Ухвала

від 10.06.2024 по справі 499/583/24

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/583/24

Провадження № 2-о/499/48/24

У Х В А Л А

Іменем України

"10" червня 2024 р. селище Іванівка

Суддя Іванівського районного суду Одеської області Погорєлов І.В., дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Комунальне некомерційне підприємство «Миколаївська амбулаторія загальної практики сімейної медицини» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Іванівського районного суду Одеської області із вищевказаною заявою в порядку окремого провадження.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

За приписами ч.5 ст. 175 ЦПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Судом при огляді заяви встановлено, що заявником вказана ОСОБА_1 , яка просить встановити належність медичного висновку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З заяви вбачається, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , проте суд зазначає, що донька є повнолітньою особою, яка відповідно до ст. 47 ЦПК України здатна особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність), а тому має право самостійно звернутись до суду із вказаною заявою.

Разом з тим, в заяві відсутні будь-які посилання на неможливість ОСОБА_2 самостійно здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді та не надано жодних доказів на підтвердження таких обставин.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України Позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Натомість, в заяві відсутні такі відомості щодо ОСОБА_2 , а також не визначено процесуальний статус такої особи.

За ч.4 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Крім того, згідно з п.1 ч.1 ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено який факт заявник просить встановити та з якою метою.

В заяві вказано, що встановлення даного юридичного факту необхідно для реалізації права власності на земельну ділянку, однак суд не розуміє яким чином встановлення факту належності медичного висновку допоможе реалізувати право власності на земельну ділянку.

Таким чином,заявнику необхідновиправити вказанінедоліки,шляхом наданнязаяви вновій редакції у вигляді окремого документа з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду з наданням її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників.

У зв`язку із наведеним вище, суд позбавлений можливості вирішити питання про відкриття провадження у даній справі.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п.36).

На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (п. 132).

Поряд із цим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).

З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).

Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання заявником умов реалізації права на звернення до цього суду з заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що заява не може вважатися такою, що відповідає вимогам чинного цивільно-процесуального законодавства.

У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 294 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Комунальне некомерційне підприємство «Миколаївська амбулаторія загальної практики сімейної медицини» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа - залишити без руху.

Повідомити заявницю про необхідність виправити вищевказані недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання ухвали.

Роз`яснити заявниці, що якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк вимоги ухвали суду будуть виконані, заява буде вважатися поданою в день первісного її подання, а інакше заява буде вважатися неподаною і повернута їй.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяІ. В. Погорєлов