Рішення

від 06.06.2024 по справі 174/432/24

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 174/432/24

п/с № 2/174/197/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Ілюшик І.А.,

за участю: секретаря - Троцько О.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, як органу опіки та піклування про поновлення батьківських прав, третя особа: Комунальний заклад Апостолівський центр соціально-психологічної реабілітації дітей «Надія»,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовною заявою до відповідача Виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, як органу опіки та піклування про поновлення батьківських прав, третя особа: Комунальний заклад Апостолівський центр соціально-психологічної реабілітації дітей «Надія».

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 11.11.2021 року за рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області, що набрало законної сили 21.12.2021 року вона була позбавлена батьківських прав відносно її малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дітей передано органу опіки та піклування.

З 17.01.2022 року діти перебувають у Комунальному закладі «Апостолівський центр соціально-психологічної реабілітації дітей «Надія», а з 28.03.2022 року евакуйовані за межі України до Туреччини по час стабілізації стану в Україні, з метою забезпечення безпеки та збереження життя та здоров`я дітей.

На даний час вона перебуває у цивільному шлюбі з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та з яким мають намір зареєструвати шлюб.

В даний час радикально змінилися умови її життя. Вона веде добропорядний спосіб життя. Має постійне місце проживання та роботи, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває. Має можливість і бажання виконувати всі батьківські обов`язки. Цивільний чоловік також працює, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, не заперечує проти поновлення її у батьківських правах і зобов`язується надавати хлопцям належні піклування і утримання. Вона бажає і має можливість приймати участь в житті синів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , піклуватися про їх фізичний та духовний розвиток, утримувати їх матеріально, а також сприяти їх розвитку та гарному вихованню, тобто має можливість і бажання виконувати усі батьківські обов`язки у відношенні своїх дітей. Спиртні напої та наркотики вона не вживає. Позитивно характеризується за місцем проживання та роботи. Крім того, має хороші відносини з рідними та сусідами за місцем проживання. Просить суд поновити батьківські права щодо її дітей.

Ухвалою судді від 17.04.2024 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

В підготовче засідання 06.06.2024 року позивач та представники відповідача та третьої особи не прибули.

Позивачем подана заява якою позовні вимоги вона підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача - служби у справах дітей Виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, в судове засідання не з`явилася, проте направила висновок про доцільність поновлення в батьківських правах позивача, а також заяву якою визнала позовні вимоги в повному обсязі, та просила суд розглядати справу та закінчувати розгляд за її відсутності. Просила не проводити опитування дітей, оскільки малолітні евакуйовані до Турецької республіки. Під час спілкування працівником Служби у справах дітей діти висловлювали згоду на поновлення матері у батьківських правах, що зазначено у рішенні виконкому від 22.05.2024 року № 275/0/07-24.

Представника третьої особи про день, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином. Від неї надійшла заява в якій вона просила справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Зважаючи на те, що всі учасники справи в підготовче засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Ознайомившись з заявами сторін, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, враховуючи визнання позову відповідачем в підготовчому засіданні, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_1 є матір'ю неповнолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серія НОМЕР_1 та серія НОМЕР_2 (а.с. 12, 13).

Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 11.11.2021 року позбавлено батьківських прав ОСОБА_1 щодо малолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Підставою позбавлення батьківських прав стало невиконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов`зків та зловживання спиртними напоями (а.с. 15-25).

Згідно заяви позивач просить надати висновок органів щодо поновлення їй батьківських прав (а.с. 26).

Згідно довідки № 32/24 від 28.03.2024 року, виданої Комунальним закладом «Апостолівський центр соціально-психологічної реабілітації дітей «Надія», вбачається що малолітні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно перебувають у вказаному центрі з 17.01.2022 року. 28.03.2022 року їх разом з іншими вихованцями було евакуйовано до Туреччини. За час перебування дітей в закладі позивач цікавилась життям дітей, їх здоров`ям та дозвіллям, виходила з ними на зв'язок у соціальних мережах, постійно спілкувалася з ними, надавала матеріальну допомогу (а.с. 27).

Відповідно до довідок від лікаря-психіатра та лікаря-нарколога на ім`я позивача та на ім`я ОСОБА_4 вони здорові (а.с. 28-31).

Відповідно до характеристики позивача за місцем роботи вона характеризується позитивно, протягом співпраці вживання алкоголю та наркотичних засобів помічено, зафіксовано не було (а.с. 32).

Згідно з копіями договорів підряду (цивільно-правового характеру) на виконання робіт №11 від 01.03.2024 року, № 12 від 01.04.2024 року, вони укладені між ТОВ «ВАГО» та позивачем, згідно договору підряду № 12 (цивільно-правового характеру) від 01.03.2024 року його укладено між ТОВ «ВАГО» та ОСОБА_4 (а.с. 33-35).

Згідно з копією заяви ОСОБА_7 від 26.03.2024 року вона надає згоду на проживання позивача з її малолітніми дітьми разом із нею (а.с. 36).

Відповідно до копії розписок від 29.03.2024 року та 05.04.2024 року про надання завдатку на купівлю будинку позивачем, позивач має намір купити будинок (а.с. 37, 38).

Відповідно до акту оцінки потреб сім`ї/особи від 09.04.2024 року, позивач приймає участь у житті своїх дітей, має з ними гарні стосунки, має можливість та бажання виконувати батьківські обов'язки (а.с. 39-46).

ОСОБА_1 має стабільний заробіток, що підтверджується копією виписки по картковому рахунку позивача (а.с. 47-97).

Відповідно до рішення Вільногірської міської ради Дніпропетровської області виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області від 22.05.2024 року № 275/0/7-24 визнано доцільним поновити батьківські права ОСОБА_1 відносно її малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , які одностайно висловили думку про те, що хочуть жити з матір`ю, з якою у них налагоджено взаєморозуміння (а.с. 118)

Суд виходить з того, рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 11.11.2021 року встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батька дітей записані за вказівкою матері згідно з ч. 1 ст. 135 СК України. Підставою позбавлення батьківських прав стало невиконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов`язків, відсутність умов для проживання дітей.

У відповідності до ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини. При вирішенні справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина. Рішення суду про поновлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини. У разі відмови в позові про поновлення батьківських прав повторне звернення із позовом про поновлення батьківських прав можливе лише після спливу одного року з часу набрання чинності рішенням суду про таку відмову.

Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» визначено, що особам, позбавленим батьківських прав, надано право звернутися до суду з позовом про їх поновлення. Розглядаючи такі справи, суди зобов`язані перевіряти, наскільки змінилися поведінка особи та обставини, що були підставою для позбавлення її батьківських прав. При вирішенні питання про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з них та інших осіб, із якими проживає дитина, враховує її інтереси, а також думку дитини, якщо вона її може висловити.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

У частинах першій, другій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов'язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливим. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v.UKRAINE, №10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї; сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав,поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси (стаття 171СК України).

В даному випадку достовірно встановлено, що малолітні діти на даний час перебувають за межами України, однак з рішення Вільногірської міської ради Дніпропетровської області виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області від 22.05.2024 року № 275/0/7-24 вбачається, що малолітні ОСОБА_3 , ОСОБА_2 під час співбесіди з спеціалістом Служби у справах дітей Вільногірської міської ради Дніпропетровської області 23.04.2024 року одностайно висловили думку про те, що хочуть жити з матір`ю, з якою у них налагоджено взаєморозуміння. З метою забезпечення безпеки малолітніх дітей суд вважає за можливе прийняти вказані відомості до уваги, оскільки вони не протирічать усім іншим зібраним по справі доказам.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оцінюючі рішення Вільногірської міської ради Дніпропетровської області виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області від 22.05.2024 року № 275/0/7-24 та усі інші зібрані у справі докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив, що позивач змінила поведінку на краще, має постійне місце роботи де характеризується позитивно, має дохід, спілкується з дітьми, забезпечила на теперішній час належні умови для проживання дітей, тому позивачем доведено зміни поведінки її, як особи, позбавленої батьківських прав на краще.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими, визнані відповідачем в повному обсязі, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Також суд звертає увагу на те, що судом лише вирішено питання про поновлення батьківських прав в межах заявлених позовних вимог, інші питання, зокрема щодо припинення стягнення аліментів присуджених з відповідача за рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 11.11.2021 року судом не вирішується.

Судові витрати віднести на рахунок позивача за її клопотанням.

Рішення суду про поновлення батьківських прав після набрання ним законної сили слід надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 10, 11, 76-80, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, як органу опіки та піклування про поновлення батьківських прав, третя особа: Комунальний заклад Апостолівський центр соціально-психологічної реабілітації дітей «Надія» - задовольнити.

Відновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківські права щодо її малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 11 червня 2024 року

Суддя І.А. Ілюшик