачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили про наявність у відповідача намірів вчинення чи фактичного вчинення ним дій, спрямованих зокрема, на відчуження належного йому майна (пошук покупців нерухомості, пошук покупців корпоративних прав, укладення договорів стосовно відчуження активів, тощо), витрачання коштів всупереч інтересам позивача, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання, тощо.

Будь-яких інших доказів, з якими діюче законодавство пов`язує необхідність застосування заходів забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в майбутньому заява про забезпечення позову також не містить.

Посилання позивача на існування загрози того, що у відповідача буде відсутня необхідна сума коштів для виконання судового рішення не може бути достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, адже нічим не підтверджується.

Інші твердження заявника з даного приводу також зводяться лише до потенційної можливості ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення позивачем реальних обставин, які б свідчили про можливість такого ухилення в майбутньому.

Як наслідок суд констатує, що доводи позивача, якими мотивовано необхідність забезпечення позову, ґрунтуються лише на його припущеннях про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань.

В свою чергу, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

Таким чином, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Відтак, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Слід зазначити, що законодавцем не сформовано переліку відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з позовом про забезпечення позову. В той же час, на переконання суду, про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. І в будь-якому разі, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

З огляду на викладене в сукупності, суд відмовляє у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-ТРАНС" №17/05-3/ГТС від 29.05.2024 (вх.№4557 від 07.06.2024).

У зв`язку з відмовою в задоволенні заяви, сплачена позивачем сума судового збору за її подання покладається на позивача та йому не відшкодовується.

На підставі наведеного, керуючись 136-140, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-ТРАНС" №17/05-3/ГТС від 29.05.2024 (вх.№4557 від 07.06.2024) про забезпечення позову відмовити.

В порядку ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 10.06.2024. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.

СуддяО.В. Руденко