Рішення

від 06.06.2024 по справі 443/80/23

ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №443/80/23

Провадження №2/443/22/24

РІШЕННЯ

іменем України

06 червня 2024 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Жидачівської міської ради до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки,

за участю:

позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

Позивач Перший заступник керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Жидачівської міської ради подав до суду позовну заяву до ОСОБА_1 , у якому просить суд:

розірвати Договір оренди землі від 22.10.2020, б/н, укладений між Вільховецькою сільською радою (на даний час Жидачівська міська рада) та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 57 га, кадастровий номер 4621585900:05:000:0112 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2193614946215);

зобов`язати ОСОБА_1 повернути власнику Жидачівській міській раді земельну ділянку, площею 57,00 га, кадастровий номер 4621585900:05:000:0112 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2193614946215), яка знаходиться на території Жидачівської міської ради Львівської області;

стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог щодо предмета спору покликається на те, що між Вільховецькою сільською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі від 22.10.2020 № б/н. За умовами п.1. Договору ОСОБА_4 надано в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності для випасання худоби з кадастровим номером 4621585900:05:000:0112, яка розташована на території Вільховецької сільської ради. Пунктом 2 Договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності 18.00 Землі загального користування для випасання худоби площею 57 гектарів, у тому числі 57 га пасовища. Право оренди земельної ділянки зареєстровано за ОСОБА_1 27.11.2020. За результатами проведеної перевірки з питання дотримання вимог земельного законодавства щодо використання вищевказаної земельної ділянки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом-земельної ділянки від 07.05.2021 за № 179-ДК/166/АП/09/01/-21 та встановлено, що дана земельна ділянка розорана і використовується для вирощування сільськогосподарських культур ОСОБА_1 . Окрім того, на ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 01.06.2021 № 179-Дк/0072П/07/01/-21, вручено припис про усунення порушення вимог земельного законодавства від 01.06.2021 № 179-ДК/0075Пр/03/01 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 179-ДК/0072По/07/01 від 07.06.2021. Комісією Жидачівської міської ради 14.09.2022 проведено обстеження земельної ділянки, кадастровий номер 4621585900:05:000:0112, площею 57,00 га, під час якого встановлено, що частина земельної ділянки орієнтовною площею 45,00 га засіяно сільськогосподарськими культурами, а решта ділянки орієнтовною площею 12,0 га покрита трав`яною рослинністю та використовується для випасання ВРХ, про що складено членами комісії акт обстеження. Таким чином, всупереч вимог чинного законодавства та умов спірного Договору оренди землі, Відповідач використовує орендовану земельну ділянку для сільськогосподарського призначення, як ріллю, а не як пасовища. Підставою виникнення спору є порушення Орендарем умов договору оренди землі, використання орендованої земельної ділянки не за визначеним видом використання земельної ділянки, що є підставою для розірвання договору оренди землі. У зв`язку з тим, що Орендарем земельна ділянка, яка передана в оренду як пасовища, використовується як рілля для вирощування кукурудзи, що є порушенням п. 1, 2 Договору, ст. 35 Закону України «Про охорону земель», що відповідно до п. 36 Договору, ст. 32 Закону України «Про оренду землі», ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, є підстава для припинення Договору шляхом його розірвання за рішенням суду.

Представник відповідача подав відзив напозовну заяву (Т.1 а.с.74-78), в обґрунтування якого покликаючись на те, що земельні ділянки, віднесені до однієї і тієї ж категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності тощо, та визначені у Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженій наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 р. № 548. Розорення сіножатей та пасовищ можливе з метою їх докорінного поліпшення та використання постійно під трав`яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби. На землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо: вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ. Розділом «Обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки» Договору оренди землі від 22 жовтня 2020 р. вищевказаних обмежень не встановлено. Крім того, відповідно до п. 28 Договору серед прав орендаря передбачене «самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі» та «отримувати продукцію і доходи». Вказані в Акті про обстеження земельної ділянки дані щодо зростання на спірній земельній ділянці сільськогосподарської зернової культури не є достатніми ознаками зміни Відповідачем виду використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення з пасовища на ріллю, оскільки ці ознаки також можуть свідчити про здійснення Відповідачем на земельній ділянці агротехнічних заходів задля підвищення родючості ґрунтів, їх захисту від ерозії, що допускає ГОСТ 26640-85 і що Відповідач зобов`язаний був робити згідно з вимогами договору і ст. 37 ЗУ «Про охорону земель». У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджували розорювання ділянки, вирощування на ній сільськогосподарських культур задля збирання врожаю, а не для випасання худоби, не зафіксовано також факту збирання врожаю. Тобто докази, які б свідчили про використання Відповідачем орендованих земельних ділянок як ріллі у матеріалах справи відсутні. Фактично Відповідачем ділянка використовувалась як пасовища і жодним чином не як рілля. Акт перевірки №179-ДК/166/АП/09/01-21 від 07.05.2021 р. та Акт обстеження від 14.09.2022 є неналежними і недопустимими доказами: в матеріалах справи відсутні докази про те, що орендарю було пред`явлено посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення відповідно до ч. 5 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». У матеріалах справи відсутні докази повідомлення Відповідача про факт проведення перевірки, а отже Відповідач був позбавлений можливості брати участь у проведенні перевірки та надавати пояснення чи зауваження. Акт перевірки №179-ДК/166/АП/09/01-21 від 07.05.2021 не містить даних про систематичне розорювання спірної земельної ділянки, вирощування на ній сільськогосподарських культур задля збирання урожаю, а не для випасання худоби, фактичне збирання урожаю зі спірної земельної ділянки, які б свідчили і підтверджували використання Відповідачем спірної земельної ділянки як ріллі. Акти перевірки складені за допомогою комп`ютерних технологій, проте в актах не зазначено про використання будь-яких технічних пристроїв при їх складанні, що свідчить про складання Актів не за місцем знаходження земельних ділянок. За таких обставин Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом-земельної ділянки від 07.05.2021, а також Акт обстеження земельної ділянки від 14.09.2021 не засвідчують достатніх ознак зміни Відповідачем виду використання земельної ділянки сільськогосподарською призначення з пасовища на ріллю, тому не можуть бути належними та допустимими доказами використання Відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням. Інші переконливі докази, які б свідчили про систематичний обробіток і використання земельної ділянки під посіви сільськогосподарських культур, відсутні. При обчисленні розміру упущеної вигоди першочергове значення має визначення реальності тих доходів, які особа передбачала отримати за звичайних умов цивільного обороту. Обов`язок щодо доведення розміру тих доходів, які особа отримала б у випадку непосягання на її право, покладається на Позивача. Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на особу обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними.

Позивач подав відповідь навідзив (Т.1 а.с.77-93), в обґрунтування якого покликаючись на те, що всупереч вимог чинного законодавства та умов спірного Договору оренди землі, Відповідач використовує орендовану земельну ділянку для сільськогосподарського призначення, як ріллю для вирощування сільськогосподарських культур, а не як пасовища. Спірна земельна ділянка за своїм цільовим призначенням належить до земель сільськогосподарського призначення, передана Відповідачу для випасання худоби та є пасовищем. Передана в оренду земельна ділянка з кадастровим номером 4621585900:05:000:0112 не повинна розорюватись та не може бути використана Відповідачем для посіву кукурудзи, або будь-якої іншої культури, оскільки вказана земельна ділянка повинна використовуватися виключно в межах визначених Договором, законом та документацією із землеустрою, а саме як пасовище, для випасання худоби. Діяльність Відповідача щодо розорювання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка за своїми характеристиками відносяться до пасовищ, є такою, що порушує встановлені законодавством та договором вимоги використання спірної земельної ділянки. Використання земельної ділянки пасовища з метою розорювання та засівання сільськогосподарських культур суперечить статусу цих угідь, порушує вимоги раціонального землекористування та один із основних принципів державної політики у сфері охорони земель, визначеного у ст. 3 Закону України «Про охорону земель», а саме: забезпечення охорони земель як основного національного багатства Українського народу.

У судовому засіданні позивач позов підтримав повністю, покликаючись на викладені у ньому та відповіді на відзив обставини. Крім цього, подав до суду письмові пояснення, у яких зазначив, що при прийнятті рішення від 15.02.2024 № 2553 Жидачівська міська рада керувалась Постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2011 № 1134 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь», яка втратила чинність ще 14.05.2022. У подальшому, 23.02.2024 між Жидачівською міською радою та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 про внесення зміни в Договір оренди землі № б/н від 22.10.2020, якою внесені зміни та доповнення до діючого Договору оренди землі № б/н від 22.10.2020. Вказаними документами існуючі порушення, які стали підставою для звернення прокурора до суду із даним позовом, залишаються не усунутими. Перш за все, варто зауважити, що вирощування сільськогосподарських культур з будь-якою метою (в тому числі для відгодівлі великої рогатої худоби) передбачає розорювання земельної ділянки, що є недопустимим у випадку отримання в оренду земельної ділянки такого виду угідь як пасовища. При цьому, органом місцевого самоврядування та ГУ Держгеокадастру у Львівській області зафіксовано порушення орендарем умов договору оренди, зокрема вирощування та збір на земельній ділянці кукурудзи, яка відповідно до п.п. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України є сільськогосподарською продукцією, підпадає під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД, та передбачає саме необхідність їх вирощування на земельній ділянці. Спірна земельна ділянка за своїм цільовим призначенням належить до земель сільськогосподарського призначення, є громадським пасовищем та передана Відповідачу для випасання худоби. Використання Відповідачем орендованої земельної ділянки як ріллі для вирощування сільськогосподарських культур (в тому числі для відгодівлі великої рогатої худоби), а не як пасовища, суперечить вимогам чинного законодавства та умовам спірного Договору оренди землі. розорювання пасовищ допускається лише з метою їх докорінного поліпшення і подальшого використання для випасання худоби. Вирощування сільськогосподарських культур для відгодівлі великої рогатої худоби на земельних ділянках, що відносяться до пасовищ є недопустимим. Використання угідь під посіви сільськогосподарських культур, включаючи багаторічні трави, можливе лише у випадку, якщо такі угіддя є ріллею. Вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках з цільовим призначенням 18.00 (земельні ділянки загального користування, під громадськими сіножатями та громадськими пасовищами) не допускається. Більше того, такого виду використання земельної ділянки, як «для вирощування сільськогосподарських культур для відгодівлі великої рогатої худоби» Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, не передбачено. Визначення у Проекті землеустрою придатності ґрунтів для вирощування сільськогосподарських культур не замінює того факту, що відповідно до вимог чинного законодавства використання громадських пасовищ під посіви сільськогосподарських культур, включаючи багаторічні трави, не допускається.

Відповідач позов не визнав, проти задоволення позовних вимог заперечив.

Представник відповідача позов не визнав, проти задоволення позовних вимог заперечив, покликаючись на викладені у відзиві обставини, суду пояснив, що при укладені оспорюваного договору оренди Вільховецька сільська рада, а в подальшому Жидачівська міська рада як правонаступник останньої, отримали те, на що розраховували, а саме: приведення земельної ділянки у належний стан та отримання орендної плати за її використання. Також, Вільховецька сільська рада жодних зауважень до ОСОБА_1 як орендаря не висловлювала. Докази на підтвердження порушення інтересів орендодавця відсутні. До укладення зазначеного договору оренди земельна ділянка тривалий час не використовувалася, заросла чагарниками, лісистою рослинністю, болотами, та була непридатна для використання як пасовище. ОСОБА_1 привів її у порядок шляхом перезалуження відповідно до рішення Вільховецької сільської ради та використовує відповідно до умов договору, який не містить жодних обмежень щодо її використання. Як пасовище вказана земельна ділянка почала використовуватися з 2022 року. Оспорюваний договір оренди землі не містить обмежень щодо використання земельної ділянки. Також, звернув увагу на те, що ОСОБА_1 не був присутній при обстеженні земельної ділянки уповноваженим органом. У акті не конкретизовано, на якій саме земельній ділянці виявлені порушення, які саме сільськогосподарські культури вирощувалися та з якою метою, відсутні схеми досліджених земельних ділянок та виявлення на них порушень. Актом не встановлено факт розорення вказаної у позові земельної ділянки. Сплата ОСОБА_1 штрафу не підтверджує факту виявлення порушення саме на цій земельній ділянці. Земельна ділянка була засіяна кормовою культурою, для випасання саме худоби. При засіюванні земельної ділянки використовувалася технологія, яка не потребує її розорювання. Факт засівання зазначеної земельної ділянки кукурудзою ОСОБА_1 не заперечується, однак зауважив, що позивачем не доведено систематичності розорення спірної земельної ділянки. Розорення допускається для покращення землі пасовища. Факт завдання шкоди діями ОСОБА_1 не доведений. Кукурудза є кормовою культурою і використовується, у тому числі, для поліпшення землі. Позивачем не доведений факт збору с/г продукції.

Заяви, клопотання, подані учасниками справи.

Стороною позивача подано заяву про відсутність заперечень щодо відкладення підготовчого засідання на підставі заяви представника відповідача, незаперечення проти призначення справи до судового розгляду, заяву про відкладення розгляду справи (Т.1 а.с.207, 220, 245).

Представником Жидачівської міської ради подано клопотання про розгляд справи за його відсутності (Т.1 а.с.253).

Стороною відповідача подано заяву про відкладення підготовчого засідання, заяву про виклик свідка, заяву про проведення підготовчого засідання за відсутності сторони відповідача та призначення справи до судового розгляду по суті, клопотання про приєднання письмових доказів, клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції (Т.1 а.с.206, 216, 218, 227-228, 237-239, Т.2 а.с.7, 78).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 13.12.2023 справу прийнято до розгляду та призначено її до підготовчого засідання (Т.1 а.с.199).

Ухвалою підготовчого засідання від 16.01.2024 відкладено підготовче засідання (Т.1 а.с.208).

Ухвалою підготовчого засідання від 15.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (Т.1 а.с.221).

Ухвалою від 08.03.2024 задоволено клопотання сторони відповідача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції (Т.1 а.с.242-243, Т.2 а.с.83-84).

Позиція суду.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підстави своїх вимог та заперечень, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 23.10.2020, земельна ділянка з кадастровим номером 4621585900:04:000:0112 площею 57 га на праві комунальної власності 20.10.2020 зареєстрована за Вільховецькою сільською радою (Т.1 а.с.25, 234).

Рішенням ХХХІ сесії 7 скликання Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області №1990 від 21.10.2020, враховуючи значне зменшення поголів`я великої рогатої худоби в господарствах населення Вільховецької сільської ради, недопоступлення коштів до місцевого бюджету, ефективності використання земель сільськогосподарського призначення та недопущення самозаліснення сільськогосподарських угідь надати громадянину ОСОБА_1 в оренду на 7 років із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності без зміни цільового призначення для випасання худоби ФГ «Пчани-Денькович» наступні земельні ділянки, зокрема, кадастровий номер 4621585900:05:000:0112, площею 57,000 га (с. Вільхівці) (Т.1 а.с.22).

Рішенням ХХХІ сесії 7 скликання Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області №1991 від 21.10.2020 ОСОБА_1 надано дозвіл на пересівання та перезалуження земельних ділянок, серед яких є земельна ділянка з кадастровим номером 4621585900:04:000:0112 (Т.1 а.с.116, 117).

Умовами договору оренди землі від 22.10.2020, укладеного між Вільховецькою сільською радою в особі голови ОСОБА_5 (орендодавцем) та ОСОБА_1 (орендарем), передбачено, зокрема, таке:

орендодавець на підставі рішення ХХХІ сесії 7 скликання Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області від 21.10.2020 №1990 «Про надання в оренду земельних ділянок громадянину ОСОБА_1 » надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, сільськогосподарського призначення код 18.00 Землі загального користування для випасання худоби з кадастровим номером 4621585900:04:000:0112, яка розташована на території Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області (пункт 1 Договору);

в оренду передаються земельні ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності код 18.00 Землі загального користування для випасання худоби площею 57,00 га, у тому числі 57,00 га пасовища (пункт 2 Договору);

земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню (пункт 5 Договору);

інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини відсутні (пункт 6 Договору);

договір укладено на 7 років (пункт 7 Договору);

земельна ділянка передається в оренду для: код 18.00 Землі загального користування для випасання худоби площею 57,00 га, угіддя-пасовища (пункт 13 Договору);

цільове призначення земельної ділянки код 18.00 Землі загального користування для випасання худоби площею 57,00 га, угіддя-пасовища. Категорія земель землі сільськогосподарського призначення (пункт 14 Договору);

на орендовану земельну ділянку встановлено наступні обмеження: зміна цільового призначення земельної ділянки на весь строк дії договору (пункт 24 Договору) (Т.1 а.с.26-29).

За змістом витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, сформованого 29.03.2021, право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4621585900:04:000:0112, площею 57 га, зареєстровано 27.11.2020 за орендарем ОСОБА_1 (Т.1 а.с.31, 229).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 22.04.2021 №179-ДК наказано здійснити державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки земельної ділянки на території Жидачівського ОТГ Стрийського району Львівської області, зокрема кадастровий номер 4621585900:04:000:0112 (Т.1 а.с.42).

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від №179-ДК/166/АП/09/01/-21 земельні ділянки, серед яких зазначено земельну ділянку з кадастровим номером 4621585900:04:000:0112, розорані і використовуються для вирощування товарних сільськогосподарських культур ОСОБА_1 , у зв`язку з чим вбачається порушення земельного законодавства під час використання земельних ділянок, зокрема і зазначеної, а саме: п. 5 статті 20 та статті 211 ЗК України (Т.1 а.с.43).

01.06.2021 Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області складено протокол про адміністративне правопорушення у зв`язку з виявленими порушеннями земельного законодавства, припис про усунення виявлених порушень земельного законодавства, а 07.06.2021 складено постанову про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 55 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу (Т.1 а.с.44-46).

Листом Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 01.11.2021 повідомлено ОСОБА_6 про виявлені порушення земельного законодавства під час використання земельних ділянок ОСОБА_1 , зокрема за кадастровим номером 4621585900:05:000:0112, площею 57,000 га, а саме п. 5 статті 20 та статті 211 ЗК України. На ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 01.06.2021, вручено припис про усунення вимог земельного законодавства від 01.06.2021 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 07.06.2021 (а.с.47).

09.09.2022 Стрийською окружною прокуратурою скеровано голові Жидачівської міської ради запит про невідкладеного проведення обстеження земельних ділянок, зокрем земельної ділянки з кадастровим номером 4621585900:05:000:0112 з метою підтвердження або спростування факту порушення вимог земельного законодавства щодо використання земельної ділянки ОСОБА_1 та ФГ «Пчани-Денькович» (а.с.32).

На виконання цього запиту розпорядженням міського голови Жидачівської міської ради від 13.09.2022 №46-АГ зобов`язано створити комісію у складі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , якій доручено проведення обстеження земельних ділянок, що знаходяться на території Вільховецького старостинського округу, зокрема з кадастровим номером 4621585900:04:000:0112 (Т.1 а.с.34).

Актом обстеження земельної ділянки від 14.09.2022, складеного комісією у складі: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , в присутності ОСОБА_1 , встановлено, що на частині земельної ділянки з кадастровим номером 4621585900:04:000:0112 орієнтовною площею 45,0 га засіяно кукурудзою, а решта земельної ділянки орієнтовною площею 12,0 га покрита трав`яною рослинністю та використовується для випасання ВРХ і на момент проведення обстеження не була розорана. Зі слів ОСОБА_1 на земельній ділянці площею 45,00 га проведено посів кукурудзи на силос та кормову ВРХ (Т.1 а.с.35).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого 16.11.2022, земельна ділянка з кадастровим номером 4621585900:04:000:0112 площею 57,00 га відноситься до земель сільськогосподарського призначення з видом цільового призначення 18.00, перебуває у комунальній власності Вільховецької сільської ради та передана в оренду ОСОБА_1 . Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру не зареєстровані (Т.1 а.с.53-54).

За змістом листа ДП «Львівський інститут землеустрою» від 20.07.2023 №33:

кормові культури це сільськогосподарські культури, які вирощують з метою виробництва корму для сільськогосподарських тварин і птиці та вирощуються у польових і кормових сівозмінах. Основними зернокормовими культурами є кукурудза, ячмінь, овес, сорго, соя, горох;

трав`яною (трав`янистою) кормовою культурою є сільськогосподарська культура, що не утворює дерев`янистого стебла. Звичайно в ботаніці «справжніми травами» називають представників родини тонконогових (злакових). Серед них, в основному, вже згадані: пшениця, жито, ячмінь і овес, рис, просо і кукурудза та ін.;

у польових і кормових сівозмінах вирощуються усі рослини, що використовуються для годівлі сільськогосподарських тварин, в т.ч. і кукурудза;

в Україні кукурудзу вирощують переважно як кормову культуру. За своїми ботанічними властивостями кукурудза відноситься до однорічних трав`янистих рослин родини злакових. Її зерно є цінним концентрованим кормом для всіх сільськогосподарських тварин і обов`язково повинна входити до їх раціону. Поряд із вирощуванням на зерно і силос кукурудза широко використовується в системі літньої годівлі худоби, її вирощують на зелений корм;

під докорінним поліпшенням розуміють комплекс культуртехнічних, агрохімічних, меліоративних, агротехнічних, біологічних, організаційно-господарських та економічних заходів, спрямованих на створення нового, високопродуктивного бобово-злакового або злаково-бобового травостою замість малопродуктивного, малоцінного за видами. Оскільки кукурудза належить до родини злакових, то, відповідно, може використовуватись для докорінного поліпшення пасовища (Т.1 а.с.81).

Звітами про виробництво продукції тваринництва, кількість сільськогосподарських тварин і забезпеченість їх кормами за 2022 рік встановлено, що у ФГ «Пчани-Денькович» перебувають тварини (велика рогата худоба) у кількості 710 голів (Т.1 а.с.99-101, 111-114).

Проєкт землеустрою, розроблений ДП «Львівський інститут землеустрою» у 2023 році, забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь земельної ділянки, яка перебуває у оренді ОСОБА_1 на території Жидачівської міської ради (за межами населених пунктів) Стрийського району Львівської області кадастровий номер 4621585900:04:000:0112 площею 57,0000 га (Т.2 а.с.8-77).

Рішенням 32 сесії VIII скликання 2020-2025 Жидачівської міської ради від 15.02.2024 №2553 затверджено проєкт землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь земельної ділянки площею 57,0000 га з кадастровим номером 4621585900:04:000:0112, яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 на умовах оренди для випасання худоби. Внесено зміни до договору оренди землі від 22.10.2020, а саме у пункті 1 змінено вид використання земельної ділянки з «для випасання худоби» на «вирощування сільськогосподарських культур для відгодівлі великої рогатої худоби» без зміни цільового призначення в межах категорії земель сільськогосподарського призначення, шляхом укладення додаткової угоди про внесення змін у договір (Т.1 а.с.231).

Згідно з додатковою угодою №1 від 23.02.2024 про внесення зміни в Договір оренди землі від 22.10.2020 викладено пункти 1, 2, 4, 8, 10, 13, зокрема, за змістом пункту 1 у новій редакції Орендодавець на підставі рішення XXX сесії 7 скликання Вільховецької сільської ради від 21 жовтня 2020 року № 1990 «Про надання в оренду земельних ділянок громадянину ОСОБА_1 » надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності за цільовим призначенням - код-18.00 Землі загального користування, для випасання худоби, вид використання: для вирощування сільськогосподарських культур для відгодівлі великої рогатої худоби (згідно схеми чергування сільськогосподарських культур у сівозміні), відповідно до рішення Жидачівської міської ради 32 сесії VІІІ скликання 2020-2025 рр. від 15.02.2024 р. №2553, яка розташована за адресою: Львівська область, Стрийський район Вільховецький старостинецький округ Жидачівської міської ради (Т.1 а.с.232-233).

Допитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_1 з його згоди надав суду показання, за змістом яких до оренди ним спірній земельної ділянки на ній ріс ліс, була захаращеною. Його запросила громада. Він почистив цю земельну ділянку, перезалужив її, викопав озеро. На даний час у його фермерському господарстві працюють люди, сплачуються податки, донатиться на ЗСУ. 15 га він перезалужив, на решті земельної ділянки вирощує кукурудзу як кормову культуру та культуру, яка покращує властивості землі, фактично перезалужуючи її. При обстеженні вказаної земельної ділянки та складання протоколу уповноваженою особою він присутній не був, однак постанову не оскаржував.

Зміст спірних правовідносин

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з істотним порушення відповідачем умов договору оренди землі, а саме: використання орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Норми права, які застосував суд.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Земельного кодексу України (далі ЗК України), Цивільного кодексу України (далі ЦК України), Закону України «Про оренду землі» (далі Закон № 161-XIV), Закону України «Про землеустрій» (далі Закон № 858-IV), Закону України «Про охорону земель» (далі Закон № 962-IV) та Порядку консервації земель, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 26.04.2013 № 283 (далі Порядок).

Так, частиною 1 статті 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно з приписами частини 2 статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до частини 3 статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

За змістом приписів частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно із частиною 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина четверта статті 124 ЗК України).

Статтею 13 Закону № 161-XIV передбачено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Цільове призначення земельної ділянки це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою в установленому законодавством порядку (стаття 1 Закону № 858-IV).

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 20 ЗК України).

За змістом вимог частини 5 статті 20 ЗК України (яка діяла станом на 07.05.2021 дату складання акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки) земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби (частина 1 статті 34 ЗК України).

Відповідно до вимог частини 2 статті 20 Закону № 858-IV заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов`язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі, землекористувачами, у тому числі орендарями.

Згідно з положеннями статті 24 Закону № 161-XIV орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно договору оренди.

Статтею 25 Закону № 161-XIV встановлено, що орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Землекористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки (пункт «а» частини 1 статті 96 ЗК України).

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до приписів частини 1 статті 31 Закону № 161-XIV на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (пункт «ґ» частини 1 статті 141 ЗК України).

Згідно із статтею 34 Закону № 161-XIV у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Згідно з положеннями пункту «ґ» частини 1 статті 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

За змістом положень статті 172 ЗК України (яка діяла на час ухвалення рішення ХХХІ сесії 7 скликання Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області №1991 від 21.10.2020) Консервації підлягають деградовані і малопродуктивні землі, господарське використання яких є екологічно небезпечним та економічно неефективним. Консервації підлягають також техногенно забруднені земельні ділянки, на яких неможливо одержати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров`я. Консервація земель здійснюється шляхом припинення їх господарського використання на визначений термін та залуження або заліснення. Консервація земель здійснюється за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на підставі договорів з власниками земельних ділянок. Порядок консервації земель встановлюється законодавством України.

У статті 1 Закону № 962-IV (яка діяла на час ухвалення рішення ХХХІ сесії 7 скликання Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області №1991 від 21.10.2020) встановлено, що консервація земель пр.ипинення господарського використання на визначений термін та залуження або залісення деградованих і малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно та економічно неефективним, а також техногенно забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержувати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров`я.

Порядок визначає організаційні засади щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно небезпечним та економічно неефективним, а також техногенно забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров`я. Цей Порядок поширюється на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність або користування відповідно до повноважень (далі уповноважені органи), а також на власників земельних ділянок та землекористувачів. Цей Порядок є обов`язковим для виконання органами виконавчої влади, власниками земельних ділянок та землекористувачами і має рекомендаційний характер для органів місцевого самоврядування (пункт 1).

Відповідно до пункту 2 Порядку Консервація земель здійснюється шляхом припинення їх господарського використання на визначений строк та залуження або заліснення.

Консервація земель здійснюється за наявності:

порушення поверхні земельних ділянок внаслідок землетрусів, зсувів, карстоутворення, повеней;

еродованих земель, перезволожених земель з підвищеною кислотністю або засоленістю та ґрунтів, забруднених хімічними речовинами й іншими видами забруднень, небезпечних для здоров`я людей;

малопродуктивних земель, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю;

радіаційно небезпечних, радіоактивно забруднених земель або забруднених важкими металами та іншими хімічними елементами.

Згідно з пунктом 5 Порядку при виявленні земель, зазначених у пункті 2 цього Порядку, територіальні органи Держгеокадастру та/або територіальні органи Держекоінспекції України видають власнику земельної ділянки чи землекористувачу припис (розпорядження) про припинення їх господарського використання.

У разі якщо на земельні ділянки, які підлягають консервації, не оформлено право власності або користування, територіальні органи Держгеокадастру та/або Держекоінспекції України вносять до уповноважених органів за місцем розташування земельної ділянки клопотання щодо ініціювання уповноваженими органами проведення робіт з консервації земель.

Після отримання клопотання, припису (розпорядження) уповноважені органи, власники земельних ділянок або землекористувачі зобов`язані протягом 30 днів ініціювати проведення робіт з консервації земель.

За змістом пункту 6 Порядку власник земельної ділянки або землекористувач з метою проведення консервації земель подає заяву до уповноваженого органу за місцем розташування земельної ділянки із зазначенням причин необхідності проведення консервації земель, зазначених у пункті 2 цього Порядку.

На підставі заяви власника земельної ділянки або землекористувача, клопотання територіальних органів Держгеокадастру та/або Держекоінспекції України чи з власної ініціативи (якщо на земельні ділянки, які підлягають консервації, не оформлено право власності або користування) уповноважений орган у місячний строк видає розпорядження (рішення) про створення комісії з обстеження земель у натурі (на місцевості) та підготовки висновків про доцільність їх консервації (пункт 7 Порядку).

Відповідно до вимог пункту 8 Порядку комісія після обстеження земель у натурі (на місцевості) готує звіт та висновок про доцільність консервації земель і подає їх до уповноваженого органу.

Пунктом 9 Порядку встановлено, що уповноважений орган у місячний строк розглядає подані матеріали та висновок і видає розпорядження (рішення) про консервацію земель.

Згідно з виданим розпорядженням (рішенням) розробляється робочий проект землеустрою щодо консервації земель (далі проект консервації земель), яким визначаються види, способи консервації земель, строк проведення консервації, напрями використання земель.

За змістом пункту 15 Порядку проект консервації земель передається розробником до територіального органу Держгеокадастру для забезпечення його зберігання в місцевому фонді документації із землеустрою.

Після закінчення строку консервації земель, визначеного проектом консервації, на підставі заяви власника земельної ділянки або землекористувача чи з власної ініціативи уповноважений орган в місячний строк створює комісію з обстеження законсервованих земель в натурі (на місцевості) (пункт 17 Порядку).

Відповідно до пункту 18 Порядку комісія проводить обстеження законсервованих земель у натурі (на місцевості) і вносить до уповноважених органів пропозицію щодо повернення земель до попереднього використання, продовження строків консервації або інші пропозиції, направлені на їх раціональне та екологічно безпечне використання.

На час проведення консервації земель забороняється зміна цільового призначення земельної ділянки та ведення будь-якої діяльності, крім передбаченої проектами консервації земель (пункт 20 Порядку).

Зважаючи на вимоги частини 4 статті 263 ЦПК України суд враховує такі правові висновки Верховного Суду.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши обставини справи, обґрунтованого виходив із того, що відповідач використовував орендовані земельні ділянки не за цільовим призначенням, тобто замість сінокосіння та випасання худоби використовував земельні ділянки для вирощування зернових культур, фактично здійснюючи ведення товарного сільськогосподарського виробництва, чим істотно порушив умови договору оренди землі, укладеного 10 вересня 2012 року з Красноармійською районною державною адміністрацією, що є підставою для задоволення позовних вимог прокурора про дострокове розірвання вказаного договору оренди землі з поверненням земельної ділянки орендодавцю державі (див. постанови Верховного Суду від 28 січня 2019 року у справі № 473/4413/17 (провадження 61-40320св18), від 22 січня 2020 року у справі № 468/1498/17-ц (провадження № 61-36544св18), від 06 квітня 2020 року у справі № 707/658/17 (провадження № 61-17009св18), від 30 квітня 2020 року у справі № 467/1504/17 (провадження № 61-40762св18), 08 листопада 2021 року у справі № 235/4727/19 (провадження № 61-14737св21).

Системний аналіз положень вищевказаних норм дозволяє дійти висновку, що земельні ділянки, віднесені до однієї і тієї ж категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності тощо, та визначені у Класифікації видів цільового призначення земель. За приписами частини 5 статті 20, статті 34 ЗК земельна ділянка для сінокосіння і випасання худоби може використовуватися лише у межах цього виду використання, отже, за умови передачі в оренду земельної ділянки, що за видом використання належить до пасовищ, орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку виключно як пасовище, тобто в межах виду користування, передбаченого умовами договорів оренди землі (див. постанови Верховного Суду від 28.01.2019 у справі № 473/4413/17, від 12.12.2019 у справі № 904/1054/19, від 22.01.2020 у справі № 468/1498/17-ц).

При істотному порушенні умов договору оренди землі (а саме нецільовому використанню земельної ділянки), для дострокового його розірвання за рішенням суду достатньо встановлення самого факт такого істотного порушення, а подальше його усунення не позбавляє орендодавця права вимагати розірвання договору у зв`язку із невиконанням його умов (див. постанову Верховного Суду від 28 січня 2019 року у справі № 473/4413/17 (провадження № 61-40320св18).

Узагальнені фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що на підставі рішення ХХХІ сесії 7 скликання Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області №1990 від 21.10.2020 між Вільховецькою сільською радою як орендодавцем та ОСОБА_1 як орендарем 22.10.2020 укладено договір оренди землі, яким останньому передано в строкове платне користування на 7 років земельну ділянку сільськогосподарського призначення код 18.00 Землі загального користування для випасання худоби з кадастровим номером 4621585900:04:000:0112, площею 57,00 га, у тому числі 57,00 га пасовища. Цим договором, зокрема, передбачено обмеження щодо використання земельної ділянки, а саме: зміна цільового призначення земельної ділянки на весь строк дії договору.

Також, рішенням ХХХІ сесії 7 скликання Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області №1991 від 21.10.2020 ОСОБА_1 надано дозвіл на пересівання та перезалуження земельної ділянки з кадастровим номером 4621585900:04:000:0112.

07.05.2021 Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управлінням Держгеокадастру у Львівській області складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки, яким встановлено розорання і використання для вирощування товарних сільськогосподарських культур ОСОБА_1 земельних ділянок, серед яких зазначено земельну ділянку з кадастровим номером 4621585900:04:000:0112, у зв`язку з чим складено на ОСОБА_1 відповідні протокол про адміністративне правопорушення, припис та постанову про накладення адміністративного стягнення.

13.09.2022 на виконання запиту Стрийської окружної прокуратури розпорядженням міського голови Жидачівської міської ради створено комісію, яка 14.09.2022 провела обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 4621585900:04:000:0112. За наслідком проведеного обстеження складено акт, у якому встановлено засіяння частини земельної ділянки орієнтовною площею 45,0 га кукурудзою, а решта земельної ділянки орієнтовною площею 12,0 га покрита трав`яною рослинністю та використовується для випасання ВРХ і на момент проведення обстеження не була розорана.

У 2023 році ДП «Львівський інститут землеустрою» на замовлення ОСОБА_1 розробило Проєкт землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь земельної ділянки, яка перебуває у оренді ОСОБА_1 на території Жидачівської міської ради (за межами населених пунктів) Стрийського району Львівської області кадастровий номер 4621585900:04:000:0112 площею 57,0000 га

Рішенням 32 сесії VIII скликання 2020-2025 Жидачівської міської ради від 15.02.2024 №2553 затверджено цей проєкт землеустрою, а також внесені зміни до договору оренди землі від 22.10.2020 в частині зміни, зокрема, предмету цього договору, змінивши вид використання земельної ділянки з «для випасання худоби» на «вирощування сільськогосподарських культур для відгодівлі великої рогатої худоби» без зміни цільового призначення в межах категорії земель сільськогосподарського призначення.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для задоволення позову.

Надавши оцінку аргументам сторін, суд погоджується з аргументами сторони позивача, вважає їх належним чином обґрунтованими, мотивованими та підтвердженими належними, допустимими та достовірними доказами, які містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку, встановленому законом, уповноваженими органами, узгоджуються між собою, доповнюють один одного та дозволяють встановити дійсні обставини справи.

Так, аналіз наведених вище норм законодавства України дозволяє виснувати, що залуження земельної ділянки як система певних заходів застосовується лише при консервації земель. При цьому, консервації підлягають не всі землі, а лише ті, перелік яких визначений законом (Порядком консервації земель). Станом на 21.10.2020 цей перелік був вичерпний.

Матеріали справи не містять жодних фактичних даних, які б свідчили про те, що спірна земельна ділянка входила до загаданого переліку.

Окрім наведеного, суд зауважує, що рішення ХХХІ сесії 7 скликання Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області №1991 від 21.10.2020, яким ОСОБА_1 надано дозвіл на пересівання та перезалуження спірної земельної ділянки, не відповідає Порядку консервації земель, який діяв на час його ухвалення, оскільки ухваленню такого рішення мали супроводжувати комплекс дій та рішень уповноважених органів, а саме:

припис територіального органу Держгеокадастру та/або територіального органу Держекоінспекції України, виданий саме власнику земельної ділянки або землекористувачу про припинення їх господарського використання;

ініціювання проведення робіт з консервації земель, зокрема: подання заяви до уповноваженого органу за місцем розташування земельної ділянки із зазначенням причин необхідності проведення консервації земель, зазначених у пункті 2 Порядку;

розгляд уповноваженим органом цієї заяви та на її підставі ухвалення рішення про створення комісії з обстеження земель у натурі (на місцевості) та підготовки висновків про доцільність їх консервації;

підготовка комісією звіту та висновку про доцільність консервації земель і подання їх до уповноваженого органу;

розгляд поданих матеріалів та висновку і ухвалення рішення про консервацію земель;

згідно з цим рішенням розроблення робочого проєкту землеустрою щодо консервації земель, яким визначаються види, способи консервації земель, строк проведення консервації, напрями використання земель.

Жодних з цих документів до матеріалів справи не додано. Більше того, з аналізу самого рішення ХХХІ сесії 7 скликання Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області №1991 від 21.10.2020 вбачається, що таке ухвалено саме за заявою ОСОБА_1 .

З приводу цього, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що станом на 21.10.2020 ОСОБА_1 не мав жодного юридичного відношення до спірної земельної ділянки (не був її власником (власником була Вільховецька сільська рада), а також не був її землекористувачем (право оренди цієї земельної ділянки була зареєстровано за ним лише 27.11.2020), а відтак ОСОБА_1 не був наділений правом ініціювання питання, вирішеного рішенням ХХХІ сесії 7 скликання Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області №1991 від 21.10.2020.

Підсумовуючи наведене, суд виснує, що рішення ХХХІ сесії 7 скликання Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області №1991 від 21.10.2020 за своєю правовою природою є нікчемне, оскільки не відповідало вимогам закону, а відтак не створило жодних юридичних наслідків для ОСОБА_1 (дозволу на вчинення ним певних дій).

Суд звертає увагу на те, що сторона відповідача у судовому засіданні стверджувала про неналежний стан спірної земельної ділянки та її захаращеність як обставини, які вимагали від нього вчинення відповідних дій, водночас такі твердження не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами, а також суперечать умовам оспорюваного договору оренди землі від 22.10.2020, у якому сторони погодили, що спірна земельна ділянка не має недоліків.

Окрім цього, сторона відповідача покликалася на відсутність у оспорюваному договорі оренди землі обмежень щодо використання спірної земельної ділянки, однак суд не погоджується з таким твердженням, оскільки сторони у зазначеному договорі передбачили обмеження (обтяження) щодо використання цієї земельної ділянки зміна цільового призначення земельної ділянки на весь строк дії договору. Даним обмеженням на орендаря, по суті, покладено обов`язок використовувати земельну ділянку виключно за цільовим призначенням.

Дослідженими судом доказами актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства, протоколом про адміністративне правопорушення, приписом про усунення виявлених порушень земельного законодавства та постановою про адміністративне правопорушення встановлено факт порушення ОСОБА_1 земельного законодавства під час використання земельних ділянок, серед яких наявна спірна земельна ділянка, а саме: розорання цих земельних ділянок і використання їх для вирощування товарних сільськогосподарських культур.

Аналіз змісту цих документів дозволяє виснувати про виявлення вказаного порушення земельного законодавства саме на всіх зазначених земельних ділянках (зокрема і на спірній земельній ділянці).

Більше того, суд зауважує, що ОСОБА_1 визнав обставину засіяння та вирощування на частині спірної земельної ділянки кукурудзи, а також те, що не оскаржував згадану постанову про адміністративне правопорушення та сплатив штраф, відтак, за наведених обставин у сукупності, аргументи сторони відповідача про відсутність ОСОБА_1 при обстеженні земельної ділянки уповноваженим органом, неналежність як доказу відповідного акту обстеження, не зазначення цим органом у документах про виявлення порушення земельного законодавства саме на спірній земельній ділянці, відсутність план-схем, графічних зображень, де саме виявлені порушення, не зазначення, яку саме культуру виявлено, суд вважає такими, що не заслуговують на увагу як необгрунтовані.

Зазначеними документами доведено факт порушення ОСОБА_1 на спірній земельній ділянці земельного законодавства, а саме: її розорання та використання для вирощування товарної сільськогосподарської культури кукурудзи.

Також, дослідженим судом доказом актом обстеження земельної ділянки від 14.09.2022 встановлено обставину вирощування на більшій частині спірної земельної ділянки (орієнтовною площею 45,00 га) кукурудзи. Ця обставина не спростована стороною відповідача жодними фактичними даними. Аргументи сторони відповідача про те, що акт складений не на місці обстеження, оскільки його виготовлено за допомогою комп`ютерної техніки, суд оцінює критично, так як акт є лише документальною фіксацією виявлених комісією обставин, який може бути складено після проведення обстеження земельної ділянки як на місці обстеження, так і пози ним.

Отже, на переконання суду, зазначеним актом встановлено обставину вирощування ОСОБА_1 на більшій частині спірної земельної ділянки кукурудзи.

Таким чином, суд зазначає, що матеріали справи містять достатні та переконливі докази факту засівання та вирощування ОСОБА_1 кукурудзи на спірній земельній ділянці, яка за своїм цільовим призначенням відноситься до земель загального користування для випасання худоби (пасовища).

Підсумовуючи викладене у своїй сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 використовував орендовану земельну ділянку не за цільовим призначенням, тобто замість сінокосіння та випасання худоби вирощував на земельній ділянці кукурудзу, чим істотно порушив умови договору оренди землі, оскільки спірна земельна ділянка використовувалася відповідачем як рілля, тобто без зміни категорії цільового призначення земельної ділянки, однак, з порушенням (зміною) виду її цільового використання в межах однієї категорії.

Суд критично оцінює аргументи сторони відповідача про застосування при засіюванні кукурудзи технології нульової обробки ґрунту, що не передбачає розорювання землі, оскільки ці обставини не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами.

Аргументи сторони відповідача про відсутність доказів на підтвердження заподіяної діями ОСОБА_1 шкоди, не отримання орендодавцем того, на що він розраховував (неможливість отримання цілей договору), суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки заподіяння шкоди та неможливість отримання цілей договору не є єдиними критеріями істотного порушення договору оренди землі, а лише одними з них. Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (вирощування на спірній земельній ділянці сільськогосподарських культур, зокрема кукурудзи) є істотним порушенням умов договору оренди землі та достатньою підставою для розірвання цього договору.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження того, що земля на спірній земельній ділянці є деградована або малопродуктивна та потребує вчинення певних дій орендарем щодо покращення її характеристик.

Суд погоджується з тим, що орендарі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема, підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів. Однак, водночас, суд зазначає, що вирощування сільськогосподарських культур (зокрема кукурудзи) для годівлі ВРХ на земельній ділянці, призначенням якої є випасання худоби (пасовища), навіть з урахуванням того, що таке вирощування може докорінно поліпшити пасовища, у розумінні закону є використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Затвердження Жидачівською міською радою проєкту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь земельної ділянки площею 57,0000 га з кадастровим номером 4621585900:04:000:0112, яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 на умовах оренди для випасання худоби та укладення з відповідачем додаткової угоди №1 від 23.02.2024 про внесення зміни в Договір оренди землі від 22.10.2020 не впливає на висновки суду, оскільки судом встановлено факт істотного порушення відповідачем ОСОБА_1 умов оспорюваного договору оренди землі від 22.10.2020, а вчинення відповідачем після цього істотного порушення зазначених дій на його усунення не позбавляє орендодавця (у цій справі прокурора, який діє в інтересах держави) права вимагати розірвання договору у зв`язку із невиконанням його умов.

Суд не враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №925/1579/17, 18.05.2022 у справі №913/408/20, 30 січня 2024 року у справі №917/1746/22, на які покликається сторона відповідача, оскільки такі зроблені хоч у подібних правовідносинах, однак за інших встановлених фактичних обставин справ.

Правові висновки у інших постановах Верховного Суду, на які покликається сторона відповідача, є нерелевантними до правовідносин, що виникли у цій справі.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір у сумі 4962,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

На підставі статей 4, 20, 22, 96, 124, 141, 211 Земельного кодексу України, статей 626, 627, 651, 792 Цивільного кодексу України, статей 13, 15, 24, 25, 31 Закону України «Про оренду землі» та керуючись статтями 10, 13, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області (місцезнаходження: Львівська область, м. Стрий, вул. Шевченка,89, ідентифікаційний код юридичної особи 0291031) в інтересах держави в особі Жидачівської міської ради (місцезнаходження: Львівська область, Стрийський район, м. Жидачів, вул.Шашкевича,2) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди землі від 22.10.2020, укладений між Вільховецькою сільською радою та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 57 га, кадастровий номер 4621585900:05:000:0112 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2193614946215).

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути Жидачівській міській раді земельну ділянку площею 57,00 га, кадастровий номер 4621585900:05:000:0112 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2193614946215).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівської обласної прокуратури судовий збір у сумі 4962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 11 червня 2024 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів