Постанова

від 04.06.2024 по справі 320/21853/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/21853/23 Головуючий у 1 інстанції: Леонтович А.М.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Грибан І.О.

За участю секретаря Заміхановської Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ФОРПОСТ» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ФОРПОСТ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Київське міське відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ФОРПОСТ» (далі - ТОВ «ТК «ФОРПОСТ»), в якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна Компанія «ФОРПОСТ» (ЄДРПОУ 38092475) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб адміністративно-господарських санкцій в розмірі 3346009,01 грн. та пені в розмірі 160608,60 грн., а разом 3 506 617,61 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Форпост» на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю грошову суму в рахунок адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 3 506 617,61 грн.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ФОРПОСТ» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт наголошує, що у відповідача у 2022 році працювало 6 осіб з інвалідністю, що є більше встановленого нормативу. Також, апелянт вказує, що ПФУ надає позивачу інформацію про виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а сам норматив рахує позивач. Однак, в силу недоліків форми звітності ЄСВ для резидентів Дія Сіті, про що відповідачем повідомлено позивача листом за вих. № 0501/02-2023, ПФУ невірно враховано кількість працевлаштованих у відповідача інвалідів. Наведене, в свою чергу, свідчить про помилковість нарахування та протиправність висунення вимог про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, наведених позивачем.

31 січня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

22 лютого 2024 року до суду апеляційної інстанції від відповідача - Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

До Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ФОРПОСТ» надійшло клопотання про розгляд справи за участю сторони, в якому просить розглянути апеляційну скаргу за участю Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ФОРПОСТ».

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2024 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ФОРПОСТ» про розгляд справи за участю сторони - задоволено. Ухвалено перейти із письмового провадження у відкрите судове засідання. Продовжено строк справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ФОРПОСТ» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ФОРПОСТ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій - на строк достатній для всебічного та повного розгляду справи.

03 червня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі представника Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «ТК «ФОРПОСТ», ідентифікаційний код 38092475, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40, зареєстроване як юридична особа.

17 квітня 2023 року Київським міським відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за допомогою веб-порталу електронних послуг ПФУ, до електронного кабінету роботодавця, Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ФОРПОСТ» направлено розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Зі змісту розрахунку сум вбачається, що ТОВ «ТК «ФОРПОСТ» не виконаний норматив за звітний 2022 рік щодо чисельності робочих місць для осіб, яким встановлена інвалідність, та складає менше 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників роботодавця, чим порушено норми ч. 1 ст. 19 Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»: загальна чисельність працівників - 131 особи, з яких: працівників - осіб з інвалідність - 1, що на 4 осіб менше встановленого відповідного нормативу, який дорівнює 5.

Київським міським відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю в автоматичному режимі нараховано та направлено ТОВ «ТК «ФОРПОСТ» розрахунок сум.

У зв`язку з несплатою ТОВ «ТК «ФОРПОСТ» адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2022 рік, Київське міське відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій.

Позивач, з метою стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року №875-XII (далі - Закон №875-XII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону №875-XII, підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Положеннями частини 3 статті 18 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом ч.ч. 1-2 ст. 19 Закону №875-XII, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 20 Закону №875-XII, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Частиною 4 статті 20 Закону №875-XII встановлено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Пунктом 4 частини 3 статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI передбачено, що роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

Системний аналіз вищезазначених норм законодавства дає підстави для висновку, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, надавати державній службі зайнятості необхідну для організації працевлаштування інвалідів інформацію, звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю, а також, у разі невиконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції лише за умови, якщо вони використовують найману працю.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з позовною заявою Київським міським відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надано розрахунок адміністративно-господарських санкцій та пені (а.с. 6).

Згідно даного розрахунку, відповідачем не виконано норматив за звітний 2022 рік щодо чисельності робочих місць для осіб, яким встановлена інвалідність та складає менше 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників роботодавця, чим порушено норми ч. 1 ст. 19 Закону №875-XII: загальна чисельність працівників - 131 особи, з яких: працівників - осіб з інвалідність - 1, що на 4 осіб менше встановленого відповідного нормативу, який дорівнює 5.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було виконано норматив щодо працевлаштування інвалідів у кількості 4 робочих місць.

Разом з тим, апелянт наголошує, що у відповідача у 2022 році працювало 6 осіб з інвалідністю, що є більше встановленого нормативу.

Також, апелянт вказує, що ПФУ надає позивачу інформацію про виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а сам норматив рахує позивач. Однак, в силу недоліків форми звітності ЄСВ для резидентів Дія Сіті, про що відповідачем повідомлено позивача листом за вих. № 0501/02-2023, ПФУ невірно враховано кількість працевлаштованих у відповідача інвалідів.

Наведене, на переконання апелянта, свідчить про помилковість нарахування та протиправність висунення вимог про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, наведених позивачем.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що ТОВ «ТК «ФОРПОСТ» було дотримано вимоги нормативу по працевлаштуванню осіб з інвалідністю в 2022 році, оскільки, згідно Звітності про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік за формою 10-ПОІ, відповідачем було працевлаштована 6 осіб з інвалідністю, з яких 4 чоловіка та 2 жінки (а.с. 42-43).

Також, на підтвердження виконання вимог нормативу по працевлаштуванню осіб з інвалідністю в 2022 році відповідачем надано:

- наказ (розпорядження) №311001-к/тр від 31.10.2019 про прийняття на роботу ОСОБА_1 , довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності ОСОБА_1 , індивідуальну програму реабілітації інваліда №813 (а.с. 45-50);

- наказ (розпорядження) №180217-к/тр від 18.02.2022 про прийняття на роботу ОСОБА_2 , довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності ОСОБА_2 , форму №2 індивідуальної програми реабілітації інваліда, що видається медико-соціальними експертними комісіями (а.с. 51-56);

- наказ (розпорядження) №181001-к/тр від 18.10.2019 про прийняття на роботу ОСОБА_3 , довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності ОСОБА_3 , індивідуальну програму реабілітації інваліда №255/18 (а.с. 57-59);

- наказ (розпорядження) №231101-к/тр від 22.11.2022 про прийняття на роботу ОСОБА_4 , довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності ОСОБА_4 , план медичної реабілітації, індивідуальну програму реабілітації інваліда №324 (а.с. 60-67);

- наказ (розпорядження) №241001-к/тр від 24.10.2018 про прийняття на роботу ОСОБА_5 , довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності ОСОБА_5 , індивідуальну програму реабілітації інваліда №266 (а.с. 68-71);

- наказ (розпорядження) №100701-к/тр від 10.07.2019 про прийняття на роботу ОСОБА_6 , довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності ОСОБА_6 , індивідуальну програму реабілітації інваліда №882 (а.с. 72-76);

- наказ (розпорядження) №170203-к/тр від 17.02.2022 про прийняття на роботу ОСОБА_7 , довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності ОСОБА_7 , форму індивідуальної програми реабілітації інваліда, що видається медико-соціальними експертними комісіями (а.с. 77-80);

- наказ (розпорядження) №1150801-к/тр від 15.08.2018 про прийняття на роботу ОСОБА_8 , довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності ОСОБА_8 , індивідуальну програму реабілітації інваліда №804 (а.с. 81-84);

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що ТОВ «ТК «ФОРПОСТ» було дотримано вимоги нормативу по працевлаштуванню осіб з інвалідністю в 2022 році, а тому, судом першої інстанції помилково стягнуто з відповідача на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю грошову суму в рахунок адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 3 506 617,61 грн.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Колегія суддів приймає до уваги Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому зазначено, що при викладенні підстав для прийняття рішення суд повинен надати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Судова колегія, також, враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Крім того, у рішеннях ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що "…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…" .

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково задовольнив позовні вимоги Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, а тому, рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційних скаргах знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ФОРПОСТ» задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року скасувати та прийняти нове рішення.

У задоволенні адміністративного позову Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Грибан І.О.

Повний текст постанови виготовлено 10.06.2024 р.