Рішення

від 28.05.2024 по справі 175/3567/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 175/3567/23

провадження 2/175/1886/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року Дніпропетровський районний суд

Дніпропетровської області

у складі: головуючого

судді Васюченка О.Г.

з секретарем Кульпіною Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дніпровської районної державної нотаріальної контори в особі Кобрусєвої Любов Віталіївни, треті особи: ОСОБА_3 , Центр надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, визнання права власності на частку нерухомого майна у порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , Дніпровської районної державної нотаріальної контори в особі ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_3 , Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, визнання права власності на частку нерухомого майна у порядку спадкування за законом.

Відповідно заявлених вимог, просить суд визнати незаконною та скасувати постанову державного нотаріуса Дніпровської державної нотаріальної контори Кобрусєвої Л.В. про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину в розмірі частини спадщини у зв`язку з прийняттям спадщини іншим спадкоємця першої черги - ОСОБА_2 та визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на другу частини спадщини ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що є спадкоємцем після смерті бабусі ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Його батько ОСОБА_3 , після звернення до нотаріуса Дніпровської районної державної нотаріальної контори із заявоюпро прийняттяспадщини відмовивсявід належноїчастини спадщинина йогокористь.Але,державний нотаріус видала йому свідоцтва про право на спадщину за законом лише на частку спадкового майна померлої з приміткою, що не видано свідоцтво про право на спадщину за законом на другу частину майна ОСОБА_5 .. 20 липня 2023 року Дніпровською районною державною нотаріальною конторою відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на другу часткуспадкового майна ОСОБА_5 , оскільки у порядку ст.1268ЦК України спадщину прийняв її син ОСОБА_2 , який зареєстрований за однією адресою з померлою з 10 вересня 1986 року по цей час, згідно інформації довідки №12796 від 05 грудня 2019 року, видану виконавчим комітетом Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області. З огляду на те, що у судовому рішенні, яке набрало законної сили було встановлено, що ОСОБА_2 був зареєстрований за однією адресою із померлою матір`ю, однак фактично з нею не проживав, позивач вважав, що нотаріус припустився помилки та просив визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , що складалась із: частини житлового будинку цегляного - А1, загальною площею 91,1 кв.м, з яких житлова площа складає 53,1, допоміжна 54, 1 та слідуючих господарських будівель і споруд: сараю Б1, пг- погріб, сарай В1, гараж Г1, вбиральня Д1, сарай Е1, сарай Ж1, замощення - І, ІІ, огорожі - №1-3, за адресою : АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 0,1500 га, кадастровий номер земельної ділянки 1221455800:02:004:0115; частини земельної ділянки площею 0,1500 гектарів, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 1221455800:02:004:0115; частини земельної ділянки площею 0,0110 гектарів, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 1221455800:02:004:0116; частини земельної ділянки площею 0,1184 гектарів, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: території смт. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер земельної ділянки 1221455800:02:003:0027; частини земельної ділянки площею 0,6800 гектарів, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: території Любимівської сільської ради, Дніпровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер земельної ділянки 1221484000:06:056:0033.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2023 року відкрито провадження в даній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого.

Також, Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2023 року витребувано у державного нотаріуса Дніпровського районної державної нотаріальноїконтори Кобрусєвої Любов Віталіївни належним чином засвідчену копію спадкової справи за №14/2019, заведену після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Дніпропетровського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від 04квітня 2024року закрито підготовче провадження в даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Станіслав О.О. подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за наявними у справі доказами та матеріалами без участі позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, наявне в матеріалах справи. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Відповідач Дніпровська районна державна нотаріальна контора в особі ОСОБА_4 , у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце слухання справи. Подала до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням у відпустці з 28 травня 2024 року по 03 травня 2024 року..

Центр наданняадміністративних послугвиконавчого комітетуСлобожанської селищноїради Дніпровськогорайону Дніпропетровськоїобласті, в у судове засідання не з`явились, повідомлялась належним чином про дату, час та місце слухання справи. Надав суду Заяву про розгляд справи без участі.

Інших заяв по суті справи від учасників справи не надходило.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку,суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані заяви та письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановленота підтвердженоматеріалами справи,що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ,місце смерті за адресою: АДРЕСА_2 , про що зроблен відповідний актовий запис №108, згідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого виконавчим комітетом Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, 25 жовтня 2018року.

Згідно копії спадкової справи №14/2019 відкритої після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено два спадкоємця за законом діти ОСОБА_5 : ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Відповідно до заяви №43 від 17.01.2019 року, ОСОБА_3 відмовився від належної йому частки спадщини за законом, що залишилася після смерті його матері, ОСОБА_5 , на користь її онука ОСОБА_1 ..

Відповідно до довідки про склад сім`ї від 04.01.2019 року №44, ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , була зареєстрована з 07.05.1980 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент смерті з ОСОБА_5 були зареєстровані: син ОСОБА_3 , син ОСОБА_2 , невістка ОСОБА_6 , правнук ОСОБА_7 ..

Згідно копіїсвідоцтв проправо наспадщину зазаконом від27.02.2020року,державним нотаріусомДніпровської районноїдержавної нотаріальноїконтори булопосвідчено,що ОСОБА_1 успадковує часткуспадщини узв`язкуз відмовоюспадкоємця Ічерги, ОСОБА_3 ..Спадщина складаєтьсяіз: частини житлового будинку цегляного - А1, загальною площею 91,1 кв.м, з яких житлова площа складає 53,1, допоміжна 54, 1 та слідуючих господарських будівель і споруд: сараю Б1, пг- погріб, сарай В1, гараж Г1, вбиральня Д1, сарай Е1, сарай Ж1, замощення - І, ІІ, огорожі - № 1-3, за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 0,1500 га, кадастровий номер земельної ділянки 1221455800:02:004:0115; частини земельної ділянки площею 0,1500 гектарів, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 1221455800:02:004:0115; частини земельної ділянки площею 0,0110 гектарів, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 1221455800:02:004:0116; частини земельної ділянки площею 0,1184 гектарів, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: території смт. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер земельної ділянки 1221455800:02:003:0027; частини земельної ділянки площею 0,6800 гектарів, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: території Любимівської сільської ради, Дніпровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер земельної ділянки 1221484000:06:056:0033.

Свідоцтва про право на спадщину на іншу частку не видано.

Згідно заявивід 26.08.2022року, ОСОБА_1 просив видати свідоцтво про право на спадщину на другу частку спадщини по спадковій справі №14/2019.

Дніпровська районна державна нотаріальна контора в особі ОСОБА_4 , надала відповідь листом від 30.08.2022 року №55/01 -14, про те, що не може видати свідоцтво про право на спадщину на другу частину спадщини ОСОБА_5 , оскільки є інший спадкоємець, який прийняв спадщину відповідно до ч.3 ст.1268 ЦПК України.

Також, відповідно заяви від 17.01.2019 просив видати свідоцтво про право на спадщину на другу частку спадщини по спадковій справі №14/2019 ОСОБА_3 .. У додатку заяви додано копію заочного рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2023 року у цивільній справі № 175/3946/22, з огляду на те, що у судовому рішенні, яке набрало законної сили було встановлено фактичні обставини справи, що в порядку ч. 3 ст.1268 ЦКУкраїни ОСОБА_2 не прийняв спадщину, оскільки лише був зареєстрований за однією адресою із померлою матір`ю, однак фактично з нею не проживав.

14 липня 2023 року Постановою про відмову у вчинення нотаріальної дії ОСОБА_3 , відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що 17 січня 2019 року за № 42 було подано заяву про відмову від належної частки спадщини на користь сина ОСОБА_1 ..

Згідно заяви від 19 липня 2023 року, ОСОБА_1 , знову просив видати свідоцтво про право на спадщину на другу частку спадщини по спадковій справі №14/2019.

20 липня 2023 року Дніпровською районною державною нотаріальною конторою ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на другу частку спадкового майна, яка залишилася після померлої ОСОБА_5 , постановою державного нотаріуса Кобрусєвої Л.В., через те, що з померлою на момент смерті був зареєстрований з 10 вересня 1986 син спадкодавці ОСОБА_2 , який прийняв спадщину відповідно до п. 3 ст. 1268 ЦК України, згідно інформації довідки №12796 від 05 грудня 2019 року, видану виконавчим комітетом Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, який прийняв спадщину відповідно до п.3 ст.1268 ЦК України.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_2 , не звертався до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 ..

Згідно копії витягу зЄдиного державногореєстру досудовихрозслідувань за фактом зникнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 29.07.2022року відкрито кримінальне провадження №12022041440000371.

Заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2023 року у справі за № 175/3946/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третяособа -Центр наданняадміністративних послугвиконавчого комітетуСлобожанської селищноїради Дніпровськогорайону Дніпропетровськоїобласті проусунення перешкодукористуванні власністю,шляхомвизнання особитакою,щовтратила правокористування житловимбудинком тазняття їїз реєстраційногообліку, позов задоволено. З цього судового рішення постає, що ОСОБА_2 визнано таким,що втративправо користуванняжитловим приміщенням,а самежитловим будинкомз надвірнимибудівлями,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_2 , у якому відповідно до довідки про склад сім`ї від 04.01.2019 року №44, спадкодавець ОСОБА_5 , була зареєстрована з 07.05.1980 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , за однією адресою з померлою був зареєстрований, зокрема, ОСОБА_2 , проте постійно не проживав зі спадкодавцем, а лише був зареєстрований за однією адресою.

Відповідно до ч.4. 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративні справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративні справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути в загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Суд звертає увагу на ч. 3 ст. 1268 ЦК України, згідно якої спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу,він незаявив провідмову віднеї.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам надано роз`яснення, що будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.

Частина 3 ст. 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного. Тобто, реєстрація ж місця проживання сама по собі без фактичного постійного проживання не має правового значення в розумінні частини третьої статті 1268 ЦК України при вирішенні питання прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Частинами 2, 6 ст. 29 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Даною статтею унормовано, що у випадку, коли особа постійно не проживає із спадкодавцем, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є подана нотаріусу заява.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Звідси суд констатує, що відповідач ОСОБА_2 не прийняв спадщину, що відкрилась після смерті матері в порядку ч.3ст.1268ЦК та не набув права на спадкове майно, адже сама по собі реєстрація місця проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не може свідчити про прийняття спадщини.

Аналогічну позицію щодо застосування ч. 3 ст. 1268 ЦК України, висловив Верховний Суд У справах № 185/5690/20 від 01.03.2023 року, № 937/10434/19 від 19.05.2021 року

З огляду на викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог в частині визнання протиправної та скасування постанови Дніпровської державної нотаріальної контори державного нотаріуса Кобрусєвої Л.В. від 20 липня 2023 року про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на другу частину спадкового майна, яка залишилася після померлої ОСОБА_5 , через те, що, на думку державного нотаріуса, ОСОБА_2 , прийняв спадщину відповідно до п. 3 ст. 1268 ЦК України.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ст. 67 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Згідно положень пункту 23 постанови Пленуму Верховного суду № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, в установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Згідно положень ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то воно виникає з моменту проведення такої реєстрації.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч.4 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності. Позивачем у зазначених спорах у порядку правонаступництва може виступати спадкоємець, який прийняв спадщину відповідно до вимог статей 1268-1270 ЦК України.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з викладеного, суд вважає доведеним наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дніпровської районної державної нотаріальної контори в особі ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_3 , Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, про визнання права власності у порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на другу часину спадщини.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 392, 1216, 1217, 1268, 1296, 1297 Цивільного кодексу України, Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, п.23 постанови Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування",ст. 12, 13, 81, 82, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дніпровської районної державної нотаріальної контори в особі ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_3 , Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, визнання права власності на частку нерухомого майна у порядку спадкування за законом задовольнити.

Постанову державного нотаріуса Дніпровської державної нотаріальної контори Кобрусєвої Любов Віталіївни про відмову у вчиненні нотаріальної дії стосовно видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 свідоцтв про право на спадщину за законом на другу частку нерухомого майна у спадковій справі № 14/2019 визнати протиправної та скасувати.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на нерухоме майно, що складається із:

- частини житлового будинку цегляного - А1, загальною площею 91,1 кв.м, з яких житлова площа складає 53,1, допоміжна 54, 1 та слідуючих господарських будівель і споруд : сараю Б1, пг- погріб, сарай В1, гараж Г1, вбиральня Д1, сарай Е1, сарай Ж1, замощення - І, ІІ, огорожі - № 1-3, за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 0,1500 га, кадастровий номер земельної ділянки 1221455800:02:004:0115;

- частини земельної ділянки площею 0,1500 гектарів, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 1221455800:02:004:0115;

- частини земельної ділянки площею 0,0110 гектарів, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 1221455800:02:004:0116;

- частини земельної ділянки площею 0,1184 гектарів, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: території смт. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер земельної ділянки 1221455800:02:003:0027 ;

- частини земельної ділянки площею 0,6800 гектарів, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: території Любимівської сільської ради, Дніпровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер земельної ділянки 1221484000:06:056:0033.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11 червня 2024 року.

Суддя О.Г. Васюченко