Рішення

від 21.05.2024 по справі 160/6157/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 рокуСправа №160/6157/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦРЕДУКТОР" (53200, Дніпропетровська область, Нікопольський район, м. Нікополь, вул. Патріотів України, буд. 126-Г/1, код ЄДРПОУ 38657955) до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

06 березня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦРЕДУКТОР" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним дії Державної податкової служби України (Код за ЄДРПОУ 43005393) щодо відхилення податкової накладної №5 від 04.02.2022 року, яку Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕЦРЕДУКТОР" (Код ЄДРПОУ 38657955) подано на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних 29.09.2023 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України (Код ЄДРПОУ 43005393), зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦРЕДУКТОР" (Код ЄДРПОУ 38657955) №5 від 04.02.2022 року датою її подання на реєстрацію, тобто 29.09.2023 року;

- визнати протиправним дії Державної податкової служби України (Код ЄДРПОУ 43005393) щодо відхилення податкової накладної №4 від 31.03.2022 року, яку Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕЦРЕДУКТОР" (Код ЄДРПОУ 38657955) подано на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних 29.09.2023 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України (Код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦРЕДУКТОР" (Код ЄДРПОУ 38657955) №4 від 31.03.2022 року датою її подання на реєстрацію, тобто 29.09.2023 року.

Позовна заява обґрунтована тим, що податкова накладна №5 від 04.02.2022 року була складена по першій події, що сталася раніше (передоплата/зарахування коштів), а податкова накладна №4 від 31.03.2022 року була складена на суму 237 000,00 грн. (284400,00 грн. відвантаження 31.03.2022 - 47 400,00 грн. різниця між предоплатою по ПН №5 та відвантаженням 23.02.2022 р.).

Товариство вважає відмови у реєстрації податкових накладних №5 від 04.02.2022 року та №4 від 31.03.2022 року протиправними та такими, що суттєво порушують права ТОВ «СПЕЦРЕДУКТОР» , оскільки у разі зміни на Товаристві директора, останній не мав права підписувати електронним підписом податкові накладні, які були складені до його призначення, проте податковим законодавством не передбачено заборони щодо складення податкової накладної одним керівником підприємства та її надіслання у подальшому новим керівником юридичної особи, яким набуто повноваження. Позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 11 березня 2024 року суд відкрив провадження в адміністративній справі; справу № 160/6157/24 призначив до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

15.04.2024 року Державна податкова служба України надала відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх безпідставними з огляду на таке. Направлені на реєстрацію розрахунки коригування до податкових накладних безумовно мали складатись чинним на той час керівником товариства, за його волі та з його відома, що мало підтвердитись накладанням його кваліфікованим електронним підписом, який згідно із вимогами ч. 4 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» має презумпцію його власно ручного підпису.

У разі зміни керівника на підприємстві, електронний документ, який був створений на дату дії повноважень попереднього керівника, але не підписаний чинним його КЕП, вважається не завершеним (створеним) згідно вимоги статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», якими зазначено, що накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Новий керівник не може підписати такий документ, оскільки діє в рамках іншого договору, дата набрання чинності якого відрізняється від дати створення електронного документу, та ніяким чином не ідентифікує посадову (уповноважену) особу, яка брала участь у виписуванні податкової накладної по першій події.

Отже, можливість підписання електронних документів від імені автора іншою особою у даному випадку не узгоджується з положеннями Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», який є одним із критеріїв перевірки податкової накладної для реєстрації в ЄРПН.

Як зазначалось вище, податкова накладна підписується особою, уповноваженою на це установчими документами платника податку, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Разом з тим, перед звільненням попереднього директора, Товариство не подбало про реєстрацію таким директором податкових накладних, які було виписано/ складено до дати його звільнення. Обґрунтованих причин, які б заважали таким діям позивача, позовні матеріали не містять.

У зв`язку з цим, неналежна організація трудового процесу з боку позивача (не в повній мірі виконання працівником своїх посадових обов`язків, відсутність вимогливості і контролю за керівником з боку засновників, тощо) є наслідком недбалого ставлення такого платника до законодавчо встановленого обов`язку у спірних правовідносинах.

Крім того, для уникнення спірної ситуації, саме Позивач як Товариство також не був позбавлений права на розширення кола підписантів для реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування, шляхом повідомлення про таку особу орган ДПС за основним місцем обліку відповідно до Порядку № 557.

Таким чином, доказів запобігання спірної ситуації матеріали позову не містять, що виключає підстави для визнання протиправності дій відповідача у спірних правовідносинах з прийняття на реєстрацію спірних податкових накладних.

Відтак за вказаних обставин у ДПС України ніяким чином не виникло і не виникає обов`язку щодо прийняття на реєстрацію вищезазначених податкових накладних, та у зв`язку з цим подальших дій в порядку п. 12 Порядку № 1246 щодо їх реєстрації в ЄРПН.

Проти стягнення витрат на правничу допомогу заперечує.

16.04.2024 року представник позивача надав відповідь на відзив, де зазначив, що не погоджується з доводами відповідачів, викладеними у відзивах та підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно із ч.ч.5, 8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецредуктор" (код ЄДРПОУ 38657955) з 2013 року є платником податків та платником єдиного внеску.

ТОВ «СПЕЦРЕДУКТОР» є платником податку на додану вартість з податковим номером №386579504077, що підтверджується Витягом з реєстру платників податку на додану вартість №1704074500049.

Основним видом економічної діяльності підприємства за КВЕД є 28.15. Виробництво підшипників, зубчастих передач, елементів механічних передач і приводів.

TOB «СПЕЦРЕДУКТОР» на праві власності належить офісне приміщення за місцем реєстрації підприємства, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №86154544 від 28.04.2017 року.

17серпня 2023 року Протоколом засідання Загальних зборів учасників ТОВ «СПЕЦРЕДУКТОР» було вирішено звільнити директора ОСОБА_1 та призначити на його посаду нового директора ОСОБА_2 .

Наказом №79 від 18 серпня 2023 року ОСОБА_2 приступив до виконання обов`язків директора ТОВ «СПЕЦРЕДУКТОР», копія якого наявна в матеріалах справи.

19.11.2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (покупець) та ТОВ «СПЕЦРЕДУКТОР» (постачальник) був укладений договір поставки №08/21 від 19 листопада 2021 року (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язався передати у власність покупцю продукцію, а покупець зобов`язався своєчасно прийняти та оплатити продукцію, найменування, асортимент, якість, кількість, одиниці виміру, ціна одиниці Продукції, визначаються сторонами в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно із п.2.1. договору, загальна сума договору складається з усіх сум специфікацій. покупець оплачує продукцію за ціною та в порядку, визначеному у відповідній специфікації.

30.12.2021 року сторонами договору було укладено специфікацію № 2 на поставку товару на суму 474 000,00 грн.

18січня 2022 року нашим підприємством було виставлено рахунок на оплату №2 від 18 січня 2022 року на суму 474 000,00 грн. із ПДВ.

Щодо податкової накладної №5 від 04.02.2022 р.

04.02.2022 р. TOB «ЗМЗ» на підставі рахунку №2 від 18.01.2022 року було сплачено часткову передоплату за товар позивачу в розмірі 142 200,00 грн. з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням №254 від 04 лютого 2022 року.

ТОВ «СПЕЦРЕДУКТОР» на цю передоплату склало та подало реєстрацію податкову накладну № 5 від 04.02.2022 року та 29.09.2023 року (перша подія) та направило на реєстрацію до ЄРПН. Однак позивач отримав квитанція від 29.09.2023 року, у якій зазначено: «Документ не може бути прийнятий - Порушено вимоги статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» - відсутні інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну (3261208137 Олексій ЖОГОВ). Зареєстровані підписи особи: директор з 21.08.2023 по 29.09.2023; директор з 22.08.2023 по 21.08.2024; бухгалтер з 23.08.2023 по 29.09.2023.

27.01.2022 року TOB «ЗМЗ» на підставі рахунку № 2 від 18.01.2022 року сплатило часткову передоплату за товар позивачу в розмірі 94 800,00 грн. з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 157 від 27 січня 2022 року.

ТОВ «СПЕЦРЕДУКТОР» на цю передоплату склало та зареєструвало податкову накладну № 15 від 27.01.2022 року, копія податкової накладної №15 з відміткою про реєстрацію наявна в матеріалах справи.

Стосовно податкової накладної № 4 від 31.03.2022 року.

ТОВ «СПЕЦРЕДУКТОР» було склало податкову накладну № 4 від 31.03.2022 року на суму 237 000,00 грн. з ПДВ: 23.02.2022було здійснено відвантаження частини товару позивачем, що підтверджується видатковою накладною № Н14 від 23.02.2022 та товарно-транспортною накладною № Н14 від 23.02.2022року на суму 94 800,00 грн.

Отже, 142 200,00 грн. (передоплата/ПН №5 від 04.02.2022 року) - 94 800,00 грн. (відвантаження) = 47 400,00 грн (друга подія).

31.03.2022 було здійснено відвантаження частини товару позивачем, на підтвердження чого позивач надав видаткову накладну№ Н17 від 31.03.2022 року та товарно-транспортну накладну № Н17 від 31.03.2022 року у сумі 284 400,00 грн, у зв`язку з чим податкова накладна №4 від 31.03.2022 року була складена на суму 284400,00 грн. (відвантаження 31.03.2022) - 47 400,00 грн. (різниця між предоплатою по ПН №5 та відвантаженням 23.02.2022 р.) = 237 000,00 грн. (перша подія).

Проте позивач отримав квитанцію від 29.09.2023 року, у якій зазначив, що «Документ не може бути прийнятий - Порушено вимоги статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» - відсутні інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну (3261208137 ОСОБА_3 ). Зареєстровані підписи особи: директор з 21.08.2023 по 29.09.2023, директор з 22.08.2023 по 21.08.2024, бухгалтер з 23.08.2023 по 29.09.2023.

Залишок суми за рахунком №2 від 18.01.2022 року сплачені ТОВ «ЗМЗ» нашому товариству 26.05.2022 року в сумі 100 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 652 від 26 травня 2022 року та 03.06.2022 року в сумі 137 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 686 від 03 червня 2022 року.

З урахуванням вищенаведеного, ТОВ «ЗМЗ» повністю розрахувалося з позивачем за товар.

16.02.2022 року позивач поставив частина товару на загальну суму в розмірі 94 800,00 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № Н11 від 16 лютого 2022 року та товарно-транспортною накладною №Н11 від 16 лютого 2022 року, тому, на думку позивача, останній повністю виконав свій обов`язок на умовах договору та специфікації щодо постачання товару в кількості та за ціною зазначеною в специфікації № 2 від 30.12.2021 року та рахунку на оплату № 2 від 18 січня 2022 року.

Таким чином, податкова накладна №5 від 04.02.2022 року була складена по першій події, що сталася раніше (передоплата/зарахування коштів), а податкова накладна № 4 від 31.03.2022 року була складена на суму 237 000,00 грн. (284400,00 грн. відвантаження 31.03.2022 - 47 400,00 грн. різниця між предоплатою по ПН №5 та відвантаженням 23.02.2022 р.).

Вважаючи відмови у реєстрації податкових накладних №5 від 04.02.2022 року та №4 від 31.03.2022 року протиправними та такими, що суттєво порушують права ТОВ «СПЕЦРЕДУКТОР», позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідачів, викладеним в відзивах на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленій цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із пунктом120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються.

Відповідно до пункту 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно із пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Тобто, причинами відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

- невідповідність податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

- нечинність електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- відсутність реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- недотримання вимог, установлених пункту 192.1 статті 192 та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України;

- наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України;

- відсутності суми податку на додану вартість відповідно до пункту 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 pоку); відсутності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; наявності факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; недотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Підставою для неприйняття податковим органом до реєстрації наданих позивачем податкових накладних зазначено порушення вимог статті 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг.

Відповідно до статті 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг, для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа. У разі створення електронного документа з використанням більш як одного електронного підпису та/або більш як однієї електронної печатки його створення завершується накладанням електронного підпису або електронної печатки останнім підписувачем чи створювачем електронної печатки відповідно до технології створення такого електронного документа. Суб`єкти електронного документообігу використовують електронні підписи та електронні печатки у випадках, встановлених законодавством, або за домовленістю між відповідними суб`єктами.

Як видно з наявних в матеріалах справи документів, на момент виникнення зобов`язання позивача щодо складення спірних податкових накладних № 5 від 04.02.2022 № 4 від 31.03.2022 року посаду керівника ТОВ «Спецредуктор» займав ОСОБА_4 , який і створив вказаний електронний документ з використанням свого чинного, на той момент, електронного підпису.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

18.08.2023 року позивач здійснив державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема змінив керівника ТОВ «Спецредуктор» на ОСОБА_2 , що підтверджується випискою з ЄДР.

Отже, на момент відправлення податкових накладних № 5 від 04.02.2022 № 4 від 31.03.2022 року (дата направлення 29.09.2023) на реєстрацію, директором ТОВ «Спецредуктор» вже був ОСОБА_2 .

Тобто у позивача, як платника податків, момент виникнення обов`язку скласти податкову накладну та її зареєструвати не збігається в часі. Перший виникає за датою настання першої події у відповідності до статті 187 ПК України, а другий - протягом часу, зазначеного в абз. 14 - 18 п. 201.10. статті 201 ПК України.

Між цими моментами у підприємства змінився керівник, та відповідно було змінено і кваліфікований електронний підпис керівника, та останнім було подано податкову накладну для реєстрації в межах чинності підпису нового керівника.

Матеріалами справи підтверджується, що спірні податкових накладних № 5 від 04.02.2022 та № 4 від 31.03.2022 року відправлені ОСОБА_2 , як керівником ТОВ «Спецредуктор» із використанням свого електронного цифрового підпису.

Виходячи з аналізу матеріалів справи вбачається, що чинність Електронного цифрового підпису ОСОБА_2 як керівника ТОВ «Спецредуктор» на момент подання електронного документу для його реєстрації у ЄРПН контролюючим органом не ставиться під сумнів, а отже, платником податків здійснені необхідні та належні заходи з метою реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, зробив висновок про протиправність дій Державної податкової служби України щодо неприйняття для реєстрації спірних податкових накладних № 5 від 04.02.2022 та № 4 від 31.03.2022 року, направлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецредуктор».

Відповідно до пункту 9 Порядку № 1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком платника податків, який кореспондується з обов`язком центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У випадку, що розглядається, суд встановив відсутність правових підстав для відмови у прийнятті спірних податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецредуктор».

Стаття 5 Кодексу адміністративного судочинства України, гарантуючи кожній особі право в порядку, встановленому процесуальним законом, звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, одночасно визначає, у який спосіб особа може просити суд їх захистити, зокрема шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 3 частини першої цієї статті).

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина друга цієї статті).

Бездіяльність певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була і могла вчинити в силу покладених на неї посадових обов`язків згідно з чинним законодавством. Відтак, у разі встановлення обставин щодо бездіяльності відповідача з неприйняття податкових накладних, способом захисту порушеного права, про який позивач може просити суд, є визнання такої бездіяльності протиправною та зобов`язання відповідача визнати такі податкові накладні доставленими. Задоволення таких позовних вимог позивача може відновити його порушене право.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №815/4448/16.

У спірному ж випадку, як вже зазначалося вище, суд встановив факт формування податковим органом лише квитанцій №1 щодо неприйняття податкових накладних податкових накладних № 5 від 04.02.2022 та № 4 від 31.03.2022 року.

З огляду на вказане, суд вважає наявними підстави для визнання протиправними дій Державної податкової служби України щодо відхилення податкової накладної №5 від 04.02.2022 року №4 від 31.03.2022 року, якsТовариством з обмеженою відповідальністю "СПЕЦРЕДУКТОР" (Код ЄДРПОУ 38657955) подано на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних 29.09.2023 року, а також зобов`язати Державну податкову службу України (Код ЄДРПОУ 43005393), зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦРЕДУКТОР" (Код ЄДРПОУ 38657955) № 5 від 04.02.2022 року датою її подання на реєстрацію, тобто 29.09.2023 року та податкову накладну №4 від 31.03.2022 року датою її подання на реєстрацію, тобто 29.09.2023 року.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства та вимоги законодавства України суд зробив висновок про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Стосовно відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 10 000 грн, суд зазначає таке.

Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (ч.3 ст.132 КАС України).

Згідно із ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що відповідач у своєму відзиві на позов заперечував проти задоволення клопотання про стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн, у зв`язку з неспівмірністю та необґрунтованістю.

Дослідивши клопотання позивача про відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правову допомогу в сумі 10000,00 грн, суд зазначає про таке.

На обґрунтування вимог про стягнення правничої допомоги позивачем долучено копію договору про надання правової допомогу від 14.11.2023 року, копію акту №3 приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомогу від 01.03.2024 року, копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВК №1119667 від 12.02.2024 року та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії РН №2014 від 30.07.2021 року, виданого на ім`я ОСОБА_5 .

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Суд зазначає, що дана справа не викликає складності у правовому розумінні, та є справою незначної складності, відповідно до вимог п.10 ч.6 ст.12 КАС України, а також на наявність установленої практики з вирішення цієї категорії спорів.

Справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), є нескладною. У судових засіданнях адвокат участі не брав.

Таким чином, усі ці витрати повинні перебувати у безпосередньому причинному зв`язку із наданням правової допомоги у конкретній справі, а їх розмір повинен бути розумним.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (269).

Враховуючи, що ця справа є адміністративною справою незначної складності та Державна податкова служба України є бюджетною установою, яка фінансується за рахунок Державного бюджету України, з урахуванням воєнного стану в країні, суд вважає, що стягнення витрат на правничу допомогу, в заявленому позивачем розмірі, буде становити надмірний тягар для відповідача, порушуючи принцип пропорційності, тому в цьому випадку судові витрати на правничу допомогу підлягають зменшенню та стягненню з відповідача у розмірі 3000,00 грн.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

З огляду на викладене, суд зробив висновок про часткового задоволення заяви представника заявника про розподіл судових витрат у розмірі 3000,00 грн.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд зробив висновок про задоволення позовних вимог повністю, на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 6056,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦРЕДУКТОР" (53200, Дніпропетровська область, Нікопольський район, м. Нікополь, вул. Патріотів України, буд. 126-Г/1, код ЄДРПОУ 38657955) до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним дії Державної податкової служби України (Код за ЄДРПОУ 43005393) щодо відхилення податкової накладної №5 від 04.02.2022 року, яку Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕЦРЕДУКТОР" (Код ЄДРПОУ 38657955) подано на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних 29.09.2023 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України (Код ЄДРПОУ 43005393), зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦРЕДУКТОР" (Код ЄДРПОУ 38657955) №5 від 04.02.2022 року датою її подання на реєстрацію, тобто 29.09.2023 року.

Визнати протиправним дії Державної податкової служби України (Код ЄДРПОУ 43005393) щодо відхилення податкової накладної №4 від 31.03.2022 року, яку Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕЦРЕДУКТОР" (Код ЄДРПОУ 38657955) подано на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних 29.09.2023 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України (Код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦРЕДУКТОР" (Код ЄДРПОУ 38657955) №4 від 31.03.2022 року датою її подання на реєстрацію, тобто 29.09.2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦРЕДУКТОР» (53200, Дніпропетровська область, Нікопольський район, м. Нікополь, вул. Патріотів України, буд. 126-Г/1, код ЄДРПОУ 38657955) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6056,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 10.06.2024 року.

Суддя С.В. Ніколайчук