Постанова

від 06.06.2024 по справі 278/1881/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №278/1881/22 Головуючий у 1-й інст. Дубовік О. М.

Категорія 8 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів: Борисюка Р.М., Павицької Т.М.,

з участю секретаря судового засідання Нестерчук М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №278/1881/22 за позовом представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Садківської сільської ради Житомирської області, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей Житомирської районної державної адміністрації, Служба у справах дітей Житомирської міської ради про скасування рішення про державну прав та їх обтяжень на нерухоме майно

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 13 грудня 2023 року та на додаткове рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 15 січня 2024 року, ухвалених під головуванням судді Дубовік О.М. у м. Житомирі,

в с т а н о в и в:

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом та з урахуванням уточнених позовних вимог просив (том 1 а.с. 198-208) просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 48069858 від 02.08.2019 року, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Садківської сільської ради Житомирської області Годзь Є. І. про право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Кредитні ініціативи» (код ЄДРПОУ 35326253);

- витребувати належний ОСОБА_1 на праві приватної власності житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , із незаконного володіння ОСОБА_3 ;

- поновити ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом скасування відповідного запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та відновлення запису про реєстрацію права власності на житловий будинок за ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 04.06.2007 між ним та ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» укладено договір про іпотечний кредит №ф-295 на суму 18300,00 доларів США для будівництва житлового будинку. Виконання зобов`язання за вищевказаним договором забезпечувалось іпотекою, предметом якої є належна ОСОБА_1 земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,1000 га., кадастровий номер 1822081200:03:001:0378.

23.11.2007 між ОСОБА_1 та ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі виконуючого обов`язки керуючого філією «Відділення Промінвестбанку в м. Житомир» Василевської З.Ф. укладено договір про внесення змін та доповнень № 36/01/Ф-295 до договору про іпотечний кредит № Ф-25 від 04.06.2007, за умовами якого була змінена сума кредиту на 57300,00 доларів США та додано підпункти щодо забезпечення виконання зобов`язань позичальника позивача, а саме вказано, що виконання зобов`язання забезпечується: іпотекою, предметом якої є об`єкт незавершеного будівництва з відсотком готовності 58%, загальною площею 151,2 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . позивачу належало право власності на об`єкт незавершеного будівництва на підставі дозволу на виконання будівельних робіт, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області від 22 січня 2007 року №9-07, який зареєстрований в Комунальному підприємстві «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради 12 листопада 2007 року за №20992341. Заставна вартість об`єкту незавершеного будівництва складала 266 989,00 грн.; порукою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

З метою забезпечення вимог ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (Іпотекодержатель), що випливали з договору про іпотечний кредит № ф-295 від 04.06.2007 та договору про внесення змін та доповнень № 36/01/Ф-295 до договору про іпотечний кредит № Ф-25 від 04.06.2007 року, 07.06.2007 між Банком та ОСОБА_1 укладені договір іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, а 30.11.2007 року договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно.

Позивач зазначив, що предметами іпотеки за вказаними договорами є об`єкт незавершеного будівництва з відсотком готовності 58%, загальною площею 151,2 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка з кадастровим номером 1822081200:03:001:0378, вартістю 97773,00 грн, на якій розташоване незавершене будівництво, вартістю 266989 грн.

17.12.2012 між ТОВ "Кредитні ініціативи" та ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого останнє відступило ТОВ "Кредитні ініціативи" право вимоги до кредитних договорів, укладених між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та фізичними особами. Таким чином, згідно з договором відступлення прав вимоги, відбулось відступлення права вимоги за договором про іпотечний кредит № ф-295 від 04.06.2007 (із змінами та доповненнями), що було укладено між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та позивачем на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" .

ОСОБА_1 зазначив, що 31.10.2019 йому стало відомо, що право власності на належний йому будинок по провулку АДРЕСА_1 та земельну ділянку за вказаною адресою перереєстровано державним реєстратором КП «Центр державної реєстрації» Садківської сільської ради Житомирської області Годзь Є. І. на ТОВ «Кредитні ініціативи» 26.07.2019 право приватної власності на належний позивачу житловий будинок.

ОСОБА_1 вказав, що при здійсненні державної реєстрації переходу права власності на вищевказаний житловий будинок було порушено вимоги Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, Закону України «Про іпотеку» №898-ІV від 06.06.2003 (чинного на день укладення вище перелічених договорів, тобто на 2007 рік), а також не враховано положення Закону України№ 1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»від 07.06.2014, оскільки позивач не отримував передбачену законом вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням, що позбавило його права на належний захист своїх прав та інтересів.

Наголосив, що у зв`язку із дієюЗакону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», іпотекодержатель не мав права набувати у власність майно іпотекодавця, у чому державний реєстратор не пересвідчився та прийняв протиправне рішення про реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ТОВ «Кредитні ініціативи», тому рішення Державного реєстратора КП «Центр державної реєстрації» Садківської сільської ради Годзь Є. І. про державну реєстрацію права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Кредитні ініціативи» є незаконним та підлягає скасуванню.

Таким чином, у державного реєстратора були відсутні достатні підстави для проведення державної реєстрації прав та внесення запису про державну реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомого майна за ТОВ «Кредитні ініціативи».

Крім того вказав, що житловий будинок АДРЕСА_3 та земельна ділянка з кадастровим номером 1822081200:03:001:0378, згідно договорів купівлі-продажу №651 та №650 від 26.03.2021, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., відчужені «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_3 . Зазначив, що оскільки перехід права власності на будинок та земельну ділянку, відповідно до вказаних договорів купівлі-продажу, проведений без повідомлення позивача, тобто з грубим порушенням ст. 38 Закону України «Про іпотеку», чинного на дату укладення договорів про іпотеку, тому предмет іпотеки підлягає витребуванню на користь позивача.

Виходячи із наведеного, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Рішенням Житомирської області від 13 грудня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 48069858 від 02.08.2019 року, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Садківської сільської ради Житомирської області Годзь Євгеном Івановичем про право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ "Кредитні ініціативи", код ЄРДПОУ: 35326253. Витребувано належний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на праві приватної власності житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 із незаконного володіння ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 . У решті позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 15 січня 2024 року стягнуто зТовариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 827,00 грн та витрати на правову (правничу) допомогу в сумі 4666,67 грн.

Стягнуто з Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Садківської сільської ради Житомирської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 827,00 грн та витрати на правову (правничу) допомогу в сумі 4666,67 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 827,00 грн та витрати на правову (правничу) допомогу в сумі 4666,67 грн.

Не погодившись з рішенням суду, представник ОСОБА_3 адвокат Касянчук С.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати вчастині витребуваннямайна у ОСОБА_3 та ухвали нове судове рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову. Зазначає, що при вирішенні спору суд першої інстанції не надав оцінку обставинам вибуття спірного майна з власності ОСОБА_1 та набуття ОСОБА_3 права власності на таке майно в контексті добросовісності відповідача, що суперечить практиці Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17. Вказує, що на момент укладення договору купівлі-продажу житлового будинку, серія та номер 651 від 26.03.2021, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. між TOB «Кредитні ініціативи» та ОСОБА_3 (покупцем), власником майна було TOB «Кредитні ініціативи», про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містився відповідний запис про право власності №32662154 (що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності). Відповідач ОСОБА_3 добросвісно покладався на ці відомості, не знав і не міг знати, що таке майно вибуло з володіння позивача незаконно. Під час придбання майна відповідач правомірно очікував, що продавець мав право ним розпоряджатися, а відповідач після отримання цього майна матиме змогу мирно ним володіти. Крім того, після придбання 26.03.2021 відповідач постійно проживає у будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , зробив там ремонт, значно покращив його та поніс витрати на таке покращення.

Наголошує, що втрата добросовісним набувачем свого статусу суперечить положенням ст. 388 ЦК України та призводить до позбавлення його майна.

Також зазначає, що при задоволенні позовної вимоги про витребування спірного житлового будинку, суд першої інстанції не врахував, що можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявленням щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно); суд не з`ясував і не врахував оплатно чи безоплатно ОСОБА_7 набув спірний будинок, в матеріалах справи і рішенні суду відсутня будь-яка згадка чи посилання на Договір купівлі-продажу житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 , №651 від 26.03.2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., та не встановлено чи є ОСОБА_3 є добросовісним/недобросовісним набувачем. Суд зробив передчасний висновок про задоволення позовної вимоги про витребування із незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 спірного будинку та поклав на ОСОБА_3 , як добросовісного набувача, індивідуальний і надмірний тягар. Крім того вважає, що позивачем обрано невірний спосіб захисту, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Щодо додаткового рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 15.01.2024 зазначає, що оскільки рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 13.12.2023 є незаконним в частині вирішення вимог щодо ОСОБА_3 та підлягає скасуванню, а тому і додаткове рішення в частині стягнення з ОСОБА_3 судового збору та витрат на правничу допомогу також підлягає скасуванню.

Рішення суду оскаржується лише в частині задоволення вимоги про витребування житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , із незаконного володіння ОСОБА_3 , в решті рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржується та відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 186/1743/15-ц, яка, зокрема зазначає, що у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 04 червня 2007 року між Закритим акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (ЗАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк) та ОСОБА_1 укладено договір про іпотечний кредит № ф-295 для будівництва жилого будинку на суму 18 300,00 дол. США строком до 03 червня 2027 року, а 23 листопада 2007 року договір про внесення змін і доповнень до вказаного договору, яким збільшено розмір кредиту до 57 300,00 дол. США (том 1 а.с. 15-18).

07 червня 2007 року ЗАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та ОСОБА_1 уклали договір іпотеки № 2795, предметом якого є земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд № НОМЕР_3 площею 1000 кв. м, яка розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Вереси, бригада Смоківка, кадастровий номер 1822081200:03:001:0378 (том 1а. с. 21-22).

30 листопада 2007 року ЗАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та Зосимович Д. Ю. уклали договір про внесення змін та доповнень до вищезазначеного договору іпотеки, яким було доповнено договір положенням про те, що предметом іпотеки, окрім вищезазначеної земельної ділянки, є об`єкт незавершеного будівництва, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 23-34, т. 1).

Із свідоцтва про право власності на житловий будинок від 28.02.2012 вбачається, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку загальною площею 176,0 кв. м (згідно інвентаризаційної справи № 667), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 38, т. 1).

Згідно із відомостями витягу про державну реєстрацію прав Комунального підприємства «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради № 33489931 від 15.03.2012, житловий будинок, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1822081200:03:001:0378, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер: 20992341, номер запису: 217 в книзі: 2 (а.с. 39, т. 1).

У п.1.2 договору іпотеки від 07.06.2007, реєстровий номер 2795, земельна ділянка з кадастровим номером 1822081200:03:001:0378 належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку №423248.

17.12.2012 між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого останнє відступило ТОВ «Кредитні ініціативи» право вимоги до кредитних договорів, укладених між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізичними особами (а.с. 24-37, т. 1).

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира (справа №296/10229/15-ц від 26.03.2019), стягнуто солідарно з позивача та поручителів - ОСОБА_5 і ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором № ф-295 від 04.06.2007, що станом на 01.07.2005 становить 42523,24 долари США та витрати по сплаті судового збору в сумі 3654,00 грн (а.с. 194-197, т.1).

25.01.2019 ТОВ «Кредитні ініціативи» направляло ОСОБА_8 повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору на адресу АДРЕСА_5 та на адресу: АДРЕСА_1 , які повернулися за закінченням зберігання без отримання (номери поштових відправлень: 1400042626204 та 1400042646220), що підтверджується матеріалами реєстраційної справи № 1885999718220 (а.с. 92-94, т. 2).

Із витягу з Державного реєстру речових прав № 176928593 від 09.08.2019 вбачається, що за ТОВ «Кредитні ініціативи» 26.07.2019 року було зареєстровано право власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі: повідомлення про вручення поштового відправлення від 25.01.2019 року; кредитного договору, серія та номер: Ф-295, від 04.06.2007 року; договору про внесення змін, серія та номер: 3/02 Ф-295, від 23.09.2009 року; іпотечного договору, серія та номер: 2795, від 07.06.2007 року; вимоги ТОВ Кредитні ініціативи; договору про внесення змін та доповнень, серія та номер: 2795, від 07.06.2007 року; договору про передачу прав за договорами забезпечення, серія та номер: 1423, від 17.12.2012 року (а.с. 44, т. 1).

06.03.2021 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, зареєстрований в реєстрі за № 651, предметом якого є домоволодіння, яке складається з жилого будинку, загальною площею 176 кв. м., житловою площею 47,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; майно розташоване на земельній ділянці кадастровий номер: 1822081200:03:001:0378, площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності продавцю на підставі іпотечного договору, зареєстрованого в реєстрі за № 2795, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1879956518220 (а.с. 145-148, т. 1).

Право власності на вище вказане нерухоме майно - житловий будинок та земельну ділянку зареєстровано 26.03.2021 за ОСОБА_3 , що вбачається з витягу з реєстру нерухомості (а.с. 189-193, т. 1).

Із матеріалів справи та ЄДРСР, вхід до якого здійснено під повним доступом судді, вбачається, що постановою Житомирського апеляційного суду від 21 березня 2022 року, справа № 278/3048/19, яка залишена без змін судом касаційної інстанції, скасовано рішенняЖитомирського районного суду Житомирської області від 23 грудня 2020 року в частині визнання ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 такими, що втратили право користування житловим будинком, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції вказав, що недотримання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя. Натомість, реєстраційна справа № 1885999718220 не містить жодного доказу, зокрема опису до вкладення поштового відправлення, що саме повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке було скеровано 25.01.2019 року позивачу містилось у поштових відправленнях з номерами 1400042626204 та 1400042646220, та які 25.01.2019, незважаючи на те, що юридична адреса ТОВ «Кредитні ініціативи» місто Київ, нібито відправлені з відділення Укрпошти № 5 (місто Чернігів), та інформації щодо відправлення яких (трекінг) відсутня на сайті Укрпошта.

ТОВ «Кредитні ініціативи» невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до незаконного звернення стягнення на предмет іпотеки позивача.

Реєстрація права власності нерухомого майна предмету іпотеки на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» проведена без правових підстав, а тому є незаконною та підлягає скасуванню. Відтак суд першої інстанції задовольнив позовну вимогу про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 48069858 від 02.08.2019 року, про право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Кредитні ініціативи».

Також суд дійшов до висновку, що позовна вимога про поновлення ОСОБА_1 права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 шляхом скасування відповідного запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та відновлення запису про реєстрацію права власності на житловий будинок за ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Суд, зазначивши, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року )» (Постанови КЦС ВС від 07.10.2020 року у справі № 465/3586/17, від 08.10.2020 у справі № 712/22134/12, від 05.10.2020 у справі № 347/637/18, від 27.10.2020 у справі №243/11349/18), також задовольнив вимогу про витребування спірного майна у ОСОБА_3 .

Як зазначено вище, рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині задоволеної вимоги до ОСОБА_3 . В решті рішення суду ніким не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог ОСОБА_1 про витребування житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , із незаконного володіння ОСОБА_3 підлягає зміні з викладенням його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

Матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» відчужило спірну нерухомість ОСОБА_3

ОСОБА_3 є відповідачем у справі.

Так, згідно договору купівлі продажу житлового будинку від 26 березня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., продавець ТОВ «Кредитні ініціативи» передало у власність (продало) ОСОБА_3 нерухоме майно домоволодіння, яке складається з жилого будинку загальною площею 176 кв.м., житловою площею 47,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Майно розташоване на земельній ділянці кадастровий номер: 1822081200:03:001:0378, площею 0,1 гектара, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за цією ж адресою та належить на праві приватної власності продавцю на підставі іпотечного договору (п.1.1.Договору ).

За домовленістю сторін зазначене в п.1.1. цього договору майно продається за ціною 839 094грвень, без ПДВ (згідно з п.п. 197.1.14 п 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України), що сплачується покупцем на рахунок продавця ( п.2.1 Договору т.1 а.с.145-147).

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, представник позивача адвокат Лалаян В.М. наголошувала на заниженій ціні, за якою спірну нерухомість було придбано відповідачем.

У постанові Великої Палати Верховного Судувід 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21)вказано, що:

«102. Якщо позивач (іпотекодавець) вважає порушеними свої права на предмет іпотеки (внаслідок позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки відповідачем), він може, з огляду на фактичні обставини, вимагати відновлення становища, яке існувало до порушення (пункт 4 частини другої статті 16 ЦК України). Цей спосіб захисту застосовується у випадку вчинення однією із сторін правопорушення, в результаті чого порушені права та законні інтереси іншої сторони. При цьому позивач повинен довести, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснено всупереч вимогам закону, тобто з порушенням прав позивача.

104. Велика Палата Верховного Суду послідовно виснувала щодо ефективних способів захисту при неодноразовому відчуженні майна. Відповідно до її висновків захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, що було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, не є ефективним способом захисту права власника (пункти 73, 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц; пункти 84, 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16).

109. За загальним правилом речово-правові способи захисту прав особи застосовуються тоді, коли сторони не пов`язані зобов`язально-правовими відносинами, що визначають їх зміст та правову природу».

Отже, відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є саме віндикаційний позов.

Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 41 Конституції України та статтею 319 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним і право розпоряджатися майном належить лише власникові майна.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього (частина перша статті 330 ЦК України).

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Згідно із частиною першоюстатті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Віндикація - це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого невласника. Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першоюстатті 388 ЦК України. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першоїстатті 388 ЦК Українизалежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпний перелік підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником правочину.

Виникнення права на витребування майна від добросовісного набувача на підставічастини першоїстатті 388 ЦК Українизалежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпний перелік підстав, за наявності яких за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Наявність у діях власника волі на передання майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

За змістомстатті 388 ЦК Українивипадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Положення зазначеної статті застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Відповідно до положень частини першоїстатті 388 ЦК Українивласник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першійстатті 388 ЦК України.

Враховуючи, що спірна нерухомість вибула поза волею її власникапозивача ОСОБА_1 шляхом незаконної реєстрації за ТОВ «Кредитніініціативи» (іпотекодержателем) права власності на вказане майно, а потім26березня 2021року ТОВ«Кредитні ініціативи» також позаволею позивача,продало занотаріально посвідченимдоговором спірнийжитловий будинокта земельнуділянку ОСОБА_3 ,з якиму позивачане існуєжодних юридичнихвідносин ,тому позивач має право витребувати це майно від добросовісного набувача на підставістатті 388 ЦК України.

Доказів згоди позивача на відчуження спірної нерухомості матеріали справи не містять. Такою очевидно не слід вважати застереження у іпотечному договорі, оскільки таке не свідчить про однозначність його застосування, а про можливість, яка може бути реалізована за певних умов.

Отже, у цьому випадку має місце порушення відповідачем прав позивача, яке підлягають захисту шляхом витребування від ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у власність спірної нерухомості.

Окрім того, придбаваючи спірну нерухомість у іпотекодержателя, відповідач ОСОБА_3 мав проявити розумну обачність, ознайомившись зі змістом документів, що підтверджують право власності на це майно, підстави його набуття, вартість майна, наявність зареєстрованих осіб мав б зважити на такі обставини при укладенні правочину купівлі-продажу, а тому не можна вважати, що за таких обставин мало місце порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Таким чином, оскільки спірна нерухомість незаконно вибула з власності позивача, не з його волі, наявні підстави для витребування майна від добросовісного набувача на користь його власника.

Оскільки висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, проте мотивувальна частина оскаржуваного рішення не містить відповідних висновків щодо вимоги про витребування майна із володіння ОСОБА_11 , тому ухвалене рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні із викладенням його змісту в редакції цієї постанови.

З огляду на наведене апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Посилання в апеляційній скарзі на добросовісність набувача не знайшли підтвердження при розгляді справи, а тому не можуть бути враховані апеляційним судом.

Щодо додаткового рішення.

Відповідно до пункту 3 частини 1ст. 270 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом першої інстанції ухвалено додаткове рішення про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на правничу допомогу і судового збору.

В апеляційнійскарзі оскаржуєтьсядодаткове рішеннялише вчастині стягненняз ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судового збору у сумі 827,00 грн та витрат на правову (правничу) допомогу в сумі 4666,67 грн.

Колегія суддів вважає, що в оскаржуваній частині додаткове рішення не підлягає до скасування, а апеляційна скарга до задоволення, оскільки постановляючи додаткове рішення, суд першої інстанції правильно застосував норми процесуального права статті 133,134,137,141 ЦПК України та правові позиції Верховного Суду та, врахувавши складність справитаобсяг виконанихадвокатом робіт,часом витраченимна їхвиконання дійшов обгрунтовано висновку про розмір понесених судових витрат на надання професійної правничої допомоги.

Судовий збір покладено на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог як це передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України.

Отже, апеляційна скарга щодо скасування додаткового рішення в частині вимог до ОСОБА_12 не підлягає до задоволення, а оскаржуване додаткове рішення в цій частині підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381-384, 390-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 13 грудня 2023 року в частині задоволення вимог ОСОБА_1 про витребування житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , із незаконного володіння ОСОБА_3 змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Додаткове рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 15 січня 2024 року в частині вимог до ОСОБА_12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10.06.2024.

Головуючий Судді