15/495
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.12.07 Справа №15/495.
Господарський суд Сумської області у складі:
Головуючого судді Малафеєвої І. В.
розглянувши справу
За позовом Колективного малого підприємства “Моноліт” м.Ромни
до відповідача Роменської міжрайонної державної податкової інспекції
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Закрите акціонерне товариство “Лотос –Констар”
про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення
Представники сторін:
від позивача не з'явився
від відповідача Біловол Л.О., Феденко О.В.
від третьої особи не з'явився
Суть спору: позивач просить суд визнати недійсним податкове повідомлення –рішення від 07.08.2003 року № 00008223301/0 та № 0000832301/0, від 05.09.2003 року № 00008223301/1 та 0000831301/1.
Згідно уточнених позовних вимог позивач просить суд визнати недійсними податкові повідомлення - рішення відповідача № 0000822301/0 від 07.08.2003 р. № 0000832301/0 від 07.08.2003 р., № 0000822301/1 від 05.09.2003 р. та № 0000832301/1/1 від 05.09.2003 р. в частині донарахування податку на додану вартість за грудень 2001 р. в сумі 32305,00 грн., податку на прибуток в сумі 43400,00 грн. та застосування відповідних штрафних санкцій; застосування фінансової санкції по податку на додану вартість в сумі 20335,00 грн. та по податку на прибуток в сумі 29950,00 грн.
Відповідач проти позову заперечує, рішення вважає законними та обґрунтованими.
В судове засідання 10.12.2007 р. представник позивача вдруге не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких додаткових пояснень не подав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі п.4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
З моменту залучення закритого акціонерного товариства “Лотос –Констар” третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ухвалою суду від 18.08.2006 р. в судове засідання представники третьої особи всьоме не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази по справі, суд встановив наступне.
Підставою для винесення податкових повідомлень - рішень № 0000822301/0 від 07.08.2003 р., № 0000832301/0 від 07.08.2003 р. був акт відповідача від 04.08.2003 р. № 209/13999028 про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства КМП "Моноліт" за період з 01.10.2001 р. по 01.04.2003 р., згідно якого позивачу донараховано податку на прибуток 48820,00 грн. основний платіж та 54360 грн. - штрафні санкції; податку на додану вартість 33734,00 грн. - основний платіж та 37202,00 грн. - штрафні санкції.
Позивач не погодився із зазначеними повідомленнями - рішеннями та 18.08.2003 р. в порядку адміністративного оскарження звернувся до відповідача із скаргою, за результатами розгляду якої відповідач залишив без змін податкові повідомлення - рішення № 0000822301/0 від 07.08.2003 р., № 0000832301/0. від 07.08.2003 р. та виніс податкові повідомлення - рішення № 0000822301/1 від 05.09.2003 р. та № 0000832301/1 від 05.09.2003р.
Однак, позивач вважає, що донарахування йому відповідачем 43400,00 грн. податку на прибуток за 4 квартал 2001 р., 32305,00 грн. податку на додану вартість за грудень 2001 р. і відповідних штрафних санкцій та застосування фінансових санкцій по податку на прибуток у розмірі 29950,00 грн. та по податку на додану вартість у розмірі 20335,00 грн. не відповідає вимогам чинного законодавства, уточнив згідно заяви № б/н від 11.11.2003 р. позовні вимоги та просить визнати недійсними податкові повідомлення - рішення податкові повідомлення - рішення відповідача № 0000822301/0 від 07.08.2003 р. , № 0000832301/0 від 07.08.2003 р., № 0000822301/1 від 05.09.2003 р. та № 0000832301/1 від 05.09.2003 р. в зазначеній частині.
Суд, однак, вважає ці податкові повідомлення-рішення прийнятими правомірно, виходячи із наступного.
КМП "Моноліт" в IV кварталі 2001 року в порушення вимог п.5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97р. безпідставно віднесено до складу валових витрат вартість матеріалів на суму 161525 грн. ( накладна № 127 від 24.10.2001р.), в грудні 2001 року в порушення пп.7.4.1, п.7.4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму 32305 грн.(податкова накладна №47 від 24.10.2001р.), неотриманих від ЗАТ " Лотос-Констар".
Надані позивачем як доказ вищевказані накладні не можуть бути підставою для віднесення на валові витрати та включенню до складу податкового кредиту, тому що вони не забезпечені фактичним рухом товару, тобто є безтоварними, з наступних причин.
Відповідно до довідки перевірки ЗАТ "Лотос-Констар" щодо підтвердження господарських взаємовідносин з КМП "Моноліт" № 000866-230-105 24603594 від 28.10.03р. не встановлено факту продажу ЗАТ "Лотос-Констар" на адресу КМП "Моноліт" даних матеріалів.
Виходячи з матеріалів зустрічної перевірки, ЗАТ "Лотос-Констар" по даній угоді ніяких бухгалтерських проводок не робив; суму 161525 грн. до складу валових доходів декларації з податку на прибуток не включав; податку на додану вартість в сумі 32305 грн. на зобов'язання декларації за жовтень 2001р. не включав; метал на адресу "Позивача" не відправляв; оплату за даний метал не отримував; на момент проведення даної операції ЗАТ "Лотос-Констар" на балансі і в наявності даного металу не мав (підприємство не могло продати те, чого в нього не було).
КМП "Моноліт" уклав з цим контрагентом договір схову №б/н від 24.10.2001р., по якому ЗАТ "Лотос-Констар" зобов'язується прийняти та зберігати відповідні матеріали, але не має акту приймання-передачі даних матеріалів від ЗАТ " Лотос-Констар", у КМП "Моноліт" немає доказів проведення розрахунків за дані матеріали. Проведеною інвентаризацією по КМП "Моноліт" (наказ від 14.07.03р. №62) ні за описом, ні фактично даних матеріалів не встановлено.
Відповідно до п.1.31 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.
Господарська операція, яка фактично не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування, оскільки за наявними документами первинного обліку не відбулась передача права власності на дані матеріали.
Внаслідок цього КМП "Моноліт" не мав права по даній операції згідно положень пп.7.4.1, п.7.4, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР в грудні 2001р. відносити до складу податкового кредиту суму 32305 грн. згідно податкової накладної №47 від 24.10.01р.
Норма пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", крім визначених судом обов'язкових підстав виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.
При розгляді справи встановлено, що КМП „Моноліт" по даній поставці продукції не поніс ніяких витрат, ЗАТ „Лотос-Констар" дану операцію по бухгалтерському обліку не проводив, податок на додану вартість ним не сплачувався, а тому КМП «Моноліт» не мав права на податковий кредит.
Крім того, відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7). Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку з операцій поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України, не підтверджених податковими накладними (абзац перший п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону).
Вимоги до змісту податкової накладної, що надається покупцю платником податку - продавцем, визначено п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 року N 165, яким передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця (пункт 6); усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця (пункт 18).
Матеріали зустрічної перевірки не підтверджують наявність копії податкової накладної №47 від 24.10.2001р. від продавця - ЗАТ " Лотос -Констар", підтвердження факту поставки КМП "Моноліт" від ЗАТ "Лотос-Констар" та факту компенсації за матеріали ні під час перевірки, ні суду різних інстанції надано не було.
Виходячи з вищевикладеного, КМП "Моноліт" не мав права відносити до складу валових витрат декларації по податку на прибуток в IV кварталі 2001р. 161525 грн. та до складу податкового кредиту по податку на додану вартість 32305 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги неправомірними, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні адміністративного позову Колективного малого підприємства “Моноліт” (м.Ромни, вул. Луценка,4, і.к. 13999028) щодо визнання нечинним рішення Роменської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000822301/0 від 07.08.2003 р. № 0000832301/0 від 07.08.2003 р., № 0000822301/1 від 05.09.2003 р. та № 0000832301/1/1 від 05.09.2003 р. в частині донарахування податку на додану вартість за грудень 2001 р. в сумі 32305,00 грн., податку на прибуток в сумі 43400,00 грн. та застосування відповідних штрафних санкцій; застосування фінансової санкції по податку на додану вартість в сумі 20335,00 грн. та по податку на прибуток в сумі 29950,00 грн. - відмовити.
2. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
3. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
4. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ І.В.МАЛАФЕЄВА
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Повний текст постанови підписаний 10.12.2007 р.
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2007 |
Оприлюднено | 14.12.2007 |
Номер документу | 1196255 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні