Рішення

від 10.06.2024 по справі 526/4903/23

ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/4903/23

Провадження № 2/526/494/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2024 рокуГадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючої судді Максименко Л.В.

секретаря судового засідання Синепол С. А.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні в м.Гадяч упорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справу№ 526/4903/23 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Агро-Край» про стягнення коштів (орендної плати, інфляційних витрат, 3% річних),

в с т а н о в и в:

27 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Агро-Край» про стягнення коштів (орендної плати, інфляційних витрат, 3% річних) за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5320483400:00:005:0031 за 2021 та 2022 роки у загальному розмірі 22627,33 грн, з яких 18379,44 грн основний борг, 828,40 грн -3% річних, 3 419 грн інфляційні витрати.

Відповідно до ч.1ст.274 ЦПК Україниу порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суду від03 січня 2024року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін.

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ТОВ «Агро-Край» копію ухвали отримали відповідно 09.01.2024 року та 13.01.2024 року.

16 лютого 2024 ТОВ «Агро-Край» направило до суду відзив на позовну заяву, в якому пояснює, що товариство завжди виконувало свої обов`язки в часті виплати орендної плати, проте на даний час не має можливості через воєнний стан сплатити існуючу заборгованість позивачу і визнає цю обставину форс-мажорною, що є підставною для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання зі сплати заборгованості та зменшити розмір неустойки до її розумного розмірі. Окрім того, вказує, що відповідно до п.8 договору оренди землі, цей договір укладено на 7 років, тобто лише до 02.01.2022 і заборгованість з орендної плати за 2022 рік варто рахувати лише за 2 дні та надали довідку розрахунок по орендній платі за землю, за якою відповідач має заборгованість перед ОСОБА_1 станом на 23.01.2024 в сумі 9487 грн. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, судові витрати покласти на позивача та зменшити розмір судових витрат на відшкодування витрат на правову допомогу до 3000 грн.

28 лютого 2024 року ТОВ «Агро-Край» надав суду платіжні інструкції: № 119568876 від 23.02.2024, згідно якої позивачу ОСОБА_1 відповідачем перераховано кошти в сумі 9435,30 грн по договору оренди землі за 2021 рік, №119568875 від 23.02.2024, згідно якої ОСОБА_1 відповідачем перераховано кошти в сумі 8 944,14 грн по договору оренди землі за 2022 рік та №119568868 від 23.02.2024, згідно якої ОСОБА_1 відповідачем перераховано кошти в сумі 491,16 грн по договору оренди землі за 2024 рік.

29.02.2024 ТОВ «Агро-Край» надав суду клопотання, в якому просив зменшити розмір судових витрат на відшкодування витрат на правову допомогу ОСОБА_1 до 1500 грн, у зв`язку з тим, що заявлені судові витрати позивачем в розмірі 5000 грн завищені і не є співрозмірними наданому об`єму адвокатських послуг.

07 березня 2024 року від представника ОСОБА_1 адвоката Рой І. В. надійшла заява про уточнення позовних вимог у зв`язку зі сплатою відповідачем заборгованості по орендній платі за землю та наданням суду на підтвердження цього платіжних інструкцій, в якій вона вказує, що сума орендної плати за земельну ділянку позивача за 2021 та 2022 рр., яку повинен був сплатити ОСОБА_1 відповідач з вирахуванням ПДФО та військового збору, становить по 9435,30 грн за кожен рік оренди, що підтверджується зазначеними вище платіжними інструкціями, відповідно до яких відповідач визнав та сплатив борг. Надана раніше відповідачем на виконання ухвали суду довідка-розрахунок по орендній платі за землю станом на 23.01.2024 не відповідала дійсності. Таким чином розмір орендної плати за землю позивачки у 2021 та 2022 рр. становив 12% від НГО, яка знаходилась у користуванні ТОВ «Агро-Край». Позовні вимоги ОСОБА_1 у частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат відповідачем не відшкодовано. У зв`язку з цим надала новий розрахунок 3% річних, розрахованих на день повного розрахунку відповідачем за оренду земельної ділянки - 23.02.2024, що становить 932,94 грн та новий розрахунок інфляційних втрат по 23.02.2024, які становлять 3686,92 грн. Також надала заяву, в якій заперечила щодо клопотання відповідача про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги до 1500 грн, так як вважає їх співрозмірними наданому об`єму адвокатських послуг.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину від 28.03.2017 ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 земельної ділянки площею: 2,330 га, яка розташована на території Сергіївської (колишньої Краснознаменської ) сільської ради Миргородського (колишнього Гадяцького району) Полтавської області.

02 січня 2015 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стандарт-агро» укладено Договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,33 га, кадастровий номер 5320483400:00:005:0031, яка розташована на території Краснознаменської сільської ради. Право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.12.2015 року, індексний номер 27037137.

Згідно п. 8 договору оренди землі, договір укладено на 7 років до 31 грудня 2022 року. Земельна ділянка передана в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до Додаткової угоди № б/н від 14.07.2017 р. до договору оренди землі від 02.01.2015 зі згоди Орендодавця Орендар передав, а Новий орендар приймав на себе права та обов`язки сторони (Орендаря), передбачені в Договорі оренди, де Новий орендар - ТОВ «Агро-край», що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №100681108 від 18.10.2017.

Згідно зазначеної вище Додаткової угоди № б/н від 14.07.2017 р, з 01.01.2018 року орендна плата вноситься Орендарем в розмірі 10% від нормативної грошової земельної ділянки, що складає 9767,38 грн за рік оренди.

Відповідно до п. 10 Договору оренди землі - обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Статтею 526Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 13ЗУ «Прооренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Так, відповідно до п.4 ч.1 ст.24 даного Закону орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до статті 96ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з частиною 1 статті 15ЗУ «Прооренду землі» однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом частин 1, 2 статті 21Закону України«Про орендуземлі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

За умовами п. 5 Договору оренди землі - Орендна плата вноситься у такі строки - до 31 грудня поточного року. Орендна плата вноситься на рахунок орендодавця або сплачується в іншій формі, погодженій сторонами.

Як вбачається з наведених вище норм права, договір оренди землі обов`язково є платним. Розмір орендної плати є істотною умовою договору оренди землі.

Судом встановлено, що відповідачем погашено заборгованість з орендної плати позивачу, а саме згідно платіжної інструкції: № 119568876 від 23.02.2024 позивачу ОСОБА_1 перераховано кошти в сумі 9435,30 грн по договору оренди землі за 2021 рік, №119568875 від 23.02.2024 - ОСОБА_1 відповідачем перераховано кошти в сумі 8 944,14 грн по договору оренди землі за 2022 рік та №119568868 від 23.02.2024 ОСОБА_1 відповідачем перераховано кошти в сумі 491,16 грн по договору оренди землі за 2024 рік, всього на загальну суму 18870,60 грн.

Так, як відповідачем не надано жодних доказів щодо пролонгації зазначеного договору оренди землі чи укладення нового договору оренди вказаної земельної ділянки з позивачем, тому суд приходить до висновку, що сплачені відповідачем кошти на рахунок ОСОБА_1 в сумі 491,16 грн, згідно платіжної інструкції №119568868 від 23.02.2024, які відповідач зазначив як кошти по договору оренди землі за 2024 рік, насправді є доплатою по зазначеному вище договору оренди земельної ділянки за 2022 рік, на спростування чого відповідачем не було надано жодних доказів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу ТОВ «Агро-край» було нараховано за 2021 та 2022 роки орендну плату в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що підтверджується вказаними платіжними інструкціями.

Відповідно дост. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму богу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 3% річних від простроченої суми заборгованості та інфляційні втрати станом на день повного розрахунку 23.02.2024.

Суд погоджується з розрахунком позивача по уточненим вимогам щодо стягнення 3% річних від простроченої суми заборгованості, яка складає 932,94 грн. та інфляційні втрати 3686,92 грн.

Суд не погоджується з позицією відповідача щодо зменшення до розумного розміру неустойки, вважаючи, що нарахування 3 відсотків річних та інфляційних втрат є неустойкою. Зобов`язаннязі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річнихє акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Тобто, інфляційні втратине є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання(правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 та постанові КГС ВС від 23.03.2023 №920/505/22).

Заява сторони відповідача про звільнення від відповідальності через повномасштабне вторгнення армії рф на територію України, які є форс мажорними обставинами, на думку суду не може бути прийнята до уваги, оскільки про те, що сторона звільняється від відповідальності через форс-мажорні обставини, має бути прямо зазначено в договорі, однак жодної згадки про такі обставини в договорі немає. Крім того судом не встановлено причинно наслідкового зв`язку між запровадженням воєнного стану в зв`язку зі збройною агресією рф та неможливістю відповідача виконання грошового зобов`язання перед позивачем.

Згідно ч.1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідачем не доведено, що саме через повномасштабне вторгнення рф на територію України, товариство не може виконати зобов`язання за договором по сплаті орендної плати за землю, тобто ним не доведено наявність форс мажорних обставин у цьому конкретному випадку, лише вказано про загальновідомі факти, без наведення конкретних наслідків для товариства.

Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника 3% річних та інфляційних втрат, передбачених чинним законодавством.

Також підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення на її користь судових витрат, які складаються зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьоюстатті 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

У постанові від 15.06.2021 року у справі №159/5837/19 провадження № 61-10459св20 Верховним судом наведено правовий висновок про те, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другоїстатті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Оскільки сумавитрат на професійну правничу допомогу, заявлена позивачем 5000 грн є співмірною зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, кількість поданих захисником процесуальних документів, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, підстав для зменшення розміру суми цих витрат у суду немає .

Ураховуючи те, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд вважає, що представником відповідача не доведено наявність підстав для зменшення витрат на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню на користь позивача, оскільки представником позивача адвокатом Рой І. надано беззаперечні докази понесення позивачем таких витрат саме у розмірі, заявленому до стягнення.

Відповідно доч.1,ч.2ст.141ЦПК України,судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: уразі задоволенняпозову -на відповідача; уразі відмовив позові-на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволені частково на 19%, отже витрати на судовий збір і на професійну правничу допомогу мають бути стягнуті пропорційно з відповідача у розмірі 19%: від суми сплаченого судового збору в розмірі 1073,60 грн, що становить 203,98 грн.

Керуючисьст.12,81,263-265,268,273 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Агро-Край» про стягнення коштів (орендної плати, інфляційних витрат, 3% річних)- задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 4619,86 грн, з яких 932,94 грн - 3% річних та 3 686,92 грн - інфляційні втрати.

Стягти з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в сумі 246,93 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня йогопроголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Відповідач ТОВ «Агро-Край», місцезнаходження м. Гадяч, вул. Лохвицька, 29, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 41103827.

Головуюча: Л.В.Максименко