Рішення

від 10.06.2024 по справі 927/326/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

10 червня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/326/24 Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Ноувен М.П.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання) справу № 927/326/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Трансагрохім Логістик,

вул. Академіка Корольова, буд.5, оф.101, м. Черкаси, 18029;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Агрохімресурс,

вул. Гонча, 65, м. Чернігів, 14000;

про стягнення 24890,84 грн;

без виклику учасників справи;

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Трансагрохім Логістик звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрохімресурс про стягнення 24890,84 грн заборгованості, а саме: 17397,00 грн боргу, 6284,25 грн інфляційних, 1209,59 грн 3% річних.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом № ТР387АХР від 12.05.2021.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.04.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

18.04.2024 від відповідача надійшли заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, в якій останнім заявлено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 24.04.2024 суд відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю Агрохімресурс у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про отримання ухвали в електронному кабінеті.

Позиції учасників справи. Заяви та клопотання.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом № ТР387АХР від 12.05.2021.

За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач 23.04.2024 подав до суду відзив на позов, відповідно до якого заперечує щодо позовних вимог та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач вважає, що позовні вимоги до нього безпідставні та зазначає, що свої зобов`язання по договору перевезення виконав належним чином.

Так, відповідач зазначає про те, що відповідно до п. 3.2. Договору перевезення, свої зобов`язання щодо надання Відповідачу оригіналів документів (належно оформлених), а саме товарно-транспортних накладних позивач не виконав. Саме тому відповідач вважає, що зобов`язання з оплати 30% від вартості перевезення, відповідно до п. 3.2. Договору не виникло, оскільки Позивачем не надано відповідачу оригіналів товарно-транспортних накладних належно оформлених за здійсненими перевезеннями.

Щодо посилання Позивача на неоплату перевезення за товарно-транспортною накладною від 15.09.2021 № 10077, податковою накладною від 15.09.2021 № 25 на загальну суму 4545,0 грн Відповідач зазначає про те, що ним не отримано будь-яких документів від Позивача щодо здійсненого перевезення, а тому строк оплати послуг за даним перевезенням фактично не настав.

Судом долучено відзив до матеріалів справи.

Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

Перелік обставин, які є предметом доказування. Перелік доказів.

Враховуючи предмет і підстави позову, до обставин, які є предметом доказування у справі належать: наявність правових підстав для стягення заборгованості з Відповідача по суті спору, наявність факту, доведеність суми боргу та наявність правових підстав для застосування до Відповідача наслідків порушення зобов`язань по суті спору.

Обставини справи встановлені судом.

12.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансагрохім Логістик» (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрохімресурс» (Відповідач) укладено договір про надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом за № ТР387АХР.

Відповідно до умов п. 1.1, 1.2. Договору перевізник зобов`язується за завданням замовника надати транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів Замовника та/або третіх осіб (надалі Вантажі) автомобільним транспортом, у подальшому названі «Послуги», на умовах, визначених у Договорі, а Замовник прийняти й оплатити належним чином надані послуги.

Обсяг та номенклатура Вантажів, пункти навантаження та розвантаження, а також будь-які інші особливі умови конкретного перевезення визначаються в Заявках Замовника на перевезення.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору, не пізніше ніж за 1 (одну) добу до початку запланованого перевезення (подачі транспортних засобів під завантаження), Замовник зобов`язаний надати Перевізнику письмову заявку, яка підписується Сторонами та скріплюється печатками.

Розділом 3 Договору визначено вартість та порядок оплати послуг.

Так, відповідно до п. 3.1., 3.2. Договору, вартість послуг по перевезенню вантажів погоджується сторонами у заявках до Договору, які є невід`ємною частиною.

Оплата наданих перевізником Послуг здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок в розмірі:

- 50% від вартості перевезення протягом 2х календарних днів після розвантаження Вантажу у місці призначення та надання копій товарно-транспортних накладних, рахунків і актів виконаних робіт на електронну пошту;

-30% від вартості перевезення протягом 2х календарних днів після отримання оригіналів документів, за умови належного оформлення товарно-транспортних документів на вантаж та підписання Сторонами акту приймання-передачі наданих послуг;

-20% від вартості перевезення протягом 2х календарних днів після завершення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, оформлених у порядку, визначеному законодавством, з накладанням електронного підпису уповноважених осіб. Такий порядок оплати застосовується, якщо інше не вказано в заявці на перевезення.

Сторони визнають, що єдиним належним доказом надання послуг за Договором та, відповідно, їх прийняття Замовником є підписаний сторонами акт приймання-передачі послуг, підписаний Сторонами та скріплений їх печатками. (п. 3.3. Договору)

Відповідно до п. 7.1. Договору, Договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2022 року. Якщо жодна із Сторін не заявить про намір припинити дію Договору не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії Договору, Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же самих умовах без укладення письмової додаткової угоди про продовження терміну дії.

На виконання умов договору в період з липня 2021 року по вересень 2021 року Позивач надав Відповідачу послуги перевезення на загальну суму 81656,70 грн.

Так, відповідно до актів надання послуг виконавцем виконані послуги з перевезення вантажів:

- акт надання послуг № 145 від 02.07.2021 року на суму 10 340,40 грн,

- акт надання послуг № 146 від 06.07.2021 року на суму 32 023,20 грн,

- акт надання послуг № 147 від 08.07.2021 року на суму 6 557,60 грн,

- акт надання послуг № 149 від 09.07.2021 року на суму 6 411,60 грн,

- акт надання послуг № 165 від 14.07.2021 року на суму 18 498,40 грн,

- акт надання послуг № 226 від 19.08.2021 року на суму 3 280,50 грн,

- акт надання послуг № 267 від 15.09.2021 року на суму 4 545,00 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні, що є підтвердженням надання послуг з перевезення вантажів виконавцем:

- товарно-транспортна накладна № 00000002613 від 02.07.2021, найменування продукту добриво рідке КАС-32,7204499000, маса 24 620 кг,

- товарно-транспортна накладна № 8917 від 02.07.2021,

- товарно-транспортна накладна № 00000002681 від 09.07.2021,

- товарно-транспортна накладна № 00000002677 від 09.07.2021,

- товарно-транспортна накладна № 9065 від 09.07.2021,

- товарно-транспортна накладна № 9064 від 09.07.2021,

- товарно-транспортна накладна № 8990 від 06.07.2021,

- товарно-транспортна накладна № 8988 від 06.07.2021,

- товарно-транспортна накладна № 8989 від 06.07.2021,

- товарно-транспортна накладна № 00000002633 від 06.07.2021,

- товарно-транспортна накладна № 00000002634 від 06.07.2021,

- товарно-транспортна накладна № 00000002635 від 06.07.2021,

- товарно-транспортна накладна № 00000002668 від 08.07.2021,

- товарно-транспортна накладна № 9044 від 08.07.2021,

- товарно-транспортна накладна № 9154 від 14.07.2021,

- товарно-транспортна накладна № 9155 від 14.07.2021,

- товарно-транспортна накладна № 9641 від 19.08.2021,

- товарно-транспортна накладна № 10077 від 15.09.2021.

Позивачем виставлялись відповідні рахунки на оплату, а саме: № 145 від 02.07.2021 на суму 10340,40 грн, № 149 від 09.07.2021 на суму 6411,60 грн, № 146 від 06.07.2021 на суму 32023,20 грн, № 147 від 08.07.2021 на суму 6557,60 грн, № 165 від 14.07.2021 на суму 18498,40 грн, № 226 від 19.08.2021 на суму 3280,50 грн, № 267 від 15.09.2021 на суму 4545,00 грн.

ТОВ «Трансагрохім Логістик» на виконання вимог Договору та податкового законодавства України, за фактом складення актів надання послуг, складено та направлено на реєстрацію податкові накладні.

Відповідно до банківської виписки відповідачем здійснено оплату вартості перевезень на суму 64259,75 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві, заборгованість відповідача перед позивачем становить 17 396,95 грн.

За прострочення виконання грошових зобов`язань позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення 6284,25 грн інфляційних за період з жовтня 2021 року по грудень 2023 року, 1209,59 грн 3% річних за період з 01.10.2021 по 24.01.2024.

Оцінка аргументів та нормативно правове обґрунтування.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності і вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором перевезення.

Як передбачено ч. 1 ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 5 ст. 307 ГК України визначено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Судом встановлено, що в матеріалах справи міститься примірник договору №ТР 387 АХР від 12.05.2021 надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, який не підписаний з боку Замовника товариства з обмеженою відповідальністю Агропартнер.

Як зазначено позивачем, оригінал підписаного обома сторонами договору втрачений, проте його зміст, погоджені умови та фактичне виконання його сторонами підтверджують безсумнівний факт його укладання та виконання, знаходить відображення у первинних документах, які підтверджують факт його виконання обома сторонами.

Суд враховує, що відповідач у відзиві на позовну заяву факт укладення та існування між сторонами договірних зобов`язань не заперечив, навпаки, зазначив про часткове виконання з його боку зобов`язання в частині оплати за отримані послуги по Договору №ТР 387 АХР від 12.05.2021 надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Судом встановлено, що позивачем здійснені перевезення на виконання Договору у період з липня 2021 року по вересень 2021 року, що підтверджується актами надання послуг № 145 від 02.07.2021, № 146 від 06.07.2021, № 147 від 08.07.2021, № 149 від 09.07.2021, № 165 від 14.07.2021, № 226 від 19.08.2021, № 267 від 15.09.2021.

При цьому, акти №№ 145,146,147, 149, 165 підписані сторонами та скріплені печатками.

Акти № 226 від 19.08.2021, № 267 від 15.09.2021 не підписані відповідачем.

Крім того, в матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні, які підтверджують факт виконання позивачем послуг з перевезення вантажу.

Права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників визначені Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97. № 363.

Згідно із 11.1. Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику (п.п. 11.4., 11.6. Правил).

Відповідач у відзиві на позов заперечує проти отримання будь-яких документів по перевезенню на суму 4545,00 грн (ТТН № 10077 від 15.09.2021).

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Умовами п.4.10 Договору сторони передбачили, що у випадку виникнення розбіжностей та суперечок між сторонами, що можуть виникати з цього Договору та у зв`язку з ним, сторона має право пред`явити іншій претензію.

Будь-яких доказів звернення відповідача до позивача з вимогою про надання товарно-транспортної накладної № 10077 від 15.09.2021 матеріали справи не містять.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідач сам у відзиві на позов наголошує на тому, що він здійснив оплату наданих позивачем послуг на загальну суму 67291,35 грн, що становить 80% вартості перевезень, на умовах, визначених п. 3.2. Договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору 80% включають в себе: 50% від вартості перевезення протягом 2х календарних днів після розвантаження Вантажу у місці призначення та надання копій товарно-транспортних накладних, рахунків і актів виконаних робіт на електронну пошту; 30% від вартості перевезення протягом 2х календарних дів після отримання оригіналів документів, за умови належного оформлення товарно-транспортних документів на Вантаж та підписання Сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.

Отже, суд критично ставиться до вищезазначених тверджень відповідача.

З урахуванням того, що 20% вартості перевезення відповідачем сплачуються після завершення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, матеріали справи містять докази реєстрації позивачем податкових накладних по здійсненим перевезенням, включаючи і накладну на суму 4545,00 грн (ТТН № 10077 від 15.09.2021) суд доходить висновку, що строк для виконання обов`язку відповідача є таким, що настав.

При цьому, суд зазначає наступне.

З огляду на подані позивачем акти надання послуг, вартість перевезення становить 81656,70 грн, тоді як позивачем зазначено про здійснення ним перевезень на суму 84688,30 грн.

Доказів надання послуг на суму 3031,60 грн матеріали справи не містять.

Відповідно до банківської виписки (а.с.74) відповідачем на виконання Договору здійснено оплати на суму 64259,75 грн.

При цьому, судом враховані виставлені позивачем рахунки та призначення платежу, які зазначав відповідач при здійсненні оплати.

Але, враховуючи те, що сторонами не заперечується оплата вартості перевезень на суму 67291,35 грн, суд з урахуванням норм ст. 75 ГПК України, відповідно до якої обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом, суд приймає цю обставину як належну.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги з перевезення становить 14365,35 грн.

Відповідач доказів оплати даної суми заборгованості не надав.

Відтак, вимоги позивача в частині стягнення 14365,35 грн боргу є правомірними, такими, що підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

В частині вимог по стягненню 3031,60 грн позов задоволенню не підлягає, оскільки дана сума заборгованості не підтверджена документально.

Щодо вимог по стягненню інфляційних та річних.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, заборгованість відповідача перед позивачем становить 14365,35 грн.

Судом здійснено перерахунок інфляційних та 3% річних, виходячи з вищезазначеної суми боргу та встановлено, що за період з жовтня 2021 року по грудень 2023 року інфляційні становлять 5189,14 грн, 3% річних за період з 01.10.2021 по 24.01.2024 998,81грн.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 14365,35 грн боргу, 5189,14 грн інфляційних, 998,81 грн 3% річних.

В решті вимог в частині стягнення 3031,60 грн боргу, 1095,11 грн інфляційних, 210,78 грн 3% річних позов задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено до стягнення 24890,84 грн заборгованості.

Отже, судовий збір становить 3028 грн.

З урахуванням того, що позовні вимоги задоволені судом частково, судовий збір в сумі 2500,33 грн покладається на відповідача, в решті 527,67 грн судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімресурс» (вул. Гонча, буд. 65, м. Чернігів, 14000, код 32399340) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансагрохім Логістик» (вул. Академіка Корольова, буд. 5, офіс 101, м. Черкаси, 18029, код 43973005) борг у сумі 14365,35 грн, інфляційні в сумі 5189,14 грн, 3% річних в сумі 998,81 грн, судовий збір в сумі 2500,33 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. В решті позову в частині стягнення 3031,60 грн боргу, 1095,11 грн інфляційних, 210,78 грн 3% річних відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя М.П. Ноувен