Постанова

від 30.05.2024 по справі 160/1135/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 травня 2024 року м. Дніпросправа № 160/1135/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№94)" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 ( суддя першої інстанції Ільков В.В.) в адміністративній справі №160/1135/24 за позовом Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№94)" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування рішення про опис майна, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№94)" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

скасувати рішення уповноваженої особи ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 10.11.2021 р. № 0122452-1305-0429 про опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) Державного підприємства (Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№94);

зобов`язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області вжити усіх необхідних дій, спрямованих на вилучення із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про обтяження № 45322497, внесеного 29.11.2021 державним реєстратором виконавчого комітету Новомосковської міської ради ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням уповноваженої особи ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 10.11.2021 р. №0122452-11305-0429 було вирішено провести опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№94)». Актом № 08679770/1/13-05-429 від 26.11.2021 податкова керуюча провела опис наступного майна позивача: будь-яке нерухоме майно, яке перебуває у його власності у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу а також інше майно, на яке позивач набуде права власності в майбутньому. Сума податкового боргу 4 350 913,95 гривень. На думку позивача, у податкового органу були відсутні правові підстави для винесення вказаного вище рішення, оскільки Актом №08679770/1/13-05-429 від 26.11.2021 року не визначено його конкретний перелік, а отже неможливо перевірити, чи відповідає його балансова вартість сумі заявленого відповідачем податкового боргу позивача. Крім того, вказують, що нерухоме майно позивача не може бути джерелом погашення його податкового боргу, як майно Державної кримінально-виконавчої служби України, яке безпосередньо забезпечує виконання встановлених законодавством завдань і функцій. Вважають, що відповідачем прийнято рішення не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб, що визначені ПК України. Відтак, вважаючи рішення відповідача про опис майна у податкову заставу від 10.11.2021 року № 0122452-1305-0429 протиправним, просять позов задовольнити в повному обсязі.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Доводи апелянта аналогічні, викладеним у позовній заяві.

У відзиві відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, СИНЕЛЬНИКІВСЬКА ДПІ (Синельниківський р-н - 429) перебуває на обліку як основний платник податків ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (№94)" (код ЄДРПОУ 08679770).

Станом на 23.01.2024 року за ПІДПРИЄМСТВОМ СИНЕЛЬНИКІВСЬКОЇ ВИПРАВНОЇ КОЛОНІЇ (№94) відповідно до інтегрованих карток платника, що ведуться податковими органами згідно оперативного обліку податків і зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Порядок якого затверджено наказом Міністерства фінансів України 12 січня 2021 року №5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2021 року за №321/35943 обліковується податковий борг в сумі 5175920,33 грн. з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

З урахуванням наведеного, уповноваженою особою ГУ ДПС у Дніпропетровській області, 10.11.2021 року було прийнято рішення №0122452-1305-0429 про опис майна ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (№94)" у податкову заставу.

Враховуючи недостатність коштів на рахунках ПДКВСУ №94 та з метою погашення податкового боргу підприємства за рахунок реалізації майна, ГУ ДПС у Дніпропетровській області неодноразово зверталась з проханням складання пооб`єктних переліків майна, що включається до складу цілісного майнового комплексу, та майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу та затвердження їх органом, уповноваженим управляти майном підприємства.

Однак, ПДКВСУ №94 станом на день звернення до суду із цим позовом не виділено майно, яке не входить до складу цілісного майнового комплексу, для опису в податкову заставу задля подальшої реалізації в рахунок погашення податкового боргу.

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.11.2021 року податковим органом внесено запис №45322497 про поширення податкової застави на будь яке нерухоме майно платника податків, яке перебуває у його власності у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, а також інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому згідно з актом опису майна №08679770/1/13-05-429 від 26.11.2021 року на суму податкового боргу 4 350 913,95 гривень.

Позивач, вважаючи оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що станом на теперішній час відсутні вищевказані підстави для звільнення майна позивача з податкової застави, оскільки у підприємства обліковується податковий борг, відтак суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають..

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

У відповідності до п. 36.1. ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п.п. 38.1 та 38.2 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктами 38.1, 38.3 ст. 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов`язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Положеннями ст. 88 ПК України визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до п.п. 89.1.1, 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі:

несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п. 89.2 ст. 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно з п. 89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Судом встановлено, що у позивача обліковується податковий борг з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), у зв`язку з чим та відповідно до статті 89 Податкового кодексу України рішенням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 10.11.2021 року № 0122452-11305-0429 про опис майна у податкову заставу здійснено опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків Державному підприємству "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№94)" .

Колегія суддів зауважує, що гарантованому у ч.2 ст. 77 КАС України обов`язку доказування суб`єктом владних повноважень правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності кореспондують вимоги ч.1 ст. 77 КАС України, згідно яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В свою чергу, жодних доказів повного погашення податкового боргу, апелянт ні суду першої, ні апеляційної інстанції не надав.

Підстави припинення податкової застави визначені ст. 93 ПК України.

Так, відповідно до п. 93.1 ПК України, майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 цієї статті.

Отже, ст. 93 ПК України встановлює вичерпний перелік підстав для звільнення майна платника податків з-під податкової застави.

Враховуючи існування заборгованості у Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№94)" на час розгляду цієї справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав у контролюючого органу для звільнення його майна з-під податкової застави, і, відповідно, у суду - підстав для зобов`язання відповідача вчинити дії щодо зняття публічного обтяження - податкової застави майна Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№94)" із виключенням з Державного реєстру обтяжень рухомого та нерухомого майна запису від 29.11.2021 №45322497.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Відповідач, заперечуючи проти позову, надав належні і допустимі докази на підтвердження законності та обґрунтованості дій щодо відмови скасувати обтяження майна зареєстрованого у Державному реєстрі обтяжень рухомого та нерухомого майна 29.11.2021

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№94)" залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 в адміністративній справі №160/1135/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 30 травня 2024 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 04 червня 2024 року.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяЛ.А. Божко

суддяА.В. Суховаров