Постанова

від 06.08.2024 по справі 160/6157/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 серпня 2024 року м. Дніпросправа № 160/6157/24Суддя І інстанції - Ніколайчук С.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Сафронової С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі апеляційну скаргу Державної податкової служби України

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦРЕДУКТОР» до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «СПЕЦРЕДУКТОР» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому, просило:

- визнати протиправним дії Державної податкової служби України (Код за ЄДРПОУ 43005393) щодо відхилення податкової накладної №5 від 04.02.2022 року, яку Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦРЕДУКТОР» (Код ЄДРПОУ 38657955) подано на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних 29.09.2023 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України (Код ЄДРПОУ 43005393), зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦРЕДУКТОР» (Код ЄДРПОУ 38657955) №5 від 04.02.2022 року датою її подання на реєстрацію, тобто 29.09.2023 року;

- визнати протиправним дії Державної податкової служби України (Код ЄДРПОУ 43005393) щодо відхилення податкової накладної №4 від 31.03.2022 року, яку Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦРЕДУКТОР» (Код ЄДРПОУ 38657955) подано на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних 29.09.2023 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України (Код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦРЕДУКТОР» (Код ЄДРПОУ 38657955) №4 від 31.03.2022 року датою її подання на реєстрацію, тобто 29.09.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог вказує, на протиправність відмови контролюючого органу прийняти податкові накладні для здійснення їх реєстрації через відсутність інформації про право підпису на дату складення документу особи, що засвідчила податкову накладну.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року позов було задоволено. Також стягнуто з відповідача з рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Не погодившись з прийнятим Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що фактично податковим органом не було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних № 5 від 04.02.2022 р. та № 4 від 31.03.2022 р. в ЄРПН, а тому зобов`язання відповідача зареєструвати вказані накладні є передчасними. Зазначає, що новий керівник не може підписати документ, який створений іншим керівником, оскільки діє в рамках іншого Договору, дата набрання чинності якого відрізняється від дати створення електронного документу, та ніяким чином не ідентифікує посадову (уповноважену) особу, яка брала учать у виписуванні податкової накладної по першій події. Також вказує, що сума по відшкодуванню витрат на правову допомогу є завищеною та необґрунтованою, крім того позивачем не надано жодних доказів зарахування коштів на сплату правової допомоги на рахунок адвоката.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Спецредуктор» (код ЄДРПОУ 38657955) з 2013 року є платником податків та платником єдиного внеску.

ТОВ «СПЕЦРЕДУКТОР» є платником податку на додану вартість з податковим номером №386579504077, що підтверджується Витягом з реєстру платників податку на додану вартість №1704074500049.

Основним видом економічної діяльності підприємства за КВЕД є 28.15. Виробництво підшипників, зубчастих передач, елементів механічних передач і приводів.

TOB «СПЕЦРЕДУКТОР» на праві власності належить офісне приміщення за місцем реєстрації підприємства, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №86154544 від 28.04.2017 року.

17серпня 2023 року Протоколом засідання Загальних зборів учасників ТОВ «СПЕЦРЕДУКТОР» було вирішено звільнити директора ОСОБА_1 та призначити на його посаду нового директора ОСОБА_2 .

Наказом №79 від 18 серпня 2023 року ОСОБА_2 приступив до виконання обов`язків директора ТОВ «СПЕЦРЕДУКТОР», копія якого наявна в матеріалах справи.

19.11.2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (покупець) та ТОВ «СПЕЦРЕДУКТОР» (постачальник) був укладений договір поставки №08/21 від 19 листопада 2021 року (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язався передати у власність покупцю продукцію, а покупець зобов`язався своєчасно прийняти та оплатити продукцію, найменування, асортимент, якість, кількість, одиниці виміру, ціна одиниці Продукції, визначаються сторонами в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно із п.2.1. договору, загальна сума договору складається з усіх сум специфікацій. покупець оплачує продукцію за ціною та в порядку, визначеному у відповідній специфікації.

30.12.2021 року сторонами договору було укладено специфікацію № 2 на поставку товару на суму 474 000,00 грн.

18січня 2022 року підприємством було виставлено рахунок на оплату №2 від 18 січня 2022 року на суму 474 000,00 грн. із ПДВ.

Щодо податкової накладної №5 від 04.02.2022 р.

04.02.2022 р. TOB «ЗМЗ» на підставі рахунку №2 від 18.01.2022 року було сплачено часткову передоплату за товар позивачу в розмірі 142 200,00 грн. з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням №254 від 04 лютого 2022 року.

ТОВ «СПЕЦРЕДУКТОР» на цю передоплату склало та подало реєстрацію податкову накладну № 5 від 04.02.2022 року та 29.09.2023 року (перша подія) направило на реєстрацію до ЄРПН. Однак позивач отримав квитанція від 29.09.2023 року, у якій зазначено: «Документ не може бути прийнятий - Порушено вимоги статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» - відсутні інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну (3261208137 Олексій ЖОГОВ). Зареєстровані підписи особи: директор з 21.08.2023 по 29.09.2023; директор з 22.08.2023 по 21.08.2024; бухгалтер з 23.08.2023 по 29.09.2023.

27.01.2022 року TOB «ЗМЗ» на підставі рахунку № 2 від 18.01.2022 року сплатило часткову передоплату за товар позивачу в розмірі 94 800,00 грн. з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 157 від 27 січня 2022 року.

ТОВ «СПЕЦРЕДУКТОР» на цю передоплату склало та зареєструвало податкову накладну № 15 від 27.01.2022 року, копія податкової накладної №15 з відміткою про реєстрацію наявна в матеріалах справи.

Стосовно податкової накладної № 4 від 31.03.2022 року.

ТОВ «СПЕЦРЕДУКТОР» було склало податкову накладну № 4 від 31.03.2022 року на суму 237 000,00 грн. з ПДВ: 23.02.2022було здійснено відвантаження частини товару позивачем, що підтверджується видатковою накладною № Н14 від 23.02.2022 та товарно-транспортною накладною № Н14 від 23.02.2022року на суму 94 800,00 грн.

Отже, 142 200,00 грн. (передоплата/ПН №5 від 04.02.2022 року) - 94 800,00 грн. (відвантаження) = 47 400,00 грн (друга подія).

31.03.2022 було здійснено відвантаження частини товару позивачем, на підтвердження чого позивач надав видаткову накладну№ Н17 від 31.03.2022 року та товарно-транспортну накладну № Н17 від 31.03.2022 року у сумі 284 400,00 грн, у зв`язку з чим податкова накладна №4 від 31.03.2022 року була складена на суму 284400,00 грн. (відвантаження 31.03.2022) - 47 400,00 грн. (різниця між предоплатою по ПН №5 та відвантаженням 23.02.2022 р.) = 237 000,00 грн. (перша подія).

Проте позивач отримав квитанцію від 29.09.2023 року, у якій зазначив, що «Документ не може бути прийнятий - Порушено вимоги статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» - відсутні інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну (3261208137 ОСОБА_3 ). Зареєстровані підписи особи: директор з 21.08.2023 по 29.09.2023, директор з 22.08.2023 по 21.08.2024, бухгалтер з 23.08.2023 по 29.09.2023.

Залишок суми за рахунком №2 від 18.01.2022 року сплачені ТОВ «ЗМЗ» нашому товариству 26.05.2022 року в сумі 100 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 652 від 26 травня 2022 року та 03.06.2022 року в сумі 137 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 686 від 03 червня 2022 року.

З урахуванням вищенаведеного, ТОВ «ЗМЗ» повністю розрахувалося з позивачем за товар.

16.02.2022 року позивач поставив частину товару на загальну суму в розмірі 94 800,00 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № Н11 від 16 лютого 2022 року та товарно-транспортною накладною №Н11 від 16 лютого 2022 року, тому, на думку позивача, останній повністю виконав свій обов`язок на умовах договору та специфікації щодо постачання товару в кількості та за ціною зазначеною в специфікації № 2 від 30.12.2021 року та рахунку на оплату № 2 від 18 січня 2022 року.

Таким чином, податкова накладна №5 від 04.02.2022 року була складена по першій події, що сталася раніше (передоплата/зарахування коштів), а податкова накладна № 4 від 31.03.2022 року була складена на суму 237 000,00 грн. (284400,00 грн. відвантаження 31.03.2022 - 47 400,00 грн. різниця між предоплатою по ПН №5 та відвантаженням 23.02.2022 р.).

Вважаючи відмови у реєстрації податкових накладних №5 від 04.02.2022 року та №4 від 31.03.2022 року протиправними та такими, що суттєво порушують права ТОВ «СПЕЦРЕДУКТОР», позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкові накладні складені в межах визначених податковим законодавством термінів та підписані уповноваженою посадовою особою ТОВ «СПЕЦРЕДУКТОР» (на час накладання такого підпису), що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тому відповідач повинен зареєструвати вказані податкові накладні. Також суд першої інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Колегія суддів частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Пунктами 201.1, 201.7, 201.10, 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 10 Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі Порядок № 1246) після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера); електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності).

Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає органу ДФС за основним місцем обліку (або за неосновним місцем обліку - для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування; електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки платника податку (у разі наявності).

До Реєстру приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням: кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою; кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою - підприємцем.

Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку повідомляє про таку особу, в тому числі дані кваліфікованого сертифіката відкритого ключа зазначеної особи, орган ДПС за основним місцем обліку (за неосновним місцем обліку - для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.(Пункт 10 (з 23.04.2021).

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. (пункт 12)

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). (пункт 13)

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. (пункт 14)

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно з положеннями пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Вказаними положеннями правових норм встановлено, що в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені Податковим кодексом України терміни платник податку здійснює реєстрацію відповідної податкової накладної, підписану кваліфікованим електронним підписом уповноваженої таким платником податків особи.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» від 29 грудня 2010 року № 1246 у п. 12 встановлено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Так фактичною підставою для вчинення відмови у прийнятті податкових накладних до Реєстру є те, що контролюючий орган визначив неналежність підписанта податкових накладних електронним цифровим підписом.

Спростовуючи такі твердження контролюючого органу, судом першої інстанції вірно зазначено, що вказані податкові накладні складені в межах визначених податковим законодавством термінів та підписані уповноваженою посадовою особою ТОВ «Спецредуктор» (на час накладання такого підпису), що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Кваліфікований електронний підпис накладається лише під час реєстрації податкової накладної, а не при її складанні. На час формування та подання спірних податкових накладних, посаду директора позивача займав ОСОБА_2 його електронний цифровий підпис, відповідно до квитанцій податкового органу є дійсним та зареєстрованим з 18.08.2023 року.

Так, у спірних правовідносинах склалася ситуація, коли між обов`язком скласти податкову накладну та подати її на реєстрацію у позивача змінився керівник, та відповідно змінено і кваліфікований електронний підпис директора. В той же час, електронний документ податкові накладні позивача підписано чинним електронним цифровим підписом нового керівника та подано їх до контролюючого органу для реєстрації, що свідчить про дотримання позивачем вимог ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Вказані обставини справи свідчать про протиправність дій контролюючого органу, в не прийнятті до реєстрації спірних податкових накладних.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного суду викладеній в постанові від 22.02.2023р. по справі № 520/11516/21.

Доводами апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовано.

В той же час колегія суддів зауважує, що спосіб захисту порушеного права позивача у вигляді зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати спірні податкові накладні є передчасним, так як податковим органом не розглядалося питання реєстрації/відмови у реєстрації спірних податкових накладних.

В свою чергу, з метою захисту порушених прав позивача, колегія суддів вважає за необхідне згідно з ч.2 ст.9 КАС України вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача прийняти до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних подані ТОВ «Спцредуктор» податкові накладні № 5 від 04.02.2022 р. та № 4 від 31.03.2022 р. датою їх подання для вирішення питання про їх реєстрацію.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У ситуації, що розглядається, адвокат між Клієнтом, ТОВ «Спецредуктор» та Адвокатським об`єднанням «Аделекс» укладено договір про надання правової допомоги від 14.11.2023 року, відповідно до п.1.1 адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання здійснити захист, представництво або надати інші види допомоги Клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором та чинним законодавством, а Клієнт зобов`язаний сплати гонорар (винагороду) за надану Адвокатським об`єднанням правову допомогу та компенсувати фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору.

Відповідно до пп. 3.1-3.4 вказаного договору сторони досягли згоди, що надання правової допомоги, яка є предметом Договору, Клієнт зобов`язаний виплатити Адвокатському об`єднанню гонорар (винагороду) та оплатити фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору в розмірі та на умовах визначених Договором.

Сторони домовились, що розмір гонорару Адвокатського об`єднання за цим Договором визначається з домовленістю Сторін.

Гонорар не залежить від досягнення чи недосягнення Адвокатським об`єднанням позитивного результату , якого бажає Клієнт.

За домовленістю Сторін, оплата правової допомоги здійснюється у вигляді попередньої оплати на підставі виставленого рахунку-фактури або на підставі будь-якого документу (квитанції, акту, розписки, акту приймання-передачі наданих послуг, тощо).

Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 01.03.2024 року до Договору детальний опис робіт (наданих послуг) включає в себе:

1.Усна консультація - 1 година 1000 грн.

2.Аналіз документів та судової практики щодо визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії щодо реєстрації податкових накладних № 5 від 04.02.2022 року та № 4 від 31.03.2022 року - 1 година 2000 грн.

3.Написання та подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання дій д протиправними та зобов`язання вчинити дії щодо реєстрації податкових накладних № 5 від 04.02.2022 року та № 4 від 31.03.2022 року- 5 годин 7000 грн.

Загальна сума винагороди (гонорару) за надані послуги складає 10000 (десять тисяч гривень 00 коп.)

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження реальності витрат на правову допомогу (рахунок на оплату, квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо).

В той же час умови п. 3.4 Договору про надання правової допомоги від 14.11.2023 року передбачають попередню оплату за надані послуги на підставі виставленого рахунку-фактури або на підставі будь-якого документу (квитанції, акту, розписки, акту приймання-передачі наданих послуг, тощо).

Частково задовольняючи вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу суд першої інстанції не звернув увагу на зазначені обставини.

З огляду на викладене, апеляційний суд доходить висновку про те, що в матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження витрат щодо надання правової допомоги (платіжних доручень, квитанцій, рахунків на оплату, касових чеків на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо), що у свою чергу є підставою для відмови у задоволенні вимоги про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 02.06.2022 № 380/3142/20.

Враховуючи те, що наданими документами обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі не підтверджено належними та допустимими доказами, колегія суддів вважає, що вимога щодо стягнення витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягає.

Виходячи з викладеного рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині способу захисту порушеного права та скасуванню в частині стягнення витрат на правничу допомогу.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 315, ст.ст. 317, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України задовольнити частково .

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року змінити , виклавши абзаци третій та п`ятий в наступній редакції:

«Зобов`язати Державну податкову службу України прийняти до реєстрації в Єдиному реєстру податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦРЕДУКТОР» № 5 від 04.02.2022 року та № 4 від 31.03.2022 року датою їх подання, тобто 29.09.2023 року».

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦРЕДУКТОР» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн. скасувати та відмовити у задоволенні цієї частини вимог.

В іншій частині Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.

В повному обсязі постанова складена 06 серпня 2024 року.

Головуючий - суддяД.В. Чепурнов

суддяВ.Є. Чередниченко

суддяС.В. Сафронова