Ухвала

від 05.06.2024 по справі 638/5172/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

05 червня 2024 року

м. Харків

справа № 638/5172/17

провадження № 22-ц/818/1628/24

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів колегії Маміної О.В. Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря - Львової С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харків цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Ярмоленка Олександра Валентиновича у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів позики, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2024 року, постановлену суддею Цвіра Д.М.,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2023р. представник ОСОБА_6 ОСОБА_7 , звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова зі скаргою в якій просиласкасувати постанову приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Яковенко Олександра Валентиновича про закриття виконавчого провадження №60792042 від 20.01.2021 року та відновити закінчене виконавче провадження №60792042.

Обгрунтовуючи скаргу посилався на те, що Дзержинським районним судом м. Харкова розглянуто справу №638/5172/17 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про солідарне стягнення боргу та прийнято рішення, яке набуло законної сили про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 25 795 510,80 грн.

На підставі вказаного судового рішення Дзержинським районним судом м. Харкова видано виконавчий лист № 638/5172/17 від 02 грудня 2019 року.

Зазначений виконавчий лист було направлено до примусового виконання до приватного виконавця Харківського виконавчого округу Ярмоленко О.В., що стало підставою для відкриття виконавчого провадження ВП №60792042 від 04.12.2019 року.

В продовж примусового виконання вказаного судового рішення на користь Стягувача було стягнуто 1347522 гривні 29 копійок.

ІНФОРМАЦІЯ_1 Боржник ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 06.10.2020 року, актовий запис №14985, що у подальшому стало підставою для закінчення виконавчого провадження, про що свідчить постанова приватного виконавця про закінчення виконавчого провадження ВП 60792042 від 20.01.2021.

Приватним виконавцем виконавче провадження №60792042 було закрито шляхом винесення постанови про закриття виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

У зв`язку із закінченням виконавчого провадження із зазначених вище підстав, приватним виконавцем було повернуто виконавчий лист №638/5172/17 від 02.12.2019 до Дзержинського районного суду міста Харкова з відміткою про часткове виконання.

Оскільки зі смертю боржника його грошові зобов`язання включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців боржника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.

Стягувач через свого представника в межах строків передбачених ст. 1270 ЦК України, подав до Сьомої Харківської міської державної нотаріальної контори заяву про грошові вимоги до спадкоємців ОСОБА_8 на суму 24 447988 гривень 51 копійку 12.03.2021 року.

З інформації нотаріальної контори станом на 17.05.2021 року стало відомо, що після смерті ОСОБА_2 заведена спадкова справа №191/2021; із заявою про прийняття спадщини звернулась дружина спадкодавця ОСОБА_3 , яка 29.03.2021 року відкликала цю заяву та подала заяву про відмову від прийняття спадщини. Також із заявами про відмову від прийняття спадщини звернулись сини спадкодавця. Будь-які інші особи із заявами про прийняття спадщини не зверталися.

Оскільки спадкоємці ОСОБА_2 відмовились від прийняття спадщини 29.03.2021 року, Стягувач не звертався до приватного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження.

Представник Стягувача звернулась до приватного виконавця із адвокатським запитом №07/12/23 від 07.12.2023 року щодо надання інформації та належно оформлених документів по виконавчому провадженню ВП №60792042.

У відповіді № 22808 від 07.12.2023 року на адвокатський запит №07/12/23 від 07.12.2023 року приватний виконавець зазначив, що в нього дійсно на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження ВП №60792042 з виконання виконавчого листа №638/5172/17 від 02.12.2019 року. Під час примусового виконання стало відомо, що боржник ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

20 січня 2021 року керуючись п. 3 ч. 1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

При примусовому виконанні ВП №60792042 заміни сторони виконавчого провадження не відбувалося.

З ухвали Харківського апеляційного суду від 12.10.2023 року по справі №643/11256/20 приватному виконавцю стало відомо, що правонаступником померлого ОСОБА_8 став ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса; АДРЕСА_1 , який прийняв спадщину відповідно до листа Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори.

Як зазначив приватний виконавець, оригінал виконавчого листа №638/5172/17 виданий 02.12.2019 року Дзержинським районним судом міста Харкова разом із постановою про закінчення виконавчого провадження ВП №60792042 було направлено до Дзержинського районного суду міста Харкова.

До відповіді на адвокатський запит, приватним виконавцем було долучено наступні копії документів: постанова про закінчення виконавчого провадження №60792042 від 20.01.2021 року; ухвала Харківського апеляційного суду від 12.10.2023 року по справі №643/11256/20; виконавчий лист №638/5172/17 виданий 02.12.2019 року.

В той же час, з постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 523/2357/20 від 11 жовтня 2023 року, яка є правовим висновком вбачається, що положення щодо закінчення виконавчого провадження в разі смерті боржника (п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону «Про виконавче провадження») слід розуміти так, що вони стосуються, серед іншого, випадків, коли правовідносини не допускають правонаступництва.

Закон України «Про виконавче провадження» передбачає обов`язок приватного виконавця зупинити виконавче провадження та вирішити питання про залучення правонаступників, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, як у справі №643/5172/17. Положення щодо закінчення виконавчого провадження у разі смерті боржника (п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження») слід розуміти так, що вони стосуються, зокрема, випадків, коли правовідносини не допускають правонаступництва.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У свою чергу, відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У спірних правовідносинах до складу спадщини входить, зокрема, обов`язок повернення коштів в сумі 25 795 510,80 гривень Стягувачеві ОСОБА_6 за рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.12.2018 року, який належав боржникові ОСОБА_8 за життя. Цей обов`язок не припинився внаслідок смерті боржника та продовжує існувати.

Повернення грошових коштів, згідно договору позики, входить до спадщини, а отже цей обов`язок не припинився внаслідок смерті боржника ОСОБА_2 та продовжує існувати, а тому процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні є можливим.

Приватний виконавець у разі, коли вибуття сторони виконавчого провадження відбулося внаслідок смерті особи, має винести постанову про зупинення виконавчого провадження та повинен звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження. До такої заяви додаються копії свідоцтва про смерть особи, заяви спадкоємців, та інші документи, які є у виконавчому провадженні.

Отже, оскільки спірні правовідносини допускають правонаступництво, виконавець повинен був зупинити виконавче провадження та вирішити питання про залучення правонаступників.

Однак, приватний виконавець закрив виконавче провадження та повернув виконавчий лист до суду, який його видав раніше ніж спадкоємці боржника ОСОБА_8 відмовились від прийняття спадщини.

Неналежне виконання своїх обов`язків приватним виконавцем не повинно порушувати законні права Стягувача ОСОБА_6 на отримання грошових коштів зі спадкоємців померлого боржника ОСОБА_2 , які були присуджені йому судом.

Оскільки приватний виконавець передчасно виніс постанову про закриття виконавчого провадження №60792042 не пересвідчившись про наявність спадкоємців боржника та прийняття ними спадщини, ця постанова від 20.01.2021 року підлягає скасуванню, а виконавче провадження М60792042 підлягає поновленню.

Тривалий час, відомості про спадкоємців були відсутні, але з ухвали Харківського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року у справі № 643/11256/20, стало відомо, що спадкоємцем ОСОБА_2 , а отже і правонаступником, став ОСОБА_5 .

З огляду на викладене є всі правові підстави для скасування Постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №60792042 від 20.01.2021 року та поновлення примусового стягнення.

Ухвалою Дзержинськогорайонного судум.Харкова від19лютого 2024року скаргу представника ОСОБА_6 ОСОБА_7 на дії приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Ярмоленко Олександра Валентиновича по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів позики - задоволено. Скасовано постанову приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Яковенко Олександра Валентиновича про закриття виконавчого провадження №60792042 від 20.01.2021 року та вирішено відновити закінчене виконавче провадження №60792042.

В апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_5 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, скаргу ОСОБА_1 залишити без розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що з моменту закінчення виконавчого провадження минуло більше трьох років, про що ОСОБА_9 було відомо, також про це його повідомив сам приватний виконавець в січні 2021 року, між тим ОСОБА_6 не просив суд поновити строк на подання скарги на постанову приватного виконавця. Вважає, що суд повинен був залишити без розгляду вказану скаргу. Вказує, що ОСОБА_6 не доведено належними доказами факту прийняття ОСОБА_5 спадщини після смерті ОСОБА_2 , крім того на даний час нотаріусом не вирішувалося питання про прийняття такої заяви. ОСОБА_10 не доведено факту подання до Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори заяви з кредиторськими вимогами до спадкоємців боржника. Вказує, що сплив визначених ст. 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями, а також припинення таких зобов`язань, тому ОСОБА_6 вже не є стягувачем або кредитором ні по відношенню до ОСОБА_2 , ні по відношенню до будь-яких спадкоємців.

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідност.ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, вважає за необхідне зняти справу з апеляційного розгляду та повернути до суду першої інстанції для належного оформлення та вирішення заяви про заміну боржника правонаступником.

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України (даліІнструкція), затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814 (зі змінами та доповненнями), Інструкція визначає загальні правила ведення діловодства в місцевих та апеляційних судах України, регламентує порядок роботи з документами з моменту їх надходження чи створення до знищення в установленому порядку або передачі до державної архівної установи.

Вимоги Інструкції є обов`язковими для виконання усіма працівниками суду (п. 10 розділу І Інструкції).

Як убачається з матеріалів справи, скарга на дії державного виконавця в порушення вимог Інструкції підшита до основної справи, в якій ухвалено судове рішення.

Так, пунктом 7 Розділу VII «Формування і оформлення судових справ» Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814, передбачено, що матеріали щодо вирішення питань у порядку виконання судового рішення, ухваленого судом, до якого надійшли такі матеріали, підшиваються до матеріалів судової справи, рішення в якій виконується.

Разом з тим, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що вирішення питань у порядку виконання рішення регулюються розділом VІ «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)».

Можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення передбачено розділом VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень».

Розділ VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» - це окремий вид судового провадження, який містить у собі окремий процесуальний режим розгляду справ.

Отже, вимогами Інструкції не передбачено підшиття матеріалів поданих в порядку судового контролю за виконанням судового рішення до основної справи, а тому у разі надходження відповідної скарги формується окрема справа.

В порушення зазначених вимог, в матеріалах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів позики містяться матеріали, які повинні бути оформлені в окрему справу за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Ярмоленка Олександра Валентиновича.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_6 у лютому 2024 року звертався до Дзержинського районного суду м. Харкова із заявою про заміну боржника правонаступником у порядку ст. 55 ЦПК України, в якому просив замінити померлого ОСОБА_2 на його правонаступника ОСОБА_5 .

Оскільки матеріали провадження № 4-с/638/43/24 були об`єднані із матерілами провадження № 638/5172/17 та перебували на розгляді по суті скарги ОСОБА_1 , то суд першої інстанції, в провадженні якого перебуває заява ОСОБА_1 про заміну боржника правонаступником, був позбавлени можливості вирішити її по суті.

Між тим, вказане питання судом не розглянуто.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне справу повернути до Дзержинського районного суду м. Харкова для належного оформлення та вирішення заяви про заміну боржника правонаступником.

Керуючись ст.ст.375,381,382 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Справу зняти з апеляційного розгляду, повернути до Дзержинського районного суду м. Харкова для належного оформлення та вирішення заяви про заміну боржника правонаступником.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова