Ухвала

від 07.06.2024 по справі 405/8493/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/8493/21

провадження № 1-кп/405/299/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2024 м. Кропивницький

Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

потерпілих: ОСОБА_4 , ОСОБА_5

представника потерпілих адвоката ОСОБА_6

представника цивільного відповідача: ОСОБА_7

обвинуваченої ОСОБА_8

захисника ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому в режимі відеоконференції у кримінальному провадженні № 12018120020008636 від 11 жовтня 2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчиненнікримінального правопорушення,передбачено ч.2ст.140 ККУкраїни, клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ленінського районного суду м. Кіровограда знаходяться матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ч.2 ст.140 КК України, із затвердженим обвинувальним актом.

У судовому засіданні захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_9 , за погодженням з обвинуваченою ОСОБА_8 заявив клопотання про закриття кримінального провадження, з підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК Кодексу.

В обґрунтування заявленого клопотання захисник - адвокат обвинуваченої зазначив, що відомості про кримінальне правопорушення за вказаним вище кримінальним провадженням внесені до ЄРДР 11.10.2018р.

Згідно з ч. 2 статті 140 КК України покарання за інкриміноване ОСОБА_8 кримінальне правопорушення передбачене у виді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що за положеннями ст. 12 (ч.3) КК України (в попередній редакції до внесення змін згідно з Законом України№ 2617-VIII від 22.11.2018), відносилось до злочинів середньої тяжкості.

Відповідно до ч. 2 статті 219 КПК України строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленомустаттею 615цього Кодексу, до дня повідомлення особі про підозру становить:

1) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;

2) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Стверджуючи про наявність підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, захисник також вказав, що відповідно до ч. 2 статті 219 КК України (в редакції до внесення змін згідно з Законами України№ 2617-VIII від 22.11.2018; № 2201-IX від 14.04.2022) строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить:

1) шість місяців - у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку;

2) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої або середньої тяжкості;

3) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Отже строк досудового розслідування у зазначеному вище кримінальному провадженні складає 12 місяців і обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Проте, на думку захисника всі слідчі та процесуальні дії здійснені за межами строку досудового розслідування та залишено поза увагою той факт, що ОСОБА_8 не набула статусу підозрюваної, та, відповідно обвинуваченої.

Більш того, в обгрунтування свого клопотання захисник відзначив, що неодноразові продовження слідчими суддями строків досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні на 12 місяців кожного разу, потягли за собою системне порушення вимог КПК України, що стало причиною перевищення строків, визначених пунктами 1-3 частини 2 статті 219 цього Кодексу, які відрізняються від строків, встановлених в частині 1 статті 219 КПК України. В даному випадку законодавцем визначено строк, на який може бути продовжений строк досудового розслідування, і який становить шість місяців. А при вирішенні питання про продовження строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні на 12 місяців кожного разу, слідчі судді не звертали увагу на факт того, що встановлені законом строки досудового розслідування сплинули і, як наслідок цього здійснені поза межами строку досудового розслідування всі слідчі та процесуальні дії (в тому числі повідомлення про підозру від 22.10.2021 року, вручення та направлення обвинувального акту, затвердженого 30.11.2021 року, тощо не мають правових наслідків, а здобуті в цей період часу докази є недопустимими. ОСОБА_8 не набула статусу підозрюваної, та, відповідно обвинуваченої.

Захисник також вважає, що постанови прокурора про скасування постанов слідчого про закриття кримінального провадження винесені поза межами встановленого ч. 6 ст. 284 КПК України двадцятиденного строку з дня отримання копії постанови.

З урахуванням вказаного вище, захисник з даною скаргою звернувся до суду, відповідно до якої кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018120020008636 від 11.10.2018 року відносно ОСОБА_8 просив закрити на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Захисник та обвинувачена ОСОБА_8 у судовомузасіданні надалипояснення,відповідно дояких клопотання про закриття кримінального провадження підтримали та просили задовольнити.

Прокурор заперечувала проти заявленого клопотання та в його задоволенні просила відмовити.

Потерпілі та їх представник надали пояснення, згідно з якими в задоволенні клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження просили відмовити.

Представник цивільного відповідача клопотання сторони захисту підтримала, просила задовольнити.

Заслухавши захисника та обвинувачену, прокурора та потерпілих і їх представника, а також представника цивільного відповідача, дослідивши матеріали кримінального провадження, надавши оцінку доказам, суд дійшов наступних висновків.

Висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01.04.2024 № 178/50/20 (51-2713 кмо 23) висловлено наступну правову позицію:

«Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147- VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) законодавець загальний строк досудового розслідування, який обчислювався з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження поділив на дві складові.

Одна з них, це строки досудового розслідування, які обчислювались з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру і які, в редакції Закону України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» становили дванадцять місяців у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину та вісімнадцять місяців у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

У відповідно до ч. 4 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу.

Зазначені строки у даному кримінальному проваджені, згідно з ч. 1 ст. 294 КПК України могли бути продовжені неодноразово слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 2 і 3 ч. 4 ст. 219 цього Кодексу, тобто у кримінальних провадженнях щодо нетяжкого злочину кожного разу на строк не більше шести місяців, а у кримінальних провадженнях щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину - кожного разу на строк не більше дванадцяти місяців».

У вказаній вище постанові суд вказав, що у ст. 2 КПК України сформульовані завдання кримінального провадження, зокрема, такими є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Отже, як вбачається з матеріалів кримінального провадження відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР 11.10.2018р.

ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, покарання за яке, відповідно до ч. 2 статті 140 КК України передбачене у виді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що за положеннями ст. 12 (ч.3) КК України (в попередній редакції до внесення змін згідно з Законом України№ 2617-VIII від 22.11.2018), відносилось до злочинів середньої тяжкості.

Відповідно до ч. 2 статті 219 КПК України строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленомустаттею 615цього Кодексу, до дня повідомлення особі про підозру становить:

1) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;

2) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Згідно з ч. 2 статті 219 КК України (в редакції до внесення змін згідно з Законами України№ 2617-VIII від 22.11.2018; № 2201-IX від 14.04.2022) строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить:

1) шість місяців - у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку;

2) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої або середньої тяжкості;

3) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Таким чином, з урахуванням положення ст. 12 КК України, строк досудового розслідування у зазначеному вище кримінальному провадженні складає 12 місяців і обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Беручи до уваги положення КПК України, якими регламентовано порядок продовження строків досудового розслідуування, судом відзначається, що 26.05.2020 року слідчим за погодженням з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_10 було подано клопотання про продовження строку досудового розслідування на 12 місяців, тобто до 09.06.2021 року (том 1 а.с. 14-15).

Ухвалою слідчого судді від 03.06.2020 року вказане клопотання було задоволено, продовжено строк досудового розслідування на 12 місяців, тобто до 09.06.2021р. (т.1 а.с.16-17).

01.06.2021 року слідчим за погодженням з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_11 було подано клопотання про продовження строку досудового розслідування на 12 місяців, тобто до 09.06.2022р. (том 1 а.с. 26-27).

Ухвалою слідчого судді від 09.06.2021р. вказане клопотання було задоволено, продовжено строк досудового розслідування на 12 місяців, тобто до 09.06.2022р. (т.1 а.с.28).

Проаналізувавши виконані вище слідчими за погодженням з прокурорами процесуальні дії та прийняті слідчими суддями процесуальні рішення, судом відзначається що в даному випадку на стадії досудового розслідування мали місце наступні порушення норм КПК України.

Так, ч. 1 статті 294 КПК України в редакції на момент постановлення ухвали від 03.06.2020р (до внесення змін Законом України№ 2617-VIII від 22.11.2018, який набрав чинності 01.07.2020 року) визначено: якщо досудове розслідування злочину або кримінального проступку до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений в абзаці другому частини першої статті 219 цього Кодексу (в даному випадку 12 місяців), вказаний строк може бути неодноразово продовжений слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 1-3 частини другої статті 219 цього Кодексу.

Частина 2 статті 219 КПК України в редакції на момент постановлення ухвали від 03.06.2020р (до внесення змін Законом України№ 2617-VIII від 22.11.2018, який набрав чинності 01.07.2020р.) визначає, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченомупараграфом 4 глави 24цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:

1) двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;

2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості;

3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Частина 1 статті 294 КПК України (в редакції на момент постановлення ухвали від 01.06.2021), визначає, що якщо досудове розслідування злочину до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений участині другійстатті 219 цього Кодексу (в даному випадку 12 місяців), вказаний строк може бути продовжений неодноразово слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановленийпунктами 2і3частини четвертої статті 219 цього Кодексу.

Частина 4 статті 219 КПК України (в чинній редакції та в редакції на момент постановлення ухвали від 01.06.2021 року визначала, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченомупараграфом 4глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:

1) одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини третьої цієї статті;

2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину;

3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Таким чином, частина 1 статті 294 надала право неодноразово продовжувати строк досудового розслідування (до моменту повідомлення особі про підозру), але з певною умовою.

Такою умовою неодноразового продовження строків є неперевищення строків, визначених пунктами 1-3 частини 2 статті 219 цього Кодексу (в подальшому пунктами 1-3 частини 4 статті 219 КПК України), які відрізняються від строків, встановлених в частині 1 статті 219 КПК України.

В даному випадку законодавцем визначено строк, на який може бути продовжений строк досудового розслідування, і який становить шість місяців.

Виходячи з викладеного, в даному випадку строк досудового розслідування складає 12 місяців (згідно абзацу 2 частини 1 статті 219 КПК України) з моменту внесення до ЄРДР до моменту повідомлення про підозру.

Даний строк може бути неодноразово продовжений, але кожного разу на строк не більше 6 місяців, а не на 12 місяців, як вважає сторона обвинувачення (згідно пункту 2 частини 2 статті 219 КПК України, в подальшому пункту 2 частини 4 статті 219 КПК України).

Виходячи з тлумачення вказаних правових норм, зазначення в частині 2 статті 219 КПК України (в подальшому частині 4 статті 219 КПК України) формулювання «із дня повідомлення особі про підозру» не може братися до уваги, оскільки законодавець чітко відсилає до вказаної норми без умови наявності здійсненого особі повідомлення про підозру.

Більш того законодавець чітко вказує, що якщо досудове розслідування злочину або кримінального проступку до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, …, вказаний строк може бути неодноразово продовжений … на строк, встановлений пунктами 1-3 частини другої статті 219 цього Кодексу (в подальшому пунктами 1-3 частини 4 статті 219 КПК України).

Таким чином, ухвали слідчого судді від 03.06.2020р. та від 09.06.2021р., якими було продовжено строк досудового розслідування двічі по 12 місяців, винесені всупереч норм КПК України та строки досудового розслідування у належний спосіб продовжені не були.

Вказана правова позиція щодо строку продовження досудового розслідування висловлена в Постанові Верховного Суду колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 3 квітня 2023року у справі №367/1335/21 (провадження № 51-2448 км 22).

Так, у вказаній постанові зазначено:

«Послідовно реалізуючи політику, спрямовану на підвищення гарантій захисту прав і свобод людини, український законодавець протягом останніх декількох років вносивзміни до чинногоКПКстосовно строків досудового розслідування, зокрема щодовпровадження механізму судового контролю за строками розслідування, введення процесуальних санкцій, під якими необхідно розуміти негативні наслідки для сторони обвинувачення у разі недотримання нею вимогКПКі вчинення процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень поза межами цих строків.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03 жовтня2017 року(далі - Закон України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) законодавець загальний строк досудового розслідування, який обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження поділив на дві складові:

- строки досудового розслідування, які обчислюються з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру і які в редакціїЗакону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22 листопада 2018року, становлять дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину та вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину;

- строки досудового розслідування, які обчислюються з дня повідомлення про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження…

Ухвалою слідчого судді від 03.06.2020р. продовжено строк досудового розслідування на 12 місяців, тобто до 09.06.2021р. (т.1 ас.16-17), тобто з перевищенням строку на 6 місяців. Слідчий суддя мав право продовжити строк досудового розслідування виключно до 6 місяців, тобто до 09.12.2020 року.

Ухвалою слідчого судді від 09.06.2021р. продовжено строк досудового розслідування на 12 місяців, тобто до 09.06.2022р. (т.1 ас.28).

В даному випадку друге клопотання про продовження строку досудового розслідування не могло бути задоволено, оскільки було подано за межами строку досудового розслідування.

Відповідно до частини 5 статті 294 КПК України строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Таким чином, строк досудового розслідування не продовжений у встановлений законом спосіб.

Крім того, судом відзначається, що ухвали слідчих суддів, в даному випадку про продовження строків досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні не мають приюдиційного значення для суду, який розглядає кримінальне провадження.

А тому, всі слідчі та процесуальні дії (в тому числі повідомлення про підозру 22.10.2021 року, вручення та направлення обвинувального акту, затвердженого 30.11.2021 року, тощо), здійснені поза межами строку досудового розслідування та не мають правових наслідків, а здобуті в цей період часу докази є недопустимими. ОСОБА_8 не набула статусу підозрюваної, та, відповідно обвинуваченої.

Частина 1 статті 294 КПК України (в редакції на момент постановлення ухвали від 01.06.2021), визначає, що якщо досудове розслідування злочину до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений участині другійстатті 219 цього Кодексу (в даному випадку 12 місяців), вказаний строк може бути продовжений неодноразово слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановленийпунктами 2і3частини четвертої статті 219 цього Кодексу.

При цьому судом відзначається, що згідно з ч. 3 статті 294 КПК України, яка знаходиться в параграфі 4глави 24 цього Кодексу (в редакції на момент постановлення ухвали від 03.06.2020р (до внесення змін Законом України№ 2617-VIII від 22.11.2018, який набрав чинності 01.07.2020р.), визначається суб`єкт звернення з клопотанням про продовження строку досудового розслідування:

«Якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 2 абзацу третього частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 частини другої статті 219 цього Кодексу:

1) до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури, заступником Генерального прокурора;

2) до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора;

3) до дванадцяти місяців - слідчим суддею, за клопотанням слідчого, погодженим з Генеральним прокурором чи його заступниками.»

Таким чином, належним суб`єктом погодження клопотання слідчого про продовження строку досудового розслідування на строк, що подається слідчому судді, є не процесуальний прокурор, а вищевказані керівники.

В даному випадку клопотання про продовження строку досудового розслідування на 12 місяців від 26.05.2020 року було погоджено прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_10 (том 1 а.с. 14-15), клопотання про продовження строку досудового розслідування на 12 місяців від 01.06.2021р. було погоджено прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_11 (том 1 а.с. 26-27), що вказує на те, що вказані клопотання погоджені неналежними суб`єктами, і, відповідно, останні не могли бути задоволені.

Зазначене свідчить, що строки досудового розслідування належним чином жодного разу не продовжувались.

Як наслідок, всі слідчі та процесуальні дії (в тому числі повідомлення про підозру 22.10.2021 року, вручення та направлення обвинувального акту, затвердженого 30.11.2021 року, тощо), здійснені за межами строку досудового розслідування та не мають правових наслідків, а здобуті в цей період часу докази є недопустимими. ОСОБА_8 не набула статусу підозрюваної, та, відповідно обвинуваченої.

Беручи доуваги вищевказане судом також відзначається, що повідомлення про підозру ОСОБА_8 погоджене прокурором ОСОБА_3 22.10.2021 року, обвинувальний акт затверджений прокурором ОСОБА_3 30.11.2021 року, тобто за межами строку досудового розслідування. Як вже було зазначено, слідчий суддя мав право продовжити строк досудового розслідування виключно до 6 місяців, тобто до 09.01.2021 року. Дане продовження могло мати місце за умови погодження клопотання з належним суб`єктом, яким процесуальний прокурор не являється.

Таким чином, на думку суду, правові підстави для погодження повідомлення про підозру ОСОБА_8 та затвердження обвинувального акту у даному кримінальному провадженні у прокурора ОСОБА_3 були відсутні.

Крім того, судом відмічається, що відповідно до постанови про призначення прокурорів від 12.10.2018 (в межах строку досудового розслідування) було визначено групу прокурорів в даному кримінальному провадженні ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Відповідно до постанови від 25.03.2021р. (за межами досудового розслідування) було призначено прокурора в даному кримінальному провадженні ОСОБА_12 .

Відповідно до постанови від 27.03.2021р. (за межами досудового розслідування) було призначено групу прокурорів в даному кримінальному провадженні ОСОБА_11 , ОСОБА_13 .

Відповідно до постанови від 26.07.2021р. (за межами досудового розслідування) було призначено групу прокурорів в даному кримінальному провадженні ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .

Відповідно до постанови від 26.08.2021р. (за межами досудового розслідування) було призначено групу прокурорів в даному кримінальному провадженні ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 .

Відповідно до постанови від 16.11.2021р. (за межами досудового розслідування) було призначено групу прокурорів в даному кримінальному провадженні ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 , ОСОБА_15 .

Отже суд вважає, що зміна групи прокурорів за межами строку досудового розслідування вказує на неналежний рівень процесуального керівництва з боку сторони обвинувачення та свідчить про незаконність прийнятих на стадії досудового розслідування процесуальних і слідчих дій та рішень, здійснених, погоджених та затверджених вказаними прокурорами, що потягло за собою недопустимість зібраних доказів.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного вказане повідомлення про підозру від 22.10.2021 року та обвинувальний акт від 30.11.2022 року не мають правого значення, а ОСОБА_8 не набула статусу підозрюваної, та, відповідно, обвинуваченої.

Судом також відзначається, що 20.09.2019 року слідчим винесено постанову про закриття кримінального провадження (т.1 а.с.10), яку 26.12.2019 року було скасовано прокурором ОСОБА_10 (т.1 а.с.11), тобто через 97 днів після її винесення.

В подальшому, а саме: 02.01.2020 року, слідчим винесено постанову про закриття кримінального провадження (т.1 а.с.12), яку 26.05.2020р. було скасовано прокурором ОСОБА_10 (т.1 а.с.13), тобто через 145 днів після її винесення.

Вказані вище обставини свідчать про недотримання прокурором розумних строків у кримінальному провадженні та неналежний рівень процесуального керівництва з боку прокурора, що вплинуло на оперативність виконання, передбаченого ст. 2 КПК України завдання кримінального провадження.

Більш того, скасування прокурором, який здійснює процесуальне керівництво, постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не повідомлено про підозру, поза межами встановленого частиною 6статті 284 КПК двадцятиденногостроку з дня отримання копії постанови, позбавляють слідчого за погодженням з прокурором або прокурора права повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, у зв`язку з яким розпочато дане досудове розслідування.

У постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 03 квітня 2023 року (справа № 367/1335/21) міститься висновок про те, що в разі скасування прокурором, який здійснює процесуальне керівництво, в порядку ч. 6 ст. 284 КПК України або прокурорами вищого рівня під час реалізації повноважень, передбачених ч. 6 ст. 36 КПК України, постанови про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не було повідомлено про підозру, час між винесенням постанови про закриття та її скасуванням не включається у строки досудового розслідування за умови, якщо постанова про скасування постанови про закриття кримінального провадження винесена уповноваженим прокурором та у строки, встановлені КПК України.

Скасування прокурором, який здійснює процесуальне керівництво, постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не повідомлено про підозру, поза межами встановленого ч. 6 ст. 284 КПК України двадцятиденного строку з дня отримання копії постанови, крім випадків скасування цим прокурором постанови про закриття кримінального провадження за скаргами заявника чи потерпілого, а Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, керівником окружної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками постанови слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не повідомлено про підозру, поза межами строків, передбачених ст. 219 КПК України, позбавляє слідчого за погодженням із прокурором або прокурора права повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, у зв`язку з яким розпочато дане досудове розслідування.»

Матеріали кримінального провадження не містять інших дат отримання прокурором постанов про закриття кримінального провадження ніж дати їх винесення, тобто 20.09.2019р. та 02.01.2020р.

За таких обставин, суд критично ставиться до твердження прокурора у судовому засіданні про те, що постанови про закриття даного кримінального провадження були скасовані відразу після отримання матеріалів кримінального провадження, оскільки таке твердження спростовується самими матеріалами кримінального провадження.

Зазначене беззаперечно доводить, що постанови прокурора про скасування постанов слідчого про закриття кримінального провадження винесено поза межами встановленого ч. 6 ст. 284 КПК України двадцятиденного строку з дня отримання копії постанови.

В постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01.04.2024 № 178/50/20 (51-2713 кмо 23) не аналізувалась ситуація про скасування прокурором постанови про закриття кримінального провадження за межами строків, передбачених частиною 6 статті 284 КПК України.

В зв`язку з зазначеним правова позиція щодо скасування прокурором постанови про закриття кримінального провадження за межами строків, передбачених частиною 6 статті 284 КПК України, висловлена в Постанові Верховного Суду колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 3 квітня 2023року у справі №367/1335/21 (провадження № 51-2448 км 22) є релевантною для даної справи.

Відповідно частини 5статті 28КПК України кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом розгляду або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрито.

Вказане положенняКПКспіввідноситься з практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «Іванов проти України» зазначено, щостаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободв кримінальному провадженні застосовується у такий спосіб, щоб особа, яку звинувачено, не залишалася тривалий час у стані невизначеності щодо своєї долі (пункт 71). Аналогічні позиції ЄСПЛ висловив у справах Карт проти Туреччини (пункт 68),Вемхофф проти Німеччини (пункт 18).При цьому ЄСПЛ у справі «Іванов проти України» вказав, що період, який має братися до уваги повинен відраховуватися саме з порушення кримінальної справи проти особи (пункт 63).

За таких обставин дане кримінальне провадження мало бути закрите на підставі абзацу 2 пункту 10 частини 1статті 284 КПКу зв`язку з тим, що строк досудового розслідування, визначенийстаттею 219 КПК, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.

Фактично, скасування прокурором, який здійснює процесуальне керівництво, постанови слідчого про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не повідомлено про підозру, поза межами встановленого частиною 6статті 284 КПК двадцятиденногостроку з дня отримання копії постанови позбавляють слідчого за погодженням з прокурором або прокурора права повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, у зв`язку з яким розпочато дане досудове розслідування.

Недотримання прокурором, який здійснює процесуальне керівництво, вимог частини 6статті 284КПК у даному кримінальному провадженні, у якому до скасування постанови про закриття кримінального провадження жодній особі не повідомлялося про підозру, тягне за собою визнання повідомлення про підозру незаконним, а кримінальне провадження у таких випадках підлягає закриттю на підставі абзацу 2 пункту 10 частини 1 статті 284 КПКяк таке, у якому строк досудового розслідування, визначенийстаттею 219 КПК, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.

Дослідженням матеріалів кримінального провадження та з`ясуванням під час розгляду даного клопотання сторони захисту фактичних обставин справи також встановлено, що строки досудового розслідування закінчились з наступних підстав.

Так відомості про кримінальне правопорушення у даному кримінальному провадженні внесені до ЄРДР 11.10.2018 року (том 1 а.с. 1).

20.09.2019р. слідчим було винесено постанову про закриття кримінального провадження (т.1 а.с.10), яку 26.12.2019р. було скасовано прокурором ОСОБА_10 (т.1 а.с.11), тобто через 97 днів після її винесення.

В подальшому, 02.01.2020р. слідчим у було винесено постанову про закриття кримінального провадження (т.1 а.с.12), яку 26.05.2020р. було скасовано прокурором ОСОБА_10 (т.1 а.с.13), тобто через 145 днів після її винесення.

Таким чином, виходячи зі змісту вказаного висновку щодо застосування положень ч. 6 ст. 284 та ч. 6 ст. 36 КПК України строк досудового розслідування є продовженим на 242 дні (97 днів + 145 днів.)

За умов продовження строку досудового розслідування, в даному випадку строк досудового розслідування закінчився 09.06.2020р.

Вказана дата закінчення строку досудового розслідування обрахована наступним чином:

Внесення до ЄРДР - 11.10.2018р. + 12 місяців = 11.10.2019 року; 11.10.2019 + 242 дні = 09.06.2020р.

Таким чином, повідомлення ОСОБА_8 про підозру від 22.10.2021 року, вручення та направлення до суду обвинувального акту, затвердженого 30.11.2021 року, здійснені поза межами строку досудового розслідування, який закінчився 09.06.2020 року.

Як наслідок, всі слідчі та процесуальні дії (в тому числі повідомлення про підозру 22.10.2021 року, вручення та направлення обвинувального акту, затвердженого 30.11.2021 року, тощо), здійснені за межами строку досудового розслідування та не мають правових наслідків, а здобуті в цей період часу докази є недопустимими. ОСОБА_8 не набула статусу підозрюваної, та, відповідно обвинуваченої.

Судом відмічається, що під час підготовчого провадження відповідне клопотання та заперечення на вказані ухвали до суду не подавались, оскільки суд був позбавлений можливості вирішити клопотання сторони захисту в зв`язку з відсутністю в нього вказаних ухвал, клопотань, інших матеріалів кримінального провадження.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України закінчення строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України, після повідомлення особі про підозру, крім випадку повідомлення про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, є підставою для закриття кримінального провадження.

Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого, а отже унеможливлює розгляд у суді кримінального провадження по суті та спричинює закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і, серед іншого, закінчується направленням до суду обвинувального акта.

Однією з підстав закриття провадження у справі є закінчення строку досудового розслідування, визначеного статею 219 КПК України, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, як це вбачається з п. 10 ч. 1ст. 284 КПК України.

Положеннями ч. 2 ст. 283 КПК України передбачено обов`язок прокурора у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Вимогами процесуального закону, які закріплені у ст. 219, 294-295 КПК України, законодавець визначив строки досудового розслідування, порядок їх обчислення та продовження.

З наведеного вбачається, що прокурор із вказаним обвинувальним актом до суду звернувся поза межами строку досудового розслідування, що свідчить про наявність підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

За викладених обставин, ураховуючи, що злочин, який інкримінується обвинуваченій, не належить до категорій тяжких чи особливо тяжких злочинів проти життя та здоров`я особи, підлягає застосуванню п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а отже, унеможливлює розгляд у суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

При цьому суд також враховує те, що здійснення судового провадження при наявності підстав для закриття кримінального провадження, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 412 КПК України становить істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою безумовне скасування судового рішення, ухваленого за результатами такого судового розгляду.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 9 КПК України суд також виходить із засад законності та дотримання розумних строків у кримінальному провадженні, оскільки судовий розгляд кримінального провадження відносно особи, щодо якої встановлені та підтверджені доказами підстави для закриття кримінального провадження, суперечать загальним засадам кримінального провадження.

Суд також враховує те, що чинне кримінальне процесуальне законодавство не містить обмежень щодо закриття кримінального провадження на будь-якій стадії процесу (до виходу суду в нарадчу кімнату для постановлення рішення по суті) та вважає за можливе вирішити питання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України на стадії судового розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 КПК України обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу.

Згідно із ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Частина 2 ст. 113 КПК України передбачає, що будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Приписами ч. 1 ст. 337 КПК України передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Тобто, суд може проводити розгляд кримінального провадження лише щодо особи, якій висунуто обвинувачення. При цьому, висунення обвинувачення повинно бути проведено у законодавчо визначений процесуальний спосіб, що передбачає: вчинення такої дії компетентною особою та в межах строків досудового розслідування, визначених ст. 219 КПК України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку обвинувальний акт поданий прокурором до суду після закінчення строків досудового розслідування, а тому клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 підлягає задоволенню, а кримінальне провадження до закриття на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Питання про долю речових доказів суд вирішує за правилами ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз на підставі ст. 124 КПК України слід віднести на рахунок держави.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням - підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. 3, 219, 294, п. 10 ч. 1 ст. 284, 100, 376 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження - задовольнити.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018120020008636 від 11 жовтня 2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ч.2 ст.140 КК України, закрити на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України.

Цивільний позов ОСОБА_4 до КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.

Речові докази,а саме:медичну карту амбулаторного хворого № 071934 на ім`я ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , медичну карту амбулаторного хворого № 070222 на ім`я ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та медичний зошит на ім`я ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , медичну карту стаціонарного хворого № 8746 на ім`я ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в 2-х томах, медичну карту стаціонарного хворого № 3770 на ім`я ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та медичну карту стаціонарного хворого № 4975 на ім`я ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , медичну карту стаціонарного хворого № 231 на ім`я ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , медичну карту стаціонарного хворого № 387 на ім`я ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити при матеріалах кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_17