Рішення

від 06.06.2024 по справі 355/60/24

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/60/24

Провадження № 2/355/310/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого суддіТроценко Т. А.

за участю секретаряЛіберацької Ю. В.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Баришівка Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому вказав, що він має в користуванні земельну ділянку площею 0,1500 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на масиві Трубізький Баришівської селищної ради.

Рішенням Баришівської селищної ради від 16. 07.2021 року йому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність.

У 2021 році Баришівським МРВВ КОФ ЦДЗК проект розроблено, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3220255101:01:170:0011, однак через повномасштабне вторгнення російських військ на Українську територію процес приватизації було призупинено.

10. 09. 2023 року ввечері він привіз і вивантажив обабіч дороги біля своєї земельної ділянки будівельні матеріали, а наступного дня переніс їх безпосередньо на земельну ділянку.

Приблизно у період з 10 до 11 години 11. 09. 2023 року під`їхав автомобіль, з якого вийшла ОСОБА_2 з невідомим йому чоловіком, та у грубій формі почала вимагати в нього документи на ділянку, погрожуючи відібрати її, оскільки він заважає сільськогосподарській діяльності, при чому йому стало очевидно, що ОСОБА_2 діяла в інтересах невідомого фермера, який розорює поле.

18. 09. 2023 року він був запрошений до ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області, де від працівника поліції ОСОБА_3 дізнався про те, що за заявою ОСОБА_2 на нього складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 152 КУпАП.

Він пересвідчився, що ОСОБА_2 свідомо порушуючи правила поведінки працівника органу місцевого самоврядування та норми моралі, діяла в інтересах невідомого йому фермера.

19. 10. 2023 року він був викликаний на засідання адміністративної комісії при виконкомі Баришівської селищної ради, та за результатами розгляду справи адміністративна комісія винесла постанову про закриття адміністративної справи відносно нього за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення.

В результаті неправомірних дій ОСОБА_2 він був змушений відпрошуватися з роботи, приходити у відділок поліції, на засідання адміністративної комісії, що порушувало його звичний спосіб життя, де терплячи сором, давав пояснення, що для нього було принизливим, оскільки ніяких правопорушень він не вчиняв.

Це завдало йому неабияких моральних страждань і спричинило моральну шкоду в розмірі 50000 грн., яку він просить стягнути з відповідачки на його користь.

В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги і пояснив, що коли ОСОБА_2 приїхала до належної йому земельної ділянки 11. 09. 2023 року, вона кричала на нього, в грубій формі розмахувала перед його обличчям посвідченням та вимагала документи на ділянку. Він відповів, що документи в нього знаходяться вдома, тому вона запропонувала скинути їх їй на Вайбер, що він в подальшому і зробив.

ОСОБА_2 написала заяву в поліцію, що він забруднив земельну ділянку, за що на нього незаконно склали адміністративний протокол, намагалися порушити кримінальну справу. Йому було неприємно, що він повинен був виправдовуватися, тому просить стягнути з відповідачки моральну шкоду в розмірі 50000 грн.

Відповідачка надала відзив на позову, у якому вказала, що вона працює старшим інспектором з благоустрою Баришівської селищної ради відповідно до Положення про роботу інспектора з благоустрою Баришівської селищної ради, затвердженим рішення Баришівської селищної ради від 21. 04. 2023 року № 1700-37-08.

19. 06. 2023 року вона звернулася до служби 102 із заявою про те, що протягом тижня за заправкою АВІА, що по АДРЕСА_1 виявлена огороджена земельна ділянка, на якій знаходяться пошкоджені авто, у відкритих даних земельного кадастру ділянка відносилася до комунальної власності, у відділі земельних ресурсів відомості про користувача або орендаря земельної ділянки відсутні, тому вона просила поліцію знайти тих осіб, які хазяйнують на цій ділянці, але відповіді на своє звернення не отримала.

28. 07. 2023 року вона побачила біля земельної білянки білий бус і попросила свого знайомого ОСОБА_4 підвезти її до неї. Під`їхавши, побачила чоловіка, який назвався ОСОБА_5 , вона представилася, показала своє посвідчення, а він пояснив, що є власником земельної ділянки. Вона запропонувала йому скинути документи на її номер на Вайбер, коли він це зробив, вона сказала, що право власності на ділянку у нього не оформлене, тому йому треба звернутися у відділ земельних ресурсів, і більше з ним не зустрічалася.

11. 09. 2023 року вона побачила, що навколо вказаної земельної ділянки вивантажені вживані будівельні матеріали, що засмічували територію комунальної власності, зателефонувала ОСОБА_6 , але той не взяв слухавку, тому вона викликала поліцію і повідомила, що ОСОБА_7 знову використав земельну ділянку не за призначенням, оскільки вона надана для ведення особистого селянського господарства, а не для складування поламаних автомобілів та будматеріалів.

Просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, так вона у робочий час виконувала свої функції як інспектор з благоустрою.

В судовому засіданні підтримала свої заперечення проти позову і пояснила, що вона як інспектор з благоустрою повинна виконувати свої обов`язки і слідкувати за благоустроєм у смт. Баришівка.

У червні 2023 року її повідомили про те, що на земельну ділянку за заправкою АВІА, що по АДРЕСА_1 хтось вивіз будівельне сміття, в земельному кадастрі інформації щодо власника або користувача не було, тому вона звернулася із заявою у відділ поліції для розшуку особи, яка це вчинила, але поліція нікого не знайшла.

28. 07. 2023 року вона їхала додому і побачила, що біля цієї земельної ділянки стоїть бусик, вони зупинилися, вийшов чоловік, назвав себе ОСОБА_5 , вона представилася, попросила документи на ділянку, на її прохання він їх скинув їй на Вайбер. Коли вона побачила, що право власності на ділянку не оформлено, то сказала йому, щоб він звернувся у земельний відділ і до оформлення права власності на ділянці нічого не робив.

Через деякий час побачила, що там знову лежать будівельні матеріали, зателефонувала ОСОБА_6 , той не відповів.

На сьогоднішній день ділянка не обкошена, заросла бур`яном, порушення існують і по цей день.

Вона не кричала на позивача, не ображала його, а виконувала свої посадові обов`язки.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що ОСОБА_7 це її чоловік, в липні 2023 року вона була разом з ним та дитиною на земельній ділянці за вагончиком, Нічого не бачила, але чула крики, коли під`їхала якась жінка, тоді вона не зрозуміла, в чому справа, а в подальшому допомагала чоловікові скидати на Вайбер документи на землю.

Свідок ОСОБА_9 показав суду, що біля 17 години у липні 2023 року він підвозив свою знайому ОСОБА_2 , вона попросила зупинитись біля земельної ділянки в районі автозаправки АВІА. На її прохання вийшов чоловік, вона представилася, показала посвідчення, попросила документи на ділянку, той відповів, що їх зараз немає, тому ОСОБА_2 запропонувала скинути їх їй на Вайбер, після чого вони поїхали звідти. ОСОБА_2 вела себе ввічливо, не кричала, нікого не ображала, вся розмова зайняла хвилин 10.

Вислухавши сторони і свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 18. 09. 2023 року ст. ДОП ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області капітаном поліції Попикіним Д. О. відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 152 КУПАП за те, що 11. 09 2023 року близько 11 години в смт. Баришівка по вул. Березанська ОСОБА_1 вивіз будівельне сміття на земельну ділянку, що підтверджено фототаблицею до протоколу.

Постановою адміністративної комісії при виконкомі Баришівської селищної ради від 19. 10. 2023 року за результатами розгляду справи винесено постанову про закриття адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення та недостатньої доказової бази на підставі п. 3 ст. 284, п. 1 ст. 247 КУПАП, справа закрита.

На тій підставі, що за заявою ОСОБА_2 він був вимушений декілька разів приходити у відділок поліції, на засідання адміністративної комісії, що порушувало його звичний спосіб життя, давав пояснення, що для нього було принизливим, позивач просить стягнути з відповідачки моральну шкоду в розмірі 50000 грн.

Вирішуючи питання про відмову у задоволенні позову, суд виходить з положень ст. 1167 ЦК України, яка встановлює загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду, а саме моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Випадки, коли особа має право на відшкодування моральної шкоди, передбачені також статтею 23 ЦК України, а саме - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , працюючи на посаді інспектора з благоустрою Баришівської селищної ради, виконувала свої посадові обов`язки, коли займалася питанням пошуку осіб, які порушили правила використання земельної ділянки, для чого зверталася до правоохоронних органів з заявами про розшук осіб, які порушили закон, при цьому межі своїх повноважень не перевищувала, з ОСОБА_1 вела себе ввічливо, що підтверджується показами свідка ОСОБА_9 , тому не можна вважати протиправними дії по з`ясуванню обставин використання земельної ділянки не за призначенням, які вона виявила в ході перевірки.

Покази свідка ОСОБА_8 суд не бере до уваги, оскільки остання показала, що не бачила, хто саме приїжджав на земельну ділянку, і з якого саме приводу була розмова на підвищених тонах.

Крім того, пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31. 03. 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди» передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі

незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може

полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або

ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням

здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі

інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав,

у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у

порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість

продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з

оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно п. 5 цієї ж Постанови - відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність

такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність

причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача

та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен

з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві

моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру,

за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в

якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює

заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також

інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивачем не зазначено, на якій правовій підставі він просить стягнути моральну шкоду з відповідачки, не вказав, які саме її дії вважає протиправними та у чому це виразилося, яких саме моральних страждань він зазнав та чи існує причинний зв`язок між цими стражданнями та діями відповідача.

Крім того, у позові не зазначено, з яких міркувань виходив позивач, визначаючи суму моральної шкоди, та не навів доказів, які б доказували наявність негативних наслідків для нього.

Стаття 12 у ч. ч. 2-4 ЦПК України передбачає, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторонаповинна довестиобставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 не доведені належними, достатніми та допустимими доказами, вони задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 23 ЦК України, ст. ст. 3,5 ПВСУ № 4 від 31. 03. 1995 року, ст. ст. 12,13,76-81,258-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 11. 06. 2024 року.

Суддя Баришівського

районного суду Т. А. Троценко