Рішення

від 10.06.2024 по справі 600/6824/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2024 року м. Чернівці Справа № 600/6824/23-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛРЕЙ" до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЛРЕЙ звернулося до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA 408000/2023/000429/2 від 04.09.2023, а також оформлену картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2023/001494 від 04.09.2023.

В обґрунтування протиправності оскаржуваних рішень позивач зазначав, що на підставі зовнішньоекономічного контракту ТОВ ЕЛРЕЙ імпортувало на митну територію України продукцію: керамічний лампотримач у кількості визначеному інвойсом та іншими товаросупровідними документами. З метою митного оформлення та випущення товарів у вільний обіг до Чернівецької митниці було подано митну декларацію та відповідні товаросупровідні документи. За результатами розгляду поданих документів було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації.

Позивач вважає, що подані ним до митного оформлення документи за назвою і змістом відповідали вимогам встановленим ст. 53 Митного кодексу України, однак митниця не довела, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому митниця не обґрунтувала та не довела неможливість визначення митної вартості за ціною контракту (методом № 1). Відтак, в порушення норм МК України, відповідач безпідставно прийняв оскаржуване рішення, картку відмови та неправомірно застосував резервний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.

За вказаною позовною заявою відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.

Чернівецька митниця Державної митної служби України (далі - відповідач) подала до суду відзив, в якому вказувала, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. У відзиві відповідач зазначив, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідач наголошував, що при аналізі поданих до митного оформлення документів, виявлені розбіжності та неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо повноти, правильності та коректності інформації, зазначеної у вказаних документах. Посилаючись на положення, передбачені Митним кодексом України, відповідач вказував, що обов`язок доведення ціни товару покладений на декларанта. Відповідач також зазначив про те, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосовано у зв`язку з відсутністю інформації у митного органу щодо операцій імпорту в Україні ідентичних товарів. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовано у зв`язку із відсутністю в митного органу інформації щодо оформлення подібних (аналогічних) товарів. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не був використаний у зв`язку із відсутністю в митного органу інформації щодо основи для віднімання. Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не був використаний у зв`язку із відсутністю в митного органу основи для додавання вартості. Таким чином, митну вартість обґрунтовано визначено за резервним методом.

З огляду на наведене, відповідач вважає, що під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваного рішення він діяв у відповідності до вимог законодавства, не порушував права та законних інтересів позивача, тому відсутні підстави для задоволення позову.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Між позивачем та фірмою MINQING YUFA CERAMICS AND ELECTRONICS CO., LTD (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № 1/8.02 від 08.02.2018, за умовами якого позивач придбав патрони для LED-ламп, для напруги до 250В, цоколь Е27: Керамічний лампотримач Е27 3 планкою - 140000шт.; керамічний лампотримач E27 -36000 шт.; для цивільного використання, побутові. Країна виробництва: CN.

04.09.2023 представник позивача ТОВ Компас Вед подав до Чернівецької митниці Держмитслужби України електронну митну декларацію №23UA408020053752U0 з метою митного оформлення товару: патрони для LED-ламп, для напруги до 250В, цоколь Е27, керамічний лампотримач Е27 з планкою -140000 шт.; керамічний лампотримач E27 для LED- ламп 28000 шт.; керамічний лампотримач для LED- ламп 24000 шт, для цивільного використання, побутові, згідно з якою вартість ввезеного позивачем на митну територію України товарів складає 12312,0000 доларів США за курсом валюти 36,5686 грн (а.с. 17 на звороті - 18).

За результатом перевірки митної декларації, а також інших документів, посадовою особою митного органу складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2023/001494 від 04.09.2023 (а.с. 85 - 86).

Неподання документів, що витребовував відповідач на спростування сумнівів митного органу щодо митної вартості товару, яку визначив декларант, стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

За результатами розгляду митної декларації, Чернівецькою митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA 408000/2023/000429/2 від 04.09.2023, яким фактично скоригована заявлена декларантом митна вартість ввезеного товару на суму 55924,00 доларів США (а.с. 83 84).

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ (далі - МК України) заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 1 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 та 7 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Положеннями ч. 2 та 3 ст. 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).

За приписами ч. 8 ст. 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 07.05.2020 у справі № 826/10527/17, у постанові від 09.06.2020 у справі № 1.380.2019.002044.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК України (ст. 53) заборонено, проте надання документів, які підтверджують митну вартість товарів, що визначені ч. 2 ст. 53 МК України, є обов`язком декларанта. До таких документів які підтверджують митну вартість товарів відносять зокрема такі документи як рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), банківські платіжні документи, або інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що стосуються оцінюваного товару та які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

З матеріалів справи видно, що 04.09.2023 позивач подав митну декларацію №23UA408020053752U0 з метою митного оформлення товару: патрони для LED- ламп, для напруги до 250В, цоколь Е27, керамічний лампотримач Е27 з планкою -140000шт.; керамічний лампотримач E27 для LED- ламп 28000 шт.; керамічний лампотримач для LED- ламп 24000 шт. Для цивільного використання, побутові, згідно з якою вартість ввезеного позивачем на митну територію України товарів складає 12312,00 доларів США за курсом валюти 36,5686 грн (а.с. 17 на звороті -18).

На виконання вимог, передбачених ст. 53 МК України, разом з вказаною декларацією декларантом було надано до митного органу такі документи:

-пакувальний лист б\н 22.03.2023,

-рахунок-фактура (інвойс) MYF-PI-230322 від 22.03.2023

-коносамент GSZS0112100С від 09.07.2023

-автотранспортна накладна 045974 від 28.08.2023

-супровідний документ ТІ 23PL322080NS63YG15 від 25.08.2023;

-сертифікат про походження товару 23 СЗ 5 00В0466/00004 від 17.08.2023;

-декларація про походження товару MYF-PI-230322 від 22.03.2023;

-рахунок-фактура про надання транспортно- експедиційних послуг ТФ5 від 25.08.2023;

-документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 28.08.2023;

-прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 21.03.2023;

-висновок про вартісні характеристики товару висновок ДП "УПЗЕ" №1404 від 28.08.2023;

-розрахунок ціни (калькуляція) 22.03.2023;

-доповнення до зовнішньоекономічного договору № 1 від 02.05.2019;

-доповнення до зовнішньоекономічного договору № 11 від 22.03.2023;

-доповнення до зовнішньоекономічного договору № 2 від 22.12.2021;

-зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу № 1/8.02 від 08.02.2018;

-інші некласифіковані документи лист ICCUA №0477від 28.08.2023;

-інші некласифіковані документи сертифікат ССРІТ №233500В0/001 від 21.08.2023;

-договір про надання послуг митного брокера № 19 від 11.10.2019

-копія митної декларації країни відправлення 310120230517677428 від 08.07.2023.

Надання вказаних документів до митного органу підтверджується карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2023/001494 від 04.09.2023 (а. с. 85 86).

Наведені обставини підтверджуються відповідачем у відзиві на позов.

При перевірці поданих документів посадовою особою митниці встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:

- в додатку № 1 від 02.05.2019 до контракту від 08.02.2018 №1/8.02 заявлено, що умови поставки (FOB/CFR або інші) вказуються в додатку до даного контракту і можуть відрізнятися в різних поставках. Додаток від №11 від 22.03.2023 не містить відомостей на яких умовах постачається товар та зафіксовано ціни. Роз`яснень не надано;

-п.4 контракту від 08.02.2018 №1/8.02 передбачена наявність письмової заявки на товар, відповідно до якої здійснюється поставка. Заявка до оформлення не надана;

-п.5 контракту від 08.02.2018 №1/8.02 передбачена наявність упаковки та маркування. В п.3 цього контракту зазначено складові, що входять в ціну товару, але безпосередньо для умов CFR Іллічівськ/Одеса. Згідно з інвойсом від 22.03.2023 № MYF-PI-230322 товар постачається на умовах FOB NINGBO. Відомості, що входить в ціну товару на умовах FOB NINGBO, зокрема, вартість упаковки та маркування, відсутні. Крім того, ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна (фактурна вартість) за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення. Так виникає питання щодо документального підтвердження включення перелічених складових до митної вартості товару;

-п.8 контракту від 08.02.2018 №1/8.02 передбачена наявність попередньої оплати. Відомостей щодо здійснення/нездійснення оплати за товар не надано. Зауважуємо, що, відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ, документом, що підтверджує митну вартість, зокрема, є, якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, а за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- товаросупровідних документ ТІ від 25.08.2023№ 23PL322080NS63YG15 не містить відомостей щодо вартості вантажу;

-калькуляція б/н від 22.03.2023 містить відомості щодо товару в цілому, а не по кожному артикулу. Крім того, відсутнє документальне підтвердження заявлених в калькуляції числових значень;

-згідно з відомостями, зазначеними у гр.16 CMR від 28.08.2023 №045974, перевізником товару є TRANS LOGISTIC LLC. Для підтвердження вартості перевезення надані рахунок від 25.08.2023 №ТФ5 та довідка від 28.08.2023 б/н від ТОВ Транс Фоварит. Роз`яснень з цього приводу не надано;

-рахунок від 25.08.2023 №ТФ5 містить посилання на договір від 05.09.2022 №05/09/22, який до оформлення не наданий. Таким чином, відсутні відомості щодо умов перевезення, оплати тощо;

-згідно з розрахунку до МД додано транспортні витрати в сумі 87208,35 грн. Відповідно до довідки від 28.08.2023 б/н загальна сума транспортування становить 113178,27 грн. Рахунок від 25.08.2023 №ТФ5 виставлений на загальну суму 235794,33 грн. Заявлені в довідці 28.08.2023 б/н числові значення не співпадають з відомостями, заявленими в рахунку від 25.08.2023 №ТФ5. Крім того, додано транспортні витрати без урахування винагороди експедитора та експедиційних послуг на території України. Експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту, але відомостей, які б документально підтвердили безпосередньо вартість та критерій розподілу експедиторських послуг на до/після кордону України, не надано. Оскільки довідка про перевезення не є документом первинного бухгалтерського обліку та не міститься в переліку документів згідно з наказом МФУ від 24.05.2012 №599, виникає питання щодо документального підтвердження числового значення доданих транспортних витрат.

-у поданому до митного оформлення висновку Укрпромзовнішекспертиза від 28.08.2023 №1404 щодо проведення аналізу відповідних цінових умов контракту поточній кон`юнктурі ринку, зазначені лише посилання на джерела інформації. Даний висновок не може бути взятий до уваги митним органом, оскільки самі джерела або витяги з них, які підтверджують заявлений рівень цін, не надано. Таким чином у зазначеному висновку відсутнє документальне підтвердження числових значень;

-в копії митної декларації країни відправлення від 08.07.2023 №310120230517677428 заявлена загальна середня ціна по товарах, хоча згідно з додатком до контракту та інвойсу ціна виставлена за шт. по кожному артикулу. Не підведена ціна одиниці товару.

У зв`язку з цим, відповідачем з посиланням на ч. ч. 2-3 ст. 53 МК України, п. 1 ч. 5 ст. 54 МК України, що позиціонується з положеннями ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (для підтвердження умов оплати за товар);

-за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів;

-транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження умов перевезення та числових значень транспортних витрат, які є складовими митної вартості товару);

-якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар);

-виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати);

-каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (для підтвердження числових значень щодо вартості товару та умов поставки).

Також повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару.

За результатом розгляду митної декларації та поданих декларантом документів, Чернівецькою митницею винесено Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 408000/2023/000429/2 від 04.09.2023 та Картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2023/001494 від 04.09.2023.

Із змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів видно, що всі додатково надані документи, які не взяті до уваги оскільки, на думу відповідача, не спростовують зазначені у вказаному рішенні розбіжності.

Дослідженням рішення про коригування митної вартості товарів встановлено, окрім наведених вище обставин, що заявлена митна вартість товарів не може бути визнана митним органом. Відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення спірної вартості товарів. В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до ст. ст. 59, 60 МК України неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до ст. ст. 62, 63 МК України методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості резервний.

За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару №1 за МД №UA 100230/2023/011265 від 26.05.2023 Апаратура електрична для комутації електричних кіл патрони для LED ламп в асортименті:Патрон ENERGIO Е27 карболітовий арт. LН-е27В -50 тис.шт. Патрон ENERGIO Е27керамічний арт. LH-e27C -30 тис.шт. Торговельна марка: ENERGIO. Країна виробництва: СN. Виробник: ZHEJIANG LEIAO IMPORT EXPORT CO., LTD. Вага нетто 3571,25 кг, рівень митної вартості 6,20 USD/кг. Висновок: подання нової митної декларації за ціною товарів, зазначених в Рішенні про коригування митної вартості.

За змістом ст. 55 МК України Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Як зазначалося вище, відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно положень ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

При цьому, враховуючи фактичні обсяги партії товарів, для визначення митної вартості використовується найменша вартість із альтернативних, згідно наявної у митного органу інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Витребування документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поряд з цим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Наведені висновки узгоджуються з правовим висновками, викладеними у подібних правовідносинах як Верховним Судом України у судових рішеннях від 31.03.2015 у справі №21-127а15, від 02.06.2015 у справі №21-498а15, так і Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, від 14.08.2018 у справі №826/5868/16.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Стосовно розбіжностей, про які зазначено в оскаржуваному рішенні про корегування митної вартості товарів, що згідно додатку № 1 від 02.05.2019 до контракту від 08.02.2018 №1/8.02 заявлено, що умови поставки (FOB/CFR або інші) вказуються в додатку до даного контракту і можуть відрізнятися в різних поставках. Додаток № 11 від 22.03.2023 не містить відомостей на яких умовах постачається товар та зафіксовано ціни. Різні умови поставки передбачають різний момент переходу ризиків між продавцем та покупцем, а також різний перелік обов`язки, які відповідно покладаються на сторони. Від цього залежить включення до митної вартості складових на виконання ч. 10 ст. 58 МКУ.

У позові позивач стверджував, що в додатку № 1 від 02.05.2019 до контракту від 08.02.2018 №1/8.02, сторонами визначено, що умови поставки (FOB/CFR або інші) вказуються в додатку до даного контракту і можуть відрізнятися в різних поставках. Норма контракту на яку посилається митниця не обмежує сторін у визначенні умов поставки в інших, будь - яких прийнятних для сторін та правил ділового обороту документах. У вказаних додатках визначено кількість та вартість партії поставки, що відповідає як умовам укладеного договору, так і вимогам для підтвердження митної вартості товарі і такі відомості узгоджуються із наданим інвойсом. Окрім того, в поданій митній декларації було вказано базис поставки, що дало можливість митниці визначити умови поставки.

Стосовно розбіжностей, про які зазначено в оскаржуваному рішенні про корегування митної вартості товарів, що згідно п.4 контракту від 08.02.2018 №1/8.02 передбачена наявність письмової заявки на товар, відповідно до якої здійснюється поставка. Заявка до оформлення не надана. Калькуляція б/н від 22.03.2023 містить відомості щодо товару в цілому, а не по кожному артикулу. Крім того, відсутнє документальне підтвердження заявлених в калькуляції числових значень суд зазначає наступне.

Відносно посилань відповідача в оскаржуваному рішенні про ненадання декларантом ні заявки, до митного оформлення, то такі не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи, оскільки згідно МД та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом було надано інвойс прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 21.03.2023 який містить кількість, асортимент, номенклатуру, умови поставки.

До того ж згідно вимог п. 3 ч. 2 ст. 53 МК України, саме рахунок-фактура (інвойс) є документами, які підтверджують митну вартість товарів.

Відтак у відповідача, виходячи з характеру вказаних документів і дати їх складання, очевидно не могло виникнути жодних обґрунтованих сумнівів відносно джерела достовірної інформації щодо фактично поставленого товару, яка логічно і правомірно відображена саме в документах, які складені безпосередньо в момент поставки (відвантаження) товару, а саме Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 21.03.2023 та Рахунок-фактура (інвойс) MYF-PI-230322 від 22.03.2023 (а.с. 40 на звороті, 45 на звороті).

Стосовно Калькуляції б/н від 22.03.2023, яка містить відомості щодо товару в цілому, а не по кожному артикулу, суд зазначає, що відповідачем не доведено суду, що вказана обставина у поданих декларантом документах розбіжності дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості (приписи ч. 3 ст. 53 МК України).

Стосовно розбіжностей, про які зазначено в оскаржуваному рішенні про корегування митної вартості товарів, що згідно з розрахунку до МД додано транспортні витрати в сумі 87208,35 грн. Відповідно до довідки від 28.08.2023 б/н загальна сума транспортування становить 113178,27 грн. Рахунок від 25.08.2023 №ТФ5 виставлений на загальну суму 235794,33 грн. Заявлені в довідці 28.08.2023 б/н числові значення не співпадають з відомостями, заявленими в рахунку від 25.08.2023 №ТФ5. Крім того, додано транспортні витрати без урахування винагороди експедитора та експедиційних послуг на території України. Експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту, але відомостей, які б документально підтвердили безпосередньо вартість та критерій розподілу експедиторських послуг на до/після кордону України, не надано. Оскільки довідка про перевезення не є документом первинного бухгалтерського обліку та не міститься в переліку документів згідно з наказом МФУ від 24.05.2012 №599, виникає питання щодо документального підтвердження числового значення доданих транспортних витрат.

Із змісту листа ТОВ ФАВОРИТ ТРАНС від 02.10.2023 видно, що 05.09.2022 між ТОВ ФАВОРИТ ТРАНС та ТОВ ЕЛРЕЙ було укладено договір № 05/09/22. Відповідно до умов укладеного договору ТОВ ФАВОРИТ ТРАНС зобов`язувалось надати послуги із перевезення вантажів по узгодженому сторонами маршруту, тощо. Компанія перевізник здійснювала перевезення вантажів згідно контейнеру № TCKU6844458. У листі також зазначено, що вказаним контейнером перевозилось декілька партій вантажу за наступними коносаментами: Коносамент GSZS0112100C; Коносамент GSZS0112100G; Коносамент GSZS0112100F; Коносамент GSZS0112100J; Коносамент GSZS0112100D; Коносамент GSZS0112100E; Коносамент GSZS0112100A; Коносамент GSZS0112100I. Вказані коносаменти також були доставлені в адресу одного й того ж замовника - ТОВ ЕЛРЕЙ та оплачувались згідно одного виставленого рахунку - № ТФ5 від 25.08.2023, але перевозились різними партіями. Вартість транспортування до митної території України згідно Коносаменту GSZS0112100C становить 87208,35 грн та складається з: морське перевезення Ningbo - Gdansk, Poland за коносаментом GSZS0112100C - 26329,39 грн; міжнародне перевезення за єдиним перевізним документом за коносаментом GSZS0112100C по маршруту: м. Гданськ, Польща - п/п Рава Руська - 24135,28 грн; допоміжні послуги з транспортування вантажу на митній території Польщі - 36743,68 грн (а.с. 23).

Вказана сума була відображена в поданій митній декларації та підтверджена поданими документами. Таким чином посилання митниці на те, що декларантом не вірно визначено всі складові митної вартості, а зокрема витрати на транспортування не відповідають дійсності.

Стосовно розбіжностей, про які зазначено в оскаржуваному рішенні про корегування митної вартості товарів, що згідно п.5 контракту від 08.02.2018 №1/8.02 передбачена наявність упаковки та маркування. В п.3 цього контракту зазначено складові, що входять в ціну товару, але безпосередньо для умов CFR Іллічівськ/Одеса. Згідно з інвойсом від 22.03.2023 № MYF-PI-230322 товар постачається на умовах FOB NINGBO. Відомості, що входить в ціну товару на умовах FOB NINGBO, зокрема, вартість упаковки та маркування, відсутні. Крім того, ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна (фактурна вартість) за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення. Так виникає питання щодо документального підтвердження включення перелічених складових до митної вартості товару;

Поряд з цим, згідно обставин справи, декларантом вартість товару була визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції): в МД №23UA408020053752U0 від 04.09.2023 вказано, що вартість ввезеного позивачем товару складає 12312,0000 доларів США (а.с. 15 на звороті - 16).

Так, з матеріалів справи вбачається, що 08.02.2018 між MINQING YUFA CERAMICS AND ELECTRONICS CO., LTD, як продавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛРЕЙ", як покупцем, укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товару №1/8.02 (далі - Контракт, Договір) (а. с. 25 на звороті - 26).

Відповідно до пункту 1 Контракту предметом даного Контракту є: Продавець MINQING YUFA CERAMICS AND ELECTRONICS CO., LTD, продає, а Покупець купує на умовах CFR Іллічівськ/Одеса товар в кількості, по цінам і технічним умовам, вказаних в додатках, які є невід`ємною частиною Контракту.

Згідно пунктів 3 Контракту ціна встановлюється в доларах і погоджується як CFR Іллічівськ/Одеса. В ціну товару включається вартість тари, упаковки і маркування, ліхтер, відвантаження товару на судно, що включає укладення у трюми (стивідорні роботи). Вони проводяться силами та засобами Продавця і оплачуються за його рахунок. Сума контракта є сума всіх його Додатків.

Згідно п.4 Контракту поставка по діючому контракту повинна бути марка та ціна товару (найменування та ціна за одиницю) погоджуються сторонами по кожній окремій партії та вказуються в інвойсах.

Загальна ціна цього контракту складається з сум інвойсів, виставлених до даного контракту .

Пунктом 3.1 Контракту передбачено, що умови оплати погоджуються між сторонами на кожну окрему партію та вказуються в інвойсах.

У позові позивач стверджував, що додатковою угодою № 1 від 08.02.2018, сторонами погоджено, що умови поставки вказуються у додатку до даного контракту та можуть відрізнятись в різних поставках. Додатковою угодою № 11 від 22.03.2023 сторони погодили найменування товару, що постачається в даній поставці, його кількість і вартість, предметом імпорту є лампотримачі. Всі інші поставки відбуваються відповідно до окремо узгоджених сторонами умов. Зокрема, спеціально для визначення базису поставки для кожної конкретної партії, сторонами було укладено додаткову угоду про те, що базис конкретної партії поставки визначається в додатках до контракту (договору). Із правил ділового обороту та товаросупровідних документів вбачається, що такими додатками можуть бути фактично будь - які документи, узгоджені сторонами, що виразилось в підписаному сторонами інвойсі, в якому визначені всі необхідні складові визначення митної вартості, в тому числі й вартість, кількість продукції, умови поставки згідно правил Інкотермс.

За умовами FOB, продавець несе всі витрати та ризики до моменту, коли товари завантажуються на борт судна. Відповідальність продавця не закінчується в цьому пункті, за винятком випадків, коли товари "привласнюються до контракту", тобто вони "чітко відкладені або визначені іншим чином як договірні товари". Тому контракт FOB вимагає від продавця доставити товари на борт судна що призначається покупцем у спосіб, звичайний у конкретному порту, в цьому випадку продавець повинен також організувати експортне оформлення. З іншого боку, оплата покупцем вартості морських вантажних перевезень, коносаментних зборів, страхування , витрати на вивантаження та транспортування від порту прибуття до пункту призначення. Оскільки Інкотермс у 1980 року запровадив Інкотермс FCA, FOB повинен використовуватися лише для перевезення через морський та внутрішній водний шлях без контейнерних перевезень.

Стосовно розбіжностей, про які зазначено в оскаржуваному рішенні про корегування митної вартості товарів, що згідно у поданому до митного оформлення висновку Укрпромзовнішекспертиза від 28.08.2023 №1404 щодо проведення аналізу відповідних цінових умов контракту поточній кон`юнктурі ринку, зазначені лише посилання на джерела інформації. Даний висновок не може бути взятий до уваги митним органом, оскільки самі джерела або витяги з них, які підтверджують заявлений рівень цін, не надано. Таким чином у зазначеному висновку відсутнє документальне підтвердження числових значень.

Суд не погоджується із таким доводами відповідача, оскільки із наданого листа вбачається, що виходячи із аналізу цінової інформації, підприємств виробників та постачальників відповідної та подібної продукції, рівень цін на керамічні лампотримачі, що імпортуються згідно з Інвойсом № МYF-PI-230322 від 22.03.2023 та Додатком № 11 до 22.03.2023 до контракту № 1/8.02 від 08.02.2018, на умовах поставки FOB - Ningbo, Китай, відповідає поточній кон`юнктурі ринку (а.с. 24).

Рівень цін може змінюватись в залежності від якості зазначеного товару, умов оплати, розміру партії, кон`юнктурної ситуації на ринку, тощо. Джерела інформації: Інтернет ресурси: globalsources.com та інші. alibaba.com, made-in-china.com. Висновок дійсний протягом 30 діб від дати видачі і носить консультаційний характер. Отже, заявлена ціна в цілому відповідає кон`юнктурі ринку та є середньою ціною на ринку аналогічних товарів. Окрім того у вказаному листі прямо позначено джерела інформації, які використовувались для аналізу цін на ринку. Таким чином сам зміст наданого документу спростовує положення митниці, а наданий документ носить консультаційний характер та не є основним при визначенні митної вартості.

Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд погоджується з твердженням позивача про подання ним разом з митною декларацією до митного органу усіх належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.

Наведене свідчить про безпідставність та незаконність оскаржуваних у цій справі рішень.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість зазначення позивачем у МД вартості товару: патрони для LED- ламп, для напруги до 250В, цоколь Е27, керамічний лампотримач Е27 з планкою -140000шт.; керамічний лампотримач E27 для LED- ламп 28000 шт.; керамічний лампотримач для LED- ламп 24000 шт. для цивільного використання, побутові, згідно з якою вартість ввезеного позивачем на митну територію України товарів складає 12312,00 доларів США.

Більше того, в оскаржуваному рішенні зазначено, що за основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість №1 за МД №UA 100230/2023/011265 від 26.05.2023 Апаратура електрична для комутації електричних кіл патрони для LED ламп в асортименті: Патрон ENERGIO Е27 карболітовий арт. LН-е27В -50 тис.шт. Патрон ENERGIO Е27керамічний арт. LH-e27C -30 тис.шт. Торговельна марка: ENERGIO. Країна виробництва: СN. Виробник: ZHEJIANG LEIAO IMPORT EXPORT CO., LTD. Вага нетто 3571,25 кг, рівень митної вартості 6,20 USD/кг.

Суд звертає увагу, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення надавав оцінку митній декларації №UA 100230/2023/011265 від 26.05.2023, яка не стосується даної справи (в даному випадку позивачем було подано іншу декларацію, яка міститься в матеріалах справи), яка згідно оскаржуваної картки відмови №UA408020/2023/001494 не надавалася позивачем на підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Однак, відповідачем усупереч обов`язку, встановленого ч. 2 ст. 77 КАС України, у ході розгляду судом цієї справи не наведено належного обґрунтування використання саме вказаної митної декларації для визначення митної вартості ввезеного позивачем товару.

Наведене дає суду додаткові підстави для висновку про недоведеність відповідачем правомірності прийняття оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товару.

З огляду на викладене, та надані позивачем докази на підтвердження здійснення витрат на перевезення ввезеного товару, що не були спростовані відповідачем у відзиві, суд відхиляє доводи відповідача у зазначеній вище частині оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та вважає таку позицію митного органу не обґрунтованою.

Відтак, суд погоджується з твердженням позивача про подання ним разом з митною декларацією до митного органу усіх належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.

Як вбачається із оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів у зв`язку із виявленням наведених вище розбіжностей у документах декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (для підтвердження умов оплати за товар); за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження умов перевезення та числових значень транспортних витрат, які є складовими митної вартості товару); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар); виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (для підтвердження числових значень щодо вартості товару та умов поставки).

На запит митного органу, позивач листом повідомив, що всі необхідні та передбачені законом документи передано, додаткових даних наша компанія не має.

Під час розгляду справи відповідач не довів, що витребувані митним органом у декларанта документів є документами, необхідними для усунення (спростування) саме тих розбіжностей, які мали місце на думку митного органу в документах, поданих позивачем до митного оформлення товару.

Більше того, відповідачем не надано суду обґрунтованих доводів й, відповідно, не доведено наявності правових підстав для обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару за ціною договору.

З аналізу оскаржуваного рішення встановлено, що відповідачем застосовано резервний метод визначення митної вартості без обґрунтування неможливості застосування кожного із попередніх методів.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Подані позивачем до митного оформлення документи за назвою і змістом відповідали вимогам ст. 53 МК України.

Вирішуючи спір, суд також звертає увагу на те, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару зазначено про проведення з декларантом консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів, вказано причини неможливості застосування другого п`ятого методів визначення вартості товару.

При вирішенні даного спору суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Зі змісту оскаржуваного рішення та поданого відзиву вбачається, що шляхом обміну електронними листами відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів.

З огляду на викладене, а також зважаючи на протиправність аргументів митного органу, викладених у оскаржуваному рішенні, на думку суду, працівники митного органу протиправно не застосували перший метод визначення митної вартості товару за ціною угоди та визначили митну вартість товарів за резервним методом.

Однак, жодних доказів на підтвердження реальності проведення процедури консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів відповідачем в ході судового розгляду не надано.

Суд звертає увагу, що формальне посилання митного органу в рішенні на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.05.2022 у справі №809/506/17 та від 14.06.2022 у справі №809/257/17, яку суд враховує в силу ч. 5 ст. 242 КАС України.

Таким чином, посилання митного органу на те, що у оскаржуваному рішенні між ним та декларантом відбулась процедура консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, є безпідставними, оскільки проведення такої консультації не підтверджується жодним доказом.

Аналогічна позиція викладена в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2023 по справі №600/316/23-а.

Враховуючи викладене, перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність критеріям, наведених у ч. 2 ст. 2 КАС суд приходить до висновку про те, що при їх прийнятті відповідач діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого виду рішень; недобросовісно й нерозсудливо.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA 408000/2023/000429/2 від 04.09.2023 є протиправним, тому наявні підстави і для скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2023/001494 від 04.09.2023.

Решта доводів учасників справи, в тому числі зазначені відповідачем у відзиві, не спростовують висновків суду щодо протиправності винесеного відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 8563,72 грн.

Оскільки позов задоволено повністю, то суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 8563,72 грн.

Стосовно витрат, пов`язаних із залученням перекладача в сумі 9705,00 грн, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в т. ч.: пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Згідно ч. 3 8 ст. 137 КАС України спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

У випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом приписів ч. 9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому ч. 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на залучення перекладача підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому при визначенні суми відшкодування судових витрат суд встановлює розмір витрат на залучення перекладача на підставі договорів рахунків та інших доказів, пов`язаність цих витрат із розглядом справи. Витрати на залучення перекладача мають бути документально підтверджені та доведені договором, рахунками, платіжним документом про оплату таких послуг тощо.

Судом встановлено, що до матеріалів справи позивачем долучено документи з офіційним перекладом на державну мову.

На підтвердження понесених судових витрат на переклад документів позивачем надано наступні докази: акт надання послуг від 02.11.2023 на суму 9705,00 грн, який підписаний між ТОВ "ЕЛРЕЙ" та ФОП ОСОБА_1 ; рахунок на оплату письмового перекладу тексту № В 1020236418 від 30.10.2023 на суму 9705,00 грн; платіжну інструкцію №665 від 30.10.2023 на суму 9705,00 грн.

Враховуючи, що у справі міститься документальне підтвердження понесення позивачем судових витрат пов`язаних із залученням перекладача у розмірі 9705,00 грн, суд вважає за необхідне стягнути вказані витрати з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 77, 90, 139, 241, 246, 250 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA 408000/2023/000429/2 від 04.09.2023.

3. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2023/001494 від 04.09.2023.

4. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛРЕЙ" за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці Державної митної служби України судові витрати (судовий збір) в сумі 8563,72 грн.

5. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛРЕЙ" судові витрати пов`язані із залученням перекладача в розмірі 9705,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці Державної митної служби України.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування учасників процесу:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛРЕЙ" (вул. Академіка Проскури, буд. 1, корпус 45, офіс 125, м. Харків, код ЄДРПОУ 41268357);

відповідач - Чернівецька митниця Державної митної служби України (вул. Руська, 248-М, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 43971359).

Суддя В.К. Левицький