Рішення

від 30.05.2024 по справі 357/12414/21

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/12414/21

Провадження № 2-др/357/51/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кошель Б. І. ,

при секретарі Нізовій А. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 м. Біла Церква заяву представника позивачів адвоката Миколюка Миколи Дмитровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 до Приватного акціонерного сільськогосподарського підприємства "Сидори" про розірвання договорів оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати і нанесеної відповідачем шкоди (збитків), -

В С Т А Н О В И В :

30 квітня 2024 року за вх. № 23919 судом отримано від представника позивачів адвоката Миколюка Миколи Дмитровича заява про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 до Приватного акціонерного сільськогосподарського підприємства "Сидори" про розірвання договорів оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати і нанесеної відповідачем шкоди (збитків).

Заява мотивована тим, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 25.04.2023 у справі №357/12414/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_22 . ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_23 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 до Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» про розірвання договорів оренди землі, укладених між Позивачами і Відповідачем, стягнення заборгованості з орендної плати і нанесеної шкоди (збитків) позов задоволено частково. Розірвано договори оренди землі між позивачами та відповідачем. В задоволенні позовних вимог в частині вимог про стягнення заборгованості з орендної плати, пені за несвоєчасну виплату орендної плати та шкоди (збитків) заподіяної недотриманням встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 р. N 164 оптимальних нормативів співвідношення насіння соняшника в сівозмінах на земельних ділянках відмовлено. В судовому засіданні 25.04.2024 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Первинний розгляд справи, перша інстанція.

01.06.2021 з кожним із позивачів та адвокатом укладено договір про правничу допомогу. Договором визначено вартість правничої допомоги в 5000,00 гривень. Разом з укладенням договорів адвокат отримав від клієнтів по кожному договору 5000,00 гривень, що підтверджується пунктом 2.4. договорів. Договором передбачено гонорар успіху в розмірі 5000,00 гривень.

У жовтні 2021 року в інтересах позивачі адвокатом Миколюком М.Д. було подано позов, до якого додано договори на правничу допомогу та докази сплати гонорару адвокату.

Відповідно до ухвали від 28.10.2021 року по справі 357/12414/21 позивачі сплатили судовий збір в розмірі 49486,00 грн. Тобто, кожен позивач поніс витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн., витрати зі сплати судового збору за майнову вимогу в розмірі 567,50 грн. та за немайнову вимогу - 1816,00 грн.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.07.2022 року позов було задоволено частково: - не майнову вимогу кожного з позивачів - розірвати договір оренди землі та припинити державну реєстрацію речового права оренди задоволено; - у задоволенні майнової вимоги кожного з позивачів про стягнення заборгованості з орендної плати, пені за несвоєчасну виплату орендної плати та шкоди (збитків), заподіяної недотриманням встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 року № 164 оптимальних нормативів співвідношення насіння соняшника в сівозмінах на земельних ділянках відмовлено.

Таким чином, згідно з вимогами частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 141 ЩІК України, при ухваленні додаткового рішення за первинний розгляд справи в суді першої інстанції стягненню з ПОСП «Сидори» на користь позивачів підлягає судовий збір 38136,00 грн. за задоволені немайнові вимоги щодо розірвання договорів оренди землі та припинення речового права за ними, а також 90 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, а саме на користь кожного позивача по 5000,00 грн. витрати понесені на правову допомогу та судовий збір у розмірі 1816,00 грн.

Апеляційна інстанція.

29.07.2022 між кожним із позивачів та адвокатом Миколюком М.Д. укладено договори про правничу допомогу при розгляді справи в апеляційній інстанції. Гонорар за правничу допомогу в апеляційній інстанції становив 2000,00 грн. з кожного позивача. Договорами передбачено гонорар успіху в розмірі 2000, 00 грн. Разом з укладанням договорів Клієнти сплатили Адвокату гонорар в розмірі 2000,00 грн. Гонорар успіху визначений був сплачений протягом 20-ти днів після постановления рішення апеляційної інстанції. Таким чином, розмір витрат на правничу допомогу в апеляційній інстанції кожного з позивачів становить 4000,00 грн. (4000 х 20 = 80000 грн). Апеляційну скаргу відповідача було задоволено судом частково, вказані витрати мають бути розподілені відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України - пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином витрати на правничу допомогу позивачів, понесені у апеляційній інстанції підлягають стягненню 50 % від понесених витрат, що становить 40000,00 грн.

Новий розгляд справи в суді першої інстанції.

02.01.2023 між кожним із позивачів (правонаступниками позивачів) та адвокатом Миколюком М.Д. укладено договори про правничу допомогу щодо нового розгляду справи. Договорами визначено вартість правничої допомоги з одного позивача 2000,00 гривень. Разом з укладенням договорів адвокат отримав від клієнтів по 2000,00 грн., що підтверджується пунктом 2.3. договорів. Всього 21 клієнт X 2000,00 грн. = 42 000,00 грн. Також договором передбачено гонорар успіху в розмірі 2000,00 гривень з кожного позивача, що складає 21 клієнт X 2000,00 грн. = 42 000,00 грн. Загальна сума витрат позивачів на правничу допомогу під час нового розгляду справи у суді першої інстанції становить 84 000,00 грн. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.04.2024 позовні вимоги задоволено частково. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, згідно з вимогами пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України, при ухваленні додаткового рішення за новий розгляд справи в суді першої інстанції стягненню з ПОСП «Сидори» на користь позивачів підлягають витрати на правничу допомогу за одну задоволену вимогу (розірвання договорів оренди землі та припинення речового права за ними) в розмірі 42000,00 грн.

Представник позивачів зазначає, що Верховний Суд неодноразово наголошував про те, що якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити не можливо, то судові витрати розподіляються між сторонами порівну (постанови від 11.11.2020 року у справі № 610/1905/18, від 30.09.2020 року у справі № 641/1355/18, від 05.08.2020 року у справі № 570/5310/14-ц, від 11.09.2019 року у справі № 648/1525/15-ц).

Оскільки договором про надання правничої допомоги передбачено розмір винагороди за надання правової допомоги у вигляді фіксованої суми, він не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, враховуючи висновок ВС викладений у постанові від 28.12.2020 року у справі № 640/18402/19, детальний опис із зазначенням часу витраченого на надання правничої допомоги не надається.

Враховуючи викладене, представник позивачів просить суд постановити додаткове рішення у справі 357/12414/21, яким вирішити питання стягнення судових витрат понесених позивачами. Стягнути з Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 1 816,00 грн; на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 908,00 грн: на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн та судовий збір у розмірі 908,00 грн; на користь ОСОБА_4 витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн та судовий збір у розмірі 1 816,00 грн; на користь ОСОБА_5 витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн та судовий збір у розмірі 1 816,00 грн; на користь ОСОБА_6 витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн та судовий збір у розмірі 1 816,00 гри; на користь ОСОБА_7 витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн та судовий збір у розмірі 1 816,00 грн; на користь ОСОБА_8 витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн та судовий збір у розмірі 1 816,00 грн; на користь ОСОБА_9 витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 гри та судовий збір у розмірі 1 816,00 грн; на користь ОСОБА_10 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн та судовий збір у розмірі 1 816,00 грн; на користь ОСОБА_11 витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн та судовий збір у розмірі 1 816,00 грн; на користь ОСОБА_12 витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн та судовий збір у розмірі 1 816,00 грн; на користь ОСОБА_13 витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн та судовий збір у розмірі 1 816,00 грн; на користь ОСОБА_14 витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн та судовий збір у розмірі 1 816,00 грн; на користь ОСОБА_15 витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн та судовий збір у розмірі 1 816,00 грн; на користь ОСОБА_24 витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн, та судовий збір у розмірі 1 816,00 грн; на користь ОСОБА_17 витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн, та судовий збір у розмірі 3 632,00 грн; на користь ОСОБА_18 витрати на правову допомогу у розмірі 6 500,00 грн та судовий збір у розмірі 1 816,00 грн; на користь ОСОБА_19 витрати на правову допомогу у розмірі 6 500,00 грн, та судовий збір у розмірі 1 816,00 грн; на користь ОСОБА_20 витрати на правову допомогу у розмірі 6 500,00 грн та судовий збір у розмірі 1 816,00 грн; на користь та ОСОБА_21 витрати на правову допомогу у розмірі 6 500,00 грн та судовий збір у розмірі 1 816,00 грн.

30.04.2024 року за вх..№ 24137 отримано клопотання, в якому представник відповідача адвокат Кравець Олександра Іванівна просила суд відмовити у задоволенні заяви представника позивачів, адвоката Миколюка Миколи Дмитровича про ухвалення додаткового рішення у справі № 357/12414/21, та у випадку, якщо суд дійде висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви представника позивачів адвоката Миколюка Миколи Дмитровича про ухвалення додаткового рішення у справі № 357/12414/21, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу позивачів, які підлягають розподілу між сторонами.

В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначила, що заяву про ухвалення додаткового рішення подано адвокатом позивачів з порушенням норм процесуального законодавства, а саме процесуальне законодавство передбачає два шляхи подання документів до суду в паперовій формі або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС системи. Однак, представник позивачів направив заяву про ухвалення додаткового рішення на електронну адресу суду, а саме inbox@bcm.ko.court.gov.ua, що з урахуванням наведеного та відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України, є підставою для повернення такої заяви. Також зазначила, що представником позивачів не надано належних та допустимих доказів оплати позивачами його гонорару, зокрема, копії відповідної квитанції до прибуткового касового ордеру, платіжного доручення чи будь-якого іншого розрахункового документу, з яких можливо було б встановити, чи дійсно позивачі понесли такі витрати, заявлені позивачами вимоги щодо стягнення на їх користь гонорару успіху є безпідставними з огляду на часткове задоволення їхніх позовних вимог та витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними з критеріями, що визначені у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Частина 3 статті 270 ЦПК України передбачає, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Сторони в судове засідання не викликалися.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що в жовтні 2021 року ОСОБА_25 , який діє в інтересах позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_26 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_27 , ОСОБА_15 , ОСОБА_28 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» про розірвання договорів оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати і нанесеної відповідачем шкоди (збитків).

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.07.2022 року позов було задоволено частково розірвано договори оренди землі, стягнуто судові витрати. Відмовлено у задоволенні в частині вимог про стягнення заборгованості з орендної плати, пені за несвоєчасну виплату орендної плати та шкоди (збитків), заподіяної недотриманням встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 pоку № 164 оптимальних Нормативів співвідношення насіння соняшника в сівозмінах на земельних ділянках.

Додатковим рішенням від 04 серпня 2022 року на користь ПОСП «Сидори» стягнуто судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 23 133,22 грн, по 1 156,66 грн. з кожного з позивачів.

Постановою Київського апеляційного суду від 20.12.2022 року рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2022 року було скасовано в частині стягнення судових витрат з Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» та ухвалити в цій частині нове судове рішення. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 10 січня 2023 року частково задоволено заяву адвоката Тетері С. І., яка діє в інтересах ПОСП «Сидори» про стягнення судових витрат на правничу допомогу. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_26 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_27 , ОСОБА_15 , ОСОБА_28 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 по 2 000,00 грн з кожного на користь ПОСП «Сидори» судові витрати на професійну правничу допомогу. Також задоволено заяву адвоката Миколюка М. Д., який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_26 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_27 , ОСОБА_15 , ОСОБА_28 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , про стягнення судових витрат на правничу допомогу. Стягнуто з ПОСП «Сидори» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_26 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_27 , ОСОБА_15 , ОСОБА_28 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 у розмірі по 2 000,00 грн. кожному судових витрат на правничу допомогу.

Постановою Верховного Суду від 13.09.2023 року рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2022 року, додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2022 року, постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 10 січня 2023 року було скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 квітня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 до Приватного акціонерного сільськогосподарського підприємства "Сидори" про розірвання договорів оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати і нанесеної відповідачем шкоди (збитків) задоволено частково. Розірвано договори оренди землі між позивачами та відповідачем. Відмовлено у задоволенні в частині вимог про стягнення заборгованості з орендної плати, пені за несвоєчасну виплату орендної плати та шкоди (збитків), заподіяної недотриманням встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 pоку № 164 оптимальних Нормативів співвідношення насіння соняшника в сівозмінах на земельних ділянках.

За змістом ч. 2 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, які підтверджують точний розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд, за заявою такої сторони, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Однак, як вже зазначалось, така заява має бути озвучена до закінчення судових дебатів у справі (ч. 1 ст. 246 ЦПК). В такому разі судом призначається ще одне судове засідання, яке має бути проведено не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог, за результатом якого ухвалюється додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 кодексу (ч. 2, 3 ст. 246 ЦПК). Можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті передбачають і ч. 3 ст. 259 ЦПК (порядок ухвалення судових рішень) і п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК (додаткове рішення суду).

Статтею 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Встановлено, що докази понесених судових витрат під час нового розгляду справи подавалися представником позивачів до суду першої інстанції 15.01.2024 за вхідним 2355 разом із заявою про розмір понесених судових витрат на правничу допомогу під час нового розгляду справи у суді першої інстанції.

Зазначена заява про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат була отримана судом 30.04.2024 року, що підтверджується відповідним штампом суду, тобто протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Отже, як зазначено вище, рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 квітня 2024 року позовні вимоги позивачів були задоволені частково, але судом не було вирішення питання про розподіл судових витрат.

Частиною 1 статті 131 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону N 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону N 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначений правовий висновок узгоджується з позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року справа N 755/9215/15-ц, провадження N 14-382цс19.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За приписами ч.3 ст. 27 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадку і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна в договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та\або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та\або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.

Також, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 301/1894/17.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу було надано до суду наступні документи:

1. Договори № б/н на правничу допомогу від 01.06.2021 року, укладеного між позивачами та адвокатом Миколюк М.Д.; Акти приймання-передачі правничої допомоги від 22.06.2022 року, укладені між позивачами та адвокатом Миколюк М.Д.

Відповідно до п. 2.1 вказаних Договорів № б/н на правничу допомогу від 01.06.2021 року, укладених між позивачами та адвокатом Миколюк М.Д. вбачається, що гонорар за правничу допомогу визначену у пунктах 1.2.1. 1.2.5. договору становить 5000 гривень.

За виграну справу в суді, Клієнти сплачують адвокату гонорар успіху в розмірі 5000 гривень ( п. 2.2. Договорів № б/н на правничу допомогу від 01.06.2021 року ).

Вартість правничої допомоги визначеної у пункті 1.2.6. договору узгоджується сторонами в акті приймання-передачі правничої допомоги.

З вказаних Актів приймання-передачі правничої допомоги від 22.06.2022 року, які були укладені між позивачами та адвокатом Миколюк М.Д. вбачається, що вартість наданої Клієнту професійної правничої допомоги становить 5000 гривень.

2. Договори № б/н на правничу допомогу від 29.07.2022 року, укладеного між позивачами та адвокатом Миколюк М.Д.

Відповідно до п. 2.1 вказаних Договорів № б/н на правничу допомогу від 29.07.2022 року, укладених між позивачами та адвокатом Миколюк М.Д. вбачається, що гонорар за правничу допомогу визначену у пунктах 1.2.1. 1.2.3. договору становить 2000 гривень.

За виграну справу в суді, Клієнти сплачують адвокату гонорар успіху в розмірі 2000 гривень ( п. 2.2. Договорів № б/н на правничу допомогу від 29.07.2022 року ).

3. Договори № б/н на правничу допомогу від 02.01.2024 року, укладеного між позивачами та адвокатом Миколюк М.Д.

Відповідно до п. 2.1 вказаних Договорів № б/н на правничу допомогу від 02.01.2024 року, укладених між позивачами та адвокатом Миколюк М.Д. вбачається, що гонорар за правничу допомогу визначену у пунктах 1.2.1. 1.2.3. договору становить 2000 гривень.

За виграну справу в суді, Клієнти сплачують адвокату гонорар успіху в розмірі 2000 гривень ( п. 2.2. Договорів № б/н на правничу допомогу від 02.01.2024 року).

ВС зауважив, що у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Окрім цього ВС зазначив, що у постанові Верховного Суду від 9 жовтня 2020 року у справі № 509/5043/17 (провадження № 61-5662св20) зазначено, що «на підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги представник особи - адвокат надав до суду копію договору про надання професійної правничої допомоги від 2 червня 2020 року № 3/20, копію ордера від 16 червня 2020 року та квитанцію від 2 червня 2020 року на суму 3 000,00 грн. Водночас представник не надав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, тому немає підстав для стягнення витрат на правничу допомогу».

Однак, встановлено, що вартість послуг адвоката визначено сторонами в Договорах б/н від 01.06.2021 року, в Договорах б/н від 29.07.2022 року, в Договорах б/н від 02.01.2024 року у фіксованому розмірі, тому в такому випадку детальний опис робіт не потрібен.

Зазначена правова позиція міститься в постанові ВС КАС у справі № 640/18402/19 від 28.12.2020 року.

Оскільки договором про надання правничої допомоги передбачено розмір винагороди за надання правової допомоги у вигляді фіксованої суми, він не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, враховуючи висновок ВС викладений у постанові від 28.12.2020 року у справі № 640/18402/19, детальний опис із зазначенням часу затраченого на надання правничої допомоги не надається.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява N 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Велика Палата Верховного Суду відзначає, що у цій справі підставою для звернення із заявою про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу є приписи статей 126, 129, 244 ГПК України, і вимога ПрАТ "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" обумовлена саме необхідністю вирішити питання про розподіл сплачених ним судових витрат (визначених як професійна правнича допомога), що відповідно до вказаних норм процесуального права підлягають розподілу між сторонами.

Відмовляючи у задоволенні заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000,00 грн. передбаченому пунктом 4.2 додаткової угоди № 2 від 28 вересня 2018 року, суди не врахували, що відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат, не навели доводів та доказів нерозумності цих витрат, їх неспівмірності з ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача. При цьому загальна сума витрат на адвокатські послуги, передбачена договором, складає 12 000 грн. що не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару.

Аналогічний висновок міститься і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19.

Відповідно до вказаної позиції ВП ВС від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 гонорар успіху є складовою частиною гонорару адвоката, передбаченого Договором про надання правової допомоги, і є дійсним зобов`язанням, яке відповідає статті 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Отже, судом встановлено, що з боку позивачів дійсно були понесені судові витрати на правничу допомогу.

В своїй постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 колегія суддів не погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, оскільки витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Такий же правовий висновок містяться і постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.

Такий підхід щодо визнання фактично здійсненими витрат за відсутності факту оплати впливає також із практики Європейського суду з прав людини ( далі ЄСПЛ ), яка є обов`язковою для застосування в Україні як джерело права в силу положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Так, у Рішенні по справі «Бєлоусов проти України» (Заява № 4494/07 ) ЄСПЛ дійшов висновку, що витрати, які мають бути сплачені за договором адвокату, слід розглядати як фактично понесені.

«115. Суд зазначає, що хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями. Як видно з матеріалів справи, п. Бущенко представляв заявника протягом провадження в Суді, отже, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром «фактично понесеними»( див. вищезазначене рішення у справі «Савін проти України», п. 97 ).

Такий висновок ЄСПЛ також викладений у вже зазначеному вище рішенні у справі «Савін проти України» ( Заява № 34725/08).

«96. Суд зазначає, що хоча заявник ще не оплатив адвокатські послуги, він зобов`язаний оплатити їх відповідно до договірних зобов`язань. Як вбачається з матеріалів справи, пан Крістенко представляв заявника протягом усього провадження у Суді, а тому має право вимагати оплати його послуг за договором. Відповідно Суд вважає ці витрати «фактичними» ( див. рішення від 08 жовтня 2009 року у справі «Теб`єті Мюхафізе Кемійветіта та Ісрафілов проти Азербайджану», заява № 37083/03, п.106 ).

При цьому на необхідності розгляду витрат, які підлягають оплаті, як фактичних для цілей компенсації наголошується і в Практичних рекомендаціях ЄСПЛ від 28.03.2007 року.

Тож фактичність витрат на правничу допомогу слід розглядати у широкому сенсі, включаючи не лише оплату таких витрат, але й виходячи власне із того, що достатньою є наявність відповідного договірного обов`язку. Відповідно, якщо договірний обов`язок щодо оплати наявний, то такого обов`язку достатньо для визнання витрат фактичними і такими, що підлягають компенсації стороні.

Також, суд враховує правову позицію Верховного суду викладену у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19 та від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц, в яких зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 та у постанові від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18).

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі № 910/23210/17, від 13.02.2019 року у справі № 911/739/15, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, де визначено, що за наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також, Верховний Суд неодноразово наголошував про те, що якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити не можливо, то судові витрати розподіляються між сторонами порівну (постанови від 11.11.2020 року у справі № 610/1905/18, від 30.09.2020 року у справі № 641/1355/18, від 05.08.2020 року у справі № 570/5310/14-ц, від 11.09.2019 року у справі № 648/1525/15-ц).

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Поняття судових витрат міститься в п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", де судові витрати передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Враховуючи вищевикладене, досліди матеріали справи та заяву про ухвалення додаткового рішення з додатками, суд вважає, що загальний розмір витрат на правову допомогу не є завищеним, відповідає критерію розумності та справедливості, виходячи з обставин справи.

Тому, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачів підлягають стягненню понесені останніми витрати на правову допомогу у заявленому представником позивачів розміру.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 1 ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Як встановлено та підтверджено матеріалами справи, представником позивачів було сплачено загальний розмір судового збору у розмірі 49 486 гривень, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією від 11.11.2021 року.

Вказана сума була сплачена представником позивачів на виконання ухвали судді від 28.10.2021 року.

Так, при зверненні до суду з позовними вимогами до відповідача, вимоги позивачів складалися з двох самостійних вимог немайнового характеру, а також вимог майнового характеру ( стягнення загальної суми, яка складалася з заборгованості з орендної плати, пені за несвоєчасну виплату орендної плати та шкоди ( збитків ) ), враховуючи ціну позову у цій частині.

Зазначена сума була сплачена, що належним чином та документально підтверджено, про що вищезазначено.

Оскільки вимоги позивачів підлягають до часткового задоволення, тому з відповідача на користь позивачів підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачі звернулися до суду з позовною заявою в жовтні 2021 року.

Стаття 4 Закону України «Про судовий збір» встановлює розміри ставок судового збору, які у 2021 році потрібно розраховувати від 2270 гривень у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем ставка судового розміру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового розміру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у розмірі 908 гривень.

Отже, на час звернення до суду ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становила 908 гривень.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як зазначено вище, при зверненні до суду з позовною заявою до відповідача, вимоги позивачів складалися з немайнового характеру (розірвання договорів та припинення державних реєстрацій), а також майнового характеру (стягнення заборгованості з орендної плати, пені за несвоєчасну виплату орендної плати та шкоди (збитків)).

Тому, враховуючи часткове задоволення позовних вимог позивачів, з відповідача на їх користь (на кожного з позивачів) підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 816 гривень (задоволено дві вимоги немайнового характеру розірвання договорів та припинення державних реєстрацій), на користь позивача ОСОБА_17 судовий збір у розмірі 3632 гривень (задоволено по дві вимоги немайнового характеру (по двом договорам)), на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 908,00 грн. та на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 908,00 грн. (задоволено по дві вимоги немайнового характеру (по одному договорам)).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 133, 137, 141, 247, 263, 264, 270, 354, 355 ЦПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивачів адвоката Миколюка Миколи Дмитровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 до Приватного акціонерного сільськогосподарського підприємства "Сидори" про розірвання договорів оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати і нанесеної відповідачем шкоди (збитків), - задовольнити.

Стягнути з Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн. та судовий збір у розмірі 1816,00 грн.

Стягнути з Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн. та судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Стягнути з Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн та судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Стягнути з Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на користь ОСОБА_4 витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн та судовий збір у розмірі 1 816,00 грн.

Стягнути з Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на користь ОСОБА_5 витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн та судовий збір у розмірі 1 816,00 грн.

Стягнути з Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на користь ОСОБА_6 витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн та судовий збір у розмірі 1 816,00 грн.

Стягнути з Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на користь ОСОБА_7 витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн та судовий збір у розмірі 1 816,00 грн.

Стягнути з Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на користь ОСОБА_8 витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн та судовий збір у розмірі 1 816,00 грн.

Стягнути з Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на користь ОСОБА_9 витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 гри та судовий збір у розмірі 1 816,00 грн.

Стягнути з Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на користь ОСОБА_10 витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн та судовий збір у розмірі 1 816,00 грн.

Стягнути з Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на користь ОСОБА_11 витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн та судовий збір у розмірі 1 816,00 грн.

Стягнути з Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на користь ОСОБА_12 витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн та судовий збір у розмірі 1 816,00 грн.

Стягнути з Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на користь ОСОБА_13 витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн та судовий збір у розмірі 1 816,00 грн.

Стягнути з Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на користь ОСОБА_14 витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн та судовий збір у розмірі 1 816,00 грн.

Стягнути з Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на користь ОСОБА_15 витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн та судовий збір у розмірі 1 816,00 грн.

Стягнути з Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на користь ОСОБА_24 витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн, та судовий збір у розмірі 1 816,00 грн.

Стягнути з Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на користь ОСОБА_17 витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн, та судовий збір у розмірі 3 632,00 грн.

Стягнути з Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на користь ОСОБА_18 витрати на правову допомогу у розмірі 6500,00 грн. та судовий збір у розмірі 1 816,00 грн.

Стягнути з Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на користь ОСОБА_19 витрати на правову допомогу у розмірі 6 500,00 грн, та судовий збір у розмірі 1 816,00 грн.

Стягнути з Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на користь ОСОБА_20 витрати на правову допомогу у розмірі 6 500,00 грн та судовий збір у розмірі 1 816,00 грн.

Стягнути з Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» на користь та ОСОБА_21 витрати на правову допомогу у розмірі 6500,00 грн та судовий збір у розмірі 1 816,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

Позивач: ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 );

Позивач: ОСОБА_3 (адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 );

Позивач: ОСОБА_4 (адреса проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 );

Позивач: ОСОБА_5 (адреса проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 );

Позивач: ОСОБА_6 (адреса проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_7 );

Позивач: ОСОБА_7 (адреса проживання: АДРЕСА_7 РНОКПП: НОМЕР_8 );

Позивач: ОСОБА_8 (адреса проживання: АДРЕСА_8 , РНОКПП: НОМЕР_9 );

Позивач: ОСОБА_9 (адреса проживання: АДРЕСА_9 , РНОКПП: НОМЕР_10 );

Позивач: ОСОБА_10 (адреса проживання: АДРЕСА_10 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

Позивач: ОСОБА_11 (адреса проживання: АДРЕСА_11 , РНОКПП: НОМЕР_11 );

Позивач: ОСОБА_12 (адреса проживання: АДРЕСА_12 , РНОКПП: НОМЕР_12 );

Позивач: ОСОБА_13 (адреса проживання: АДРЕСА_13 , РНОКПП: НОМЕР_13 );

Позивач: ОСОБА_14 (адреса проживання: АДРЕСА_14 , РНОКПП: НОМЕР_14 );

Позивач: ОСОБА_15 (адреса проживання: АДРЕСА_15 , РНОКПП: НОМЕР_15 );

Позивач: ОСОБА_16 (адреса проживання: АДРЕСА_15 , РНОКПП: НОМЕР_16 );

Позивач: ОСОБА_17 (адреса проживання: АДРЕСА_16 , РНОКПП: НОМЕР_17 );

Позивач: ОСОБА_18 (адреса проживання: АДРЕСА_17 , РНОКПП: НОМЕР_18 );

Позивач: ОСОБА_19 (адреса проживання: АДРЕСА_18 , РНОКПП: НОМЕР_19 );

Позивач: ОСОБА_20 (адреса проживання: АДРЕСА_19 , РНОКПП: НОМЕР_20 );

Позивач: ОСОБА_21 (адреса проживання: АДРЕСА_20 , РНОКПП: НОМЕР_21 );

Відповідач: Приватне орендне сільськогосподарське підприємство «Сидори» (адреса місцезнаходження: 09131, Київська область, Білоцерківський район, с. Сидори, вул. Радянська, буд. 2, ЄДРПОУ: 32638083).

Суддя Б. І. Кошель