Ухвала

від 06.11.2024 по справі 405/8493/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 11-кп/4809/543/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 140 Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2024 року. Кропивницький апеляційний суд колегією суддів судової палати у кримінальних справах у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участі секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

представника потерпілих - ОСОБА_7 ,

потерпілих - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

захисника - ОСОБА_10 ,

обвинуваченої - ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_6 та представника потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 червня 2024 року, якою кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018120020008636 від 11 жовтня 2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ч.2 ст.140 КК України, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ленінського районного суду м. Кіровограда перебували матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_11 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ч.2 ст.140 КК України, із затвердженим обвинувальним актом.

У судовому засіданні захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_10 , за погодженням з обвинуваченою ОСОБА_11 заявив клопотання про закриття кримінального провадження, з підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК Кодексу.

Ухвалою суду першої інстанції, клопотання захисника задоволено та закрито кримінальне провадження стосовно ОСОБА_11 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції вказав, що відомості про кримінальне правопорушення у даному кримінальному провадженні внесені до ЄРДР 11.10.2018 року (том 1 а.с. 1).

20.09.2019р. слідчим було винесено постанову про закриття кримінального провадження (т.1 а.с.10), яку 26.12.2019р. було скасовано прокурором ОСОБА_12 (т.1 а.с.11), тобто через 97 днів після її винесення.

В подальшому, 02.01.2020р. слідчим у було винесено постанову про закриття кримінального провадження (т.1 а.с.12), яку 26.05.2020р. було скасовано прокурором ОСОБА_12 (т.1 а.с.13), тобто через 145 днів після її винесення.

Таким чином, виходячи зі змісту вказаного висновку щодо застосування положень ч. 6 ст. 284 та ч. 6 ст. 36 КПК України строк досудового розслідування є продовженим на 242 дні (97 днів + 145 днів.)

За умов продовження строку досудового розслідування, в даному випадку строк досудового розслідування закінчився 09.06.2020р.

Вказана дата закінчення строку досудового розслідування обрахована наступним чином:

Внесення до ЄРДР - 11.10.2018р. + 12 місяців = 11.10.2019 року; 11.10.2019 + 242 дні = 09.06.2020р.

Таким чином, повідомлення ОСОБА_11 про підозру від 22.10.2021 року, вручення та направлення до суду обвинувального акту, затвердженого 30.11.2021 року, здійснені поза межами строку досудового розслідування, який закінчився 09.06.2020 року.

Як наслідок, всі слідчі та процесуальні дії (в тому числі повідомлення про підозру 22.10.2021 року, вручення та направлення обвинувального акту, затвердженого 30.11.2021 року, тощо), здійснені за межами строку досудового розслідування та не мають правових наслідків, а здобуті в цей період часу докази є недопустимими. ОСОБА_11 не набула статусу підозрюваної, та, відповідно обвинуваченої.

При цьому суд зазначив, що під час підготовчого провадження відповідне клопотання та заперечення на вказані ухвали до суду не подавались, оскільки суд був позбавлений можливості вирішити клопотання сторони захисту в зв`язку з відсутністю у нього вказаних ухвал, клопотань, інших матеріалів кримінального провадження.

Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого, а отже унеможливлює розгляд у суді кримінального провадження по суті та спричинює закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор в апеляційній скарзі просить оскаржувану ухвалу скасувати у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Призначити новий судовий розгляд вказаного кримінального провадження в суді першої інстанції.

В обґрунтування свої вимог зазначає, що ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.05.2023 відмовлено в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження захисника обвинуваченої на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України. Мотивами суду стало те, що ухвалою слідчого судді від 03.06.2020 продовжено строк досудового розслідування на 12 місяців, тобто до 09.06.2021 року. Крім того, ухвалою слідчого судді від 03.06.2020 продовжено строк досудового розслідування на 12 місяців, тобто до 09.06.2021 року. Дані ухвали набрали законної сили та не скасовані.

Вказаною ухвалою також встановлено, що 22.10.2021 ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України, тобто в межах строку досудового розслідування. Також нею ж визначено, що обвинувальний акт скеровано до суду в межах строку досудового розслідування, а отже клопотання захисника є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

В подальшому, 07.06.2024 клопотання захисника з аналогічних підстав судом задоволено, що тягне за собою правову невизначеність, а також наявність двох різних ухвал з аналогічних питань в одному кримінальному провадженні. Як наслідок, порушено принцип правової визначеності та виникає питання стосовно упередженості суду.

Так, 26.05.2020 слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда з клопотанням про продовження строку досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні. Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03.06.2020 строк досудового розслідування продовжено до 09.06.2021 року.

В ході підготовчого судового засідання стороною захисту ухвала слідчого судді не оскаржувалась, сторони не заперечували відносно призначення обвинувального акту до судового розгляду. Ухвали про продовження строків досудового розслідування предметом судового розгляду у підготовчому судовому засіданні не були.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 140 КК України є нетяжким (станом на 03.06.2020 року злочин відносився до злочинів середньої тяжкості).

Законодавча заборона на продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні до повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину (злочину середньої тяжкості) до 12 місяців відсутня.

У вказаному кримінальному провадженні про підозру повідомлено особі 22.10.2021. Станом на час подання вказаного клопотання про підозру нікому повідомлено не було.

Ст. 294 КПК України відсилає до застосування п. 1-3 ст. 219 КПК України, яка в свою чергу регламентує строки досудового розслідування у кримінальному провадженні в якому особі вже повідомлено про підозру.

А отже застосування ч. 2 ст. 219 КПК України, в даному випадку, є некоректним.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» до ст. 219 КПК України внесено наступні зміни: частину першу викласти у наступній редакції «строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особи про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

П. 20-8 розділу XI «Перехідні положення» викладено у наступній редакції: Положення ч. 1 ст. 219 КПК України в редакції вказаного Закону застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».

Крім того, за час досудового розслідування у кримінальному провадженні двічі слідчим приймалися рішення про закриття кримінального провадження, які скасовано прокурором як незаконні.

Слідчим, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні 20.09.2019 винесено постанову про його закриття. Прокурор самостійно встановивши наявність незаконної та необґрунтованої постанови, 20.12.2019 виніс постанову про скасування постанови про закриття кримінального провадження.

Аналогічно, слідчим 01.02.2020 винесено постанову про закриття кримінального провадження. Прокурор самостійно встановивши наявність незаконної та необґрунтованої постанови, 26.05.2020 виніс постанову про скасування постанови про закриття кримінального провадження.

Постанови про закриття кримінального провадження від 20.09.2019 та 01.02.2020 до Кіровоградської місцевої прокуратури не надходили. Крім того, вказані постанови не надходили також потерпілому, що підтверджується як матеріалами кримінального провадження, так і допитом потерпілого.

На час прийняття вказаних процесуальних рішень про підозру у кримінальному провадженні жодній особі не було повідомлено.

У кримінальних провадженнях, у яких жодній особі не повідомлено про підозру, не може йтися про обмеження чи порушення прав людини у контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки конвенційні гарантії стосуються заборони на обмеження / звуження прав конкретної особи, стосовно якої здійснюється досудове розслідування, чи підозрюваного. З огляду на викладене врахування строків досудового розслідування у закритому кримінальному провадженні в той час, коли КПК України не передбачено вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень, суперечить завданням кримінального провадження, визначеним ст. 2 цього Кодексу

Відповідно до постанови колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 03.04.2023 (справа №367/1335/21) - у разі скасування прокурором, який здійснює процесуальне керівництво, постанови про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не повідомлено про підозру, час між винесенням постанови про закриття та її скасуванням не включається у строки досудового розслідування, за умови, якщо постанова про скасування постанови про закриття кримінального провадження винесена уповноваженим прокурором та у строки, встановлені КПК України.

Більше того, у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 01.04.2024 сформовано правовий висновок про застосування положень ч. 6 ст. 284 КПК України, відповідно до якого у разі скасування прокурором постанови слідчого, дізнавача чи прокурора про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не було повідомлено про підозру, у зв`язку з її незаконністю та необґрунтованістю період з моменту винесення постанови про закриття кримінального провадження до моменту її скасування не включається до строку досудового розслідування.

Стосовно повноважень прокурора на прийняття відповідних процесуальних рішень слід зазначити, що відповідно до вимог ст. 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Згідно вимог ст. 3 КПК України керівник органу прокуратури - Генеральний прокурор, заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (для прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури), керівник обласної прокуратури, керівник окружної (місцевої станом на 2018 рік) прокуратури та їх перші заступники і заступники, які діють у межах своїх повноважень.

Постановою заступника керівника Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_13 , для здійснення процесуального керівництва у вказаному кримінальному провадженні 12.10.2018 року призначено групу прокурорів у складі: прокурорів Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_12 та ОСОБА_14 . Старшим групи прокурорів призначено ОСОБА_12 .

Вказані постанови скасовано прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_12 , яка є уповноваженим прокурором у кримінальному провадженні.

Ст. 376 КПК України передбачає, що судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз`яснює зміст рішення, порядок і строки його оскарження.

Ч. 2 вказаної статті вказує, що якщо складання судового рішення у формі ухвали вимагає значного часу, суд має право обмежитись складанням і оголошенням його резолютивної частини. Про час оголошення повного тексту ухвали має бути зазначено у раніше складеній її резолютивній частині.

В порушення вимог зазначеної статті, резолютивна частина ухвали суду від 07.06.2024 не містить даних про час оголошення повного тексту.

З урахуванням викладеного, ухвала Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07.06.2024 стосовно ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 140 КК України є незаконною, необґрунтованою, невмотивованою та підлягає скасуванню, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

В апеляційній скарзі представник потерпілих - адвокат ОСОБА_7 просить ухвалу суду першої інстанції стосовно ОСОБА_11 скасувати, та поставити нову, якою повернути кримінальну справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що у даному кримінальному провадженні постановлено два протилежних за змістом рішення, які поставлені за аналогічними клопотаннями сторони захисту щодо закриття кримінального провадження на підставі п. 10. 1 ст. 284 КПК України.

Потерпілі не погоджуються з оскаржуваною ухвалою вважаючи її необґрунтованою, незаконною та такою, яке безпідставно звільняє обвинувачену ОСОБА_11 від персональної відповідальності за реабілітуючими обставинами, незважаючи на те, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів, які вказують на винуватість останньої у вчиненні інкримінованого злочину.

На час розгляду судом повторного клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України від 23.05.2024 суттєво змінилося кримінальне процесуальне законодавство.

01 січня 2024 року набув чинності Закон України від 08 грудня 2023 року № 3509-ІХ «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» (далі - Закон № 3509-ІХ), яким внесено зміни до ст. 219 КПК України, нормами якої закріплено порядок обчислення строків досудового розслідування, а також до ст. 294 КПК України (виключено ч. 1 цієї статті Кодексу).

Законом № 3509-ІХ установлено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру.

Відповідно до цього Закону п. 20-8 розділу XI «Перехідні положення» до КПК України викладено в такій редакції: «Положення частини першої ст. 219 цього Кодексу в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до дня набрання чинності цим Законом».

Оскільки судовий розгляд даного кримінального провадження не завершено, дія положень частини першої статті 219 цього КПК України застосовується до цього кримінального провадження в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».

Частина 1 статті 219 КПК України в редакції Закону № 3509-ІХ визначає, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Пункт 4 ч. 3 ст. 219 КПК України визначає, що з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

З огляду на вказане вище та у відповідності до матеріалів кримінального провадження № 12018120020008636 від 11.10.2018 вбачається, що обвинуваченій було повідомлено про підозру 22.10.2021, а обвинувальний акт направлено до суду 02.12.2021, що в межах двомісячного строку досудового розслідування, встановленого ч. 3 ст. 219 КПК України, що в свою чергу не надає підстав для закриття кримінального провадження у зв`язку тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу (в редакції Закону № 3509-ІХ), крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України).

Однак, судом першої інстанції не взято до уваги зазначені вище зміни кримінального процесуального законодавства, а також їм не надано жодної правової оцінки.

Крім того, під час розгляду клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, обов`язком суду є вирішення питання: чи підлягає включенню до строку досудового розслідування періодів з моменту прийняття рішення про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не було повідомлено про підозру, до моменту його скасування прокурором, саме в цьому кримінальному провадженні.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження провадження закривалося, а постанова слідчого про його закриття скасовувалася двічі в межах дванадцяти місячного строку досудового розслідування, який обчислювався з моменту внесення відомостей в ЄРДР до повідомлення особі про підозру, а саме: 20.09.2019 слідчим було винесено постанову про закриття кримінального провадження, яку 26.12.2019 було скасовано прокурором; 02.01.2020 слідчим знов було винесено постанову про закриття кримінального провадження, яку 26.05.2020 було скасовано прокурором.

При цьому, як в судовому засідання 07.06.2024 заявила прокурор, постанови слідчого про закриття кримінального провадження скасовувалися прокурором ОСОБА_12 протягом 20 днів із часу, як їй ставало відомо про винесення цих постанов, таким чином термін їх скасування відповідає вимогам абзацу першого ч. 6 ст. 284 КПК України (копія постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв`язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заязаявник, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови).

Врахування строків досудового розслідування у закритому кримінальному провадженні в той час, коли КПК України не передбачає вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень, суперечить вимогам ст. 2 КПК України.

Оскільки, як відомо, обвинуваченій було повідомлено про підозру 22.10.2021, а обвинувальний акт направлено до суду 02.12.2021, і в цей період КП не закривалося постановою слідчого і відповідно прокурором не скасовувалася постанова про закриття КП, у зв`язку з чим мова про порушення прав обвинуваченої йти не може.

Таким чином, факти закриття кримінального провадження № 12018120020008636 від 11.10.2018 та скасування постанови про закриття прокурором, які мали місце поза межами строку, передбаченого ч. 1 ст. 219 КПУ України в чинній з 01.01.2024 редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» та до повідомлення обвинуваченій ОСОБА_11 про підозру, не мають юридичного значення і не надають підстав для закриття цього кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Зазначені вище обставини теж залишилися поза увагою суду першої інстанції.

Також зазначає, що строк досудового розслідування продовжувався слідчим суддею ухвалами від 03.06.2020 (до 09.06.2021) та 09.06.2021 (до 09.06.2022).

Обвинуваченій було повідомлено про підозру 22.10.2021, а обвинувальний акт направлено до суду 02.12.2021, вбачається, що ці процесуальні дії було забезпечено в межах процесуального строку, визначеного п. 4 ч. 3 ст. 284 КПК України.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину.

З огляду на те, що, як вже йшлося вище, строк досудового розслідування продовжувався слідчим суддею ухвалами від 03.06.2020 (до 09.06.2021) та 09.06.21 (до 09.06.2022), а обвинуваченій було повідомлено про підозру 22.10.2021, обвинувальний акт направлено до суду 02.12.2021, також вбачається, що закінчена досудового розслідування направленням обвинувального акту до суду відбулося згідно вимог п. 2 ч. 4 ст. 219 КПК України співвідносно до ухвали суду про продовження строку досудового розслідування від 09.06.2021.

Отже, строк досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 219 КПК України в чинній з 01.01.2024 редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури», після повідомлення обвинуваченій ОСОБА_11 про підозру і до направлення обвинувального акту до суду, не може вважатися таким, що закінчився, що як наслідок жодним чином не порушує права обвинуваченої та виключає закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Окремо зауважує на твердженні сторони захисту, яке міститься в клопотанні про закриття кримінального провадження від 23.05.2023 та, яке знайшло відображення в ухвалі районного суду, а саме: «Якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 2 абзацу третього частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 частини другої статті 219 цього Кодексу:

до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури, заступником Генерального прокурора;

до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора;

до дванадцяти місяців - слідчим суддею, за клопотанням слідчого, погодженим з Генеральним прокурором чи його заступниками.»

На підставі вказаних вище норм суд першої інстанції, як і захисник обвинуваченої, дійшов висновку, що належним суб`єктом погодження клопотання слідчого про продовження строку досудового розслідування, що подається слідчому судді, є не процесуальний прокурор, а вищевказані керівники. Разом з тим, в межах кримінального провадження № 12018120020008636 від 11.10.2018 відповідні клопотання слідчого було погоджено саме процесуальним прокурором, а не вищим керівником, як це передбачає ч. 3 ст. 219 КПК України.

Однак вважає, що як захисник, так і суд першої інстанції, в цій частині застосували норму права, яка встановлює порядок продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, однак, як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 12018120020008636 від 11.10.2018, обвинуваченій було повідомлено про підозру 22.10.2021, обвинувальний акт направлено до суду 02.12.2021, а продовження строку досудового розслідування здійснювалося згідно ухвал суду від 03.06.2020 (до 09.06.2021) та 09.06.2021 (до 09.06.2022), що відбулося до повідомлення обвинуваченій про підозру та відповідно до настання строку досудового розслідування, визначеного частиною 1 ст. 219 КПК України в чинній з 01.01.2024 редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».

Таким чином, до повідомлення особі про підозру процесуальний прокурор є належним суб`єктом, вповноваженим погоджувати клопотання слідчого про продовження строку досудового розслідування в контексті п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України.

Підсумовуючи наведене вбачається, що оскільки згідно змін, внесених до ч.1 ст.219 КПК України Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури», які набули чинності з 01.01.2024 та застосовуються на підставі п. 20-8 розділу XI «Перехідні положення» до КПК України в редакції вказаного вище Закону № 3509-ІХ до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до дня набрання чинності цим Законом, в тому числі і до кримінального провадження № 12018120020008636 від 11.10.2018, строк досудового розслідування, що обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру, не являється таким, який закінчився, незважаючи на окремі процесуальні невідповідності, які знайшли відображення в клопотанні сторони захисту від 23.05.2024 та в ухвалі суду від 07.06.2024, допущені до повідомлення обвинуваченій ОСОБА_11 про підозру. У зв`язку з наведеним ці процесуальні невідповідності не мають ключового юридичного значення, з огляду на вказані вище зміни законодавства та відсутність обмеження чи порушення прав обвинувачено ОСОБА_11 в контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому не надають підстав для закриття кримінального провадження згідно п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України (кримінальне провадження закривається у разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи).

В запереченнях, представник цивільного позивача, наводячи свої мотиви та обґрунтування, просить залишити апеляційні скарги прокурора та представника потерпілого без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідача, в дебатах думку прокурора, потерпілих та їх представника, які підтримали подані апеляційні скарги, обвинувачену, її захисника та представника цивільного позивача, які заперечували проти задоволення апеляційних вимог та просили ухвалу суду залишити без зміни, дослідивши матеріали кримінального провадження, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно статті 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів погоджується із тими мотивами, які наведені судом першої інстанції в ухвалі і які послугували підставою для закриття кримінального провадження з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Отже, закон пов`язує закінчення досудового розслідування з постановленням процесуального рішення постанови про закриття кримінального провадження або з фактичним направленням до суду обвинувального акту чи відповідного клопотання.

Досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, має три ключові стадії: початок визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення пов`язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень ст. 290 КПК України; закінчення фіксується направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Тобто кінцевим моментом строку досудового розслідування є саме його закінчення як це передбачено у ст. 219 КПК України.

Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.02.2021 року (справа № 344/6630/17).

Статтею 284 КПК України визначено підстави для закриття кримінального провадження, тобто закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно із Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII(далі Закон № 2147-VIII) частину 1 статті 284 КПК України доповнено пунктом 10, за яким ці зміни вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, тобто після 15 березня 2018 року, та не мають зворотної дії в часі й застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР після введення в дію цих змін.

Внесені зміни кореспондують загальній засаді кримінального провадження, закріпленій у статті 28 КПК України, відповідно до якої розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, закриваючи кримінальне провадження з підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд першої інстанції посилався на те, що відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР 11.10.2018р.

ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, покарання за яке, відповідно до ч. 2 статті 140 КК України передбачене у виді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що за положеннями ч.3 ст. 12 КК України (в попередній редакції до внесення змін згідно з Законом України № 2617-VIII від 22.11.2018), відносилось до злочинів середньої тяжкості.

Відповідно до ч. 2 статті 219 КПК України строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня повідомлення особі про підозру становить:

1) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;

2) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Згідно з ч. 2 статті 219 КК України (в редакції до внесення змін згідно з Законами України № 2617-VIII від 22.11.2018; № 2201-IX від 14.04.2022) строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить зокрема - дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої або середньої тяжкості.

Отже, ураховуючи положення ст. 12 КК України, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні складає 12 місяців, та почав обчислюватися з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто срок досудового розслідування мав закінчитись 11.10.2019.

В подальшому 26.05.2020 року слідчим, за погодженням з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_12 , подано клопотання про продовження строку досудового розслідування на 12 місяців, тобто до 09.06.2021 року (том 1 а.с. 14-15).

Ухвалою слідчого судді від 03.06.2020 року вказане клопотання було задоволено, продовжено строк досудового розслідування на 12 місяців, тобто до 09.06.2021р. (т.1 а.с.16-17).

01.06.2021 року слідчим, за погодженням з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_14 , подано клопотання про продовження строку досудового розслідування на 12 місяців, тобто до 09.06.2022р. (том 1 а.с. 26-27).

Ухвалою слідчого судді від 09.06.2021р. вказане клопотання було задоволено, продовжено строк досудового розслідування на 12 місяців, тобто до 09.06.2022р. (т.1 а.с.28).

Між тим, частиною 1 статті 294 КПК України, в редакції на момент постановлення ухвали від 03.06.2020 р. (до внесення змін Законом України № 2617-VIII від 22.11.2018, який набрав чинності 01.07.2020 року) визначено: якщо досудове розслідування злочину або кримінального проступку до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений в абзаці другому частини першої статті 219 цього Кодексу (в даному випадку 12 місяців), вказаний строк може бути неодноразово продовжений слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 1-3 частини другої статті 219 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 219 КПК України, в редакції на момент постановлення ухвали від 03.06.2020р (до внесення змін Законом України № 2617-VIII від 22.11.2018, який набрав чинності 01.07.2020р.) визначено, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:

1) двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;

2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості;

3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Частина 1 статті 294 КПК України (в редакції на момент постановлення ухвали від 01.06.2021), визначає, що якщо досудове розслідування злочину до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений у частині другій статті 219 цього Кодексу (в даному випадку 12 місяців), вказаний строк може бути продовжений неодноразово слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу.

Частина 4 статті 219 КПК України (в чинній редакції та в редакції на момент постановлення ухвали від 09.06.2021 року визначала, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:

1) одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини третьої цієї статті;

2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину;

3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Отже, частиною 1 статті 294 передбачено можливість неодноразово продовжувати строк досудового розслідування (до моменту повідомлення особі про підозру), проте, за певних умов.

Так, умовою продовження строків є не перевищення строків, визначених пунктами 1-3 частини 2 статті 219 цього Кодексу (в подальшому пунктами 1-3 частини 4 статті 219 КПК України), які відрізняються від строків, встановлених в частині 1 статті 219 КПК України.

Так, законом визначено строк, на який може бути продовжений строк досудового розслідування, і який становить шість місяців.

В даному випадку строк досудового розслідування складає 12 місяців (згідно абзацу 2 частини 1 статті 219 КПК України) з моменту внесення до ЄРДР до моменту повідомлення про підозру.

Даний строк міг бути неодноразово продовжений, проте, на строк не більше 6 місяців, а не на 12 місяців, як зазначено апелянтами в апеляційних скаргах (згідно пункту 2 частини 2 статті 219 КПК України, в подальшому пункту 2 частини 4 статті 219 КПК України).

Таким чином, є обгрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що зазначення в частині 2 статті 219 КПК України (в подальшому частині 4 статті 219 КПК України) формулювання «із дня повідомлення особі про підозру» не може братися до уваги, оскільки законодавець чітко відсилає до вказаної норми без умови наявності здійсненого особі повідомлення про підозру.

Отже законом встановлено - якщо досудове розслідування злочину або кримінального проступку до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, …, вказаний строк може бути неодноразово продовжений … на строк, встановлений пунктами 1-3 частини другої статті 219 цього Кодексу (в подальшому пунктами 1-3 частини 4 статті 219 КПК України).

Виходячи з вищенаведеного, ухвали слідчого судді від 03.06.2020р. та від 09.06.2021р., про продовження строку досудового розслідування двічі по 12 місяців, постановлені всупереч норм КПК України (на час розгляду клопотання), а тому строк досудового розслідування по даному кримінальному провадженню не був продовжений у спосіб передбачений законом.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року (далі - Закон України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) законодавець загальний строк досудового розслідування, який обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження поділив на дві складові:

- строки досудового розслідування, які обчислюються з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру і які в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22 листопада 2018року, становлять дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину та вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину;

- строки досудового розслідування, які обчислюються з дня повідомлення про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження…

З матеріалів провадження убачається, що ухвалою слідчого судді від 03.06.2020р. продовжено строк досудового розслідування на 12 місяців, тобто до 09.06.2021р. (т.1 ас.16-17), тобто з перевищенням строку на 6 місяців. Водночас, слідчий суддя у відповідності приписів кримінального процесуального закону, міг продовжити строк досудового розслідування виключно до 6 місяців, тобто до 09.12.2020 року.

Разом з цим, ухвалою слідчого судді від 09.06.2021р. продовжено строк досудового розслідування на 12 місяців, тобто до 09.06.2022р. (т.1 ас.28).

Таким чином, клопотання про продовження строку досудового розслідування подане вдруге не могло бути задоволено, оскільки було подано поза межами строку досудового розслідування.

Відповідно до частини 5 статті 294 КПК України строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що строк досудового розслідування даного кримінального провадження не продовжений у встановлений законом спосіб.

Враховуючи вищенаведене, всі слідчі та процесуальні дії (в тому числі повідомлення про підозру 22.10.2021 року, вручення та направлення обвинувального акту, затвердженого 30.11.2021 року, тощо), здійснені поза межами строку досудового розслідування та не мають правових наслідків, а здобуті в цей період часу докази є недопустимими. При цьому ОСОБА_11 не набула в передбачений законом строк та спосіб, статусу підозрюваної та обвинуваченої.

Частина 1 статті 294 КПК України (в редакції на момент постановлення ухвали від 01.06.2021), визначає, що якщо досудове розслідування злочину до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений у частині другій статті 219 цього Кодексу (в даному випадку 12 місяців), вказаний строк може бути продовжений неодноразово слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу.

При цьому частиною 3 статті 294 КПК України, (в редакції на момент постановлення ухвали слідчого судді від 03.06.2020р (до внесення змін Законом України № 2617-VIII від 22.11.2018, який набрав чинності 01.07.2020р.), визначено суб`єкт звернення з клопотанням про продовження строку досудового розслідування: «Якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 2 абзацу третього частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 частини другої статті 219 цього Кодексу:

1) до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури, заступником Генерального прокурора;

2) до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора;

3) до дванадцяти місяців - слідчим суддею, за клопотанням слідчого, погодженим з Генеральним прокурором чи його заступниками.»

Таким чином, законом прямо встановлено, що належним суб`єктом погодження клопотання слідчого про продовження строку досудового розслідування на строк, що подається слідчому судді, вищевказані керівники.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, клопотання про продовження строку досудового розслідування на 12 місяців від 26.05.2020 року було погоджено прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_12 (том 1 а.с. 14-15), клопотання про продовження строку досудового розслідування на 12 місяців від 01.06.2021р. було погоджено прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_14 (том 1 а.с. 26-27), що вказує на те, що вказані клопотання погоджені процесуальними прокурорами - всупереч приписів ч.3 ст.294 КПК України, а тому відповідно задоволенню не підлягали.

Як наслідок, всі слідчі та процесуальні дії (в тому числі повідомлення про підозру 22.10.2021 року, вручення та направлення обвинувального акту, затвердженого 30.11.2021 року, тощо), здійснені за межами строку досудового розслідування та не мають правових наслідків, оскільки строк досудового розслідування належним чином жодного разу у передбачений законом спосіб не був продовжений.

Крім того, на переконання колегії суддів є обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що постанови прокурора про скасування постанов слідчого про закриття кримінального провадження винесено поза межами встановленого ч. 6 ст. 284 КПК України двадцятиденного строку з дня отримання копії постанови, при цьому доводи апеляційної скарги прокурора такий висновок не спростовують.

Скасування прокурором, який здійснює процесуальне керівництво, постанови слідчого про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не повідомлено про підозру, поза межами встановленого частиною 6 статті 284 КПК двадцятиденного строку з дня отримання копії постанови позбавляють слідчого за погодженням з прокурором або прокурора права повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, у зв`язку з яким розпочато дане досудове розслідування.

Відомості про кримінальне правопорушення у даному кримінальному провадженні внесені до ЄРДР 11.10.2018 року (том 1 а.с. 1).

20.09.2019р. слідчим винесено постанову про закриття кримінального провадження (т.1 а.с.10), яка 26.12.2019р. скасована прокурором ОСОБА_12 (т.1 а.с.11), тобто через 97 днів після її винесення.

02.01.2020р. слідчим винесено постанову про закриття кримінального провадження (т.1 а.с.12), яка 26.05.2020р. скасована прокурором ОСОБА_12 (т.1 а.с.13), тобто через 145 днів після її винесення.

Тобто, з урахуванням положень ч. 6 ст. 284 та ч. 6 ст. 36 КПК України строк досудового розслідування є продовженим на 242 дні (97 днів + 145 днів).

Таким чином, з урахуванням дотримання строків визначених законом та належного продовження строку досудового розслідування, в даному випадку строк досудового розслідування закінчився 09.06.2020р., як про це обґрунтовано зазначив районний суд.

Дату закінчення строку досудового розслідування врахував наступним чином:

Внесення до ЄРДР - 11.10.2018р. + 12 місяців = 11.10.2019 року; 11.10.2019 + 242 дні = 09.06.2020р.

Тобто, повідомлення ОСОБА_11 про підозру від 22.10.2021 року, вручення та направлення до суду обвинувального акту, затвердженого 30.11.2021 року, здійснені поза межами строку досудового розслідування.

Виходячи з наведеного, доводи апеляційних скарг про те, що повідомлення про підозру, та те що обвинувальний акт скеровано до суду в межах строку досудового розслідування є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами провадження.

Доводи апеляційних скарг про те, що суд необґрунтовано врахував в строк досудового розслідування період між винесенням слідчим постанов про закриття кримінального провадження та винесення постанов про скасування цих рішень прокурором є безпідставним.

Так, судом у мотивувальній частині конкретно зазначено, що « … з урахуванням положень ч. 6 ст. 284 та ч. 6 ст. 36 КПК України строк досудового розслідування є продовженим на 242 дні (97 днів + 145 днів.)… в даному випадку строк досудового розслідування закінчився 09.06.2020р. … внесення до ЄРДР - 11.10.2018р. + 12 місяців = 11.10.2019 року; 11.10.2019 + 242 дні = 09.06.2020р.».

Тобто, всупереч тверджень апелянтів, судом ураховано строк досудового розслідування та визнано, що він є продовженим на 242 дні ( з урахуванням часу між винесенням постанови про закриття та її скасуванням).

Щодо доводів апеляційних скарг про неправильне застосування приписів ч. 2 ст. 219 КПК України, то за загальними положеннями строку досудового розслідування ч.1 ст. 294 КПК України, ( в редакції на час постановлення ухвали слідчого судді від 03.06.2020 ) визначено - Якщо досудове розслідування злочину або кримінального проступку до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений в абзаці другому частини першої статті 219 цього Кодексу, вказаний строк може бути неодноразово продовжений слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 1-3 частини другої статті 219 цього Кодексу.

При цьому частиною 3 ст. 294 КПК України визначено можливі строки продовження досудового розслідування, особи уповноваженні на прийняття рішення щодо продовження, а також суб`єкти звернення з відповідним клопотанням.

За таких обставин апеляційні доводи, що процесуальний прокурор є належним суб`єктом, уповноваженим погоджувати клопотання слідчого про продовження строку досудового розслідування є безпідставними та необґрунтованими.

Не є підставою для скасування оскаржуваного рішення з тих підстав, що в резолютивній частині ухвали відсутня дата та час проголошення повного тексту ухвали, як про те зазначає прокурор в апеляційній скарзі, оскільки вказана обставина не вплинула та не могла вплинути на правильність прийнятого судом рішення. Більш того, не зазначення дати та часу проголошення повного тексту ухвали не є істотним порушенням вимог КПК у розумінні положень ст. 412 КПК України.

Щодо апеляційних доводів про наявність у матеріалах провадження двох різних ухвал з аналогічних питань.

Як убачається з матеріалів провадження, ухвалою суду першої інстанції від 03.05.2023 відмовлено у задоволенні клопотання захисника про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_11 , на підставі абзацу 2 пункту 10 частини 284 КПК України.

Проте, колегія суддів зауважує, що попереднє клопотання сторони захисту за своїм обґрунтуванням є іншим від поданого наразі. Зокрема стороною захисту зазначалось про закінчення строку даного досудового розслідування 11.10.2019. Також захист зазначав про необхідність урахування строку досудового розслідування час між винесенням постанови слідчим про закриттям кримінального провадження до винесення прокурором постанов про їх скасуванням. Отже, подане захисником перше клопотання містить різні за своєю суттю обґрунтування про закриття кримінального провадження.

Тому, наявність попередньої ухвали про відмову у задоволенні клопотання захисника про закриття кримінального провадження, не вплинула на правильність прийнятого судом оскаржуваного рішення.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України закінчення строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України, після повідомлення особі про підозру, крім випадку повідомлення про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, є підставою для закриття кримінального провадження.

Таким чином, повідомлення особі про підозру, направлення прокурором обвинувального акта після закінчення строку досудового розслідування до суду виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого, а отже унеможливлює розгляд у суді кримінального провадження по суті та спричинює закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Підставою закриття провадження у справі є закінчення строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 КПК України, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, як це вбачається з п. 10 ч. 1ст. 284 КПК України.

З наведеного вбачається, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_11 направлений до суду поза межами строку досудового розслідування, а тому рішення суду першої інстанції про закриття кримінального провадження, з підстав передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, відповідає вимогам закону.

Враховуючи наведене, оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та вмотивованим і підстав для його скасування, як про це йдеться в апеляційних скаргах, колегія суддів не вбачає, а тому ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційні скарги- без задоволення.

Керуючись статями 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги прокурора та представника потерпілих - залишити без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 червня 2024 року, якою кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018120020008636 від 11 жовтня 2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ч.2 ст.140 КК України, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4