Ухвала

від 10.06.2024 по справі 420/5920/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5920/24

У Х В А Л А

10 червня 2024 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, передбаченого ст. 262 ч. 5 КАС України, матеріали адміністративної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТАІС ДІСТРИБЬЮШЕН» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТАІС ДІСТРИБЬЮШЕН» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду у справі №420/5920/24 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Відповідачам запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.

Під час розгляду справи від представника Головного управління ДПС в Одеській області надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України суд при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 4 ст.12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Відповідно до положень ч. 2 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи

Згідно ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно частини 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно частини 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень п.20 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Приписами ч. 6 ст. 262 КАС України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд зазначає, що представником відповідача у клопотанні не було наведено законодавчих підстав розгляду судом адміністративної справи №420/5920/24 в порядку загального позовного провадження та не повідомлено суду фактичних обставин, які унеможливлюють розгляд цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику до нього представників сторін.

Крім того суд зазначає, що характер спірних правовідносин, предмет та спосіб доказування у справі №420/5920/24 не вимагають проведення судового засідання та виклику сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Додатково суд зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відтак, суд зазначає, що проведення розгляду справи в порядку, визначеному ст. 262 ч. 5 КАС України, не позбавляє права сторін у справі надавати докази та висловлювати свою позицію письмово, спростовувати доводи опонентів шляхом надання до суду передбачених КАС України заяв по суті справи.

Як вбачається з матеріалів справи, до суду від Головного управління ДПС в Одеській області та одночасно Державної податкової служби України надійшов відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідачів мав змогу письмово викласти свою правову позицію щодо спірних правовідносин та фактичних обставин справи.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку («Аксен проти Німеччини»), заява №8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Судом були створені для учасників справи належні умови для ознайомлення з рухом адміністративної справи №420/5920/24 шляхом надсилання копій процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки, визначені статтею 44 та іншими статтями КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в заявах по суті справи, письмових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи судом з викликом її учасників.

Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19.

Представником відповідача також не наведено в клопотанні обґрунтувань наявності значної складності розгляду справи №420/5920/24 або її суспільної значності, необхідності суду заслуховувати свідків або експертів у справі.

Також суд звертає увагу, що відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Реалізація права на життя не можлива без реалізації права на здоров`я. Адже нормальне біологічне та соціальне функціонування людини не можливе без здоров`я. Реалізація права на життя у повному об`ємі можливо лише при гарантуванні права на здоров`я.

Право на життя захищається у ст. 2 Конвенції. При цьому, згідно зі сталою практикою ЄСПЛ це право вважається порушеним не тільки у разі позбавлення життя, але і при серйозних пошкодженнях організму людини, які не спричинили його смерть, але представляли серйозну загрозу його життю. Держава повинна не тільки утримуватися від умисного позбавлення людини життя, але і дотримуватися позитивного зобов`язання захищати життя людини від посягань третіх осіб або від ризику хвороби, яка може спричинити смерть.

Згідно статті 3 Закону України «Про національну безпеку України» державна політика у сферах національної безпеки і оборони спрямована на захист: людини і громадянина - їхніх життя і гідності, конституційних прав і свобод, безпечних умов життєдіяльності; суспільства - його демократичних цінностей, добробуту та умов для сталого розвитку; держави - її конституційного ладу, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності; території, навколишнього природного середовища - від надзвичайних ситуацій.

Основними принципами, що визначають порядок формування державної політики у сферах національної безпеки і оборони, зокрема, є принцип верховенства права.

В свою чергу, відповідно до статті 129 Конституції України саме суд забезпечує дотримання принципу верховенства права, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист життя та гідності людини і громадянина, їх конституційних прав і свобод, безпечних умов життєдіяльності.

Тим самим, саме судом через судовий контроль забезпечується належна державна політика у сфері національної безпеки і оборони.

При цьому суд зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан, який продовжувався в подальшому та діє до цього часу.

Враховуючи вищевикладене, а також з метою недопущення загрози життю та здоров`ю учасників судового процесу суд доходить висновку, що клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись приписами ст.ст. 5-11, 12, 44-47, 241, 243, 248, 256, 257-263, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області про розгляд адміністративної справи №420/5920/24 в порядку загального позовного провадження - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Ухвала окремо від рішення суду у справі оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Білостоцький О.В.