Ухвала

від 10.06.2024 по справі 910/2897/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/2897/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т. М. (головуючої), Булгакової І. В., Ємця А. А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства «Дивоцвіт» (далі - ПП «Дивоцвіт», скаржник)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024

за позовом Приватного підприємства «Дивоцвіт»

до Антимонопольного комітету України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Хенкель Баутехнік (Україна)»

про визнання недійсним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ПП «Дивоцвіт» 17.05.2024 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 (повний текст складено 01.05.2024) у справі № 910/2897/22 скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 залишити в силі. Крім того, у прохальній частині касаційної скарги просить: зупинити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду у справі №910/2897/22 до закінчення її перегляду в касаційному порядку; зупинити дію постанови Північного апеляційного господарського суду у справі №910/2897/22 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2024 для розгляду касаційної скарги у справі № 910/2897/22 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т. М. - головуюча, Булгакової І. В., Ємця А. А.

Відповідно до частини четвертої статті 294 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі ПП «Дивоцвіт» з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України зазначає, що

судом апеляційної інстанції не враховано правові висновки у подібних правовідносинах, які викладені у Постанові Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 910/11735/17 (що за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) суд може призначити повторну експертизу), від 06.02.2020 у справі № 910/2503/18 [що «для з`ясування питань, що потребують спеціальних знань (зокрема, про те, чи займає певний елемент домінуюче положення у зображенні знака; чи є підстави вважати, що знак може вводити споживача в оману щодо місця походження та якості товарів, позначених цим знаком; які частини зображення є тотожними з іншим зображенням; чи є схожими знаки настільки, що їх можна сплутати тощо), з дотриманням принципів змагальності, рівності та диспозитивності господарському суду необхідно, якщо схожість не має очевидного характеру, призначати судову експертизу, не перебираючи на себе не притаманні суду функції експерта»], що призвело до порушення норм права, а саме: частини 5 статті 236, частин 1, 2 і 4 статті 269, підпункту «в» пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, оскільки судом апеляційної інстанції проігноровано доводи та докази, на які посилався позивач у справі.

Крім того ПП «Дивоцвіт» у касаційній скарзі із посиланням на підпункти «а», «в» частини третьої статті 287 ГПК України зазначає, що: дана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки всупереч наведеним у даній касаційній скарзі висновкам Верховного Суду, судами допускається порушення відповідних положень процесуального права - частини 5 статті 236, частини 1, 2 і 4 статті 269, підпункту «в» пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України; ця справа має для позивача виняткове значення, оскільки предметом позову у даній справі є скасування рішення Антимонопольного комітету України (далі - АМК), яким на позивача безпідставно накладено значний штраф у розмірі 1 658 116 гривень та зобов`язано у двомісячний строк припинити використання упаковок продукції всього наявного на підприємстві асортименту продукції. Залишення в силі незаконного рішення АМКУ з великою вірогідністю призведе до припинення господарської діяльності позивача, а тому винятковість значення справи для останнього є безумовною.

Верховний Суд відзначає, що за предметом позову ця справа не є малозначною, а відтак посилання скаржника на підставу для відкриття касаційного провадження передбачену підпунктами «а», «в» частини третьої статті 287 ГПК України є помилковим.

З огляду на викладене касаційна скарга Компанії подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, а саме пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

Отже, на момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

Касаційна скарга подана в межах строку на касаційне оскарження, ураховуючи дату складання повного тексту оскаржуваної постанови з цієї справи.

Щодо поданих ПП «Дивоцвіт» заяв про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/2897/22 та зупинення її дії до закінчення її перегляду в касаційному порядку, які мотивовані тим, що предметом позову у даній справі є скасування рішення АМК про накладення на позивача штрафу у розмірі 1 658 116 гривень та зобов`язання припинення використання упаковок продукції майже всього наявного на підприємстві асортименту. Із ухваленням 29.04.2024 Північним апеляційним господарським судом постанови у справі № 910/2897/22 рішення АМК підлягає виконанню. Таким чином на підставі оскаржуваної постанови вже можуть бути здійснені юридично значущі дії, що істотно погіршать становище позивача, хоча за умови відкриття касаційного провадження за даною касаційною скаргою спір остаточно залишатиметься невирішеним. При цьому в разі задоволення касаційної скарги тягар відновлення свого становища як у практичному, так і фінансовому аспектах покладатиметься на самого позивача і понесення такого тягаря безумовно неможливо вважати справедливим.

Скаржник вважає, що за результатами розгляду Верховним Судом касаційної скарги ПП «Дивоцвіт» можливим є прийняття рішення про залишення в силі рішення суду першої інстанції, а в такому випадку підстави для стягнення із ПП «Дивоцвіт» на користь відповідача та третьої особи по 3 721, 50 грн судового збору за подання апеляційної скарги, а також підстави стягнення з позивача штрафу у розмірі 1 658 116 гривень та зобов`язання припинення використання упаковок продукції всього наявного на підприємстві асортименту відпадуть.

Скаржник зазначає, що все вищенаведене, дає підстави йому просити Верховний Суд зупинити дію та виконання постанови Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/2897/22 до закінчення її перегляду в касаційному порядку, що забезпечить уникнення вищевказаних ризиків в умовах, коли процедура розгляду справи ще триває і остання залишається невирішеною. В умовах наявності сумнівів в законності і обґрунтованості оскаржуваного судового рішення апеляційної інстанції та з урахуванням загрози завдання істотної шкоди правам та інтересам позивача, зупинення дії та виконання оскаржуваної постанови, скаржник вважає, що є об`єктивно необхідним.

З аналізу абзацу другого частини четвертої статті 294 та статті 332 ГПК України вбачається, що заява про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії.

Повноваження суду стосовно зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії унормовано положенням частини першої статті 332 ГПК України, відповідно до якого суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Однак необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Клопотання про зупинення виконання судових рішень та зупинення їх дії, має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.

Заява про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов`язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі № 904/94/19).

Сумніви скаржника щодо дотримання судом попередньої інстанції норм права під час постановлення оскаржуваного судового рішення покладені в основу касаційної скарги та за умов дотримання їх відповідності нормам ГПК України є підставою для перегляду цього рішення судом касаційної інстанції. Водночас вони (аргументи для касаційного оскарження) не обґрунтовують підстави для зупинення виконання оскарженого рішення або зупинення його дії та не можуть аргументовано свідчити про таку необхідність.

Сама по собі незгода учасника судового процесу із судовим рішенням не є достатньою підставою для зупинення його виконання та для зупинення його дії, оскільки правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення. За таких міркувань Суд відхиляє доводи заявника в цій частині.

Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення та зупинення його дії, враховує необхідність у зупиненні, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

У разі зміни або скасування судового рішення після його виконання статтею 333 ГПК України унормовано вирішення питання про поворот виконання рішення, постанови.

Так, навіть саме по собі проведення виконавчих дій не є безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання (дії) оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій, що набрали законної сили і є обов`язковими до виконання (стаття 1291 Конституції України, стаття 326 ГПК України).

Суд має право зупинити виконання судових рішень або їх дію, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.

Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.

Саме по собі твердження скаржника, що судове рішення прийняте з порушенням не свідчать про автоматичну необхідність його зупинення та зупинення дії. Право на оскарження само по собі не є причиною як зупинення виконання судового рішення так і зупинення його дії.

Слід зауважити, що за змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини першої статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Крім того, Касаційний господарський суд враховує те, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (§ 43).

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції»).

Суд враховує, що у заявах скаржника про зупинення виконання та дії оскаржуваного судового рішення не наведені аргументовано/обґрунтовані доводи, що дають підстави для висновку про необхідність зупинення його виконання або його дії, а наведені мають декларативний характер, а тому твердження оцінюються як припущення, адже відсутні докази на підтвердження факту необхідності зупинення виконання оскаржуваного судового рішення або його дії, зокрема, неможливості повернення судового збору з АМК, або неможливості повернення штрафу сплаченого в Державний Бюджет.

Враховуючи викладене, зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов`язком суду, та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення й з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції належно обґрунтованих і підтверджених підстав для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваного судового рішення або його дії до закінчення касаційного перегляду, в задоволенні заяв скаржника слід відмовити.

Верховний Суд звертає увагу третьої особи, що з 04 листопада 2023 року набрав чинності Закон України від 19.10.2023 № 3424-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи». Зокрема, приписами частини шостої статті 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Ураховуючи доводи касаційної скарги, які не є очевидно неприйнятними, письмову форму матеріалів справи № 910/2897/22, з огляду на технічний стан функціонування та наповнення Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи на момент прийняття ухвали, Суд доходить висновку про необхідність витребування матеріалів справи.

Керуючись статтями 234, 235, 294 ГПК України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/2897/22 за касаційною скаргою Приватного підприємства «Дивоцвіт» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 у справі № 910/2897/22.

2. Призначити розгляд касаційної скарги у засіданні Верховного Суду Касаційного господарського суду на 16 липня 2024 року о 12:20 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. № 302.

3. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 25 червня 2024 року до Верховного Суду Касаційного господарського суду шляхом надсилання / подання процесуальних документів через «Електронний кабінет» в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремих підсистем (модулів), що забезпечує обмін документами. Реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) не позбавляє права на подання документів у паперовій формі. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

4. Відмовити Приватному підприємству «Дивоцвіт» у задоволенні заяв про зупинення виконання та зупинення дії постанови Північного апеляційного господарського суду у справі №910/2897/22 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

5. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов`язковою. З урахуванням воєнного стану сторони можуть подати до Верховного Суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

6. Верховний Суд звертає увагу третьої особи, що ураховуючи введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

7. Витребувати матеріали справи № 910/2897/22 Господарського суду міста Києва за позовом Приватного підприємства «Дивоцвіт» до Антимонопольного комітету України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Хенкель Баутехнік (Україна)» про визнання недійсним та скасування рішення.

8. Копію ухвали надіслати до Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Булгакова

Суддя А. Ємець