Ухвала

від 30.05.2024 по справі 1-161/11

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №1-161/11 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Номер провадження №11/4805/3/24

Категорія ст. 48 КК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю

секретарів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6

підсудного: ОСОБА_7

захисника: ОСОБА_8

прокурора: ОСОБА_9

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Житомирі апеляціюпрокурора Новоград-Волинськоїокружної прокуратури ОСОБА_10 на постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14 грудня 2022 року, якою звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_7 за вчинення злочину, передбаченого п. «б» ст. 93 КК України (в редакції 1960 року) у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставіст.ст. 48, 11-1 КПК України(в редакції 1960 року), а кримінальну справу відносно нього закрито,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14 грудня 2022 року було задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 та звільнено його від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого п. «б» ст. 93 КК України (в редакції 1960 року) у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставіст.ст. 48, 11-1 КПК України(в редакції 1960 року), а кримінальну справу відносно нього закрито.

Прийняте рішення суд мотивував тим, що з моменту вчинення злочину минуло більше 24 років, тому справа підлягає закриттю на підставіст. 11-1 КПК України(в редакції 1960 року). Також, суд вказав, що ОСОБА_7 вчинив інкримінований йому злочин у вересні 1998 року та на момент розгляду судом кримінальної справи закінчився передбачений законом строк давності притягнення його до кримінальної відповідальності.

В апеляції прокурор ОСОБА_10 просить скасувати постанову суду, а кримінальну справу щодо ОСОБА_7 направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Вважає, що постанова суду є незаконною та підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.

Стверджує, що ухвалою апеляційного суду Житомирської області ОСОБА_7 було оголошено в розшук з 10.01.2007 року, провадження у справі було зупинено, що вказує на відсутність підстав для закриття кримінальної справи у зв`язку із закінченням строків давності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію, заперечення підсудного та захисника на апеляцію, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 365 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_7 звернувся до апеляційного суду з клопотанням про участь в судовому засіданні через застосунок Viber.

В обґрунтування клопотання вказує, не може прибути в України через воєнний стан, так як не має діючого паспорту громадянина України, а закордонний паспорт йому не повертає консульська служба, а без нього він не може перетнути кордон України та зареєструватись в системі Електронний суд.

Відповідно до положень ст. 85-3 КПК України (в редакції 1960 року) у разі неможливості явки учасників слідчої дії чи іншої процесуальної дії до органу дізнання, слідчого, прокурора або суду за місцем проживання у справі, а також необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, або з інших обґрунтованих підстав слідча чи процесуальна дія за їх участю може здійснюватися шляхом проведення телефонної конференції або відеоконференції.

Прокурор та захисник ОСОБА_8 не заперечували щодо участі ОСОБА_7 в судовому засіданні апеляційного суду в телефонному режимі через застосунок Viber.

Враховуючи, що кримінальна справа в провадженні апеляційного суду перебуває тривалий час, воєнний стан, вичерпані всі можливості безпосередньої участі ОСОБА_7 в судовому засіданні в розумні строки, відсутність заперечень, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_7 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції через застосунок Viber підлягає задоволенню.

Що стосується доводів апеляції прокурора про відсутність підстав для закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_7 у зв`язку із закінченням строків давності, то зазначені доводи на переконання колегії суддів не підлягають задоволенню за таких підстав.

Відповідно дост.48 КК України(в редакції 1960 року) особу не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину минули такі строки: 4) десять років з дня вчинення злочину, за який згідно з законом може бути призначено більш суворе покарання, ніж позбавлення волі строком на п`ять років. Перебіг давності переривається, якщо до скінчення зазначених у законі строків особа вчинить новий злочин, за який згідно з законом може бути призначено позбавлення волі на строк більше двох років. Обчислення давності в цьому разі починається з моменту вчинення нового злочину. Перебіг давності зупиняється, коли особа, яка вчинила злочин, скриється від слідства або суду. В цих випадках перебіг давності відновлюється з моменту затримання особи або явки її з повинною. При цьому особу не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, якщо від часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років і давність не була перервана вчиненням нового злочину. Питання про застосування давності до особи, що вчинила злочин, за який згідно з законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає можливим застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і замінюється позбавленням волі на певний строк.

Згідно зі статтею 11-1 КПК України (в редакції 1960 року) підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінальної справи на цих підставах. Ці умови є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. В даній статті законодавцем було встановлено правило, за яким суд приймає рішення про закриття кримінальної справи у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.

Санкція п."б" ст.93 КК України (в редакції 1960 року) передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років або довічне позбавленням волі з конфіскацією майна.

Як вбачається з матеріалів справи, вироком апеляційного суду Житомирської області від 30 травня 2006 року ОСОБА_7 був засуджений за ст. 94 КК України в редакції 1960 року до 7 (семи) років позбавлення волі. Запобіжний захід до набрання вироком законної сили було змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту із залу суду.

На проголошення вироку 30 травня 2006 року ОСОБА_7 не з`явився.(т.2 а.с.237)

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 14 вересня 2006 року вищевказаний вирок було скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд.

Після надходження кримінальної справи до апеляційного суду вона була призначена до розгляду на 18 грудня 2006 року.

18 грудня 2006 року підсудний ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився.

У зв`язку з неодноразовою неявкою підсудного ОСОБА_7 , в судове засідання та відсутністю по місцю проживання, ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 10 січня 2007 року запобіжний захід підписку про невиїзд змінено на взяття під варту та оголошено в розшук.

10 січня 2007 року провадження у справі зупинено до розшуку підсудного ОСОБА_7 .

Ухвалою апеляційного суду від 27 січня 2024 року кримінальну справу щодо ОСОБА_7 направлено для розгляду до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області в порядку п.2 ст.32 КПК України в реакції ЗУ від 07 липня 2010 року.

Відповідно до повідомлення НЦБ Інтерполу в Іспанії, 20.07.2017 року ОСОБА_7 арештовано з подальшою екстрадицією до України.

Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду від 21 липня 2017 року провадження по справі відновлено.

03 серпня 2017 року Міністерство юстиції України звернулося до Міністерства юстиції Королівства Іспанія із запитом про видачу ОСОБА_7

23.05.2019 року на адресу суду надійшов лист з копією рішення Відділення 2 Кримінального суду Національної аудієнції Іспанії від 04 травня 2018 року, яким відмовлено у задоволенні клопотання про видачу ОСОБА_7 компетентним органам України, оскільки недостатньо наданих гарантій українською стороною щодо можливої міри покарання.

Постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду від 14 грудня 2022 року клопотання підсудного ОСОБА_7 про закриття кримінальної справи у зв`язку з закінчення строків давності задоволено, а кримінальну справу щодо нього закрито.

Як встановлено судом, ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що 13 вересня 1998 року близько 1 години, перебуваючи поблизу бару «Сан Санич», що розташований по вул. Леніна, 61 в м. Новоград-Волинський Житомирської області, з хуліганських мотивів умисно наніс удар ножем ОСОБА_11 в ділянку серця та легень і таким чином умисно вбив його.

З часу вчинення злочину минуло більше 26 років, з моменту оголошення ОСОБА_7 у розшук минуло 17 років.

Зі змісту ст.48 КК України(в редакції 1960 року) вбачається, що строк давності, навіть у разі ухилення від суду, не може бути більше 15 років.

Крім того, апеляційний суд враховує постанову Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2023 року по справі №735/1121/20, якою роз`яснено аналогічні положення ст.49 КК України (в редакції 2001 року).

Відповідно до п.29 Реалізація принципу гуманізму під час тлумачення і застосування конкретного положення закону про кримінальну відповідальність здійснюється за правилом: якщо відповідне положення містить елемент невизначеності і вона не може бути усунута з урахуванням інших конкретних чи загальних положень, таке положення має застосовуватись за найбільш сприятливим для особи варіантом з усіх можливих.

Велика Палата вважає, що встановлені частиною другою статті 49 КК загальні строки мають преклюзивний характер і спрямовані на недопущення застосування щодо людини заходів кримінальної репресії через нерозумно тривалі проміжки часу. Адже в іншому разі зупинення диференційованих строків у випадках, коли підозрюваний, обвинувачений переховується від розслідування та суду впродовж багатьох років, продовжувало б їх на необмежений час з можливістю покарання особи за кримінальні правопорушення, вчинені в далекому минулому, впродовж усього життя як тільки вона потрапить у поле зору правоохоронних органів.

У вказаній постанові вказано, що підхід за якого сам лише факт ухилення підозрюваного, обвинуваченого від досудового розслідування або суду повністю нівелює диференційовані строки давності, означає, що продовження злочинної діяльності тягне кращі правові наслідки, ніж перебування в розшуку.

Водночас сампо собіфакт ухиленнявід розслідуваннята судуне єкримінально каранимдіянням.Однак уразі беззастережноїзаміни передбаченихчастиною першоюстатті 49КК строківзагальними зогляду насам лишефакт такогоухилення,незалежно відтривалості,особа вусякому разіопиниться вгіршому становищіпорівняно зтією,котра доспливу диференційованихстроків вчинитьнавіть низкунових злочинів,у томучислі тяжких.Зазначене єочевидно несуміснимзі справедливістюяк властивістюправа,що вимагаєспівмірності юридичнихнаслідків протиправнихдій їхсоціальній небезпечності.

На переконання Великої Палати, підхід, за якого ухилення підозрюваного, обвинуваченого від розслідування або суду безумовно виключає застосування диференційованих строків давності, є хибним і призводить до безпідставної заміни цих строків загальними, які встановлені частиною другою статті 49 КК і є значно тривалішими. Наслідком цього може бути притягнення до відповідальності і застосування заходів примусу за межами термінів, визначених відповідними кримінально-правовими нормами, що рівнозначно покаранню без закону всупереч забороні, встановленій статтею 7 Конвенції.

З огляду на викладене Велика Палата вважає, що особа, котра ухилялася від досудового розслідування або суду, підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованих строків, передбачених частиною першою статті 49 КК, подовжених на час ухилення. Встановлені частиною другою цієї статті загальні строки повинні застосовуватися лише в разі, якщо вони сплинули на час розгляду справи судом, тобто минуло більш як п`ять років з дня вчинення кримінального проступку і понад п`ятнадцять років з дня вчинення злочину.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1ст. 49 КК Українита за наявності згоди обвинуваченого на звільнення з підстав спливу строків давності (постанови ККС ВС від 10.06.2021 у справі № 640/11750/17, від 25.02.2021 у справі № 192/3301/16-к).

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляції прокурора стосовно того, що суд першої інстанції передчасно звільнив ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за п."б" ст.93 КК України (в редакції 1960 року), у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України(в редакції 1960 року) є необгрунованими, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які давали б підстави для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 379 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляцію прокурора Новоград-Волинської окружної прокуратури ОСОБА_10 залишити без задоволення, а постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14 грудня 2022 року, якою звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_7 за вчинення злочину, передбаченого п. «б» ст. 93 КК України (в редакції 1960 року) у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставіст.ст. 48, 11-1 КПК України(в редакції 1960 року), а кримінальну справу відносно нього закрито - без змін.

Судді: