Рішення

від 05.06.2024 по справі 297/82/24

БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 297/82/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого ГАЛ Л. Л., за участю секретаря Адамчо К.С., представника позивача ОСОБА_1 адвоката Павлової Е.С., яка брала участь дистанційно, представників відповідача ПП «Шериф-Берегово» - директора Лефлер-Пейтер К.О., та за ордером адвоката Моняк Р.В., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ШЕРИФ-БЕРЕГОВО» про захист прав на знак товарів і послуг,

встановив:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Павлова Е.С., звернувся із позовною заявою до ПП «Шериф-Берегово», про захист прав на знак товарів і послуг, а саме просить заборонити відповідачу «Шериф - БЕРЕГОВО», код ЄДРПОУ36846699 використовувати будь-яким способом у своїй господарській діяльності знаки для товарів і послуг за свідоцтвом № НОМЕР_1 від 26.12.2016 року та/або позначення, схожі з указаним знаком, стосовно наведених у свідоцтві № НОМЕР_1 від 26.12.2016 послуг 45 класу МКТП, а також послуг, споріднених з наведеними у такому свідоцтві; стягнути з «Шериф - БЕРЕГОВО» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.

Позов мотивований тим, що між 26.12.2016 року ОСОБА_1 набув права власності на торговий знак "ШЕРИФ" для товарів і послуг, віднесених до 45 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, а саме: юридичні послуги; послуги з безпеки щодо фізичної охорони матеріального майна і фізичних осіб; персональні та соціальні послуги для задоволення потреб людини, що надаються іншими особами тощо. Позивач отримавсвідоцтво назнак длятоварів іпослуг №220787,видане Державною службою інтелектуальноївласності України. Нещодавно позивач дізнався, що приватне підприємство «Шериф - БЕРЕГОВО», код ЄДРПОУ 36846699 займається діяльністю пов`язаною з охоронною діяльністю, зокрема діяльність по КВЕД 80.10 Діяльність приватних охоронних служб. Так, в ході відшукання фактів порушення, позивачем було проаналізовано інформацію з сайту zakupki.prom.ua участь ТОВ«ШЕРИФ-БЕРЕГОВО»в державнихзакупівлях щодонадання послуг охоронибюджетним організаціям.Встановлено,що участьв тендернихпроцедурах відповідачбрав щез 2017року та продовжує церобити,використовуючи найменування«ШЕРИФ-БЕРЕГОВО».Протягом зазначеноговище періоду,відповідач буввизнаний переможцемта, відповідно, уклав договори про надання послуг охорони в кількох процедурах.

Вказані процедурилише прикладитого,де відповідачемприймалась участь втендері та,в подальшому,надавались охоронніпослуги. Не зважаючи на те, що відповідач продовжує використовувати найменування «ШЕРИФ БЕРЕГОВО», позивач не укладав з відповідачем жодних угод або ліцензій про надання права і використання вказаної торгової марки на території України, а тим більше здійснювати продаж продукції та її рекламування. Тобто, відповідач не має законних підстав здійснювати реалізацію даної продукції та розміщувати оголошення з її продажу в мережі інтернет. Таким чином, відповідач незаконно, без будь-якої згоди чи дозволу, використовує ТМ "ШЕРИФ" під час здійснення своєї господарської діяльності.

Тобто відповідачем, під час реалізації продукції вказаних торгових марок здійснюється порушення вимог ст. 15 Закону У країни "Про захист прав споживачів" про право споживача на інформацію. Так, Інформація про продукцію повинна містити, зокрема, назву товару, найменування або відтворення знаку для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування. Оскільки визначальним моментом у даному випадку є дослідження питання правомірності введення товару в господарський оборот, тобто правомірності придбання товару відповідачем. Відповідно, позначення продукції, яке використовує відповідач складається із зареєстрованого знака, що може ввести в оману споживачів.

Для власника торгового знаку ОСОБА_1 таке ототожнення має негативні наслідки, оскільки можливі недоліки виробництва відповідачем, які негативно відображатимуться на комерційному іміджі власника ТМ "ШЕРИФ" та ототожнюватимуться з функціонуванням торгового знаку зареєстрованого у відповідності із Законом.

Позивачем направлялись відповідачу претензії про необхідність припинення використання ТМ «ШЕРИФ», однак, відповідачем претензії проігноровано, а тому позивач вимушений звернутись до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

З посиланням на норми ст.ст. 15, 16, ч. 1, ч. 2 ст. 418, ст.ст. 420, 492, 493, 494,495 ЦК України, ст.ст. 1, 16 ч. 5, 20, 21 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», представник позивача просить заборонити відповідачу «Шериф - БЕРЕГОВО», код ЄДРПОУ36846699 використовувати будь-яким способом у своїй господарській діяльності знаки для товарів і послуг за свідоцтвом № НОМЕР_1 від 26.12.2016 року та/або позначення, схожі з указаним знаком, стосовно наведених у свідоцтві № НОМЕР_1 від 26.12.2016 послуг 45 класу МКТП, а також послуг, споріднених з наведеними у такому свідоцтві.

Ухвалою суддіБерегівського районногосуду від09.01.2024року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого засідання за правилами загального позовного провадження в приміщенні Берегівського районного суду Закарпатської області на 15 лютого 2024 року (а.с. 36-37).

15.02.2024 року підготовче засідання у справі було відкладено на 13.03.2024 року у зв`язку з неявкою відповідача.

07.03.2024року представникомвідповідача ПП«Шериф-Берегово»-адвокатом МонякР.В.був поданийвідзив напозовну заяву,в якомузазначив,що відповідач не використовує знак для товарів і послуг за свідоцтвом № НОМЕР_1 від 26.12.2016 року у своїй господарській діяльності. Так, позивачем у прохальній частині позовної заяви ставиться вимога щодо заборони відповідачу використовувати будь-яким способом у своїй господарській діяльності знаки для товарів і послуг за свідоцтвом № НОМЕР_1 від 26.12.2016 року та/або позначення, схожі з указаним знаком, стосовно наведених у свідоцтві № НОМЕР_1 від 26.12.2016 року послуг 45 класу МКТП, а також послуг, споріднених з наведеними у такому свідоцтві. Вищезазначений знак для товарів і послуг за свідоцтвом № НОМЕР_1 від 26.12.2016 року виглядає наступним чином: ШЕРИФ. Натомість, такий знак для товарів і послуг відповідачем у господарській діяльності не використовується. Це зумовлено тим, що відповідачем у своїй діяльності використовується виключно торговельна марка, право на яку визначено Свідоцтвом на торговельну марку №323374 від 10.08.2022 року. Вищезазначена торговельна марка використовується відповідачем шляхом відбиття такої на службових автомобілях, шевронах, офісному приміщенні, рекламній продукції тощо. Згідно частини 2 статті 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» об`єктом торговельної марки може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень.

Отже, відповідачем у встановленому законом порядку було зареєстровано право на знак для товарів і послуг, щодо якого видано Свідоцтво та який використовується ним у господарській діяльності. Приватне підприємство «Шериф-Берегово» зареєстроване в установленому законом порядку як юридична особа, код ЄДРПОУ: 36846699.

Фірмовим (комерційним) найменуванням є назва, якою юридична особа або громадянин, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, позначають себе на ринку і яка використовується для їх ідентифікації в господарських (комерційних) відносинах. Чинне законодавство України не містить ні вимог щодо тотожності комерційного найменування найменуванню юридичної особи (стаття 90 ЦК України), ані вимог щодо певного змісту комерційного найменування (зокрема, щодо зазначення організаційно-правової форми підприємства).

Отож, і торгова марка, і комерційне найменування, є об`єктами прав інтелектуальної власності, якими позначають (маркують) товари/послуги. Неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) виключно того суб`єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб`єкта господарювання (ст. 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції").

Однак, комерційне найменування «Шериф-Берегово» Лефлер ОСОБА_2 почала використовувати ще з 2004 року, ще до реєстрації знаку для товарів і послуг позивачем за №220787. Якщо торгова марка зареєстрована пізніше фірмового найменування, то вимагати припинити використовувати фірмове найменування не можна.

З цього приводу, відповідач вважає, що позивач необґрунтовано припускає, що відповідач здійснює діяльність по КВЕД 80.10 з використанням знаку для товарів і послуг, що згідно Свідоцтва № НОМЕР_1 належить Позивачу.

Крім цього, згідно з абз.4 п.3 ст.6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг.

Відповідач вважає, що фірмове найменування «Шериф-Берегове», а також торговельна марка, зареєстрована за №323374, не є тотожними, схожими з зареєстрованою торгівельною маркою позивача настільки, що їх можна сплутати.

Відповідач свою господарську діяльність здійснює виключно в місті Берегове, а отже необхідно враховувати територіальні межі поширення фірмового (комерційного) найменування та торговельної марки. Позивачем не надано доказів, які підтверджують використання відповідачем у своїй діяльності торгівельної марки, що належить позивачу. Наведені у позовній заяві позивачем договори про надання послуг охорони свідчать виключно про те, що відповідачем використовувалось офіційне, зареєстроване найменування юридичної особи (яке тотожне фірмовому найменуванню) як сторони у договорах, адже це відповідає чинному законодавству України. У зв`язку з цим, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 в повному обсязі (а.с. 53-57).

13.03.2024 року підготовче судове засідання у справі було відкладено на 18.04.2024 року у зв`язку з тим, що представником відповідача ОСОБА_3 була подана заява про відкладення підготовчого засідання (а.с. 74-75).

15.03.2024 року представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Павловою Е.С. подано відповідь на відзив, в якому зазначила, що факт наявності свідоцтва №323374 від 10.08.2022 у відповідача ще раз підтверджує те, що відповідачем використовується у своїй діяльності позначення « ОСОБА_4 », зокрема у свідоцтві № НОМЕР_2 для послуг у 45 класі (як і у свідоцтві на ТМ від 26.12.2016 позивача), торгівельна марка відповідача була зареєстрована у 2022 році - пізніше ніж торгівельна марка позивача, а реєстрація такої торгівельної марки суперечить ч. 2. ст. 6 Закону України «Про знак для товарі та послуг», відповідно до якої, не можуть одержати правову охорону позначення, які можуть ввести в оману щодо товарів чи послуг, зокрема щодо їх властивості, якості або географічного походження, оскільки на момент реєстрації ТМ існувала вже ТМ позивача «ШЕРИФ», а відповідач додав тільки географічне походження у вигляді слова «БЕРЕГОВО» та деякі графічні елементи, що є очевидним порушенням прав позивача на знак для товарів і послуг.

Оскільки позивачем до матеріалів позову додані докази використання позначення «ШЕРИФ» при наданні охоронних послуг відповідачем (за 45 класом у якому зареєстроване свідоцтво позивача), то є очевидним використання відповідачем комерційного найменування «ШЕРИФ-БЕРЕГОВО», що є майже тотожним до ТМ позивача, оскільки вказує фактично на географічне походження послуг, що може вводити в оману споживачів.

Станом на час розгляду цієї справи позивач ОСОБА_1 є власником торгівельного знака «ШЕРИФ» відповідно до свідоцтва НОМЕР_1 , дата реєстрації знака 26.12.2016, дата подання заявки 16.09.2015. З огляду на зазначене, використання позначення «ШЕРИФ» у складі найменування відповідача ПП «ШЕРИФ-БЕРЕГОВО» при наданні охоронних послуг є таким, що порушує право позивача на знак для товарів та послуг за свідоцтвом № НОМЕР_1 від 26.12.2016 (а.с. 79-82).

26.03.2024 року представником відповідача ПП «Шериф-Берегово» - адвокатом Моняк Р.В. було подано заперечення на відповідь на відзив, згідно якого торговельна марка відповідача одержала правову охорону у порядку, визначеним чинним законодавством України, а надання висновку щодо суперечливості реєстрації такої торговельної марки вимогам Закону не входить до компетенції позивача. Як уже було зазначено у відзиві на позовну заяву, у цивільній справі №297/82/24 фігурують дві зовсім різні за найменуваннями, позначеннями індивідуально визначені, зареєстровані торговельні марки, які наділені правовою охороною. Відповідач не використовує знак для товарів і послуг за свідоцтвом № НОМЕР_1 від 26.12.2016 року у своїй господарській діяльності. Відповідачем у своїй діяльності використовується виключно торговельна марка, право на яку визначено Свідоцтвом на торговельну марку №323374 від 10.08.2022 року (а.с. 95-99).

Ухвалою суду від 18.04.2024 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті (а.с. 124-128).

Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні у своєму вступному слові позовні вимоги ОСОБА_1 , а також подану відповідь на відзив підтримала з підстав викладених в ньому.

Представник відповідача адвокат Моняк Р.В. в судовому засіданні у своєму вступному слові підтримав поданий відзив на позовну заяву а також заперечення на відповідь на відзив .

Інший представник відповідача ПП «ШЕРИФ-БЕРЕГОВО» - Лефлер-Пейтер К.О. підтримала позицію представника ОСОБА_3 ..

Заслухавши вступні слова представників сторін, та вивчивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Відповідно достатті 15 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Згідно з частинами першою та другоюстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 418 ЦК Україниправо інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначенийЦивільним кодексом Українита іншим законом.

До об`єктів права інтелектуальної власності згідно з ч. 1ст. 420 ЦК Україниналежать, зокрема, торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Відповідно дост. 492 ЦК Українита ч. 2ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Відповідно до п. 4ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру («Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг»), і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Згідно ч.1-ч.5ст.16Закону України«Про охоронуправ назнаки длятоварів іпослуг» права,що випливаютьіз свідоцтва,діють віддати поданнязаявки.

Свідоцтво надаєйого власникуправо використовуватиторговельну маркута іншіправа,визначені цимЗаконом.

Взаємовідносини при використанні торговельної марки, свідоцтво на яку належить кільком особам, визначаються угодою між ними. У разі відсутності такої угоди кожний власник свідоцтва може використовувати торговельну марку на свій розсуд, але жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання торговельної марки та передавати право на торговельну марку іншій особі без згоди решти власників свідоцтва.

Використанням торговельної марки визнається:

нанесення її на будь-який товар, для якого торговельну марку зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

застосування її під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої торговельну марку зареєстровано;

застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Торговельна марка визнається використаною, якщо її застосовано у формі зареєстрованої торговельної марки, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованої торговельної марки лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності торговельної марки.

Свідоцтво надаєйого власникувиключне правозабороняти іншимособам використовуватибез йогозгоди,якщо іншене передбаченоцим Законом: позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг;

позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання це позначення і торговельну марку можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою;

позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою;

позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №120271 приватне підприємство «ШЕРИФ» було створено 20.03.2003 року (а.с. 83).

Так, позивачу ОСОБА_1 26.12.2016 року було видано свідоцтво на знак для товарів і послуг №220787 на торговий знак «ШЕРИФ», віднесених до 45 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, зокрема послуги з охорони майна та людей (а.с. 5-6).

Відповідачу - приватному підприємству «ШЕРИФ-БЕРЕГОВО» 10.08.2022 року також було видано свідоцтво на торговельну марку №323374 «ШЕРИФ-БЕРЕГОВО», віднесену до 37, 45 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг, зокрема послуги з охорони майна та людей (а.с. 60-62).

При цьому, згідно відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань ПП «ШЕРИФ-БЕРЕГОВО» було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань 08.02.2010 року по КВЕД: діяльність приватних охоронних служб» (а.с. 33-35).

Згідно Цивільного кодексу України, а саме главою 43 передбачено право інтелектуальної власності на комерційне найменування.

Так,згідно ст.489ЦК України правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.

Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов`язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.

Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом.

Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.

Згідно ст. 490 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є:

1) право на використання комерційного найменування;

2) право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання;

3) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування передаються іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною.

Так, судом встановлено, що відповідач ПП «ШЕРИФ-БЕРЕГОВО» починаючи з дати реєстрації, як юридичної особи, тобто з 08.02.2010 року використовує у своїй діяльності своє юридичне найменування «ШЕРИФ-БЕРЕГОВО», та позивач ОСОБА_1 і його представник ОСОБА_5 не дововодять, що відповідач використовує у своїй господарській діяльності його знак для товарів і послуг «ШЕРИФ», який належить позивачу ОСОБА_1 ..

Зокрема, додані до позовної заяви договори по наданню послуг ПП «ШЕРИФ-БЕРЕГОВО», звіти про договір про закупівлю, розрахунки з надання послуг, не містять доказів на підтвердження того, що відповідач ПП «ШЕРИФ-БЕРЕГОВО» в розумінні ч. 4 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» використовує торговельну марку ОСОБА_1 - «ШЕРИФ».

Вказані докази лише свідчать про те, що відповідач у законний спосіб використовує у своїй діяльності своє комерційне найменування.

Статтею 81 ч. 1 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1- ч. 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем та його представником не доведено належними доказами, що відповідач ПП «ШЕРИФ-БЕРЕГОВО» використовує будь-яким способом у своїй господарській діяльності знаки для творів і послуг за його свідоцтвом № НОМЕР_1 від 26.12.2016 року, позаяк комерційне найменуванням відповідача - приватного підприємства із часу створення, тобто з 08.02.2010 є саме «ШЕРИФ-БЕРЕГОВО» та позивач вимогу про зміну комерційного найменування відповідача не ставив.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 280-282, 284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України,

рішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , до приватного підприємства «ШЕРИФ-БЕРЕГОВО», який розташований за адресою м. Берегове, вул. Стефаника, 7/4, Закарпатської області, код ЄДРПОУ: 36846699, про захист прав на знак товарів і послуг відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Лайош ГАЛ