Рішення

від 22.07.2024 по справі 499/583/24

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/583/24

Провадження № 2-о/499/48/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 липня 2024 року селище Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді Погорєлова І. В., за участю секретаря судового засідання Дібрової О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в селищі Іванівка Березівського району Одеської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Комунальне некомерційне підприємство «Миколаївська амбулаторія загальної практики сімейної медицини» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, в якій просить встановити, що правовстановлюючий документ - медичний висновок від 12.01.1995 року, виданого Миколаївською центральною районною поліклінікою Миколаївського району Одеської області, належить ОСОБА_2 .

В обґрунтування заяви посилається на те, що на підставі наказу Міністерства охорони здоров`я України №175 від 05.12.1991 року, яким затверджено порядок видачі медичних висновків дітям інвалідам з дитинства віком до 16 років Миколаївською центральною районною поліклінікою Миколаївського району Одеської області, мені видали медичне висновку на дитину інваліда з дитинства віком до 16 років від 12 січня 1995 року російською мовою на ім`я « ОСОБА_3 », ІНФОРМАЦІЯ_1 . Правильне прізвище, ім`я та по батькові доньки « ОСОБА_2 ». Вказана помилка унеможливлює реалізацію матір`ю права на отримання пенсійного забезпечення.

Заявниця в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі.

Зацікавлена особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву, згідно якої не заперечує проти задоволення вимог заяви, просить розглянути справу без її участі.

Представник зацікавленої особи Комунального некомерційного підприємства «Миколаївська амбулаторія загальної практики сімейної медицини» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області у судове засідання не з`явився, заяв та клопотань не подавав, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження ОСОБА_2 батьками записані: у графі «батько» ОСОБА_4 ; у графі «мати» ОСОБА_5 .

12.10.2007 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 уклали шлюб, про що свідчить копія свідоцтва про шлюб. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу Комнацька.

Миколаївською центральною районною поліклінікою Миколаївського району Одеської області, видано медичний висновок на дитину інваліда з дитинства віком до 16 років від 12 січня 1995 року російською мовою на ім`я « ОСОБА_3 », ІНФОРМАЦІЯ_1 .

28.12.2023 року ОСОБА_1 звернулась до територіального управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та їй було відмовлено, оскільки у медичному висновку (Камнацька) не відповідає даним свідоцтва про народження (Комнацька), про що свідчить рішення про відмову у призначенні пенсії від 01.01.2024 року за № 155750005060.

Для врегулювання питання у досудовому порядку, позивач звернулась до КНП «Миколаївської амбулаторії загальної практики сімейної медицини» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області. Згідно довідки від 02.04.2024 року за №135 вказана медична установа підтвердила факт допущення помилки у написані прізвища ОСОБА_2 при видачі вказаного медичного висновку.

Частиною 7 ст.19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ч.1ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно ч. 2ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч. 3 ст.294ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV ЦПК України.

У відповідності до вимог п.6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення: заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснено в п.12 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

У цих справах суд встановлює належність особі правовстановлюючих документів, а не тотожність прізвища, імені, по батькові, неоднаково названих в різних документах, не присвоєння чи залишення одного з них.

При зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту, важливе значення має мета його встановлення, оскільки саме вона дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.

Тож, судом встановлена невідповідність між документами, що посвідчують особу ОСОБА_2 та правовстановлюючим документом, а саме: медичним висновком від 12.01.1995 року, виданого Миколаївською центральною районною поліклінікою Миколаївського району Одеської області.

За таких обставин, враховуючи, що встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, а саме для реалізації права на отримання пенсійного забезпечення, суд вважає за необхідне ухвалити рішення, яким задовольнити заявлені вимоги.

У ч. 7 ст. 294 ЦПК України зазначено, що при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 315,316,318-319 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), заінтересовані особи: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ), Комунальне некомерційне підприємство «Миколаївська амбулаторія загальної практики сімейної медицини» Миколаївської селищної ради Березівського району Одеської області (Одеська область, Березівський район, с-ще Миколаївка, вул. Петра Сагайдачного, буд. 50 В; ЄДРПОУ: 45354030) про встановлення факту належності правовстановлюючого документа задовольнити.

Встановити, що правовстановлюючий документ - медичний висновок від 12.01.1995 року, виданий Миколаївською центральною районною поліклінікою Миколаївського району Одеської області на російській мові на ім`я « ОСОБА_6 » належить ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 )

Судові витрати залишити за заявником.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

СуддяІгор ПОГОРЄЛОВ