Рішення

від 10.06.2024 по справі 640/12695/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2024 року № 640/12695/19

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовами Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", Комунального підприємства "Харківводоканал", Товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі ПрАТ «НЕК «Укренерго»), Державне підприємство "Гарантований покупець" (далі ДП «Гарантований покупець»), Акціонерне товариство "Дніпроазот", Акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", Акціонерне товариство "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат", Акціонерне товариство "Запорізький завод феропластів", Товариство з обмеженою відповідальністю "Акванова Девелопмент", Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренджи Сарата", Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківськцемент", Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", Товариство з обмеженою відповідальністю "Трифановка Енерджі", Приватне акціонерне товариство "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна, Комунальне підприємство "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сивашенергопром", Приватне акціонерне товариство "Суха Балка", Приватне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний завод", Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Білоцерківмаз", Товариство з обмеженою відповідальністю "Столичний млин", Товариство з обмеженою відповідальністю "Київхліб", Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський пекарний дім", Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонський машинобудівний завод", Приватне акціонерне товариство "Український графіт", Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергопром Сістем", Ватутінське комунальне виробниче підприємство "Водоканал", Комунальне підприємство Полтавської обласної ради «Полтававодоканал», Товариство з обмеженою відповідальністю "Таврійська ливарна компанія «ТАЛКО», Асоціація «Укрводоканлекологія», Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична Україна ЄК" про визнання протиправними та скасування постанов, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів", Комунальне підприємство "Харківводоканал", Товариство з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" (далі позивачі) звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовами до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі Регулятор, НКРЕКП, відповідач) про:

- визнання протиправними та скасування постанови від 07.06.2019 № 954 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» на II півріччя 2019 року», від 07.06.2019 № 955 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» на II півріччя 2019 року», від 12.07.2019 № 1411 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ «НЕК УКРЕНЕРГО»;

- зобов`язання відповідача утриматися від учинення дій щодо прийняття постанов про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року, позовні вимоги задоволено частково, а саме визнано протиправними та скасовано:

- постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07 червня 2019 року № 954 «Про встановлення тарифу на передачу електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» на ІІ півріччя 2019 року»;

- постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07 червня 2019 року №955 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «Укренерго» на ІІ півріччя 2019 року»;

- постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 12 липня 2019 року №1411 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго».

Постановою Верховного Суду від 14 грудня 2020 року зазначені рішення скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

На підставі вимог Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дану справу передано для розгляду до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 13 жовтня 2023 року справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

На обґрунтування заявлених вимог позивачі вказують про те, що 12 грудня 2018 року НКРЕКП прийнято постанову № 1905 «Про встановлення тарифу на передачу електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» на 2019 рік», якою установлено тариф на передачу електричної енергії, включаючи плату на централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об`єднаною енергосистемою України, на 2019 рік на рівні 5,926 коп/кВт год (без ПДВ). Проте 07 червня 2019 року НКРЕКП прийнято постанову № 954, якою встановлено ДП «НЕК «Укренерго» на ІІ півріччя 2019 року тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 347,43 грн/МВт год (без ПДВ) та структуру тарифу на послуги з передачі електричної енергії згідно з додатком. Окрім того, 07 червня 2019 року НКРЕКП прийнято постанову № 955, якою установлено ДП «НЕК «Укренерго» на ІІ півріччя 2019 року тариф на зазначені послуги на рівні 8,90 грн/МВт год (без ПДВ) та структуру тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління згідно з додатком. У подальшому, НКРЕКП прийняла постанову № 1411, яка набрала чинності з 01 серпня 2019 року, про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії на 2019 рік на рівні 312,14 грн/МВт год (без ПДВ) та структуру такого тарифу.

За твердженнями позивачів, у результаті прийняття НКРЕКП спірних постанов витрати споживачів послуг ПрАТ «НЕК «Укренерго» збільшилися майже у шість разів, при цьому з грудня 2018 року жодних інших додаткових витрат, які б могли призвести до збільшення вищезазначеного тарифу, у ДП «НЕК «Укренерго» не виникало. З огляду на це позивачі вважають безпідставним прийняття відповідачем названих постанов, оскільки це призведе до суттєвого збільшення собівартості готової продукції позивачів і третіх осіб у справі та зменшення або, навіть, зникнення попиту на неї, що, у свою чергу, потягне зупинку підприємств. Одночасно з цим позивачі вказують на відсутність повноважень відповідача щодо прийняття спірних постанов № 954, № 955 та № 1411, які, до того ж, прийняті з порушенням процедури, визначеної Порядком проведення відкритого обговорення проектів рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 червня 2017 року № 866 (далі - Порядок № 866).

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач наголошує, що у межах спірних правовідносин він діяв відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.

АТ «Покровський ГЗК» надано суду письмові пояснення щодо підтримки заявлених позовних вимог.

ДП «Гарантований покупець» та ПрАТ «НЕК «Укренерго» надано суду письмові пояснення, в яких заперечено обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Заслухавши у судовому засіданні 22 травня 2024 року позиції присутніх представників учасників справи (позивачів, відповідача та третіх осіб), дослідивши наявні у справі докази, судом, за згодою учасників справи вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі - АТ «НЗФ», КП «Харківводоканал» і ТОВ «ПФК» є споживачами послуг ДП «НЕК «Укренерго», правонаступником якого є ПрАТ «НЕК «Укренерго».

12 грудня 2018 року НКРЕКП прийнято постанову № 1905 «Про встановлення тарифу на передачу електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» на 2019 рік», якою встановлено тариф на передачу електричної енергії, включаючи плату за централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об`єднаною енергетичною системою України на рівні 5,926 коп/КВт год.

Постановою НКРЕКП від 07 червня 2019 року № 954 установлено ДП «НЕК «Укренерго» на II півріччя 2019 року тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 347,43 грн/МВт год (без урахування податку на додану вартість) та структуру тарифу на послуги з передачі електричної енергії згідно з додатком. Визнано такою, що втратила чинність, постанову НКРЕКП від 12 грудня 2018 року № 1905.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 07 червня 2019 року № 955 установлено ДП «НЕК «Укренерго» на II півріччя 2019 року тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на рівні 8,90 грн/МВт год (без урахування податку на додану вартість) та структуру тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління згідно з додатком.

Постановою НКРЕКП від 12 липня 2019 року № 1411 установлено ДП «НЕК «Укренерго» з 01 серпня 2019 року тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 312,14 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість) та структуру тарифу на послуги з передачі електричної енергії згідно з додатком. Визнано такою, що втратила чинність, постанову НКРЕКП від 07 червня 2019 року № 954.

Вважаючи, що із прийняттям відповідачем постанов № 954, № 955 та № 1411 витрати споживачів послуг ПрАТ «НЕК «Укренерго», до яких належать і позивачі, безпідставно збільшилися майже у шість разів, останні звернулися до суду з метою захисту їх порушених прав та інтересів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон про НКРЕКП) основними принципами діяльності НКРЕКП є, зокрема, відкритість, прозорість і гласність процесу державного регулювання.

Відповідно до положень статті 17 Закону про НКРЕКП до основних функцій та повноважень НКРЕКП відноситься, зокрема, встановлення державних регульованих цін і тарифів на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані НКРЕКП законом, та їх зміна за результатами перевірки або моніторингу; здійснення контролю за додержанням ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вжиття заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов.

13 квітня 2017 року прийнято Закон України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закону про ринок), метою якого є запровадження конкурентних механізмів функціонування ринку електричної енергії, вільний вибір контрагентів та забезпечення права споживача вільно обирати постачальника електричної енергії.

Крім того, Законом про ринок передбачені різні механізми купівлі-продажу електричної енергії - двосторонні договори, ринок «на добу наперед» та внутрішньодобовий ринок.

Для забезпечення достатніх обсягів електричної енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об`єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії, передбачений балансуючий ринок та ринок допоміжних послуг.

Відповідно до Закону про ринок запровадження повномасштабного ринку електричної енергії відбулося з 01 липня 2019 року.

Разом з цим, положеннями статті 7 Закону про ринок визначено, що на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають тарифи, зокрема на послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Таким чином, відповідно до вимог Закону про ринок, з метою забезпечення належних умов ефективного і надійного функціонування ринку електричної енергії для ДП «НЕК «Укренерго» з дати запровадження нового ринку має бути встановлено, у тому числі тариф на послуги з передачі електричної енергії та тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Протягом І півріччя 2019 року діяла модель ринку електричної енергії, яка не передбачала окрему оплату учасниками ринку послуг з передачі електричної енергії та послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

При цьому, вартість послуг з передачі електричної енергії з урахуванням вартості послуг за централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об`єднаною енергосистемою України враховувалась в оптовій ринковій ціні на електричну енергію.

Так, тариф на передачу електричної енергії, що діяв до 01 липня 2019 року включав плату за централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об`єднаною енергосистемою України, та був затверджений постановою НКРЕКП від 12 грудня 2018 року №1905 «Про встановлення тарифу на передачу електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» на 2019 рік», з розбивкою по кварталах.

Отже, вартість послуг з передачі електричної енергії та послуг за централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об`єднаною енергосистемою України до 01 липня 2019 року (у тому числі протягом І півріччя 2019 року) не сплачувалась учасниками ринку окремо, оскільки зазначені витрати були складовими оптової ринкової ціни на електричну енергію.

При цьому, відповідно до пункту 6.1 глави 6 розділу XI Кодексу систем передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309 (далі - Кодекс СП) послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються оператору системи передачі (ОСП) на підставі двостороннього договору між ним та:

оператором системи розподілу (ОСР);

виробником електричної енергії з генеруючими одиницями типу В, С, D;

споживачем, обладнання якого знаходиться в оперативному підпорядкуванні ОСП.

Розрахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для суб`єктів господарювання (ліцензіата), здійснюється відповідно до вимог Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05 жовтня 2018 року № 1175 (далі - Порядок № 1175).

Відповідно до пункту 7.16 глави 7 Порядку № 1175 розрахунок тарифів здійснюється відповідно до структури тарифу (додатку 26 до Порядку № 1175), встановленої НКРЕКП. Згідно із структурою тарифів (додаток 26 до Порядку № 1175) у складі операційних витрат враховуються, зокрема, витрати «на послуги оператора системи передачі», «на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління».

Таким чином, з огляду на визначені вище положення законодавства, починаючи з 01 липня 2019 року плата за послуги диспетчерського (оперативно-технологічного) управління має бути затверджена Регулятором окремою постановою, та не може бути включена до складу тарифу на передачу.

Позивачі стверджують, що очевидним є те, що з грудня 2018 року на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» більш ніж у 6 разів є безпідставним та нічим необґрунтованим.

Так, відповідно до положень частини 4 статті 33 Закону про ринок оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Положеннями частини 5 статті 33 Закону про ринок передбачено, що оплата послуг з передачі електричної енергії та послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління здійснюється за тарифами, які визначаються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики.

Отже, саме на виконання зазначених вище положень Закону про ринок, структурою тарифу ДП «НЕК «Укренерго» на II півріччя 2019 року, затвердженою постановою НКРЕКП від 07 червня 2019 року № 954, передбачено врахування додаткових витрат.

При цьому, суд звертає увагу на те, що основними чинниками, що спричинили зростання тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» на II півріччя 2019 року є:

1)врахування в тарифі на послуги з передачі електричної енергії вартості витрат електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу електричними мережами (відповідно до абзацу 3 частини 6 статі 33 Закону про ринок вартість електричної енергії, придбаної з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу електричними мережами, враховується при визначенні тарифів на передачу електричної енергії). Так, статтю «витрати пов`язані на купівлю електричної енергії» враховано у сумі 3 083 090 тис. грн;

2)врахування в тарифі на послуги з передачі електричної енергії суми коштів для забезпечення виконання спеціальних обов`язків із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (відповідно до абзацу 1 частини 8 статі 33 Закону про ринок оператор системи передачі виконує функції, пов`язані з покладенням на нього спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільного інтересу із збільшення частки виробництва енергії з альтернативних джерел, підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, інших спеціальних обов`язків).

Статтею 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» передбачено, що держава гарантує закріплення на законодавчому рівні на весь строк застосування «зеленого» тарифу вимог щодо закупівлі у кожному розрахунковому періоді електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії і не проданої за договорами безпосередньо споживачам або енергопостачальним компаніям, за встановленим «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього, встановленої відповідно до статті 92 цього Закону, в обсягах та порядку, визначених статтею 65 Закону України «Про ринок електричної енергії», а також щодо розрахунків за таку електричну енергію у повному обсязі, у встановлені строки та грошовими коштами.

Так, Постановою 954, у статті «витрати на спеціальні обов`язки із забезпечення загальносуспільних інтересів», передбачено:

-складову витрат «із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел для приватних домогосподарств» враховано у сумі 114 295 тис. грн;

-складову витрат «із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, крім приватних домогосподарств» у сумі 12 282 557 тис грн.

Тобто, найбільш вагомою складовою частиною витрат з передачі електричної енергії, що включена до структури тарифу, затвердженого Постановою 954, є витрати на виконання спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів, зокрема із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії у розмірі 12 396 852 тис. грн;

3)статтю витрат «відрахування частини чистого прибутку» у сумі 347 249 тис. грн (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 363 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» збільшено ставку відрахувань частини чистого прибутку до Державного бюджету України з 75% до 90%);

4)статтю «податок на прибуток» вирахувано у сумі 267 245 тис. грн (відповідно до Податкового кодексу України).

Решта складових витрат в структурі тарифу ДП «НЕК «Укренерго» на II півріччя 2019 року, зокрема «матеріальні витрати», «витрати на оплату праці» не збільшувалися.

Таким чином, єдиними чинником, що призвів до заростання тарифу на передачу електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» з II півріччя 2019 року - це виконання вимог законодавства України,

Із впровадженням нового ринку електричної енергії з 01.07.2019 відбулась зміна методологічного підходу врахуванням складових ціни на електричну енергію.

Так, згідно із Законом про ринок та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2019 року № 312 (далі - ПРРЕЕ) після запровадження нового ринку електричної енергії вартість послуг на передачу електричної енергії та послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління сплачується учасниками ринку окремо.

Відповідно, доводи позивачів про порушення їх прав з урахуванням того, що встановлені тарифи на послуги з передачі електричної енергії є перебільшеними та необґрунтованими не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки це тільки окрема складова кінцевої ціни для споживачів електричної енергії (до 10%), а на рівень кінцевої ціни для споживачів електричної енергії впливають передусім інші складові, зокрема, ціна купівлі електричної енергії на ринку.

Таким чином, визначення НКРЕКП розміру тарифів, затверджених оскаржуваними постановами передбачений вимогами чинного законодавства.

Згідно з положеннями чинного законодавства, зобов`язання оператора системи передачі щодо спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільного інтересу із збільшення частки виробництва енергії з альтернативних джерел виникають лише з дати запровадження повномасштабного ринку, коли розпочинає свою діяльність гарантований покупець, а саме починаючи з 01 липня 2019 року.

Відповідно до положень частини 7 статті 65 Закону про ринок розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел здійснюється гарантованим покупцем відповідно до порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії. Розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії затверджується Регулятором.

При цьому, механізм розрахунку вартості послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії визначений абзацом третім частини шостої статті 63 Закону про ринок, яким передбачено, що вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії визначається у відповідні розрахункові періоди як різниця між вартістю електричної енергії, купленої ним за «зеленим» тарифом, та її вартістю, розрахованою за цінами ринку на добу наперед.

До того ж, положеннями частини 7 статті 65 Закону про ринок визначено, що вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, яка надається гарантованим покупцем, визначається у відповідному розрахунковому періоді як:

різниця між вартістю електричної енергії, купленої ним за «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього, та її вартістю під час продажу на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку;

різниця між вартістю електричної енергії, купленої ним за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї, та її вартістю під час продажу на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку;

витрати, пов`язані із врегулюванням небалансів електричної енергії виробників, споживачів, які входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця;

витрати, передбачені кошторисом гарантованого покупця на його діяльність.

Таким чином, обов`язок оператора системи передачі забезпечувати компенсацію перевищення вартості електричної енергії з альтернативних джерел енергії над ринковими цінами (над ціною ринку «на добу наперед») прямо визначений Законом про ринок та не є перехресним субсидіюванням у тлумаченні Закону,

Отже, наведене вище повністю спростовує доводи позивачів щодо незаконності та необґрунтованості оскаржуваних постанов.

Щодо питання процедури прийняття оскаржуваних постанов НКРЕКП, суд зазначає таке.

Листом від 11 квітня 2019 року № 4091/17.2.1/7-19 НКРЕКП повідомила ДП «НЕК «Укренерго» про необхідність розпочати процедуру формування та подання тарифів на послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно- технологічного) управління з урахуванням вимог Порядку проведення відкритого обговорення проектів рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Порядок № 866), відразу після затвердження Порядку встановлення (формування) тарифу на послуги з передачі електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 22 квітня 2019 року № 585 (далі - Порядок 585) та Порядку формування тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, затвердженого постановою НКРЕКП від 22 квітня 2019 року № 586 (далі Порядок 586).

Відповідно до вимог Порядку 585 та Порядку 586, заявою від 07 травня 2019 року № 01/16215 ДП «НЕК «Укренерго» звернулось до НКРЕКП щодо встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії та тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно- технологічного) управління на II півріччя 2019 року.

При цьому, на виконання вимог Порядку № 866, та інших законодавчих та нормативно- правових актів, 06 травня 2019 року ДП «НЕК «Укренерго» провело відкриті обговорення щодо встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії та тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на II півріччя 2019 року з представниками органів державної влади та місцевого самоврядування, та надало протокол громадських обговорень.

Відповідно до Порядку № 866, результат відкритих слухань був оформлений протоколом, який разом з проектом рішення був оприлюднений на офіційному веб-сайті ДП «НЕК «Укренерго» у мережі Інтернет за посиланням https://ua.energy/wp- content/uploads/2019/05/Protokol.pdf.

17 травня 2019 року на засіданні НКРЕКП, яке проводилось у формі відкритого слухання, прийнято рішення щодо схвалення проектів постанови НКРЕКП «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» на II півріччя 2019 року» та «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «Укренерго» на II півріччя 2019 року».

Схвалені проекти рішень було оприлюднено на офіційному веб-сайті НКРЕКП у мережі Інтернет 17 травня 2019 року. Зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймалися до 28 травня 2019 року.

Так, ДП «НЕК «Укренерго» надало пропозиції до схваленого проекту рішення НКРЕКП щодо необхідності збільшення певних статей витрат у структурі тарифу Підприємства на II півріччя 2019 року для забезпечення належних умов ефективного І надійного функціонування ринку електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго», у зв`язку з провадженням нової моделі оптового ринку електричної енергії.

Крім того, протягом визначеного періоду до НКРЕКП надійшли звернення від обласних державних адміністрацій щодо підтримки схваленого проекту рішення НКРЕКП.

Відповідно до положень Порядку № 866, 29 травня 2019 року та 30 травня 2019 року в приміщенні НКРЕКП відбулось відкрите обговорення схвалених проектів рішень НКРЕКП «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» на II півріччя 2019 року» та «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «Укренерго» на II півріччя 2019 року».

При цьому, на відкритому обговоренні було зазначено про уточнення визначення деяких складових до тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» на II півріччя 2019 року, згідно з якими витрати у структурі тарифу залишено у редакції схваленого проекту постанови НКРЕКП, та додатково враховано:

1)у статті «відрахування частини чистого прибутку» (передача + диспетчеризація) кошти у сумі 435 905 тис. грн - розрахункового рівня ЧЧП на 2019 рік, з урахуванням пільгових інвестиційних проектів (по яких є рішення Кабінету Міністрів України) у сумі 364 844 тис. грн, нарахування резерву сумнівних боргів у сумі 125 236 тис. грн.

При цьому, кошти за статтею «відрахування частини чистого прибутку» на послуги з передачі електричної енергії на II півріччя 2019 року з урахуванням наказу ДП «НЕК «Укренерго» від 29 січня 2019 року № 44 щодо розподілу витрат між видами діяльності становитимуть 347 249 тис. грн.;

2)у статті «витрати на спеціальні обов`язки із забезпечення загальносуспільних інтересів»:

-складову витрат «із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії альтернативних джерел для приватних домогосподарств» кошти у сумі 114 295 тис. грн - на рівні, врахованому в схваленому проекті постанови НКРЕКП;

-складову витрат «із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, крім приватних домогосподарств» сумі 12 282 557 тис грн, яка визначена наступним чином:

(3 802 000 х ( 4 514,9 -1 618,4)) / 1000 + 1 145 332 + 124 732 = 12 282 557 тис. грн., де рівень планового середньозваженого «зеленого» тарифу на II півріччя 2019 року 4 514,9 грн/МВт.год;

прогнозований обсяг виробництва електричної енергії з альтернативних джерел у II півріччі 2019 року - 3 802 000 МВт.год (відповідно до Прогнозного балансу електроенергії об`єднаної електроенергетичної системи України на 2019 рік);

рівень прогнозної ціни на РДН у другому півріччі 2019 року - 1 618, 4 грн/МВт.год;

витрати пов`язані з врегулюванням небалансів електричної енергії - 1 145 332 тис. грн., на рівні пропозиції ДП «НЕК «Укренерго», викладеної у листі від 27 травня 2019 року № 01/19005;

кошторис гарантованого покупця - 124 732 тис. грн, на рівні пропозиції ДП «НЕК «Укренерго», викладеної у листі від 27 травня 2019 року № 01/19005;

3)статтю «амортизація» у структурі тарифу на послуги з передачі електричної енергії на II півріччя 2019 року на рівні 476 810 тис. грн (збільшується на суму 32 455 тис. грн. у зв`язку із збільшенням фактичної амортизації).

4)статтю «прибуток на капітальні інвестиції» у структурі тарифу на послуги з передачі електричної енергії на II півріччя 2019 року на рівні 205 246 тис. грн (зменшено на 32 455 тис. грн - на величину збільшення статті «амортизація»).

5)статтю «податок на прибуток» (передача + диспетчеризація) на рівні 335 476 тис. грн., яку розраховано з урахуванням суми «податку на прибуток» в І півріччі 2019 року, врахованій у діючій структурі тарифу Підприємства на 2019 рік - 236 466 тис. грн, та розрахункової суми річного «податку на прибуток» - 571 942 тис. грн, з урахуванням визначеного ЧЧП. При цьому, на послуги з передачі електричної енергії врахувати суму 267 245 тис. грн з урахуванням розподілу витрат між видами діяльності.

При цьому, на відкритому обговоренні було відзначено:

-ДП «НЕК «Укренерго» в установленому порядку має подати зміни до Інвестиційної програми на 2019 рік з метою коригування джерел фінансування Інвестиційної програми на 2019 рік;

-з метою забезпечення належних умов ефективного і надійного функціонування ринку електричної енергії, за підсумками діяльності ДП «НЕК «Укренерго» (після запровадження нового ринку) та наявності обґрунтованих чинників тариф на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» може бути переглянуто у відповідності до вимог Порядку № 585 та Порядку №866.

За результатами відкритого обговорення було складено Протоколи відкритих обговорень із таблицею узгодження позицій, які оприлюднено на офіційному веб-сайті НКРЕКП у мережі Інтернет 03 червня 2019 року: http://www.nerc.gov.ua/?news=9098, http://www.nerc.gov.ua/?news=9099.

З урахування зазначеного, 07 червня 2019 року на засіданні НКРЕКП, яке проводилося у формі відкритого слухання було прийнято рішення щодо затвердження постанови НКРЕКП «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» на II півріччя 2019 року» та «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «Укренерго» на II півріччя 2019 року».

Разом з тим, вимоги Порядку 585 та Порядку 586 встановлюють період тривалістю календарний рік, на який здійснюється розрахунок тарифу.

При цьому, з пунктом 2 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ринок впровадження повномасштабного ринку електричної енергії відбулось з 01 липня 2019 року, що, в свою чергу, унеможливило встановити тариф на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» та тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «Укренерго» в цілому на 2019 рік.

Додатково суд звертає увагу на те, що відповідно до положень частини 4 статті 33 Закону при ринок оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Як вже було зазначено, частиною 5 статті 33 Закону про ринок передбачено, що оплата послуг з передачі електричної енергії та послуг з диспетчерського (оперативно- технологічного) управління здійснюється за тарифами, які визначаються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики.

Таким чином, доводи позивачів щодо порушення вимог про проведення відкритого обговорення проектів рішень НКРЕКП, а також порушення періоду розрахунку та встановлення тарифів, не відповідає дійсним обставинам справи, та не можуть слугувати підставою для задоволення позовних вимог.

Щодо посилання позивачів на рішення Конституційного суду України від 13 червня 2019 року № 5-р/2019 у справі № 1-17/2018(5133/16), суд зазначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

При цьому, статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» визначено, що Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідно до статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Пунктом 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 5-р/2019 у справі № 1-17/2018(5133/16) встановлено, що частина перша статті 1, пункт 2 частини першої статті 4, частина перша, абзаци перший, другий частини другої статті 5, абзаци другий, третій, четвертий, тридцять дев`ятий, сороковий частини третьої, частина шоста статті 8 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року, визнані неконституційними, втрачають чинність з 31 грудня 2019 року.

Вищезазначені положення Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», які визнані неконституційними Рішенням з 31 грудня 2019 року, передбачають незалежність Регулятора, як державного колегіального органу, процедуру призначення членів Конкурсної комісії, яких призначає Президент України та Верховна Рада України, процедуру призначення та звільнення Президентом України членів Регулятора.

Тобто, Конституційний Суд України перевіривши вищезазначені положення Закону про НКРЕКП на відповідність Конституції України дійшов висновку, що Конституція України, як Основний Закон України не передбачає існування Регулятора, як незалежного державного органу, та не наділяє Президента України та Верховну Раду України повноваженнями щодо вирішення питань утворення НКРЕКП та формування її складу.

Водночас норми Закону про НКРЕКП щодо повноважень Регулятора щодо здійснення державного регулювання, моніторингу та контролю за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Конституційним судом не оцінювались та неконституційними не визнавались.

Таким чином, твердження позивачів про те, що НКРЕКП не має відповідних повноважень щодо встановлення (зміни) тарифів (цін) на послуги у сфері енергетики, а тому оскаржувані постанови є протиправними та підлягають скасуванню, є необґрунтованими, та, відповідно, такими, що не свідчать про правомірність заявлених позовних вимог.

При цьому, оскільки судом не встановлено підстав для задоволення позовних вимог в частині, що стосується оскарження спірних постанов відповідача, суд не вбачає правових підстав для задоволення похідних вимог щодо зобов`язання відповідача утриматися від вчинення дій щодо прийняття постанов про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії.

Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) доведено правомірність прийнятих ним оскаржуваних рішень.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані рішення відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративних позовів Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", Комунального підприємства "Харківводоканал", Товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", Державне підприємство "Гарантований покупець", Акціонерне товариство "Дніпроазот", Акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", Акціонерне товариство "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат", Акціонерне товариство "Запорізький завод феропластів", Товариство з обмеженою відповідальністю "Акванова Девелопмент", Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренджи Сарата", Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківськцемент", Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", Товариство з обмеженою відповідальністю "Трифановка Енерджі", Приватне акціонерне товариство "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна, Комунальне підприємство "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сивашенергопром", Приватне акціонерне товариство "Суха Балка", Приватне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний завод", Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Білоцерківмаз", Товариство з обмеженою відповідальністю "Столичний млин", Товариство з обмеженою відповідальністю "Київхліб", Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський пекарний дім", Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонський машинобудівний завод", Приватне акціонерне товариство "Український графіт", Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергопром Сістем", Ватутінське комунальне виробниче підприємство "Водоканал", Комунальне підприємство Полтавської обласної ради «Полтававодоканал», Товариство з обмеженою відповідальністю "Таврійська ливарна компанія «ТАЛКО», Асоціація «Укрводоканлекологія», Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична Україна ЄК", про визнання протиправними та скасування постанов, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.