Рішення

від 30.05.2024 по справі 357/12414/21

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/12414/21

Провадження № 2-др/357/50/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кошель Б. І. ,

при секретарі Нізовій А. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 м. Біла Церква заяву представника відповідача адвоката Кравець Олександри Іванівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 до Приватного акціонерного сільськогосподарського підприємства «Сидори» про розірвання договорів оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати і нанесеної відповідачем шкоди (збитків), -

В С Т А Н О В И В :

29 квітня 2024 року за вх. № 23812 судом отримано від представника відповідача Приватного акціонерного сільськогосподарського підприємства «Сидори» адвоката Кравець Олександри Іванівни заява про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 до Приватного акціонерного сільськогосподарського підприємства "Сидори" про розірвання договорів оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати і нанесеної відповідачем шкоди (збитків).

Заява мотивована тим, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.04.2024 року у справі № 357/12414/21 позовні вимоги Орендодавців було задоволено частково, розірвано Договори оренди землі та припинено державну реєстрацію права оренди ПОСП «Сидори» на земельні ділянки Позивачів, а в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Водночас, при ухваленні цього рішення судом не було здійснено розподіл судових витрат Відповідача, понесених ним, під час розгляду справи № 357/12414/21, що стало підставою для звернення до суду із заявю про ухвалення додаткового рішення. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.З урахуванням наведеного, розподілу судом підлягають такі судові витрати Підприємства, що були понесені ним у процесі розгляду цієї справи: - під час первісного розгляду справи № 357/12414/21 у суді першої інстанції - втрати на професійну правничу допомогу Адвокатського об`єднання "ЕВЕРЛІҐАЛ" у розмірі 185 065,80 грн.; - під час апеляційного розгляду справи № 357/12414/21 - витрати на професійну правничу допомогу Об`єднання у розмірі 36 137,10 грн. за підготовку відзиву на апеляційну скаргу позивачів на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.07.2022 року; 44 698, 56 грн - за підготовку апеляційної скарги на рішення Білоцерківського міськрайопного суду Київської області від 11.07.2022 року та витрати на оплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.07.2022 року у розмірі 23 154,00 грн.; - під час касаційного перегляду рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.07.2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 20.12.2022 року у справі № 357/12414/21 - витрати на професійну правничу допомогу АО "ЕВЕРЛІҐАЛ" у розмірі 23 130,36 грн. та витрати на оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 30872,00 грн.; - під час нового розгляду справи № 357/12414/21 в суді першої інстанції - витрати на професійну правничу допомогу Об`єднання у розмірі 50 161,80 грн. З урахуванням наведеного, загальний розмір судових витрат Відповідача, що підлягають стягненню з Позивачів, становить 393 219,62 грн., з яких 54 026,00 грн. - витрати зі сплати судового збору, а 339 193,62 грн. - витрати на професійну правничу допомогу. Водночас у межах цієї справи Позивачами було заявлено одночасно як вимоги майнового, так і вимоги немайнового характеру. З огляду на це, об`єктивно неможливо точно визначити пропорційність розподілу судових витрат. За таких обставин стягненню з Позивачів на користь ПОСП «Сидори» підлягає сума у розмірі 196 609,81 грн. (393 219,62 грн. : 2), що складає половину від загального розміру судових витрат Відповідача. При цьому, представник відповідача звертає увагу суду, що за результатами нового розгляду цієї справи ним має бути здійснено у т.ч. розподіл витрат Відповідача, понесених ним під час розгляду справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, адже згідно з висновками Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 18.05.2020 року у справі № 530/1731/16-ц, розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Також, зазначає, що враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21, детальний опис наданих послуг не надається, так як винагорода Об`єднання за надання Відповідачу професійної правничої допомоги визначена у фіксованому розмірі. Враховуючи викладене, представник відповідача просила суд ухвалити додаткове рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 357/12414/21 та стягнути у рівних частинах з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 на користь Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» понесені ним судові витрати під час розгляду справи №357/12414/21 у загальному розмірі 196 609,81 грн., з яких 169596,81 грн. витрати на професійну правничу допомогу, 27 013,00 грн.- витрати зі сплати судового збору.

Частина 3 статті 270 ЦПК України передбачає, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Учасники справи в судове засідання не викликалися.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд відбувався за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.07.2022 року позов було задоволено частково розірвано договори оренди землі, стягнуто судові витрати. Відмовлено у задоволенні в частині вимог про стягнення заборгованості з орендної плати, пені за несвоєчасну виплату орендної плати та шкоди (збитків), заподіяної недотриманням встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 pоку № 164 оптимальних Нормативів співвідношення насіння соняшника в сівозмінах на земельних ділянках.

Додатковим рішенням від 04 серпня 2022 року на користь ПОСП «Сидори» стягнуто судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 23 133,22 грн, по 1 156,66 грн. з кожного з позивачів.

Постановою Київського апеляційного суду від 20.12.2022 року рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2022 року було скасовано в частині стягнення судових витрат з Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» та ухвалити в цій частині нове судове рішення. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 10 січня 2023 року частково задоволено заяву адвоката Тетері С. І., яка діє в інтересах ПОСП «Сидори» про стягнення судових витрат на правничу допомогу. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_22 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_23 , ОСОБА_15 , ОСОБА_24 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 по 2 000,00 грн з кожного на користь ПОСП «Сидори» судові витрати на професійну правничу допомогу. Також задоволено заяву адвоката Миколюка М. Д., який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_22 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_23 , ОСОБА_15 , ОСОБА_24 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , про стягнення судових витрат на правничу допомогу. Стягнуто з ПОСП «Сидори» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_22 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_23 , ОСОБА_15 , ОСОБА_24 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 у розмірі по 2 000,00 грн. кожному судових витрат на правничу допомогу.

Постановою Верховного Суду від 13.09.2023 року рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2022 року, додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2022 року, постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 10 січня 2023 року було скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 квітня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 до Приватного акціонерного сільськогосподарського підприємства "Сидори" про розірвання договорів оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати і нанесеної відповідачем шкоди (збитків) задоволено частково. Розірвано договори оренди землі між позивачами та відповідачем. Відмовлено у задоволенні в частині вимог про стягнення заборгованості з орендної плати, пені за несвоєчасну виплату орендної плати та шкоди (збитків), заподіяної недотриманням встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 pоку № 164 оптимальних Нормативів співвідношення насіння соняшника в сівозмінах на земельних ділянках.

За змістом ч. 2 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, які підтверджують точний розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд, за заявою такої сторони, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Однак, як вже зазначалось, така заява має бути озвучена до закінчення судових дебатів у справі (ч. 1 ст. 246 ЦПК). В такому разі судом призначається ще одне судове засідання, яке має бути проведено не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог, за результатом якого ухвалюється додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 кодексу (ч. 2, 3 ст. 246 ЦПК). Можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті передбачають і ч. 3 ст. 259 ЦПК (порядок ухвалення судових рішень) і п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК (додаткове рішення суду).

Статтею 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначена заява про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат була отримана судом 29.04.2024 року, що підтверджується відповідним штампом суду, тобто протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Отже, як зазначено вище, рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 квітня 2024 року позовні вимоги позивачів були задоволені частково, але судом не було вирішення питання про розподіл судових витрат.

Частиною 1 статті 131 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону N 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону N 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначений правовий висновок узгоджується з позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року справа N 755/9215/15-ц, провадження N 14-382цс19.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За приписами ч.3 ст. 27 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадку і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна в договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та\або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та\або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.

Також, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 301/1894/17.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу було надано до суду наступні документи: копією Договору про надання правової допомоги № 18/12-09 від 22.12.2018 року; копією Додаткової угоди № 31/12/20-1 від 21.12.2021 року; копією Додаткової угоди № 21/11/30-1 від 30.11.2021 року; копією рахунку № 339 від 02.02.2021 на оплату юридичних послуг; копією Акту № 21/11/30-1 приймання - передачі наданих юридичних послуг/правової допомоги від 12.07.2022 року; копія платіжного доручення ПОСП «Сидори» від 07.12.2021 року № 64541224; копією Додаткової угоди № 22/04/08-02 від 02.09.2022 року; копією рахунку № 126 від 08.09.2022 року, копією платіжного доручення ПОСП «Сидори» № 64541712 від 13.09.2022 року; копією Додаткової угоди № 21/12/29-1 від 21.12.2021 року; копією Додаткової угоди № 22/04/08-01 від 04.08.2022 року; копією рахунку № 100 від 04.08.2022 року; копією платіжного доручення № 64541640 від 09.08.2022 року; копією Акту № 22/04/08-01 приймання-передачі наданих юридичних послуг/правової допомоги від 20.12.2022 року; копією Акту № 22/04/08-02 приймання-передачі наданих юридичних послуг/правової допомоги від 22.12.2022 року; копією Додаткової угоди № 23/31/01-1 від 31.01.2023 року; копією Додаткової угоди № 23/09/27-1 від 28.09.2023 року; копією рахунку №181 від 28.09.2023 року; копією платіжної інструкції № 64542293 від 03.10.2023 року; копією Акту № 23/31/01-1 від 15.04.2024 року; копією Додаткової угоди № 23/11/17-2 від 17.11.2023 року; копія рахунку № 1 від 11.01.2024 року; копією платіжної інструкції № 70609759 від 16.01.2024 року; копією Акту № 23/11/17-2 від 25.04.2024 року.

Отже, представником відповідача доведено понесення відповідачем витрат на правову допомогу в загальному розмірі 339193,62 гривень.

ВС зауважив, що у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Окрім цього ВС зазначив, що у постанові Верховного Суду від 9 жовтня 2020 року у справі № 509/5043/17 (провадження № 61-5662св20) зазначено, що «на підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги представник особи - адвокат надав до суду копію договору про надання професійної правничої допомоги від 2 червня 2020 року № 3/20, копію ордера від 16 червня 2020 року та квитанцію від 2 червня 2020 року на суму 3 000,00 грн. Водночас представник не надав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, тому немає підстав для стягнення витрат на правничу допомогу».

Однак, встановлено, що вартість послуг Адвокатського об`єднання «Еверліга» визначено сторонами в Договорах про надання правничої допомоги у фіксованому розмірі, тому в такому випадку детальний опис робіт не потрібен.

Зазначена правова позиція міститься в постанові Великої Палаим Верховного Суду у справі № 922/1964/21 від 16.11.2022 року.

Оскільки договором про надання правничої допомоги передбачено розмір винагороди за надання правової допомоги у вигляді фіксованої суми, він не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, тому детальний опис із зазначенням часу затраченого на надання правничої допомоги не надається.

Отже, судом встановлено, що з боку відповідача дійсно були понесені судові витрати на правничу допомогу.

Так, своїй постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 колегія суддів не погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, оскільки витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Такий же правовий висновок містяться і постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.

Так, у Рішенні по справі «Бєлоусов проти України» (Заява № 4494/07 ) ЄСПЛ дійшов висновку, що витрати, які мають бути сплачені за договором адвокату, слід розглядати як фактично понесені.

Такий висновок ЄСПЛ також викладений у вже зазначеному вище рішенні у справі «Савін проти України» ( Заява № 34725/08).

Тож фактичність витрат на правничу допомогу слід розглядати у широкому сенсі, включаючи не лише оплату таких витрат, але й виходячи власне із того, що достатньою є наявність відповідного договірного обов`язку. Відповідно, якщо договірний обов`язок щодо оплати наявний, то такого обов`язку достатньо для визнання витрат фактичними і такими, що підлягають компенсації стороні.

Також, суд враховує правову позицію Верховного суду викладену у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19 та від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц, в яких зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Судом 25.04.2024 року за вх..№23034 отримано клопотання про зменшення розміру судових витрат, в якому представник позивачів адвокат Миколюк Микола Дмитрович просив відмовити відповідачу у стягненні судових витрат з позивачів та в разі стягнення витрат зменшити їх до 1000,00 грн. з кожного позивача. В обґрунтування клопотання представник позивачів зазначив, що при визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Також, розглядаючи заяву сторони по справі про відшкодування понесених нею витрат на правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви докази на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у доказах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необгрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги. Представник позивачів зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу Позивача не відповідають критеріям розумності, співмірності. Орендна плата яку Позивач мав сплатити Відповідач по спірних договорах оренди землі за 2018-2021 роки є меншою за заявлені судові витрати. Крім того заявлені витрати не розподілені щодо їх розміру, що підлягає стягненню з кожного з позивачів. Вказане унеможливлює їх об`єктивний розподіл. Розмір витрат Позивача на оплату послуг адвокатів за розгляд справи є неспівмірним та протирічить принципу розумності.

Якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 та у постанові від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18).

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі № 910/23210/17, від 13.02.2019 року у справі № 911/739/15, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, де визначено, що за наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 у справі № 1-23/2009, яке відповідно до ст. 1512 Конституції України є обов`язковим, остаточним і не може бути оскаржено, зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що загальний розмір витрат на правову допомогу є завищеним, не відповідає критерію розумності та справедливості, виходячи з обставин справи.

З огляду на вказане, виходячи з принципів справедливості, пропорційності та верховенства права, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог відповідача шляхом ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі та стягнути з позивачів на користь відповідача 147 000,00 грн., тобто по 7000 грн. з кожного позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 133, 137, 141, 247, 263, 264, 270, 354, 355 ЦПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву представника відповідача адвоката Кравець Олександри Іванівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 до Приватного акціонерного сільськогосподарського підприємства «Сидори» про розірвання договорів оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати і нанесеної відповідачем шкоди (збитків), - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» судові витрати в розмірі 7000,00 грн..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» судові витрати в розмірі 7000,00 грн..

Стягнути ОСОБА_3 на користь Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» судові витрати в розмірі 7000,00 грн..

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» судові витрати в розмірі 7000,00 грн..

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» судові витрати в розмірі 7000,00 грн..

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» судові витрати в розмірі 7000,00 грн..

Стягнути з ОСОБА_7 на користь Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» судові витрати в розмірі 7000,00 грн..

Стягнути з ОСОБА_8 на користь Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» судові витрати в розмірі 7000,00 грн...

Стягнути з ОСОБА_9 на користь Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» судові витрати в розмірі 7000,00 грн..

Стягнути з ОСОБА_10 на користь Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» судові витрати в розмірі 7000,00 грн..

Стягнути з ОСОБА_11 на користь Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» судові витрати в розмірі 7000,00 грн..

Стягнути з ОСОБА_12 на користь Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» судові витрати в розмірі 7000,00 грн..

Стягнути з ОСОБА_13 на користь Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» судові витрати в розмірі 7000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_14 на користь Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» судові витрати в розмірі 7000,00 грн..

Стягнути з ОСОБА_15 на користь Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» судові витрати в розмірі 7000,00 грн..

Стягнути з ОСОБА_25 на користь Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» судові витрати в розмірі 7000,00 грн..

Стягнути з ОСОБА_17 на користь Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» судові витрати в розмірі 7000,00 грн..

Стягнути з ОСОБА_18 на користь Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» судові витрати в розмірі 7000,00 грн..

Стягнути з ОСОБА_19 на користь Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» судові витрати в розмірі 7000,00 грн..

Стягнути з ОСОБА_20 на користь Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» судові витрати в розмірі 7000,00 грн..

Стягнути з ОСОБА_21 на користь Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» судові витрати в розмірі 7000,00 грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

Позивач: ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

Позивач: ОСОБА_3 (адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 );

Позивач: ОСОБА_4 (адреса проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 );

Позивач: ОСОБА_5 (адреса проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 );

Позивач: ОСОБА_6 (адреса проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 );

Позивач: ОСОБА_7 (адреса проживання: АДРЕСА_7 РНОКПП: НОМЕР_7 );

Позивач: ОСОБА_8 (адреса проживання: АДРЕСА_8 , РНОКПП: НОМЕР_8 );

Позивач: ОСОБА_9 (адреса проживання: АДРЕСА_9 , РНОКПП: НОМЕР_9 );

Позивач: ОСОБА_10 (адреса проживання: АДРЕСА_10 , РНОКПП: НОМЕР_10 );

Позивач: ОСОБА_11 (адреса проживання: АДРЕСА_11 , РНОКПП: НОМЕР_11 );

Позивач: ОСОБА_12 (адреса проживання: АДРЕСА_12 , РНОКПП: НОМЕР_12 );

Позивач: ОСОБА_13 (адреса проживання: АДРЕСА_13 , РНОКПП: НОМЕР_13 );

Позивач: ОСОБА_14 (адреса проживання: АДРЕСА_14 , РНОКПП: НОМЕР_14 );

Позивач: ОСОБА_15 (адреса проживання: АДРЕСА_15 , РНОКПП: НОМЕР_15 );

Позивач: ОСОБА_16 (адреса проживання: АДРЕСА_15 , РНОКПП: НОМЕР_16 );

Позивач: ОСОБА_17 (адреса проживання: АДРЕСА_16 , РНОКПП: НОМЕР_17 );

Позивач: ОСОБА_18 (адреса проживання: АДРЕСА_17 , РНОКПП: НОМЕР_18 );

Позивач: ОСОБА_19 (адреса проживання: АДРЕСА_18 , РНОКПП: НОМЕР_19 );

Позивач: ОСОБА_20 (адреса проживання: АДРЕСА_19 , РНОКПП: НОМЕР_20 );

Позивач: ОСОБА_21 (адреса проживання: АДРЕСА_20 , РНОКПП: НОМЕР_21 );

Відповідач: Приватне орендне сільськогосподарське підприємство «Сидори» (адреса місцезнаходження: 09131, Київська область, Білоцерківський район, с. Сидори, вул. Радянська, буд. 2, ЄДРПОУ: 32638083).

Суддя Б. І. Кошель