Ухвала

від 10.06.2024 по справі 280/3105/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 червня 2024 року

м. Київ

справа № 280/3105/21

адміністративне провадження № К/990/19783/24

Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В. Е.,

перевіривши касаційну скаргу Комунального закладу «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 1» Запорізької обласної ради

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року

у справі №280/3105/24 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Комунального закладу «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 1» Запорізької обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Запорізька обласна рада, про застосування заходів реагування, -

УСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - ГУ ДСНС) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Комунального закладу «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 1» Запорізької обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Запорізька обласна рада, про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень Комунального закладу «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №1» Запорізької обласної ради, розташованих за адресою: 69096, м. Запоріжжя, вул. Котельникова, буд. 16, встановивши судовим рішенням спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання Комунального закладу «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №1» Запорізької обласної ради повністю зупинити експлуатацію приміщень школи за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року в справі № 280/3105/21 скасовано, ухвалено в справі № 280/3105/21 нове рішення, яким позов задоволено.

Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень Комунального закладу «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №1» Запорізької обласної ради, розташованих за адресою: 69096, м. Запоріжжя, вул. Котельникова, буд. 16.

Зобов`язано Комунальний заклад «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №1» Запорізької обласної ради (ЄДРПОУ 20511659, вул. Котельникова, 16, м. Запоріжжя, 69096) повністю зупинити експлуатацію будівель та приміщень, розташованих за адресою: 69096, м. Запоріжжя, вул. Котельникова, буд. 16, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Комунальний заклад «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 1» Запорізької обласної ради подав касаційну скаргу до Верховного Суду.

За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі міститься посилання на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження.

В обгрунтування скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21 лютого 2020 року у справі №815/6365/17, від 28 квітня 2021 року у справі №640/10129/20, від 16 лютого 2022 року у справі №640/10135/20, від 16 вересня 2020 року у справі №816/4755/15, від 24 листопада 2020 року у справі №826/10169/18, від 23 червня 2022 року у справі №560/670/21.

При цьому, суд зазначає, що в разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, необхідно указати конкретну норму права (пункт, частина, стаття), яка застосована судом без урахування висновку Верховного Суду.

Разом з тим, скаржником не зазначено норму права, яку застосовано судом апеляційної інстанції без урахування висновку Верховного Суду, а також не доведено подібності правовідносин у цій справі та у наведених справах.

Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанції у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Посилаючись на неврахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, заявник не наводить обґрунтування, які б свідчили про подібність правовідносин у цій справі та у справах, у яких Верховним Судом були зроблені висновки.

Ураховуючи наведене, Суд уважає недоведеними наявність підстав касаційного оскарження, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Інші аргументи касаційної скарги зводяться до часткового опису обставин справи, переоцінки доказів, з посиланням на неповне з`ясування обставин справи судом апеляційної інстанції. Суд зазначає, що за приписами частини другої статті 341 КАС України оцінка доказів, установлення обставин, що не були встановлені або відхилені судом та вирішення питання щодо переваги одних доказів над іншими, не є повноваженнями суду касаційної інстанції, а скаржник обґрунтовує свої доводи саме посиланням на обставини справи, що мають оціночний характер у сукупності з іншими обставинами, що не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Комунального закладу «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 1» Запорізької обласної ради на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі №280/3105/24 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Комунального закладу «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 1» Запорізької обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Запорізька обласна рада, про застосування заходів реагування - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В. Е. Мацедонська